Aim. Find out the effect of different durations of the photoperiod on the protein and oil content in the seeds of soybean varieties, which differ in response to the photoperiod.Materials and methods. The experiments used photoperiodically neutral soybean varieties Annushka, Yatran, Ustya, as well as a short-day variety Khadzhibey. Plants were grown in the field 2016-2018 year at the experimental site of the Department of Physiology and Biochemistry of Plants and Microorganisms of V.N. Karazin Kharkiv National University on plots of 1 m2 in triplicate. From seedlings to the third true leaf, the plants grew with a natural long day (about 16 hours at the latitude of Kharkov - 50º N). In this phase, half of the plants were exposed to a short photoperiod for 14 days, darkening the plants with light-tight booths from 17 to 9 hours. After which the plants were grown again under long day conditions until the end of the growing season. The second part of the plants (control) during the entire growing season was grown under natural day conditions. The protein content in the seeds was determined on an infrared analyzer Infralum FT-10 (manufacturer Lumex, RF), according to the manufacturer's method, and oil - according to Rushkovsky. Analyzes were performed in two triplicate. The tables show the mean and standard deviations.Results. The protein content in seeds under the influence of a short photoperiod increased, decreased or did not change, compared with the content on a long day, regardless of the type of photoperiodic reaction of the studied varieties. The oil content in the seeds of all varieties, regardless of their photoperiodic reaction, exposed to a short photoperiod, as a rule, was lower than in the seeds of plants that were grown on a long day.Changes in the protein and oil content in the seeds of soybean varieties with different day lengths did not depend on the type of photoperiodic reaction.The content of both protein and oil in seeds varied in different varieties and in different years of research. The degree of variation in different varieties was different.Conclusions. Different photoperiodic conditions ambiguously influenced the protein content in the seeds of soybean varieties with different photoperiodic reactions, although in some years there was a tendency to increase it under the influence of a short photoperiod. Apparently, it is determined by the genotype of the variety and the meteorological conditions of the growing season.The oil content in the seeds of the studied varieties, which differ in the type of photoperiodic reaction, decreased under the influence of a short day, compared with the content under long day conditions.Apparently, the process of accumulation of protein and, especially, oil in soybean seeds is subject to photoperiodic control. Its mechanisms need in-depth studies at the level of physiological and biochemical processes., Цель. Выяснить влияние различной продолжительности фотопериода на содержание белка и масла в семенах сортов сои, которые различаются по реакции на фотопериод.Материалы и методы. В опытах использованы фотопериодически нейтральные сорта сои Аннушка, Ятрань, Устя, а также короткодневный сорт Хаджибей. Растения выращивали в полевых условиях в 2016-2018 гг. на экспериментальном участке кафедры физиологии и биохимии растений и микроорганизмов Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина на делянках 1 м2 в трехкратной повторности. От всходов до третьего настоящего листа растения росли при естественном длинном дне (около 16 час. на широте г. Харькова - 50º с.ш.). В эту фазу половину растений подвергали воздействию короткого фотопериода в течение 14 дней, затемняя растения светонепроницаемыми кабинами с 17 до 9часов. После чего растения выращивали снова в условиях длинного дня до окончания вегетации. Вторая часть растений (контроль) в течение всего периода вегетации была выращена в условиях естественного дня. Содержание белка в семенах определяли на инфракрасном анализаторе Инфралюм ФТ-10 (производитель Люмекс, РФ), по методике производителя, а масла – по Рушковскому. Анализы проведены в двух, трехкратной повторности. В таблицах приведены средние и стандартные отклонения.Результаты. Содержание белка в семенах под влиянием короткого фотопериода возрастало, уменьшалось или не изменялось, в сравнении с содержанием на длинном дне в условиях длинного дня независимо от типа фотопериодической реакции исследованных сортов. Содержание масла в семенах всех сортов, независимо от их фотопериодической реакции, подвергавшихся воздействию короткого фотопериода, как правило, было более низким, чем в семенах растений, которые выращивали в условиях длинного дня.Изменение содержания белка и масла в семенах сортов сои при разной продолжительности дня не зависели от типа их фотопериодической реакции.Содержание как белка, так и масла в семенах варьировал у разных сортов и в разные годы исследований. Степень варьирования у разных сортов была различной.Выводы. Разные фотопериодические условия неоднозначно влияли на содержание белка в семенах сортов сои с различной фотопериодической реакцией, хотя в отдельные годы проявлялась тенденция к его увеличению под влиянием короткого фотопериода. По-видимому, он детерминируется генотипом сорта и метеорологическими условиями периода вегетации.Содержание масла в семенах исследованных сортов, которые различаются по типу фотопериодической реакции, под влиянием короткого дня снижалось, в сравнении с содержанием в условиях длинного дня.По-видимому, процесс накопления белка и, особенно, масла в семенах сои подвержен фотопериодическому контролю. Его механизмы нуждаются в углубленных исследованиях на уровне физиолого-биохимических процессов, Мета. З’ясувати вплив різної тривалості фотоперіоду на вміст білка і масла у насінні сортів сої, які різняться за реакцією на фотоперіод.Матеріали та методи. У дослідах використані фотоперіодично нейтральні сорти сої Аннушка, Ятрань, Устя і короткоденний сорт Хаджибей. Рослини вирощували у польових умовах у 2016-2018 рр. на експериментальній ділянці кафедри фізіології і біохімії рослин та мікроорганізмів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна на ділянках 1 м2 у триразовій повторності. Від сходів до третього справжнього листка всі сорти росли за природного довгого дня (близько 16 год. на широті м. Харкова – 500 п.ш.). У цю фазу протягом 14 днів для половини рослин створювали умови короткого фотоперіоду, затемнюючи рослини світлонепроникними кабінами з 17 до 9 години. Після чого рослини вирощували знову в умовах довгого природного дня до закінчення вегетації. Друга частина рослин (контроль) протягом всього періоду вегетації була вирощена в умовах природного фотоперіоду. Вміст білка у насінні визначали на інфрачервоному аналізаторі Інфралюм ФТ-10 (виробник Люмекс, РФ), за методикою виробника, а масла – за Рушковським. Аналізи проведені у дво- триразовій повторності. У таблицях наведені середні та стандартні відхилення.Результати. За умов короткого фотоперіоду вміст білка у насінні зростав, знижувався, або не змінювався, порівняно до вмісту на природному довгому дні, незалежно від характеру фотоперіодичної реакції досліджених сортів. Вміст масла у насінні рослин, які піддавали дії короткого фотоперіоду, був, як правило нижчим, ніж у насінні рослин, які вирощували за природного довгого дня. Вміст як білку, так і масла варіював у різних сортів та в різні роки досліджень. Ступінь його варіювання у досліджуваних сортів різнився.Висновки. Різні фотоперіодичні умови не однозначно впливають на вміст білка у насінні сортів сої з різною фотоперіодичною реакцією, хоча в окремі роки у досліджених сортів проявляється тенденція до його зростання за умов короткого фотоперіоду. Вірогідно, він детермінується генотипом сорту та різними метеорологічними умовами періоду вегетації. Вміст олії у насінні досліджених сортів сої за впливу короткого дня знижується, порівняно до вмісту в умовах довгого дня, незалежно від фотоперіодичної реакції сортів.Зміни вмісту білка і масла в насінні сортів сої за різної тривалості дня не залежали від типу їх фотоперіодичної реакції.Вірогідно, що процеси накопичення білку і, особливо, олії у насінні сої контролюються тривалістю фотоперіоду, генетично детермінованого селекційним відбором. Механізми такого контролю потребують подальшого поглибленого дослідження на рівні перебігу фізіолого-біохімічних процесів