Search

The paper considers the influence of the intestinal microbiota on the health of infants, its formation, composition and optimal methods for correcting microbiotic violations., В работе рассмотрено влияние микробиоты кишечника на состояние здоровья детей грудного возраста, ее становление, состав и оптимальные методы коррекции микробиотических нарушений., У роботі розглянуто вплив мікробіоти кишечника на стан здоров’я дітей грудного віку, її становлення, склад і оптимальні методи корекції мікробіотичних порушень.

Purpose - to investigate changes in the genital tract microbiocenosis in pregnant women with a history of sexually transmitted infections (STIs) after pre-vitro preparation before cycles of assisted reproductive technology (ART). Materials and methods. A total of 247 women with a history of STIs and who planned pregnancy under the ART program were examined: 115 women received our proposed pre-pregnancy preparation, of whom 56 ended in pregnancy (the Group 2) and they received the proposed therapeutic and preventive measures; 132 women received standard pre-pregnancy preparation, of whom 55 ended in pregnancy (the Group 2) and they received the standard therapeutic and preventive measures. The control group comprised 30 pregnant women without a period of infertility, who became pregnant on their own. Statistical processing of the study results was carried out using standard Microsoft Excel 5.0 and Statistica 8.0 software. Results. The state of the genital tract microbiocenosis in women of the Group 1 with a history of STIs, after pregravid preparation before the ART program, compared with pregnant women of the Group 2, is characterized by a significantly higher number of lactobacilli during the gestational period (I half of pregnancy: 49 (87.5%) vs. 38 (69.1%) cases, p, Цель - исследовать изменения микробиоценоза половых путей у беременных с инфекциями, передаваемыми половым путем (ИППП), в анамнезе после прегравидарной подготовки перед циклами вспомогательных репродуктивных технологий (ВРТ). Материалы и методы. Обследованы 247 женщин с бесплодием, которые имели в анамнезе ИППП и планировали беременность по программе ВРТ: 115 женщинам проведена предложенная нами прегравидарная подготовка, из них у 56 женщин программа ВРТ завершилась беременностью (І группа), они получали предложенные лечебно-профилактические мероприятия; 132 женщинам проведена стандартная прегравидарная подготовка, из них у 55 женщин программа ВРТ завершилась беременностью (ІІ группа), они получали общепринятые лечебно-профилактические мероприятия. Контрольная группа - 30 беременных без периода бесплодия, забеременевших самостоятельно. Статистическая обработка результатов исследований проведена с использованием стандартных программ «Microsoft Excel 5.0» и «Statistica 8.0». Результаты. Состояние микробиоценоза половых путей у женщин І группы с ИППП в анамнезе, после прегравидарной подготовки перед программой ВРТ, по сравнению с беременными ІІ группы характеризуется в течение гестационного периода достоверно большим количеством лактобацилл (І половина беременности: 49 (87,5%) против 38 (69,1%) случаев, р, Мета - дослідити зміни мікробіоценозу статевих шляхів у вагітних з інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), в анамнезі після прегравідарної підготовки перед циклами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Матеріали та методи. Обстежено 247 жінок із безплідністю, які мали в анамнезі ІПСШ і планували вагітність у програмі ДРТ: 115 жінкам проведено запропоновану нами прегравідарну підготовку, із них у 56 жінок програма ДРТ завершилися вагітністю (І групи), вони одержували запропоновані нами лікувально-профілактичні заходи; 132 жінкам проведено стандартну прегравідарну підготовку, із них у 55 жінок програма ДРТ завершилися вагітністю (ІІ група), вони одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи. Контрольна група - 30 вагітних без періоду безплідності, які завагітніли самостійно. Статистичну обробку результатів досліджень проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» та «Statistica 8.0». Результати. Стан мікробіоценозу статевих шляхів у жінок І групи з ІПСШ в анамнезі, після проведеної прегравідарної підготовки перед програмою ДРТ, порівняно з вагітними ІІ групи характеризується протягом гестаційного періоду достовірно більшою кількістю лактобацил (І половина вагітності: 49 (87,5%) проти 38 (69,1%) випадків, р

Results of more than thirty-year researches of Zoological Department of Odessa National University by I. I. Mechnikova on fauna of arthropods - inhabitants of bird’s nests are analysed. It was ascertain, that open ground nests can be considered "ephemeral" congestions of arthropod species. "Microbiocenosis" is formed only in the isolated nests which are used by birds repeatedly. The most indicative attribute of formation of "microbiocenosises" is presence of the specialized hematophaguses from "host-nestgroup". In same time, the "group of the host" is absolutely not indicative, because it present almost always and does not concern to a nest., Проанализированы результаты больше чем тридцатилетних исследований кафедры зоологии Одесского национального университета им. И. И. Мечникова по фауне членистоногих обитателей гнезд птиц. Сделан вывод, что открытые наземные гнезда можно считать "эфемерными" скоплениями видов членистоногих. "Микробиоценоз" образуется только в изолированных гнездах, которые используются птицами неоднократно. Наиболее показательным признаком формирования "микробиоценозов" есть наличие специализированных гематофагов из "хозяино-гнездовой группы". В это же время "группа хозяина" является абсолютно не показательной в связи с тем, что клещи этой группы присутствуют почти всегда и к гнезду не относятся., Проаналізовано результати більш ніж тридцятирічних досліджень кафедри зоології Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова з фауни членистоногих мешканців гнізд птахів. Зроблено висновок, що відкриті наземні гнізда можна вважати "ефемерними" скупченнями видів членистоногих. "Мікробіоценоз" утворюється тільки в ізольованих гніздах, що використовуються птахами неодноразово. Найбільш показовою ознакою формування "мікробіоценозів" є наявність спеціалізованих гематофагів з "хазяїно-гніздової групи". В протилежність цьому, "група хазяїна" є зовсім не показовою в зв’язку з тим, що присутня майже завжди і до гнізда не відноситься.

The enteric microbiocenosis in adult and children with dysbacteriosis has been studied during 1998 - 2000. It has been shown that the results of anaerobic microbiota (bifidobacteria) investigation were the most visiable for diagnostics of dysbacteriosis. It has been also shown that the appearance of S. aureus and the increasing of C. albicans level in intestine were important indices of dysbacteriosis., Изучен кишечный микробиоценоз у взрослых и детей при дисбактериозе на протяжении 1998 — 2000 гг. Показано, что результаты исследования анаэробной микробиоты (бифидобактерий) наиболее показательны при диагностике дисбактериоза. Появление S. aureus и увеличение уровня C. andida almcans в кишечнике является важным индикатором дисбактериоза., Вивчали кишковий мікробіоценоз за дисбактеріозу у дорослих і дітей протягом 1998 - 2000 років. Показано, що результати дослідження анаеробної мікробіоти (біфідобактерій) є найбільш показовими за діагностики дисбактеріозу. З’ясовано, що поява S. aureus та підвищення рівня C. albicans у вмісті кишечнику є важливими індикаторами дисбактеріозу.

The objective: To determine the features of the microbiocenosis of the genital tract and immunological homeostasis and in women of reproductive age with uterine leiomyoma.Materials and methods. The microbiocenosis of the genital tract and immunological homeostasis of 308 women with uterine leiomyoma aged 23–49 years were studied. The control group included 30 healthy women aged 24–37 years. Results. In women of reproductive age, the development of uterine leiomyoma is associated with a significant violation of the microecology of the genitals, the presence of nonspecific vaginitis and bacterial vaginosis, increased frequency and concentration of pathogenic flora (staphylococci and streptococci with hemolytic properties, enterobacteria), STIs or reducing the concentration of protective microflora.The study of the peculiarities of the functioning of the immune system at the local level in the presence of uterine leiomyoma indicates unidirectional disorders in the state of local immunity and changes in the protective function of cervical mucus in the examined women. Thus, under conditions of uterine leiomyoma, there is a significant activation of local immunological factors, as evidenced by a significant increase in the concentration of IgG, IgA and the appearance of IgM in cervical mucus in 27,5–32,5% of women with uterine leiomyoma. In addition, there was suppression of phagocytic activity of neutrophils, which was manifested by a significant decrease in activity and intensity of phagocytosis, with a decrease in their functional reserve by NRT test, which creates conditions for intracellular persistence of infection, activation and persistence of inflammatory progression.Conclusions. The obtained data indicate a violation of the microecology of the genitals and the intensity of immunogenesis in women with uterine leiomyoma, which indicates that the inflammatory process of the genitals is one of the significant factors that lead to the emergence and progression of uterine leiomyoma., Цель исследования: определение особенностей микробиоценоза половых путей и иммунологического гомеостаза у женщин репродуктивного возраста с лейомиомой матки (ЛМ). Материалы и методы. Исследовано микробиоценоз половых путей и иммунологический гомеостаз у 308 женщин с ЛМ в возрасте 23–49 лет. В контрольную группу вошли 30 здоровых женщин в возрасте 24–37 лет.Результаты. У женщин репродуктивного возраста развитие ЛМ ассоциируется со значительным нарушением микроэкологии половых органов, наличием неспецифического вагинита и бактериального вагиноза, повышением частоты и концентрации патогенной флоры (стафилококков и стрептококков с гемолитическими свойствами, энтеробактерий), ИППП в форме двух-трехкомпонентных ассоциаций на фоне отсутствия или снижения концентрации защитной микрофлоры. Изучение особенностей функционирования иммунной системы на локальном уровне при наличии ЛМ свидетельствует об однонаправленных нарушениях в состоянии локального иммунитета и изменениях протективной функции цервикальной слизи у обследованных женщин. Так, при наличии ЛМ отмечается существенная активация местных иммунологических факторов, что подтверждается достоверным повышением концентрации IgG, IgА и появлением IgМ в цервикальной слизи у 27,5–32,5% женщин с ЛМ. Вместе с тем отмечали угнетение фагоцитарной активности нейтрофильных гранулоцитов, что проявлялось достоверным снижением показателей активности и интенсивности фагоцитоза, с уменьшением их функционального резерва по результатам НСТ-теста. Это создает условия для внутриклеточного персистирования инфекции, активации и персистенции воспалительного процесса, а следовательно – и прогрессирования заболевания.Заключение. Полученные данные информируют о нарушении микроэкологии половых органов и напряжении процессов иммуногенеза у женщин с лейомиомой матки. Это свидетельствует о том, что воспалительный процесс в половых органах является одним из значимых факторов, которые приводят к возникновению и прогрессированию лейомиомы матки., Мета дослідження: визначення особливостей мікробіоценозу статевих шляхів та імунологічного гомеостазу у жінок репродуктивного віку з лейоміомою матки (ЛМ).Матеріали та методи. Досліджено мікробіоценоз статевих шляхів та імунологічний гомеостаз у 308 жінок з ЛМ віком 23–49 років. До контрольної групи увійшли 30 здорових жінок віком 24–37 років. Результати. У жінок репродуктивного віку розвиток ЛМ асоціюється зі значним порушенням мікроекології статевих органів, наявністю неспецифічного вагініту та бактеріального вагінозу, підвищенням частоти та концентрації патогенної флори (стафілококів та стрептококів з гемолітичними властивостями, ентеробактерій), ІПСШ у формі дво-трикомпонентних асоціацій на тлі відсутності або зниження концентрації захисної мікрофлори.Вивчення особливостей функціонування імунної системи на локальному рівні за наявності ЛМ свідчить про односпрямовані порушення у стані локального імунітету та зміни протективної функції цервікального слизу в обстежених жінок. Так, за умов наявності ЛМ відзначається суттєва активація місцевих імунологічних факторів, що засвідчується достовірним підвищенням концентрації IgG, IgА та появою IgМ у цервікальному слизі у 27,5–32,5 % жінок з ЛМ. Разом із цим відзначали пригнічення фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів, що проявлялось достовірним зниженням показників активності та інтенсивності фагоцитозу, зі зменшенням їхнього функціонального резерву за результатами НСТ-тесту. Це створює умови для внутрішньоклітинного персистування інфекції, активації та персистенції запального процесу, а відтак – і прогресування захворювання.Заключення. Отримані дані інформують про порушення мікроекології статевих органів та напруження процесів імуногенезу у жінок із лейоміомою матки. Це свідчить про те, що запальний процес у статевих органах є однім із значущих чинників, які призводять до виникнення та прогресування лейоміоми матки.

Aim. To study the dynamic changes in the qualitative and quantitative state of microbial flora in different parts of the skin of the mammary glands during childbirth during the 7 days of the postpartum period, to identify the representatives of the microflora that form the concept of "normocenosis" of the mammary gland, as a factor in preventing purulent-septic complications in the postpartum period.Materials and methods. We examined 54 pedigrees for the first, third and fifth and seventh days of the postnatal period with physiological births, with the absence of extragenіtal pathology, acute and chronic іnfectіous diseases that were exclusively breast-fed. For takіng the materіal we used a method of Rosemary cleansіng by Wіllіamson and Klygman from two parts of the mammary gland: areola mammae and papіlla mammae. Іdentification of bacterial flora was carried out by a colorimetric system for the study of "Lіofіlchem" (Italy). The cultures of the aero-coccі were also іdentіfіed by addіtіonal crіterіa: growth in the selectіvely-іndіcatіve medium, growth and biochemical activity on the media with selenium and tellurium salts, lactate oxіdase, superoxіde dіsmutase actіvіty.Results. In total, 13 strains of microorganisms (Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofііcus, Staphіlococcus aureus, Mіcrococcus sp and Aerococcus vіrіdans, enterobacterіal - Enterobacter sp., E. colі, Klebsіella pneumonіa, Bacіllus sp., аnd crested mushrooms - Candіda sp.) were іsolated. At 1-2 days after chіldbіrth there was a sowіng town wіth a hіgher іncіdence of enterobacterіal flora and Staphylococcus aureus. Out of the dіfferent parts of the mammary gland, Staphіlococcus aureus was sown іn 23.8% of cases, Enterobacter sp.- 9.5%, E. colі-19%, Klebsіella pneumonіa - 14.3%. Іn the early days of the postpartum perіod, the sowіng of Staphіlococcus epіdermіdіs from dіfferent parts of the mammary gland was markedly hіgher. Іn the dynamіcs of the postpartum perіod of 3-4 days, there was an іncrease іn the excretіon of coccal flora from the mammary gland: Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofіtіcus, Mіcrococcus sp. At 5-7 days postnatal perіod, sowіng from dіfferent parts of the mammary glands Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofіtіcus and Aerococcus vіrіdans was more lіkely.Conclusions. The mіcrobіologіcal state of the mammary glands іs motіle wіthout іnfectіons, and іs made up of coca flora, іncludіng Aerococcus vіrіdans. Cocoa flora, except Staphіlococcus aureus, іs a flora of normobіose, whіch provіdes a healthy condіtіon of the skіn of the mammary glands іn women after chіldbіrth. Over tіme, іn the postpartum perіod, there іs an іncrease іn colonіzatіon of the mammary glands by saprophytіc and antagonіstіcally actіve coccal mіcroflora, maіnly іn the areas of rapіlla mammae. The aforementіoned tendency occurs іn parallel wіth the decrease of colonіzatіon of dіfferent parts of the mammary gland Staphіlococcus aureus and Gram-negatіve enterobacterіa. Іn the dynamіcs of the postpartum period, the sowing of aerobic spore-forming bacіllі, especіally wіth rapilla mammae, can be seen іn the іnfantіle perіod, which can be іnterpreted as a com-pencil mechanism for the normalіzatіon of microbiocenosis in this part of the mammary gland, Цель. Исследовать динамические изменения качественного и количественного состояния микробной флоры в разных участках кожи молочных желез у родильниц в течение 7 суток послеродового периода, для определения представителей микрофлоры, которые формируют понятие "нормоценоза" молочной железы, как фактора предотвращения гнойно-септических осложнений в послеродовом периоде.Материалы и методы. Обследованы 54 родильницы на первые, третьи и 5-7 сутки послеродового периода, у которых прощли физиологические роды, при отсутствии экстрагенитальной патологии, острых и хронических инфекционных заболеваний, которые исключительно кормили грудью. Для взятия материала использовали метод смывов-соскобов по Вильямсону и Клигман из двух участков молочной железы: areola mammae и papіlla mammae. Идентификация бактериальной флоры проводилась колориметрической системой для исследования "Lіofіlchem" (Италия). Культуры аэрококков идентифицировались также по дополнительным критериям: ростом на селективно-индикаторной среде, ростом и биохимической активностью на средах с солями селена и теллура, лактатоксидазной, супероксиддисмутазной активностью.Результаты. Всего было выделено 13 штаммов микроорганизмов (Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofііcus, Staphіlococcus aureus, Mіcrococcus sp. и Aerococcus vіrіdans, ентеробактериальная - Enterobacter sp., E. сollі, Klebsіella pneumonіa, Bacіllus sp., дрожжеподобные грибы - Candіda sp.). На 1-2 сутки послеродового периода у родильниц идентифицировалась с большей частотой энтеробактериальная флора и Staphіlococcus aureus. С различных участков молочной железы высевались Staphіlococcus aureus до 23,8 % случаев, Enterobacter sp.- 9,5 %, E. сollі- 19 %, Klebsіella pneumonіa - 14,3 %. В первые дни послеродового периода достоверно выше отмечалось в посевах только Staphіlococcus epіdermіdіs с различных участков молочной железы родильниц. В динамике послеродового периода на 3-4 сутки отмечалось повышение роста кокковой флоры : Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofіtіcus, Mіcrococcus sp.. На 5-7 сутки послеродового периода достоверно чаще высевались Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofіtіcus и Aerococcus vіrіdans.Выводы. Микробиоциноз молочных желез родильниц без признаков инфекции составляет кокковая флора, к которой относится и Aerococcus vіrіdans. Коковая флора, кроме Staphіlococcus aureus, является флорой нормобиоза. С течением времени в послеродовом периоде имеет место увеличение колонизации молочных желез сапрофитной и антагонистически активной кокковой микрофлорой, большей частью в участках рapіlla mammae. Вышеупомянутая тенденция происходит параллельно с уменьшением колонизации различных участков молочной железы Staphіlococcus aureus и Грам- отрицательными энтеробактериями. В динамике послеродового периода у родильниц имеет место присутствие аэробных спорообразующих бацилл, особенно в области рapіlla mammae, что можно трактовать как компенсаторний механизм нормализации микробиоценоза данного участка молочной железы, Мета. Дослідити динамічні зміни якісного та кількісного стану мікробної флори у різних ділянках шкіри молочних залоз у породіль на протязі 7 діб післяпологового періоду, для визначення представників мікрофлори, які формують поняття “нормоценозу” молочної залози, як чинника запобігання гнійно-септичних ускладнень в післяпологовому періоді.Матеріали та методи. Обстежені 54 породіль на першу, третю та 5-7 добу післяпологового періоду, що мали фізіологічні пологи, з відсутністю екстрагенітальної патології, гострих та хронічних інфекційних захворювань, які виключно годували грудьми. Для взяття матеріалу використовували метод змивів-зішкребів по Вільямсону та Клігману з двох ділянок молочної залози: areola mammae та papіlla mammae. Ідентифікація бактеріальної флори проводилась колориметричною системою для дослідження “Lіofіlchem” (Італія). Культури аeрококів ідентифікувались також за додатковими критеріями: ростом на селективно-індикаторному середовищі, ростом та біохімічною активністю на середовищах з солями селена та телура, лактатоксидазною, супероксиддисмутазною активністю.Результати. Усього було виділено 13 штамів мікроорганізмів (Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofііcus, Staphіlococcus aureus, Mіcrococcus sp. та Aerococcus vіrіdans, ентеробактеріальна - Enterobacter sp., E. сollі, Klebsіella pneumonіa, Bacіllus sp., дрожеподібні гриби – Candіda sp.).На 1-2 добу післяпологового періоду у породіль мало місто висівання з більшою частотою ентеробактеріальної флори та Staphіlococcus aureus. З різних ділянок молочної залози висівались Staphіlococcus aureus до 23,8 % випадків, Enterobacter sp.- 9,5 %, E. сollі- 19 %, Klebsіella pneumonіa – 14,3 %. В перші дні післяпологового періоду достовірно вище відмічалось висівання тільки Staphіlococcus epіdermіdіs з різних ділянок молочної залози породіль.У динаміці післяпологового періоду на 3-4 добу відмічалось підвищення висівання кокової флори з молочної залози: Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofіtіcus, Mіcrococcus sp.. На 5-7 добу післяпологового періоду вірогідно вище було висівання з різних ділянок молочних залоз Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofіtіcus та Aerococcus vіrіdans.Висновки. Мікробіологічний стан молочних залоз породіль без осередків інфекції складає кокова флора, до якої відноситься і Aerococcus vіrіdans. Кокова флора, крім Staphіlococcus aureus, є флорою нормобіозу, яка забезпечує здоровий стан шкіри молочних залоз у жінок після пологів. З плином часу у післяпологовому періоді має місце збільшення колонізації молочних залоз сапрофітною та антагоністично активною коковою мікрофлорою, здебільш в ділянках рapіlla mammae. Вищезгадана тенденція відбувається паралельно із зменшенням колонізації різних ділянок молочної залози Staphіlococcus aureus та Грам- негативними ентеробактеріями. В динаміці післяпологового періоду у породіль має місце висівання аеробних спороутворюючих бацил, особливо з рapіlla mammae, що можливо трактувати як компенсаторний механізм нормалізації мікробіоценозу данної ділянки молочної залози

Aim of research. To evaluate changes in the spring wheat rhizosphere microbiocenosis at the pre-sowing treatment by citrates of biogenic metals, created based on nanotechnologies and inoculation of the consortium of root microorganisms in soil at the effect of these arrangements on the enzymatic activity of leaf tissues and productivity of wheat plants. Methods. Microbiological methods – inoculation on solid nutritive mediums for determining the content of main groups of soil microorganisms in the rhizosphere of plants; biochemical – for determining the activity of antioxidant enzymes of catalase and peroxidase; biometric – for determining the mass of 1000 seeds and seed productivity on experimental areas; statistical.Results of research. Field experiments of crops of spring wheat Pecheryanka demonstrate that at the pre-sowing treatment of seeds by 1%-solutions of biologically active substances in the content of composite fields of citrates of nanoparticles of Ag+Cu and Co+Cu+Zn+Fe+Mn+Mo+Mg (Avatar-1) and ions I-Se and introduction of the consortium of soil-useful microorganisms (biopreparation BP Extrakon), there were observed changes of ratios of main microbial groups in the composition of soil microbiocenocis: aerobic nitrogen-fixers, actinomycetes, fungal microflora, oligotrophic bacteria, that in some way correlated with the seed productivity.Conclusions. 1. It has been established, that the ratio of microbial groups, especially the percent of groups of aerobic nitrogen-fixers increased in the wheat rhizosphere relating to the control in the following succession – in the earing phase: BP Extrakon˃Extrakon+I-Se, and in the milk ripeness phase – in the following succession: BP Extrakon+I-Se˃BP Extrakon˃Avatar-1˃Ag-Cu. Actinomycetes prevailed on the variant with the pre-sowing treatment by I-Se, and the fungal microflora – in the milk ripeness phase. 2. The activity of catalase ad peroxidase in leaf tissues at the pre-sowing treatment by biologically active substances was lower than in the control, except the variant of the pre-sowing treatment by citrates of nanoparticles of Ag-Cu, where the catalase activity a bit grew – by 7.9%.3. It has been revealed, that indicators of the seed productivity improved most essentially at inoculation of the consortium of root microorganisms in soil, and also at the treatment that favored the increase of aerobic nitrogen-fixers in the soil rhizosphere, thus the seed productivity increased on the variants in the succession: BP Extrakon˃BP Extrakon+I-Se˃Avatar-1˃Ag+Cu, decreasing at the variant with the treatment by I-Se, Цель исследования. Оценить изменения в микробиоценозе ризосферы пшеницы яровой в условиях предпосевной обработки семян цитратами биогенных металлов, созданными на основе нанотехнологий и инокуляции в почву консорциума коренных микроорганизмов при одновременном действии этих приемов на ферментативную активность тканей листьев и продуктивность растений пшеницы.Методы. Микробиологические методы – посева на твердые питательные среды для определения содержания основных групп почвенных микроорганизмов в ризосфере растений; биохимические – с целью определения активности антиоксидантных ферментов каталазы и пероксидазы; биометрические – для определения массы 1000 зерен и зерновой продуктивности на опытных участках; статистические.Результаты исследования. В полевых опытах на посевах пшеницы яровой сорта Печерянка показано, что при предпосевной обработке семян 1 %-ми растворами биологически активных веществ в составе композитов цитратов наночастиц Ag+Cu и Co+Cu+Zn+Fe+Mn+Mo+Mg (Аватар-1) и ионов I-Se, а так же внесения в почву консорциума почвенно-полезных микроорганизмов (биопрепарат (БП) Экстракон) отмечались изменения соотношения основных групп микроорганизмов в составе микробиоценоза почвы: аэробных азотфиксаторив, актиномицетов, грибной микрофлоры, олиготрофных бактерий, что определенным образом коррелировало с зерновой продуктивностью.Выводы. 1. Установлено, что в ризосфере пшеницы яровой менялось соотношение основных групп микроорганизмов в составе микробиоценоза, в частности процент аэробных азотфиксаторов увеличивался относительно контроля, в фазу колошения, в следующей последовательности: БП Экстракон˃Экстракон+I-Se, а в фазу молочной спелости – в следующей последовательности: БП Экстракон+I-Se˃БП Экстракон˃Аватар-1˃Ag-Cu. На варианте с предпосевной обработкой I-Se преобладали актиномицеты, а в фазу молочной спелости – грибная микрофлора.2. Активность каталазы и пероксидазы в тканях листьев в условиях предпосевной обработки биологически активными веществами была ниже, чем на контроле, кроме варианта предпосевной обработки цитратами наночастиц Ag-Cu, где каталазная активность несколько возрастала – на 7,9 %.3. Выявлено, что показатели зерновой продуктивности улучшались наиболее существенно при инокуляции в почву консорциума коренных микроорганизмов, а так же при обработке, способствующей увеличению в ризосфере аэробных азотфиксаторов, так зерновая продуктивность возрастала по вариантам в следующей последовательности: БП Екстракон˃ БП Екстракон+I-Se˃Аватар-1˃Ag Cu, снижаясь на варианте с обработкой I-Se, Мета дослідження. Оцінити зміни у мікробіоценозі ризосфери пшениці ярої за передпосівної обробки насіння цитратами біогенних металів, створеними на основі нанотехнологій та інокуляції у ґрунт консорціуму корінних мікроорганізмів за дії цих заходів на ферментативну активність тканин листків і продуктивність рослин пшениці.Методи. Мікробіологічні методи – посіву на тверді поживні середовища для визначення вмісту основних груп ґрунтових мікроорганізмів у ризосфері рослин; біохімічні – з метою визначення активності антиоксидантних ферментів каталази і пероксидази; біометричні – для визначення маси 1000 зерен і зернової продуктивності на дослідних ділянках; статистичні.Результати дослідження. У польових дослідах на посівах пшениці ярої сорту Печерянка показано, що за передпосівної обробки насіння 1 %-ними розчинами біологічно активних речовин у складі композитів цитратів наночасток Ag+Cu та Co+Cu+Zn+Fe+Mn+Mo+Mg (Аватар-1) та іонів I-Se і внесення у ґрунт консорціуму ґрунтово-корисних мікроорганізмів (біопрепарат (БП) Екстракон) відмічалися зміни співвідношення основних мікробних угрупувань у складі мікробіоценозу ґрунту: аеробних азотфіксаторів, актиноміцетів, грибної мікрофлори, оліготрофних бактерій, що певним чином корелювало із зерновою продуктивністю.Висновки. 1. Встановлено, що у ризосфері пшениці ярої змінювалося співвідношення мікробних угрупувань, зокрема відсоток груп аеробних азотфіксаторів збільшувався відносно контролю в наступній послідовності – у фазу колосіння: БП Екстракон˃Екстракон+I-Se, а у фазу молочної стиглості – у наступній послідовності: БП Екстракон+I-Se˃БП Екстракон˃Аватар-1˃Ag-Cu. На варіанті із передпосівною обробкою I-Se переважали актиноміцети, а у фазу молочної стиглості – грибна мікрофлора.2. Активність каталази і пероксидази в тканинах листків за передпосівної обробки біологічно активними речовинами була нижче, ніж на контролі, окрім варіанту передпосівної обробки цитратами наночасток Ag-Cu, де каталазна активність дещо зростала – на 7,9 %.3. Виявлено, що показники зернової продуктивності поліпшувались найбільш істотно за інокуляції у ґрунт консорціуму корінних мікроорганізмів, а також за обробки, що сприяла збільшенню у ризосфері ґрунту аеробних азотфіксаторів, так зернова продуктивність зростала на варіантах у послідовності: БП Екстракон˃БП Екстракон+I-Se˃Аватар-1˃Ag+Cu, знижуючись на варіанті із обробкою I-Se

The article presents the results of a comparative study of the microbial landscape and violations of local immunity in patients with generalized periodontitis at preclinical-radiological stage of development in 60 patients. It was revealed that appearance of representatives of the major periodontal bacteria in the gum tissue is a precursor of development of initial stage of generalized periodontitis in them. It has been established that the early objective indicators of bone resorptive process in periodontal tissues in patients with generalized catarrhal gingivitis is an overproduction of proinflammatory cytokines IL-1.beta and TNF-alpha and the lack of anti-inflammatory IL-4, which persists for a long time during the observation period., У статті наведені результати порівняльного вивчення особливостей мікробного пейзажу та порушень місцевого імунітету у хворих на генералізований пародонтит на доклініко-рентгенологічній стадії розвитку у 60 хворих. Виявлено, що поява в ясенній тканині представників основних пародонтопатогенних бактерій є провісницею розвитку в них початкового ступеня генералізованого пародонтиту. Встановлено, що ранніми об'єктивними індикаторами резорбтивного процесу в кісткових тканинах пародонту у хворих на генералізований катаральний гінгівіт є гіперпродукція прозапальних цитокінів ІЛ-1β і ФНП-α і дефіцит протизапального ІЛ-4, який зберігається протягом всього періоду спостережень.

The paper presents the results of a comparative study of features of gingival tissues microbiocenosis and local immunity in 60 patients with chronic and exacerbated chronic generalized catarrhal gingivitis. We found that in patients with exacerbated generalized catarrhal gingivitis there exist more significant differences in terms of local humoral immunity as compared with a group of patients with chronic manifestation of the disease, characterized by a large decrease in levels of sIgA and IgM and to a lesser extent, an increase in IgG. It was established that conditionally-pathogenic streptococcal microflora leads in the etiology of chronic generalized catarrhal gingivitis and staphylococcus and fungi of the genus Candida play the dominant role in formation of exacerbations of inflammation in the gingival tissue., У статті представлені результати порівняльного вивчення особливостей мікробіоценозу ясенних тканин та місцевого імунітету в 60 хворих з хронічним та загостреним перебігом генералізованого катарального гінгівіту. Виявлено, що у хворих із загостреним перебігом генералізованого катарального гінгівіту більш суттєві відмінності в показниках місцевого гуморального іму­нітету порівняно з групою пацієнтів з хронічним проявом захворювання, які характеризувалися великим зниженням рівнів sIgA і IgM та, меншою мірою, підвищенням IgG. Встановлено, що умовно - патогенна стрептококова мікрофлора посідає провідне місце в етіології хронічного генералізованого катарального гінгівіту, а у формуванні загострень запальних явищ в ясенній тканині домінуюча роль належить стафілококам та грибам роду Кандида.

Under study were the soils developed in flat watersheds with suffusion depressions and subjected to excessive seasonal flooding in Kamennaya Steppe, Talov district and Voronezh region of Russia. Among them are migrational-mycellary chernozem (Haplic Chernozem (Clavic, Pachic) on convex microrelief elements, the clay-illuvial eluvial weakly gleyic chernozem (Luvic Stagnic Phaeozem (Clayic, Pachic) in shallow depressions with seasonal flooding for two weeks in a year and the clay-illuvial quasigley eluvial vertic chernozem (Luvic Vertic Stagnic Phaeozem (Epiloamic, Endoclayic, Pachic) in deep depressions with seasonal flooding in the period from one to three months. A complex of ecological-trophical groups of microorganisms (amilolytics, actinomyces, micromyces, denitrifiers and aerobic azotobacters) along the soil profile has been studied; soil sampling was taken at the end of the summer (in August). It is shown that the excessive surface flooding has a great influence on the following groups of microorganisms: microscopic fungi (dried aerobic microorganisms), actinomyces (continental branch of prokariot with wide ecological amplitude) and denitrifiers (typical anaerobic forms). The population of micromyces is decreasing from 5.6 to 3.5 lg KOE/g with increasing the anaerobic conditions, whereas actinomyces are increased reaching 4.2 lg KOE/g in moist horizons of hydromorphic chernozems; denitrifiers are rather active (2.5-3.6 lg КОЕ/g soil) only in soil of depressions with traces of seasonal flooding. The duration of seasonal flooding is a factor changing the structure of the microbial community in which the dominants are alternated in groups of microorganisms. The ratio between these groups of microorganisms can be used for assessing the aerobic/anaerobic conditions for their habitat in soils of the steppe zone.

Профілактика післяпологової інфекції включає визначення факторів ризику гнійно-запальних захворювань, санацію вогнищ генітальної і екстрагенітальної інфекції, раціональне ведення пологів і повинна починатися в період антенатального спостереження і продовжуватись в пологовому будинку, водночас у переважній більшості випадків дані щодо стану мікробіоценозу піхви при поступленні вагітних в пологовий стаціонар відсутні.Мета дослідження – оцінити можливості і ефективність експрес-діагностики стану мікробіоценозу піхви вагітних для обгрунтування заходів з профілактики післяпологових гнійно-запальних ускладнень.Матеріали і методи дослідження. У дослідження було включено 58 вагітних, в основну групу увійшли 38 жінок з ускладненим перебігом гестаційного процесу, групу порівняння склали 20 жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Визначення стану мікробіоценозу піхви проводилось шляхом бактеріоскопії мазків з піхви, забарвлених за Грамом, використання критеріїв R.Amsel (1983), бактеріологічного експрес-методу з використанням генітальної системи, ПЛР у режимі реального часу (Флороценоз) з визначенням аеробної, анаеробної флори, Candida spp. і NCMT.Результати дослідження та їх обговорення. За співставленням результатів досліджень стану мікробіоценозу піхви (генітальна експрес-система і Флороценоз) нормоценоз в основній групі мав місце в середньому у 25,0 ± 1,3 % при 67,5 ± 2,5 % (р, Prevention of postpartum infection includes the identification of risk factors for purulent-inflammatory diseases, sanation of foci of genital and extragenital infection, rational management of labor and should begin during antenatal care and continue in the hospital, but in the vast majority of cases, data on the state of vaginal microbiocenosis in the hospital are absent.The aim of the study. was to evaluate the possibilities and effectiveness of express diagnostics of the state of the vaginal microbiocenosis of pregnant women to substantiate the measures for the prevention of postpartum purulent-inflammatory complications.Materials and methods. The study included 58 pregnant women, the main group included 38 women with complicated course of the gestational process, the comparison group - 20 women with a physiological pregnancy. The determination of the state of the vaginal microbiocenosis was carried out by bacterioscopy of vaginal smears stained by Gram, using the R.Amsel (1983) criteria, a bacteriological express method using the genital system, real-time PCR (Florocenosis) with determination of aerobic, anaerobic flora, Candida spp. and NCMT.Results of the study and their discussion. Comparing the results of studies of the state of the vaginal microbiocenosis (genital express system and Florocenosis) normocenosis in the main group occurred on average 25.0 ± 1.3% at 67.5 ± 2.5% (p, Профилактика послеродовой инфекции включает определение факторов риска гнойно-воспалительных заболеваний, санацию очагов генитальной и экстрагенитальной инфекции, рациональное ведение родов и должна начинаться в период антенатального наблюдения и продолжаться в роддоме, однако в подавляющем большинстве случаев данные о состоянии микробиоценоза влагалища при поступлении беременных в роддом стационар отсутствуют.Цель исследования - оценить возможности и эффективность экспресс-диагностики состояния микробиоценоза влагалища беременных для обоснования мероприятий по профилактике послеродовых гнойно-воспалительных осложнений.Материалы и методы исследования. В исследование было включено 58 беременных, в основную группу вошли 38 женщин с осложненным течением гестационного процесса, группу сравнения составили 20 женщин с физиологическим течением беременности. Определение состояния микробиоценоза влагалища проводилось путем бактериоскопии мазков из влагалища, окрашенных по Граму, использования критериев R.Amsel (1983), бактериологического экспресс-метода с использованием генитальной системы, ПЦР в режиме реального времени (Флороценоз) с определением аэробной, анаэробной флоры, Candida spp. и NCMT.Результаты исследования и их обсуждение. По сопоставлению результатов исследований состояния микробиоценоза влагалища (генитальная экспресс-система и Флороценоз) нормоценоз в основной группе имел место в среднем в 25,0 ± 1,3% при 67,5 ± 2,5% (р

В статье проанализирована и обобщена информация о применении биотехнологических методов для переработки минерального и техногенного сырья. Приведен обзор основных групп микроорганизмов, входящих в состав микробиоценозов различных экологических ниш и отходов. Показана лидирующая роль ацидофильных хемолитотрофных бактерий в окислении природного сульфидного сырья. Рассмотрены основные механизмы бактериального выщелачивания металлов и влияние различных факторов на эффективность окисления сульфидов металлов. Дана характеристика основным методам бактериального выщелачивания – чановому, подземному и кучному; рассмотрены их преимущества и недостатки. Приведены примеры промышленного использования биовыщелачивания для получения меди, никеля, золота, урана. Отмечено практическое отсутствие применения методов бактериального выщелачивания для переработки техногенного сырья, в частности, отходов угольной промышленности и энергетики для извлечения ценных металлов – германия, галлия и др., У статті проаналізована та узагальнена інформація про застосування біотехнологічних методів для переробки мінеральної і техногенної сировини. Наведено огляд основних груп мікроорганізмів, що входять до складу мікробіоценозів різних екологічних ніш і відходів. Показана провідна роль ацидофільних хемолітотрофних бактерій в окисненні природної сульфідної сировини. Розглянуто основні механізми бактеріального вилуговування металів і вплив різних чинників на ефективність окиснення сульфідів металів. Описано характеристику основних методів бактеріального вилуговування – чанового, підземного і купчастого; розглянуто їх переваги та недоліки. Наведені приклади промислового використання біовилуговування для отримання міді, нікелю, золота, урану. Відзначена практично відсутність застосування методів бактеріального вилуговування для переробки техногенної сировини, зокрема, відходів вугільної промисловості та енергетики для вилучення цінних металів – германію, галію та ін., The information about using of biotechnological methods for the processing of mineral and technogenic raw materials was analyzed and summarized in the article. A review of the main groups of microorganisms that make up the microbiocenosis of various ecological niches and wastes is given. The leading role of acidophilic chemolithotrophic bacteria in the oxidation process of natural sulphide raw materials is also shown. Basic mechanisms of bacterial leaching of metals and the influence of various factors on the efficiency of oxidation of sulfides are considered. A characteristic of the main methods of bacterial leaching – tanks, underground and heap was given and there were considered their advantages and disadvantages. The article gives the world examples of the use of bioleaching for the production of copper, nickel, gold, uranium. It is noted that there is no practical application of bacterial leaching for processing technogenic raw materials, in particular, coal and energy industry waste for the extraction of valuable metals – germanium, gallium, etc.

The development of diseases of the pelvic organs microbial etiology depends on the properties of persistent microorganisms aimed at inactivating factors natural resistance of the organism. The species composition and biological properties of the microflora of the vagina and cervical canal in women with inflammatory diseases of internal genital organs, and shown that they occur against the background dysbiotic states. In patients with chronic salpingoophoritis vaginal microflora changes occur, accompanied by incoordination its functioning as a single ecosystem, which is manifested disorders microbiological status due to the formation of biofilms, they in turn, is a major survival strategies of bacteria in the environment, which is realized only if achievement a certain level of population density. The purpose of the study is to improve the diagnosis and treatment of patients with chronic salpingo (HSO) based on determination mikrobiotsynozu vagina.The study evaluated the clinical status and characteristics of vaginal microflora in 70 patients with HSO depending on the limitations of the inflammatory process. The study patients breach vaginal microbiota. Analyzing the data obtained, it was found that the most common microorganisms that removed from the vaginal discharge were: Peptostreptococcus spp - 78% and 75%, Enterococcus - 69% and 57%, S.aureus - 62,9% and 60, 1%, E.coli - 64,2% and 69,3%, Fusobacterium spp - 61,0% and 58.0%; S. pyogenes - 58,0% and 60%, Candida spp - 47,0% and 44%.The results of testing the ability of isolates to form biofilms showed that all pathogens are removed form a dense biofilm. Analysis of the results showed that planktonic cells pathogens tested, actively formed biofilm within 24 hours, and anaerobic bacteria - within 48 hours; the degree bioplivkoutvorennya most active were staphylococci, E. coli, and fungi of the genus Candida, actinomycetes. Results of the study can establish the facts of the formation of biofilms isolates microorganisms asotsiantiv depending on the facts and confirm that this reflects the adaptive capacity pathogen. Investigation of the sensitivity of microorganisms in the form of biofilms to antimicrobials found that they adverse drug at therapeutic doses.Thus dysbiotic abuse play a significant role in the pathogenesis salpingo flow and deepen the severity of complications and only purpose of adjuvant therapy with the inclusion of immunomodulating drugs can normalize and promote vaginal mikrobiotsynoz reduced chronic inflammation. This creates prerequisites for further research on sustainable correction therapies and a complete description of the mechanisms that contribute to the development of inflammatory diseases and research background biofilms., Развитие заболеваний органов малого таза микробной этиологии зависит от персистентных свойств микроорганизмов, направленных на инактивацию факторов естесственной резистентности организма. Изучены видовой состав и биологические свойства микрофлоры влагалища и канала шейки матки у женщин с воспалительными заболеваниями внутренних половых органов, и показано, что они протекают на фоне дисбиотических состояний. У пациенток с хроническим сальпингоофоритом происходят изменения микрофлоры влагалища, сопровождающиеся дискоординацией ее функционирования как единой экосистемы, что проявляется нарушениями микробиологического статуса благодаря образованию биопленок, - они в свою очередь, являются одной из основных стратегий выживания бактерий во внешней среде, которая реализуется только при условии достижения популяцией определенного уровня плотности. Поэтому целью исследования является улучшение диагностики и лечения больных хроническим сальпингоофорит (ХСО) на основании определения микробиоциноза влагалища.В исследовании оценивали клиническое состояние и особенности микрофлоры влагалища у 70 пациентов с ХСО в зависимости от давности воспалительного процесса.В результате исследования пациенток выявлены нарушения микробиоценоза влагалища. Анализируя полученные данные было установлено, что наиболее частыми микроорганизмами, которые выявлены из отделяемого влагалища, были: Peptostreptococcus spp - 78% и 75%, Enterococcus - 69% и 57%, S.aureus - 62,9% и 60, 1%, E.coli - 64,2% и 69,3%, Fusobacterium spp - 61,0% и 58,0%; S. pyogenes - 58,0% и 60%, Candida spp - 47,0% и 44%.Результаты тестирования изолятов на способность к формированию биопленок доказали, что все выявленные патогены образовывали плотную биопленку. Анализ полученных результатов показал, что планктонные клетки микроорганизмов активно формировали биопленки в течение 24 часов, а анаэробные бактерии - в течение 48 часов; по степени биопленкообразования активными были стафилококки, кишечная палочка и грибы рода Candida, актиномицеты. Результаты исследования позволяют установить факты образования биопленок изолятами микроорганизмов в зависимости от ассоциантов и подтверждают тот факт, что это отражает адаптационные возможности патогена. Исследование чувствительности микроорганизмов в форме биопленок к противомикробным препаратам выявило, что они неблагоприятны к препаратам в терапевтических дозировках.Таким образом, дисбиотические нарушения играют существенную роль в патогенезе сальпингоофорита и углубляют тяжесть течения осложнений и только назначение комплексной терапии с включением иммуномодулирующих препаратов способно нормализовать микробиоциноз влагалища и способствовать уменьшению хронизации воспалительного процесса. Это создает предпосылки для дальнейших исследований по коррекции рациональных терапевтических мероприятий и до полной характеристики механизмов, способствующих развитию воспалительной патологии и фоне исследования биопленок., Розвиток захворювань органів малого тазу мікробної етіології залежить від персистентних властивостей мікроорганізмів, спрямованих на інактивацію факторів природної резистентності організму. Вивчено видовий склад і біологічні властивості мікрофлори піхви і каналу шийки матки у жінок із запальними захворюваннями внутрішніх статевих органів та показано, що вони протікають на тлі дисбіотичних станів. У пацієнток із хронічним сальпінгоофоритом відбуваються зміни мікрофлори піхви, які супроводжуються дискоординацією її функціонування як єдиної екосистеми, що проявляється порушеннями мікробіологічного статусу завдяки утворенню біоплівок, - вони, у свою чергу, є однією з основних стратегій виживання бактерій в зовнішньому середовищі, яке реалізується тільки за умови досягнення популяцією певного рівня щільності. Тому метою дослідження є покращення діагностики та лікування хворих на хронічний сальпінгоофорит (ХСО) на підставі визначення складу мікробіоцинозу піхви.У дослідженні оцінювали клінічний стан й особливості мікрофлори піхви у 70 пацієнтів з ХСО в залежності від давності запального процесу. В результаті дослідження пацієнток виявлено порушення мікробіоценозу піхви. Аналізуючи дані, які одержано, було встановлено, що найбільш частими мікроорганізмами, які вилучені з відокремлюваного піхви, були: Peptostreptococcus spp – 78% й 75%, Enterococcus – 69% й 57%, S.aureus – 62,9% й 60,1%, E.coli - 64,2% й 69,3%, Fusobacterium spp– 61,0% й 58,0%; S. pyogenes – 58,0% й 60%, Candida spp – 47,0% й 44%. Результати тестування ізолятів на здатність до формування біоплівок довели, що усі вилучені патогени утворювали щільну біоплівку. Аналіз отриманих результатів показав, що планктонні клітини патогенів, що тестувалися, активно формували біоплівки протягом 24 годин, а анаеробні бактерії – протягом 48 годин; за ступенем біоплівкоутворення найактивнішими були стафілококи, кишкова паличка й гриби роду кандида, актиноміцети. Результати дослідження дозволяють встановити факти утворення біоплівок ізолятами мікроорганізмів залежно від асоціантів і підтверджують факти про те, що це відображає адаптаційні можливості патогену.Дослідження чутливості мікроорганізмів у формі біоплівок до протимікробних препаратів виявило, що вони несприятливі до препаратів у терапевтичних дозуваннях.Таким чином, дисбіотичні порушення відіграють суттєву роль у патогенезі сальпінгоофориту й поглиблюють важкість перебігу ускладнень та тільки призначення комплексної терапії з включенням імуномодулюючих препаратів здатне нормалізувати мікробіоциноз піхви та сприяти зменшенню хронізації запального процесу. Це створює передумови для подальших досліджень щодо корекції раціональних терапевтичних заходів і до повної характеристики механізмів, що сприяють розвитку запальної патології та тлі дослідження біоплівок.

Стаття присвячена актуальним напрямкам удосконалення пробіотиків, таким як: дослідження фізіології перспективних виробничих штамів з метою підбору поживних середовищ для їх культивування; визначення процесів сорбції пробіотичних бактерій як загальнобіологічного процесу; вивчення ролі продуктів метаболізму та біологічно активних речовин мікробної клітини для визначення природи адгезинів і механізму антагоністичної активності; розробка технології виготовлення комплексних препаратів на основі консорціумів бактерій з широким спектром антагоністичної активності; дослідження синергічної та інгібіторної дії різних видів та штамів пробіотичних бактерій; вдосконалення методів контролю антагоністичної активності препаратів, що містять життєздатні мікробні клітини та розробка методів визначення вмісту живих мікроорганізмів; розробка препаратів для корекції мікрофлори не лише кишечнику, а й інших відкритих порожнин організму людини., The article describes the topical areas of improvement of probiotics, such as: study of the physiology of promising industrial strains in order to select nutrient media for their cultivation; determination of sorption processes of probiotic bacteria as a general biological process; study of the role of metabolic products and biologically active substances of microbial cells to define the nature of the adhesins and the mechanism of antagonistic activity; development of technology for the manufacture of complex products based on consortia of bacteria with a wide spectrum of antagonistic activity; research and synergistic inhibitory effects of various species and strains of probiotic bacteria; improved methods of control of antagonistic activity of preparations containing viable microbial cells and the development of methods for the determination of living organisms and the development of drugs for the correction of the intestinal microflora is not only, but also other open cavities of the human body., Статья посвящена актуальным направлениям усовершенствования пробиотиков, таким как: исследование физиологии перспективных производственных штаммов бактерий с целью подбора питательных сред для их культивирования; определение процессов сорбции пробиотических бактерий как общебиологического процесса; изучение роли продуктов метаболизма и БАВ микробной клетки для определения природы адгезинов и механизма антагонистической активности; разработка технологий изготовления комплексных препаратов на основе консорциумов бактерий с широким спектром антагонистической активности; исследование синергического и ингибиторного действия разных видов и штаммов пробиотических бактерий; усовершенствование методов контроля антагонистической активности препаратов, которые содержат жизнеспособные микробные клетки и разработка методов их определения; создание препаратов для коррекции микрофлоры не только кишечника, но и других открытых полостей организма человека.

Гемолізуючі мікроорганізми, умовно-патогенні мікроорганізми та гриби роду Candida мають стимулюючий вплив на розвиток ендогенної інтоксикації, запальних реакцій та алергізуючу дію. Вони впливають на зміни у формулі крові, зокрема зростає рівень незрілих форм нейтрофілів (паличкоядерні), знижається кількість еозинофілів, лімфоцитів, моноцитів та підвищується ШОЕ, що говорить про наявність запальної реакції, дефіцит клітинного захисту. Гемолизирующие микроорганизмы, условно-патогенные микроорганизмы и грибы рода Candida оказывают стимулирующее влияние на развитие эндогенной интоксикации, воспалительных реакций и аллергизирующими действие. Они влияют на изменения в формуле крови, в частности растет уровень незрелых форм нейтрофилов (палочкоядерные), опускается количество эозинофилов, лимфоцитов, моноцитов и повышается СОЭ, что говорит о наличии воспалительной реакции, дефицит клеточного защиты. Hemolyzing microorganisms, opportunistic microorganisms and Candida species have a stimulating effect on the development of endogenous intoxication, inflammatory reactions and allergic effects. They influence the changes in the blood formula, in particular, the level of immature forms of neutrophils increases (the rod-core), the number of eosinophils, lymphocytes, monocytes decreases and ESR increases, indicating the presence of inflammatory response, the deficiency of cell defense.

проведено изучение состояния системы антиоксидантной защиты (активность ферментов каталазы и супероксиддисмутазы) плазмы крови и колоноцитов экспериментальных животных в условиях гентамицинового дисбиоза и использовании препарата антиоксидантного ряда эмоксипина. Результаты исследования показывают, что лекарственный дисбиоз толстого кишечника сопровождается снижением активности антиоксидантных ферментов в плазме крови и ткани кишечника, а использование эмоксипина приводит к повышению адаптивно-компенсаторных возможностей макроорганизма.

Objective. To present the results of the vaginal microbiocenosis study in women with uterine leiomyoma and inflammatory diseases of the genital organs; to optimize the prevention and treatment of inflammatory changes of the genital organs in fertile aged women with these pathologies.Material and methods. We examined 150 fertile aged women, who were divided into three groups: I group — 50 women with leiomyoma of the uterus, who received the proposed treatment and prevention measures, the second group — 50 women with leiomyoma of uterus who were administered conventional therapy and the third group comprised 50 healthy women. Bacteriological tests were conducted to assess the species and quantitative composition of vaginal microflora in women after the treatment course of the disorders of autonomic nervous system. Microbiological analyses and recording of the results were carried out in accordance with the Order No. 535 of the Ministry of Health of the USSR, 1985 and the Order of the Ministry of Health of Ukraine No.234 dated May 10, 2007. For prevention and treatment of chronic inflammatory diseases of genital organs exacerbations and in the complex preconception preparation of women with leiomyoma of the uterus, the vaginal suppositories of Api-Norm were administered.Results. The study of the microbiocenosis changes of the genital tract in women with uterine leiomyoma, who received the vaginal suppository «Api-Norm» in the complex anti-inflammatory therapy, indicated a positive dynamics of opportunistic pathogens and other infectious agents contamination of the genital tract after the treatment compared to the group of women with leiomyoma of uterus, who administered conventional therapy. After the preventive and curative interventions the vaginal biocenosis indicators of patients with uterine leiomyoma, who received the vaginal suppository «Api-Norm» in the complex anti-inflammatory therapy, approached to those of the healthy women. In women with uterine leiomyoma, who prescribed conventional therapy, the vaginal biocenosis indicators after treatment changed less actively and some indicators required the appointment of a refresher cours of treatment.Conclusions. There is an increase of opportunistic microflora in women of fertile age with uterine leiomyoma, which leads to the development of inflammatory processes of the reproductive organs. Increased contamination of the genital organs by the pathogenic and opportunistic microflora in case of inflammatory diseases requires complex treatment. The inclusion of the vaginal suppositories «Api-Norm» to the complex therapy of inflammatory changes of female genital organs and further prevention of the onset or exacerbation of inflammatory diseases has shown its high efficiency., Цель — привести результаты исследования состояния микробиоценоза влагалища у женщин с лейомиомой матки и воспалительными заболеваниями половых органов; оптимизировать профилактику и лечение воспалительных изменений половых органов у женщин фертильного возраста с такой патологией.Пациенты и методы. Обследованы 150 женщин фертильного возраста, которые были разделены на три группы: I группа — 50 женщин с лейомиомой матки, получавших предложенные нами лечебные и профилактические мероприятия, II группа — 50 женщин с лейомиомой матки, получавших традиционную терапию, III группа — 50 здоровых женщин. Бактериологические исследования проведены с целью оценки видового и количественного состава микрофлоры влагалища у женщин после курса лечения вегетативных расстройств нервной системы. Микробиологические анализы и учет результатов проведены согласно приказу МЗ СССР от 1985 г. № 535 и приказа МЗ Украины от 10.05.2007 г. № 234. С целью профилактики и лечения обострений хронических воспалительных заболеваний половых органов и в комплексной прегравидарной подготовки к безопасному материнству женщин с лейомиомой матки назначены вагинальные суппозитории «Апи-Норм».Результаты. Изучение изменений микробиоценоза половых путей у женщин с лейомиомой матки, которые в комплексной противовоспалительной терапии получали вагинальные суппозитории «Апи-Норм», после лечения свидетельствует о положительной динамике показателей обсемененности половых путей как условно-патогенными микроорганизмами, так и другими инфекционными возбудителями в сравнении с женщинами с лейомиомой матки, получавшими традиционную терапию. После проведенных лечебно-профилактических мероприятий биоценоз влагалища женщин с лейомиомой матки, которые в комплексной противовоспалительной терапии получали вагинальные суппозитории «Апи-Норм», приближался к показателям биоценоза влагалища здоровых женщин. У женщин с лейомиомой матки, получавших традиционную терапию, после лечения он менялся менее активно и по некоторым показателям требовал повторного курса лечения.Выводы. У женщин фертильного возраста с лейомиомой матки наблюдается повышение концентрации условно-патогенной микрофлоры, что приводит к развитию воспалительных процессов половых органов. Повышенная контаминация половых органов представителями патогенной и условно-патогенной микрофлоры в случае появления воспалительных заболеваний требует комплексного лечения. Включение вагинальных суппозиториев «Апи-Норм» в комплексную терапию лечения воспалительных изменений женских половых органов и последующей профилактики возникновения или обострения воспалительных заболеваний свидетельствует о высокой эффективности таких суппозиториев., Мета — навести результати дослідження стану мікробіоценозу піхви в жінок з лейоміомою матки та запальними захворюваннями статевих органів; оптимізувати профілактику та лікування запальних змін статевих органів у жінок фертильного віку з такою патологією.Пацієнти та методи. Обстежено 150 жінок фертильного віку, які були поділені на три групи: І група — 50 жінок з лейоміомою матки, які отримували запропоновані нами лікувальні та профілактичні заходи; ІІ група — 50 жінок з лейоміомою матки, які отримували традиційну терапію; ІІІ група — 50 здорових жінок. Бактеріологічні дослідження проведено з метою оцінки видового та кількісного складу мікрофлори піхви в жінок після курсу лікування вегетативних розладів нервової системи. Мікробіологічні аналізи та облік результатів проведено згідно з наказом МОЗ СРСР від 1985 р. № 535 та наказу МОЗ України від 10.05.2007 р. № 234. З метою профілактики та лікування загострень хронічних запальних захворювань статевих органів і в комплексній прегравідарній підготовці до безпечного материнства жінок з лейоміомою матки призначалися вагінальні супозиторії «Апі-Норм».Результати. Вивчення змін мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з лейоміомою матки, які в комплексній протизапальній терапії отримували вагінальні супозиторії «Апі-Норм», після лікування свідчить про позитивну динаміку показників обсіменіння статевих шляхів як умовно-патогенними мікроорганізмами, так і іншими інфекційними збудниками порівняно з жінками з лейоміомою матки, які отримували традиційну терапію. Після лікувально-профілактичних заходів біоценоз піхви жінок з лейоміомою матки, які в комплексній протизапальній терапії отримували вагінальні супозиторії «Апі-Норм», наближався до показників біоценозу піхви здорових жінок, а в жінок з лейоміомою матки, які отримували традиційну терапію, після лікування він змінювався менш активно та за деякими показниками потребував повторного курсу лікування.Висновки. У жінок фертильного віку з лейоміомою матки спостерігається підвищення концентрації умовно-патогенної мікрофлори, що призводить до розвитку запальних процесів статевих органів. Підвищена контамінація статевих органів представниками патогенної та умовно-патогенної мікрофлори в разі появи запальних захворювань потребує комплексного лікування. Включення вагінальних супозиторіїв «Апі-Норм» до комплексної терапії лікування запальних змін жіночих статевих органів та подальшої профілактики виникнення чи загострення запальних захворювань свідчить про високу ефективність таких супозиторіїв.

Мета. Для встановлення ефекту пробіотиків у хворих на сальмонельоз вивчили зміни показників ендогенної інтоксмикації, імунореактивності та складу кишкової мікробіоти пацієнтів. Пацієнти і методи. Обстежено 189 хворих на сальмонельоз. Їх середній вік становив (43,23±1,22) роки. Здійснювали загальний аналіз крові з підрахунком показників ендогенної інтоксикації, бактеріологічне дослідження калу та встановлення показників імунореактивності. Мікробіоценоз товстої кишки досліджували до лікування і на (5,76±0,16) добу після госпіталізації. Результати. У всіх пацієнтів з сальмонельозом у гострому періоді відбувалось значне збільшення інтегративних показників ендогенної інтоксикації. Це супроводжувалось порушенням імунологічної реактивності і активною адаптивною реакцією організму. Також відбувалось зменшення на два-три порядки кількості біфідобактерій, лактобацил і кишкової палички, при збільшенні на три-шість порядків рівнів інших представників УПМ, гемолізуючої кишкової палички та грибів роду Candida (р

Endometrial polyp is the most common structural abnormality of the mucous membrane of the uterus (endometrium) detected in unexplained infertility. Endometrial micropolyps are a hysteroscopic sign of chronic endometritis, detectable in 60% of women suffering from infertility. Both of the lesions provide an unfavorable environment for the endometrium receptivity and therefore may have common features in their etiopathogenesis.Study objective: to study the composition of microbiota in the vagina, the cervix and the uterine cavity in women of reproductive age diagnosed with endometrial polyps and micropolyps.Study design: the study involved 130 patients aged 18–35 years: 70 patients with endometrial polyps (group I), 30 patients with micropolyps (group II) and 30 patients of the control group (group III).Study methods: group I and II were diagnosed by hysteroscopy with histological confirmation, endometrial samples from healthy women were obtained by aspiration biopsy. Test system “Femoflor” was used to study the quantitative composition of vaginal microbiota, bacteriological examination of the cervix and the endometrium was performed by PCR and by cultivating aerobic and anaerobic microorganisms on special growth media.Study results: no statistically significant differences in the quantitative composition of vaginal microbiota have been identified in all study groups, the only changes recorded have been in the number of lactobacilli. The control group reported sufficient content of lactobacilli in 63% of women studied, the group I – 39%, the group II – from 23%. The cervical canal was sterile in 29% of women with polyps, 47% of women with micropolyps and 30% of healthy patients. The spectrum of pathogens isolated from the cervical canal was much narrower as opposed to the vagina and had no statistically significant differences between the groups. The frequency of the uterine cavity infection was 83% in women of group I, 73% in group II and 77% in group III. The endometrium of the patients from the control group has been seeded with noticeably more Enterococcus faecalis (43% vs. 11% in group I and 17% in group II). Endometrial samples of women from group I were characterized by significantly higher detection of Candida spp. – 21%, and herpes viruses type 1, 2, and 6 – 17%. The spectrum of microorganisms isolated from the endometrium of women with micropolyps did not significantly differ from that in the control group. Evaluation of concordance of the vaginal and endometrial biotope in all groups has not shown any significant differences but in Enterococcus faecalis in the I group (0 vs. 11%) and group III (0 to 43%). When comparing cervical and endometrial biotope the only significant difference has been detected in the group of women with endometrial polyps and concerned herpes virus type 6 (0 vs 11%) as well as the high-risk strains of HPV (31% vs. 6%).The limitations of this study: isolated endometrial pathogens were not correlated with the qualitative and quantitative composition of the gastrointestinal microbiota; further reliable data can be obtained from the detailed study of the nature of immune response in women with a variety of viral agents detected in the uterine cavity, as well as from classifying them according to the obtained results and building a more large-scale research.Conclusions: endometrial polyps and micropolyps – a pathology that results from dysbiotic changes in the vagina. The presence of microbial agents in the uterine cavity is not always indicative of the inflammatory processes. No convincing evidence of the etiologic role of any infection in the micropolyps formation has been obtained. Women with endometrial polyps demonstrated higher content of Candida spp. and viruses., Полип эндометрия – наиболее распространенная структурная аномалия слизистой оболочки матки, встречающаяся при необъяснимом бесплодии. Микрополипы эндометрия – гистероскопический признак хронического эндометрита, выявляемого у 60% женщин, страдающих бесплодием. Оба эти поражения обеспечивают неблагоприятную среду для рецептивности эндометрия, а следовательно, могут иметь нечто общее в своем этиопатогенезе.Цель исследования: изучить состав микрофлоры влагалища, цервикального канала и полости матки у женщин репродуктивного возраста с полипами и микрополипами эндометрия.Дизайн исследования: обследовано 130 пациенток в возрасте 18–35 лет: 70 пациенток с полипами эндометрия (І группа), 30 – с микрополипами (ІІ группа) и 30 – контрольной группы (ІІІ группа).Методы исследования: в основных группах диагноз был установлен при гистероскопическом исследовании и подтвержден гистологически, у здоровых женщин для получения эндометриальных образцов использовали аспирационную биопсию. Для изучения количественного состава влагалищной микрофлоры использовали тест-систему «Фемофлор», бактериологическое исследование цервикального канала и эндометрия проводили методом ПЦР и путем культивирования аэробных и анаэробных микроорганизмов на специальных питательных средах.Результаты исследования: статистически значимые отличия в количественном составе влагалищной микрофлоры во всех исследуемых группах выявлены не были, изменения зафиксированы только в количестве лактобацилл. В контрольной группе достаточное содержание лактобацилл зарегистрировано у 63% женщин, в І группе – у 39%, во ІІ группе – у 23%. Цервикальный канал был стерилен у 29% женщин с полипами, у 47% – с микрополипами и у 30% здоровых пациенток. Спектр патогенов, выделенных из цервикального канала, оказался значительно более узким по сравнению с влагалищем и не имел статистически значимых отличий в группах. Частота инфицирования полости матки составила 83% у женщин І группы, 73% – ІІ и у 77% – ІІІ группы. В эндометрии представительниц группы контроля достоверно чаще высевали Enterococcus faecalis (43% против 11% І группы и 17% ІІ группы). Эндометриальные образцы женщин с полипами эндометрия характеризовались значимо большей детекцией Candida spp. – 21% и вирусов герпеса 1, 2 и 6 типа – 17%. Спектр микроорганизмов, выделенных из эндометрия женщин с микрополипами, значимо не отличался от такового в контрольной группе. Оценка конкордантности вагинального и эндометриального биотопа в группах показала значимые отличия только в отношении Enterococcus faecalis в І группе (0 против 11%) и в ІІІ группе (0 против 43%). При сравнении цервикального и эндометриального биотопа значимая разница была зафиксирована только в группе женщин с полипами эндометрия и касалась вируса герпеса 6-го типа (0 против 11%) и ВПЧ высокоонкогенных штаммов (31% против 6%).Ограничения данного исследования: выделенные в эндометрии патогены не соотносили с качественным и количественным составом кишечной микробиоты; для получения достоверных данных необходимо детализировать характер иммунного ответа у женщин с различными вирусными агентами, выявленными в полости матки, группировать их согласно полученным изменениям и формировать более масштабные исследования.Выводы: полипы и микрополипы эндометрия – патология, протекающая на фоне дисбиотических нарушений во влагалище. Наличие в полости матки микробных агентов не всегда свидетельствует о воспалительном процессе. Не получены убедительные доказательства этиологической роли какой-либо инфекции в формировании микрополипов. У женщин с полипами эндометрия полость матки характеризуется более высоким содержанием Candida spp. и вирусов., Поліп ендометрія – найпоширеніша структурна аномалія слизової оболонки матки, яка зустрічається при ідіопатичному безплідді. Мікрополіпи ендометрія – гістероскопічна ознака хронічного ендометриту, що виявляється у 60% неплідних жінок. Ці обидва явища забезпечують несприятливе середовище для рецептивності ендометрія, а отже, можуть мати дещо спільне в своєму етіопатогенезі.Мета дослідження: вивчити склад мікрофлори піхви, цервікального каналу та порожнини матки у жінок репродуктивного віку з поліпами і мікрополіпами ендометрія.Дизайн дослідження: обстежено 130 пацієнток у віці 18–35 років: 70 пацієнток з поліпами ендометрія (І група), 30 – з мікрополіпами (ІІ група) і 30 – контрольної групи (ІІІ група).Методи дослідження: в основних групах діагноз було встановлено при гістероскопічному дослідженні і підтверджено гістологічно, у здорових жінок для отримання ендометріальних зразків використовували аспіраційну біопсію. Для вивчення кількісного складу вагінальної мікрофлори застосовували тест-систему «Фемофлор», бактеріологічне дослідження цервікального каналу та ендометрія проводили методом ПЛР і шляхом культивування аеробних і анаеробних мікроорганізмів на спеціальних поживних середовищах.Результати дослідження: статистично значущих відмінностей в кількісному складі вагінальної мікрофлори в усіх досліджуваних групах виявлено не було, зміни зафіксовані тільки в кількості лактобацил. У контрольній групі достатній вміст лактобацил зареєстровано у 63% жінок, у І групі – у 39%, у ІІ групі – у 23%. Цервікальний канал був стерильним у 29% жінок із поліпами, у 47% – з мікрополіпами та у 30% здорових пацієнток. Спектр патогенів, виділених із цервікального каналу, виявився значно вужчим у порівнянні з піхвою і не мав статистично значущих відмінностей в групах. Частота інфікування порожнини матки склала 83% у жінок І групи, 73% – ІІ та 77% – ІІІ групи. В ендометрії представниць групи контролю достовірно частіше висівали Enterococcus faecalis (43% проти 11% І групи і 17% ІІ групи). Зразки ендометрія жінок із поліпами характеризувалися значно більшою детекцією Candida spp. – 21% та вірусів герпесу 1, 2 і 6 типу – 17%. Спектр мікроорганізмів, виділених із ендометрія жінок з мікрополіпами, не відрізнявся від такого в контрольній групі. Оцінка конкордантності вагінального та ендометріального біотопу в групах продемонструвала значну різницю тільки стосовно Enterococcus faecalis в І групі (0 проти 11%) та в ІІІ групі (0 проти 43%). При порівнянні цервікального і ендометріального біотопу значуща різниця була зафіксована лише в групі жінок з поліпами ендометрія і стосувалася вірусу герпесу 6-го типу (0 проти 11%) і ВПЛ високоонкогенних штамів (31% проти 6%).Обмеження даного дослідження: виділені в ендометрії патогени не співвідносяться з якісним і кількісним складом кишкової мікробіоти; для отримання достовірних даних необхідно деталізувати характер імунної відповіді в жінок із різними вірусними агентами, виявленими в порожнині матки, групувати їх згідно з отриманими змінами і формувати більш масштабні дослідження.Висновки: поліпи і мікрополіпи ендометрія – патологія, що протікає на тлі дисбіотичних порушень в піхві. Наявність в порожнині матки мікробних агентів не завжди свідчить про запальний процес. Не отримано переконливих доказів етіологічної ролі будь-якої інфекції у формуванні мікрополіпів. У жінок із поліпами ендометрія порожнина матки характеризується більш високим вмістом Candida spp. і вірусів.

Цель исследования: изучение качественного состава и показателей чувствительности к антибиотикам разных групп биоты влагалища у пациенток с неспецифическими вульвовагинитами. Состав вагинального микробиоценоза характеризовался преобладанием представителей семейств Enterobacteriaceae и Staphylococcaceae. Лечение неспецифических вульвовагинитов должно проводиться индивидуально с учетов данных определения чувствительности выделенных возбудителей к антибиотикам различных групп, Aim of research: the study of qualitative composition and parameters of sensitivity/resistance to antibiotics of the different groups of biota of the low parts of genital tract in patients with nonspecific vulvovaginites.Methods of research: 242 women 18-47 years old underwent clinical-laboratory examination on the base of clinic and department of sexually transmitted infections SI “Institute of dermatology and venereology, NAMS of Ukraine”. They were divided in two groups: 1st group – 205 (84,7 %) patients with clinical and laboratory signs of vulvovaginitis; 2th group (control one) -– 37 (15,3 %) clinically healthy women. All patients, included in the research, underwent the complex of laboratory examinations according to the regulative documents of HM of Ukraine.Results of research: The composition of vaginal microbiocenosis in patients with vulgovaginites, caused by conventionally pathogenic microorganisms was characterized with the prevalence of aerobic representatives of Enterobacteriaceae and Staphylococcaceae families that formed association both between themselves and with representatives of the other taxonomic groups. The therapy of vulvovaginites, caused by aerobic conventionally pathogenic microorganisms, must be realized individually, taking into account the results of determination of sensitivity of the aerobic microflora. At impossibility of cultural study with determination of sensitivity of separated microorganisms to antibacterial remedies, the preparations of choice in the treatment of vulvovaginites, caused with conventionally pathogenic microorganisms can be quinolones, lincosamides, nitrofurans and ceftriaxone that the higher sensitivity of conventionally pathogenic microorganisms was observed to

Objective — to develop and assess the effectiveness of the pregravid training methods for the fertile aged women with infertility. Patients and methods. The study involved 50 fertile aged women with infertility, who were divided into groups: Group I — with primary infertility and group II — with secondary infertility. Bacteriological studies were conducted with the aim of evaluation of the species and quantitative composition of the microflora of the women's vagina after the treatment course of autonomic disorders of the nervous system. According to the obtained results about a state of microbiocenosis urogenital organs at the first stage of treatment women with inflammation of genital organs had received basic treatment which was developed especially for women with such diseases and the effectiveness of which has been proven; the second stage of included application of Api-Norm preparation in the form of vaginal suppositories and for sexual partners of these women — Api-Norm in the form of rectal suppositories. Statistical analysis of the obtained results of research was carried out by the use of standard computer packages «Data Analysis» Microsoft Excel for Windows 2007. The values of the arithmetic mean are — the value (M), the average error of the mean value (m), the level of reliability of differences (p). Evaluation of the reliability of the obtained data is carried out by the conventional manner by means of t&test. Reliability was considered established if its reliability was equal to at least 95% (0.05). Results. The obtained data are pointed on the excess of diagnostic levels of conditionally pathogenic microflora in the vast majority of women. It is noted that qualitative and quantitative indicators of pathogenic microflora in women with secondary infertility are higher than diagnostic levels and more common than in women with primary infertility, which may certifies about the presence of chronic inflammatory diseases of the genital organs. Insufficient number of lactobacilli is one of the reasons for the impossibility of stabilizing of microbiocenosis genitals at studied women. The use of modern methods of microbiocenosis correction allows reducing the level of microbial contamination in the genital tract of women. Conclusions. The use of vaginal suppositories Api-Norm in the complex pregravid preparation for women with infertility, their preparation for safe motherhood and also the use of rectal suppositories Api&norms in the treatment and prevention of inflammatory diseases in the sexual partners of these women lead to high efficiency, which allows us to recommend this preparation for complex therapy. Key words: microbiocenosis, fertile aged women, infertility, chronic inflammatory diseases of the genital organs., Цель — разработать и определить эффективность методов прегравидарной подготовки женщин фертильного возраста, страдающих бесплодием. Пациенты и методы. Обследовано 50 женщин фертильного возраста с бесплодием, разделенных на группы: І группа — с первичным бесплодием, ІІ группа — с вторичным бесплодием. Бактериологические исследования проведены с целью оценки видового и количественного состава микрофлоры влагалища у женщин после курса лечения вегетативных расстройств нервной системы. В зависимости от полученных результатов состояния микробиоценоза урогенитальных органов у женщин, которые имели воспаления половых органов, на первом этапе назначено базисное лечение, разработанное для женщин с этой патологией и эффективность которого доказана; на втором этапе назначен препарат Апи-Норм в виде влагалищных суппозиториев, а половым партнерам этих женщин — Апи-Норм в виде ректальных суппозиториев. Статистическая обработка полученных результатов исследований проведена с помощью стандартных компьютерных пакетов «Анализ данных» Microsoft Excel для Windows 2007. Вычислены значения среднего арифметического — величина (М), средняя погрешность средней величины (m), уровня достоверности расхождений (p). Оценка достоверности полученных данных проведена общепринятым методом с помощью критерия Стьюдента. Достоверность считалась установленной, если ее достоверность равнялась не менее 95% (0,05). Результаты. Полученные данные указывают на превышение диагностических уровней условно-патогенной микрофлоры у подавляющего большинства исследуемых женщин. Отмечено, что у женщин с вторичным бесплодием качественные и количественные показатели условно-патогенной микрофлоры, выше диагностических уровней, встречаются чаще, чем у женщин с первичным бесплодием, что может свидетельствовать о наличии хронических воспалительных заболеваний половых органов. Недостаточное количество лактобактерий является одной из причин невозможности стабилизации микробиоценоза половых органов у исследуемых женщин. Использование современных методов коррекции микробиоценоза позволяет снизить уровень микробной контаминации половых путей у таких женщин. Выводы. Применение влагалищных суппозиториев Апи-Норм в комплексной прегравидарной подготовке женщин, страдающих бесплодием, в подготовке их к безопасному материнству, а также применение ректальных суппозиториев Апи-Норм в лечении и профилактике воспалительных заболеваний у половых партнеров этих женщин указывает на высокую эффективность, что позволяет рекомендовать этот препарат для комплексной терапии. Ключевые слова: микробиоценоз, женщины фертильного возраста, бесплодие, хронические воспалительные заболевания половых органов., Мета — розробити та визначити ефективність методів прегравідарної підготовки жінок фертильного віку, які страждають на безпліддя. Пацієнти та методи. Обстежено 50 жінок фертильного віку з безпліддям, поділених на групи: І група — з первинним безпліддям, ІІ група — з вторинним безпліддям. Бактеріологічні дослідження проведено з метою оцінки видового та кількісного складу мікрофлори піхви у жінок після курсу лікування вегетативних розладів нервової системи. Залежно від отриманих результатів стану мікробіоценозу урогенітальних органів у жінок, які мали запалення статевих органів, на першому етапі призначено базисне лікування, розроблене для жінок з цією патологією і ефективність якого доведена; на другому етапі призначено препарат Апі-Норм у вигляді вагінальних свічок, а статевим партнерам цих жінок — Апі-Норм у вигляді ректальних свічок. Статистичну обробку отриманих результатів досліджень проведено за допомогою стандартних комп'ютерних пакетів «Аналіз даних» Microsoft Excel для Windows 2007. Обчислено значення середнього арифметичного — величина (М), середня похибка середньої величини (m), рівня вірогідності розбіжностей (p). Оцінку достовірності отриманих даних проведено загальноприйнятим методом за допомогою критерію Стьюдента. Достовірність вважалась встановленою, якщо її вірогідність дорівнювала не менше 95% (0,05). Результати. Отримані дані вказують на перевищення діагностичних рівнів умовно-патогенної мікрофлори в переважної більшості досліджуваних жінок. Відмічено, що у жінок із вторинним безпліддям якісні та кількісні показники умовно-патогенної мікрофлори, вищі за діагностичні рівні, зустрічаються частіше, ніж у жінок із первинним безпліддям, що може свідчити про наявність хронічних запальних захворювань статевих органів. Недостатня кількість лактобактерій є однією з причин неможливості стабілізації мікробіоценозу статевих органів у досліджуваних жінок. Застосування сучасних методів корекції мікробіоценозу дає змогу знизити рівень мікробної контамінації статевих шляхів у таких жінок. Висновки. Використання вагінальних свічок Апі-Норм у комплексній прегравідарній підготовці жінок, які страждають на безпліддя, підготовці їх до безпечного материнства, а також використання ректальних супозиторіїв Апі-Норм у лікуванні й профілактиці запальних захворювань у статевих партнерів цих жінок вказує на високу ефективність, що дає змогу рекомендувати цей препарат для комплексної терапії. Ключові слова: мікробіоценоз, жінки фертильного віку, безпліддя, хронічні запальні захворювання статевих органів.