Search

Реформа уголовно-исполнительной системы Российской Федерации предъявляет новые требования к личности сотрудника исправительного учреждения. Изменение и дальнейшее развитие личности сотрудника предполагает исследование и коррекцию отношения субъекта к собственному Я, анализу взаимосвязи индивидуального и профессионального самосознания. При этом образ «Я» сотрудника отдела охраны исправительного учреждения является комплексным образованием, включенным в структуру всего субъекта профессиональной деятельности. Анализ изменений образа «Я» сотрудника следует рассматривать в системе значений, которые выступают в качестве критерия субъективного отражения приспосабливающегося к контексту текущей деятельности субъекта. Предметом статьи является образ «Я» сотрудников уголовно-исполнительной системы Российской Федерации. Цель – определить особенности образа «Я» мужчин, сотрудников отдела охраны исправительного учреждения. Задачи – дать определение понятию образ «Я» мужчин, сотрудников отдела охраны исправительного учреждения, раскрыть содержательные особенности компонентов образа «Я». Гипотеза – образ «Я» мужчин, сотрудников отдела охраны исправительного учреждения, имеет свою специфику, обусловленную особенностями профессиональной деятельности. В результате проведенной работы определены содержательные особенности образа «Я» мужчин, сотрудников отдела охраны исправительного учреждения, дано определение образа «Я» и его значимости при формировании целей профессиональной деятельности., The reform of the penal and correctional system of the Russian Federation sets new requirements for the personality of a correctional officer. The change and further development of an employee's personality involves research and correction of subject's attitude to their own self, analysis of the relationship between individual and professional self-consciousness. At the same time, the image of a correctional officer's "Self" is a complex formation included in the structure of the whole subject of professional activity. The analysis of "Self" image of an employee should be regarded in the system of meanings, which act as a criterion of subjective reflection of the subject adjusting to the context of current activity. The subject of the article is the image of "Self" of the employees of the penitentiary system of the Russian Federation. The object is to determine the specifics of the image of "Self" of the male employees of the security department of the penitentiary institution. Tasks are to define the concept of the image of "Self" of men, employees of security department of correctional institution, to disclose the content features of the components of the image of "Self ". Hypothesis – the image of "Self" of men, employees of security department of correctional institution, has its own specificity, conditioned by the specifics of professional activity. As a result of the conducted work, content features of the image of "Self" of male employees of security department of correctional institution are established, the definition of the image of "Self" and its importance in the formation of objectives of professional activity is given., Международный научно-исследовательский журнал, Выпуск 3 (129) 2023

В статье представлены способы репрезентации образа «Я» в языковом сознании современных носителей китайского и русского языков на материале свободных ассоциативных экспериментов. В нашем исследовании анализируются результаты статистической обработки и классификации слов-реакций русских и китайских испытуемых, и структурируется ассоциативное поле слова-стимула «Я». Этнокультурные особенности языка проявляются в характерных только для этого языка единицах – словах, формах слов и их сочетаниях, а также в правилах их употребления, что, так или иначе, отражается в ассоциативном эксперименте. При сравнении ядра языкового сознания носителей разных языков можно выявить системность их образа мира. С помощью синхронно-диахронического сравнения пропорций каждой семантической зоны рассматриваются сходства и различия содержания и структуры ассоциативного гештальта слова-стимула «Я» и выявляются этнокультурные особенности представлений у китайцев и русских., The article presents the ways of representation of the image of “I” in the linguistic consciousness of modern Chinese and Russian speakers on the material of free associative experiments. The study analyzes the results of statistical processing and classification of word-reactions of Russian and Chinese subjects, and structures the associative field of the word-stimulus “I”. Ethnocultural features of the language are manifested in the units, characteristic only for this language – words, word forms and their combinations, as well as in the rules of their use, which is reflected in one way or another in the associative experiment. When comparing the core of the linguistic consciousness of speakers of different languages, it is possible to reveal the systematic nature of their worldview. By means of synchronic and diachronic comparison of the proportions of each semantic zone the similarities and differences in the content and structure of the associative gestalt of the word-stimulus “I” are examined, and the ethno-cultural features of the representations in the Chinese and Russians are revealed.

В статье показано, что задержка психического развития оказывает влияние не только на формирование высших психических функций (мышление, внимание, восприятие, память, речь) у детей, но и на их личностное развитие. Задержка психического развития как стойкое психопатологическое проявление искажает процесс становления важного элемента психологического облика личности, а именно Я-концепции, когнитивным компонентом которой является образ «Я», особенности развития которого выступают предметом представленного в статье исследования. Известно, что период младшего школьного детства является сенситивным для развития «Я» в связи с характерными психическими новообразованиями: появление произвольности и осознанности деятельности, развитие самопознания, личностной и интеллектуальной рефлексии как способности осознавать и оценивать собственные возможности, тенденция к расширению сферы «Я» в связи с появлением новой социальной роли «ученик». Автор, опираясь на теоретические основы, эмпирическим путем выявляет проблемные особенности в становлении образа «Я» у младших школьников с задержкой психического развития, требующие коррекционного вмешательства, и на их основе формирует задачи для занятий по психологической коррекции.

В статье рассматривается исследование динамики становления образа «Я» у детей младшего школьного возраста с задержкой психического развития. В результате проведенного автором эмпирического изучения особенностей становления образа «Я» младших школьников было выявлено, что их образ «Я» характеризуется когнитивной простотой, слабой дифференцированностью, малой иерархизованностью, недостаточной степенью четкости и последовательности, неполнотой, а также недостаточно высоким уровнем самоуважения. Под динамикой становления «Я» в статье автором подразумеваются как различия в особенностях образа «Я» испытуемых 1-го и 3-го классов, представляющих 2 экспериментальные группы исследования, так и сравнение особенностей «Я» младших школьников до и после реализации мероприятий по психологической коррекции. Автором составлена и предложена программа коррекционно-развивающих мероприятий. Предполагается, что ее реализация в рамках коррекционных занятий поможет детям младшего школьного возраста с задержкой психического развития научиться лучше понимать себя, расширит представления о многосторонности человеческой личности, что также поможет продуктивно характеризовать и оценивать свою личность. Достижение данного результата будет свидетельствовать о положительной динамике в становлении образа «Я» и, соответственно, докажет эффективность предложенной автором коррекционно-развивающей программы., The article deals with the study of the dynamics of the formation of the "I" image in primary school children with mental retardation. As a result of the author's empirical study of the features of the formation of the "I" image of younger schoolchildren, it was revealed that their "I" image is characterized by cognitive simplicity, weak differentiation, low hierarchization, insufficient degree of clarity and consistency, incompleteness, as well as an insufficiently high level of self-esteem. By the dynamics of the formation of the "I" in this article, the author means both differences in the features of the image of the "I" of the 1st and 3rd grade subjects representing 2 experimental groups of the study, and a comparison of the features of the "I" of younger schoolchildren before and after the implementation of measures for psychological correction. The author has compiled and proposed a program of correctional and developmental activities. It is assumed that its implementation in th

В статье рассматривается проблема формирования целостного образа «Я» у дошкольника. Подчеркивается, что представления ребенка о себе, позитивное самоотношение являются основой психического здоровья детей дошкольного возраста.

В статье рассматриваются специфические особенности развития образа «Я» у младших школьников с задержкой психического развития. Показано, что младший школьный возраст является сенситивным периодом для формирования образа «Я», а задержка психического развития ка к стойкое психопатологическое проявление , соответственно, привносит специфические особенности в процесс формирования образа «Я». Автор путем теоретического анализа эмпирических данных определяет эти особенности, подчеркивая, что образ «Я» под негативным влиянием внешних и внутренних факторов является когнитивно простым, неполным, недифференцированным и неадекватным. Делается вывод о том, что необходима разработка и внедрение в практику коррекционно-развивающей программы, направленной на формирование адекватного, полного, когнитивно сложного и дифференцированного образа «Я».

В статье рассматривается влияние семьи, оценок, получаемых младшим школьником от родителей, на становление его образа «Я». Показано, что младший школьный возраст является сенситивным периодом для формирования образа «Я», а задержка психического развития как стойкое психопатологическое проявление привносит специфические особенности в процесс развития образа «Я». Автор путем теоретического анализа эмпирических данных определяет эти особенности, подчеркивая, что образ «Я» под негативным влиянием внешних и внутренних факторов является когнитивно простым, неполным, недифференцированным и неадекватным. Делается вывод о том, что функциональная семья, являясь наиболее значимым близким окружением ребенка, оказывает большое влияние на становление адекватного и дифференцированного образа «Я»., The article is concerned with the influence of family and the grades received by a primary school child from his parents on the formation of his self-image. It is shown that the primary school age is a sensitive period for the formation of the self-image, and the delay in mental development, as well as persistent psychopathological manifestation, respectively, introduces specific features in the process of forming the self-image. The author, through theoretical analysis of empirical data, defines these features, emphasizing that the self-image, under the negative influence of external and internal factors, is cognitively simple, incomplete, undifferentiated and inadequate. It is concluded that the functional family, being the most significant close environment of the child, has a great in-fluence on the formation of an adequate and differentiated self-image.

One of the relevant areas of modern professional psychology is the study of the features of professional self-determination of people who are at later stages of professionalization. The purpose of the article is to determine the features of the image of the possible I in professional self-determination in people of mature age. Higher education institutions and social assistance centers for the population of Volgograd and the Volgograd Region were selected as the base for the study. The collection of empirical data was carried out using a complex of psychodiagnostic techniques (tests, questionnaires). The validity of the results is ensured by the use of statistical procedures (crosstabilization method, descriptive statistics method, one-way ANOVA analysis of variance). In the course of the study, the following features of the image of the possible I in professional self-determination for people of mature age were obtained: difficulties in professional self-determination of people of mature age undergo in the personal sphere, people of mature age fully take responsibility for the chosen profession, and satisfaction with the profession affects the ability to think through their own actions in professional activities. The results showed that even at the late stage of professionalization (secondary), people of mature age undergo difficulties in professional self-determination. The study has not only theoretical, but also practical significance. The results are of interest to social centers and other institutions that provide psychological support for people at the stage of secondary professionalization., Одним из актуальных направлений современной профпсихологии является изучение особенностей профессионального самоопределения людей, находящихся на более поздних этапах профессионализации. Цель статьи определить особенности образа возможного Я в профессиональном самоопределении у людей зрелого возраста. Базой исследования были выбраны учреждения высшего образования и социальные центры помощи населению г. Волгограда и Волгоградской области. Сбор эмпирических данных осуществлялся с помощью комплекса психодиагностичеких методик (тесты, опросники). Обоснованность результатов обеспечивается применением статистических процедур (метод кросстабуляции, метод описательной статистики, однофакторный дисперсионный анализ ANOVA). В ходе исследования были получены следующие особенности образа возможного Я в профессиональном самоопределении у людей зрелого возраста: трудности в профессиональном самоопределении люди зрелого возраста претерпевают в личностной сфере, люди зрелого возраста полностью берут на себя ответственность за выбранную профессию, и удовлетворённость профессией влияет на способность продумывания собственных действий в профессиональной деятельности. Результаты показали, что даже на позднем этапе профессионализации (вторичной) люди зрелого возраста претерпевают сложности в профессиональном самоопределении. Исследование имеет не только теоретическую, но и практическую значимость. Полученные результаты представляют интерес для социальных центров и других учреждений, осуществляющих психологическое сопровождение людей, находящихся на этапе вторичной профессионализации., №12(132) (2020)

Автори статті розкривають проблеми профорієнтації учнів загальноосвітніхнавчальних закладів, які назріли на сучасному етапісоціальних змін. Вирішення цих проблем полягає у забезпеченніорганізаційно-психологічних умов та конкретизації обсягу форм,функцій, завдань неперервної профорієнтації.

У статті здійснено теоретичний аналіз особливостей соціально-перцептивного аспекту образу «Я» користувачів соціальних мереж. З’ясовано, що уявлення людини про себе певною мірою залежать від ступеня її зануреності у мережеві комунікації. Чим більше людина приділяє уваги віртуальному спілкуванню та оцінкам себе іншими через інтернет-комунікації, тим більше це впливає на соціально-перцептивний аспект її образу «Я». Показано, що соціальні мережі слугують інструментами створення бажаного образу «Я», а спілкування з іншими людьми через призму створеного образу впливає на уявлення людини про себе і про те, якою її сприймають оточуючі. А від цього залежить реальне життя людини, її самоставлення. Виявлено, що причини зануреності у простір мережевих комунікацій є різні – від самотності та потреби у спілкуванні до потреби у визнанні та бажання справити враження. У результаті експериментального дослідження встановлено, що серед усіх досліджуваних – більшість є звичайними користувачами мережевих комунікацій, усі інші – схильні до залежності від соціальних мереж, а залежних виявлено не було. Досліджено, що відповідність між оцінкою себе та уявленням про оцінку інших частіше зустрічається у звичайних користувачів мережевих комунікацій, в активних користувачів така відповідність спостерігається нечасто. З’ясовано, що більшість користувачів соціальних мереж мають низький рівень стійкості соціального «Я» та відчувають на собі сильний вплив авторитетних персон. Визначено, що загалом користувачі соціальних мереж характеризуються в більшій мірі адекватною самооцінкою, невисоким ступенем егоцентричності, прагненням бути серед групи, ідентифікацією себе з її членами та складністю Я-концепції.

В статті розкривається актуальне питання ролі ідеалу як взірця для наслідування підлітком, в процесі навчання у ЗВО. В дослідженні було використано системний підхід для виявлення провідних ідеалів осіб, підліткового віку як спосіб бачення світу. Встановлено, що в основі ідеальних уявлень підлітків про себе лежать 5 головних образів: ідеал розкутості, успішності, романтичності, безпеки та самотності. Обґрунтовано розрізнення двох основних аспектів дослідження природи «ідеал» та «ідеальне». Здійснено аналіз базових образів, на основі яких формується ідеальне «Я» в житті особи, підліткового віку, що навчається в ЗВО. Окреслено проблему спілкування в підлітковому віці, що займає важливе місце в системі засобів, які впливають на розвиток властивостей особистості, і «Я» концепції зокрема.Одне із ключових завдань дослідження – знаходження базових ідеальних образів, які формують різноманіття ідеальних оцінок підлітків. В експериментальному дослідженні представлено процедуру факторного аналізу. Для визначення кількості факторів використовувався метод паралельної факторизації набору згенерованих випадкових даних. Визначено закономірність розвитку ідеального «Я», а саме: наявність ідеалу, тобто конкретної людини, або узагальненого інтегрованого образу, як взірця для наслідування. Наголошено, що багатоплановість проблем, пов’язаних з формуванням уявлення про «ідеальне», передбачає взаємообумовленість різних аспектів цього процесу, цілісний підхід до проблеми. Встановлено, що визначальними у формуванні ідеальних образів «Я» підлітка є риси прихильності та самоконтролю.

The article analyzes methodological and practical approaches of psychological counseling for adult clients. General psychological problems of this age group are generalized; the concept of restoration of balance between the image of the world and the image of the “I” of clients as the main internal mechanism of mental equilibrium is substantiated; the aspects of professional training of a psychologist to advisory practice with adults are considered.The urgent problem of psychological counseling for adult clients is to help them to solve such problems as negative behaviors, disadaptation, loss of the meaning of life, addictive behavior, depression, etc. Psychological help should be carried out in the direction of qualitative transformations of the image of the world and the image of “I”, which envisage the expansion of knowledge about the world, its positive emotional experience, the realism of ideological beliefs. The general trend in the development of the worldview is the lack of realism in the image of the world, which affects the formation of a false system of values, the development of distorted moral ideas, and as a consequence, problems of health, self-realization, professional adaptation, and behavior deviations.The purpose of the article is to substantiate the methodology and methods of psychological counseling for clients of the adult age group. Specialization of practical activity of a psychologist with this age category requires special knowledge, skills, and skills from a specialist that qualitatively differ from the provision of psychological services to other age groups (children, adolescents, etc.). The success of solving the psychological problems of clients entirely depends on the introduction of the correct, in other words, “more objective”, realistic methodology of counseling. The task of the article is to describe specific aspects of advisory psychological counseling for adults.Summarizing the issue of adult counseling, we note that this type of activity requires from a psychologist to continuously improve the theoretical knowledge and practical skills, as well as to rethink the life experience. The presence of only one of the components of this activity provokes unprofessionality – it often manifests as the behavior in the style of a teacher, a teacher of higher education, in which there is a somewhat superficial, authoritarian attitude to students. Consequently, effective counseling for adult clients is stimulated by professional introspection and qualification in order to avoid professional deviation. Therefore, it is advisable for a psychologist to gain experience with clients (patients) of the adult age group to practice in a counseling center under the guidance of a specialist, and if this is a medical institution – a doctor or therapist., У статті проаналізовано методологічні та практичні підходи психологічного консультування клієнтів дорослого віку; узагальнено основні психологічні проблеми цієї вікової категорії; обґрунтовано концепцію відновлення рівноваги між образом світу та образом «Я» клієнтів як основний внутрішній механізм психічної рівноваги; розглянуто аспекти професійної підготовки психолога до консультативної практики з дорослими людьми.

Проанализировано становление образа «Я» детей старшего дошкольного возраста. Представлен обзор методик эмпирического исследования данного процесса. Произведена их классификация на основе выделения структурных компонентов личности старших дошкольников., The article is devoted to the study of the formation of the self-image of children of senior preschool age. It provides an overview of the program the empirical study of this process., №2 (2018)

В статье раскрываются особенности исследования феномена личностной самопрезентации студентов-менеджеров. Представлены основные подходы к изучению проблемы личностной самопрезентации в отечественной и зарубежной психологии. Описаны структура, структурные компоненты и мотивационная составляющие личностной самопрезентации. Раскрыта сущность профессионально важных качеств менеджеров. Предложена авторская трактовка понимания личностной самопрезентации студентов-менеджеров. Определены условия успешной профессиональной деятельности менеджера в зависимости от сформированности его психологических качеств. Обоснована концепция формирования делового имиджа как основа процесса развития личностной самопрезентации., The paper reveals the features of the study of a phenomenon of personal self-presentation of students studying management. The main approaches to study of the problem of personal self-presentation in domestic and foreign psychology are presented. The structure, structural components and motivational components of personal self-presentation are described as well. The essence of professionally important qualities of managers is revealed in the paper. The author offers an interpretation of the understanding of personal self-presentation of students studying management. The conditions for the successful professional activity of the manager are determined, depending on the formation of his/her psychological qualities. The concept of formation of a business image as a basis of the process of development of personal self-presentation is justificated in the paper., №01(67) (2018)

в статье рассматриваются вопросы развития у ребенка-дошкольника образа «Я». Потребность в познании себя является одной из фундаментальных для человека. Это знание создает основу, фундамент для запуска механизмов саморазвития и самореализации. На основе анализа исследований отечественных и зарубежных психологов образ «Я» рассматривается автором в данной работе как стержневой компонент в структуре личности. Представлен количественный и качественный анализ экспериментальных данных Образа «Я» у старших дошкольников на основе опросника Аша.

В статье дан краткий теоретический обзор основных подходов к изучению самосознания в отечественной психологии. В рамках данной статьи представлен фрагмент пилотажного исследования форм самосознания и индивидуального стиля принятия решений в юношеском возрасте. Приведены результаты эмпирического исследования взаимосвязи форм самосознания и индивидуального стиля принятия решения в юношеском возрасте., The article gives a brief theoretical overview of the main approaches to the study of self-consciousness in Russian psychology. This article presents a fragment of the pilot study devoted to forms of self-identity and individual style of decision-making in adolescence. The results of empirical studies of the relationship between self-identity forms and individual style of decision-making in adolescence are presented., №11 (2017)

в данной работе на основе анализа научной литературы и данных экспериментального исследования сделана попытка обосновать необходимость развития способности к самопрезентации дошкольников для обеспечения их успешной социализации-индивидуализации., In this paper, on the basis of analysis of scientific literature and data the pilot study an attempt is made to justify the need for the development of the ability to self-preschoolers to ensure their successful socialization-individualization

У статті представлено науково-теоретичний аналіз стану розробки проблеми комунікативно-особистісного розвитку дитини дошкільного віку. Визначено, що розвиток особистості дитини, уявлення про своє «Я», ступінь її впевненості (невпевненості) в собі, емоційне благополуччя у цілому визначаються в значній мірі складною системою взаємодії окремих підсистем її особистісного мікросередовища. Зазначено, що комунікативно-мовленнєвий розвиток є передумовою розвитку особистості дитини. Проаналізовано, що комунікативні навички є індивідуально-психологічними властивостями особистості дитини, що забезпечують їй умови для особистісного розвитку, соціальної адаптації, самостійної інформаційної, перцептивної, інтерактивної діяльності на основі суб’єкт-суб’єктних відносин. Доведено, що можливості самореалізації особистості у спілкуванні, особливості її поведінки у різних ситуаціях спілкування зі значимими іншими визначаються комунікативними якостями особистості. Зроблено висновок, що регулювання формування комунікативної діяльності дітей безпосередньо пов’язане зі здійсненням процесу засвоєння – сприймання, мислення, пам’яті та ін., забезпечення якого можливе лише за спеціально організованих освітніх умов у вигляді розвиваючого комунікативного навчання. Зазначено, що цілеспрямоване організоване засвоєння форм і способів комунікативної взаємодії дитини з дорослими й однолітками у ході їх спільної діяльності і міжособистісних контактів закономірно має привести до формування соціально заданих комунікативних новоутворень у структурі особистості дитини та її повноцінного особистісного розвитку у цілому. Отже, цілеспрямоване формування комунікативної діяльності забезпечує як попередження потенційних, так і усунення наявних негативних проявів у комунікативному й особистісному розвитку дитини.

В статті розглянуто прикладні аспекти соціально-психологічного феномену самопрезентації. Самопрезентація є достатньо новим феноменом у сучасному науковому соціально-психологічному дискурсі, і здебільшого використовується для позначення спектру образів Я особистості. Феномен самопрезентації є особливо актуальним у дослідженнях особистісної зрілості. Автори статті обґрунтовують припущення, що фехтування є тим видом єдиноборства, особливості опанування яким можуть стати в пригоді для формування цілісного образу особистості, який презентується навколишнім. Висловлено тезу, про те, що усвідомлення особливостей соціально-психологічних взаємодій, яким вирізняється процес вироблення власного фехтувального стилю, покликаний сприяти ефективності цілого спектру особистісних взаємодій.

в статье затрагиваются вопросы, связанные с обращением научных исследований к проблемам социальной психологии и психиатрии с целью достижения наиболее полного понимания роли социокультуральных факторов в развитии нарушений психического здоровья и формировании девиантного и делинквентного поведения.

У статті представлено результати емпіричного вивчення професійного складника структури ідентичності студентів, що освоюють спеціальність психолога. Описано психологічні особливості образу «Я» студентів-психологів та його динаміку під час навчання у ВНЗ. The article presents results of an empirical study of professional structure component of students’ identity who master the profession of psychologist. Psychological features of psychology students’ «I» image and their dynamics during the study process at the universities are described.

Исследование посвящено центральному аспекту проблемы отчуждения, а именно проблеме фетишизации Реального как редукции действительного субъекта к образам его деятельности. Автор видит возможность решения данной проблемы в реализации марксовой идеи всеобщего труда посредством синтеза христианской и марксистской идеологий с учётом тех негативных аспектов, которые обнаружились в ходе их исторической реализации. Кроме того, уделено внимание важнейшей антропосоциальной проблеме, которая не была выражена ни в одном из указанных дискурсов - проблеме речевых практик.

Исследование посвящено центральному аспекту проблемы отчуждения, а именно проблеме фетишизации Реального как редукции действительного субъекта к образам его деятельности. Автор видит возможность решения данной проблемы в реализации марксовой идеи всеобщего труда посредством синтеза христианской и марксистской идеологий с учётом тех негативных аспектов, которые обнаружились в ходе их исторической реализации. Кроме того, уделено внимание важнейшей антропосоциальной проблеме, которая не была выражена ни в одном из указанных дискурсов - проблеме речевых практик.

Исследование посвящено центральному аспекту проблемы отчуждения, а именно проблеме фетишизации Реального как редукции действительного субъекта к образам его деятельности. Автор видит возможность решения данной проблемы в реализации марксовой идеи всеобщего труда посредством синтеза христианской и марксистской идеологий с учётом тех негативных аспектов, которые обнаружились в ходе их исторической реализации. Кроме того, уделено внимание важнейшей антропосоциальной проблеме, которая не была выражена ни в одном из указанных дискурсов - проблеме речевых практик.