Поліпи і мікрополіпи ендометрія. Мікробний пейзаж порожнини матки та його роль в їхньому формуванні

Endometrial polyp is the most common structural abnormality of the mucous membrane of the uterus (endometrium) detected in unexplained infertility. Endometrial micropolyps are a hysteroscopic sign of chronic endometritis, detectable in 60% of women suffering from infertility. Both of the lesions provide an unfavorable environment for the endometrium receptivity and therefore may have common features in their etiopathogenesis.Study objective: to study the composition of microbiota in the vagina, the cervix and the uterine cavity in women of reproductive age diagnosed with endometrial polyps and micropolyps.Study design: the study involved 130 patients aged 18–35 years: 70 patients with endometrial polyps (group I), 30 patients with micropolyps (group II) and 30 patients of the control group (group III).Study methods: group I and II were diagnosed by hysteroscopy with histological confirmation, endometrial samples from healthy women were obtained by aspiration biopsy. Test system “Femoflor” was used to study the quantitative composition of vaginal microbiota, bacteriological examination of the cervix and the endometrium was performed by PCR and by cultivating aerobic and anaerobic microorganisms on special growth media.Study results: no statistically significant differences in the quantitative composition of vaginal microbiota have been identified in all study groups, the only changes recorded have been in the number of lactobacilli. The control group reported sufficient content of lactobacilli in 63% of women studied, the group I – 39%, the group II – from 23%. The cervical canal was sterile in 29% of women with polyps, 47% of women with micropolyps and 30% of healthy patients. The spectrum of pathogens isolated from the cervical canal was much narrower as opposed to the vagina and had no statistically significant differences between the groups. The frequency of the uterine cavity infection was 83% in women of group I, 73% in group II and 77% in group III. The endometrium of the patients from the control group has been seeded with noticeably more Enterococcus faecalis (43% vs. 11% in group I and 17% in group II). Endometrial samples of women from group I were characterized by significantly higher detection of Candida spp. – 21%, and herpes viruses type 1, 2, and 6 – 17%. The spectrum of microorganisms isolated from the endometrium of women with micropolyps did not significantly differ from that in the control group. Evaluation of concordance of the vaginal and endometrial biotope in all groups has not shown any significant differences but in Enterococcus faecalis in the I group (0 vs. 11%) and group III (0 to 43%). When comparing cervical and endometrial biotope the only significant difference has been detected in the group of women with endometrial polyps and concerned herpes virus type 6 (0 vs 11%) as well as the high-risk strains of HPV (31% vs. 6%).The limitations of this study: isolated endometrial pathogens were not correlated with the qualitative and quantitative composition of the gastrointestinal microbiota; further reliable data can be obtained from the detailed study of the nature of immune response in women with a variety of viral agents detected in the uterine cavity, as well as from classifying them according to the obtained results and building a more large-scale research.Conclusions: endometrial polyps and micropolyps – a pathology that results from dysbiotic changes in the vagina. The presence of microbial agents in the uterine cavity is not always indicative of the inflammatory processes. No convincing evidence of the etiologic role of any infection in the micropolyps formation has been obtained. Women with endometrial polyps demonstrated higher content of Candida spp. and viruses.
Полип эндометрия – наиболее распространенная структурная аномалия слизистой оболочки матки, встречающаяся при необъяснимом бесплодии. Микрополипы эндометрия – гистероскопический признак хронического эндометрита, выявляемого у 60% женщин, страдающих бесплодием. Оба эти поражения обеспечивают неблагоприятную среду для рецептивности эндометрия, а следовательно, могут иметь нечто общее в своем этиопатогенезе.Цель исследования: изучить состав микрофлоры влагалища, цервикального канала и полости матки у женщин репродуктивного возраста с полипами и микрополипами эндометрия.Дизайн исследования: обследовано 130 пациенток в возрасте 18–35 лет: 70 пациенток с полипами эндометрия (І группа), 30 – с микрополипами (ІІ группа) и 30 – контрольной группы (ІІІ группа).Методы исследования: в основных группах диагноз был установлен при гистероскопическом исследовании и подтвержден гистологически, у здоровых женщин для получения эндометриальных образцов использовали аспирационную биопсию. Для изучения количественного состава влагалищной микрофлоры использовали тест-систему «Фемофлор», бактериологическое исследование цервикального канала и эндометрия проводили методом ПЦР и путем культивирования аэробных и анаэробных микроорганизмов на специальных питательных средах.Результаты исследования: статистически значимые отличия в количественном составе влагалищной микрофлоры во всех исследуемых группах выявлены не были, изменения зафиксированы только в количестве лактобацилл. В контрольной группе достаточное содержание лактобацилл зарегистрировано у 63% женщин, в І группе – у 39%, во ІІ группе – у 23%. Цервикальный канал был стерилен у 29% женщин с полипами, у 47% – с микрополипами и у 30% здоровых пациенток. Спектр патогенов, выделенных из цервикального канала, оказался значительно более узким по сравнению с влагалищем и не имел статистически значимых отличий в группах. Частота инфицирования полости матки составила 83% у женщин І группы, 73% – ІІ и у 77% – ІІІ группы. В эндометрии представительниц группы контроля достоверно чаще высевали Enterococcus faecalis (43% против 11% І группы и 17% ІІ группы). Эндометриальные образцы женщин с полипами эндометрия характеризовались значимо большей детекцией Candida spp. – 21% и вирусов герпеса 1, 2 и 6 типа – 17%. Спектр микроорганизмов, выделенных из эндометрия женщин с микрополипами, значимо не отличался от такового в контрольной группе. Оценка конкордантности вагинального и эндометриального биотопа в группах показала значимые отличия только в отношении Enterococcus faecalis в І группе (0 против 11%) и в ІІІ группе (0 против 43%). При сравнении цервикального и эндометриального биотопа значимая разница была зафиксирована только в группе женщин с полипами эндометрия и касалась вируса герпеса 6-го типа (0 против 11%) и ВПЧ высокоонкогенных штаммов (31% против 6%).Ограничения данного исследования: выделенные в эндометрии патогены не соотносили с качественным и количественным составом кишечной микробиоты; для получения достоверных данных необходимо детализировать характер иммунного ответа у женщин с различными вирусными агентами, выявленными в полости матки, группировать их согласно полученным изменениям и формировать более масштабные исследования.Выводы: полипы и микрополипы эндометрия – патология, протекающая на фоне дисбиотических нарушений во влагалище. Наличие в полости матки микробных агентов не всегда свидетельствует о воспалительном процессе. Не получены убедительные доказательства этиологической роли какой-либо инфекции в формировании микрополипов. У женщин с полипами эндометрия полость матки характеризуется более высоким содержанием Candida spp. и вирусов.
Поліп ендометрія – найпоширеніша структурна аномалія слизової оболонки матки, яка зустрічається при ідіопатичному безплідді. Мікрополіпи ендометрія – гістероскопічна ознака хронічного ендометриту, що виявляється у 60% неплідних жінок. Ці обидва явища забезпечують несприятливе середовище для рецептивності ендометрія, а отже, можуть мати дещо спільне в своєму етіопатогенезі.Мета дослідження: вивчити склад мікрофлори піхви, цервікального каналу та порожнини матки у жінок репродуктивного віку з поліпами і мікрополіпами ендометрія.Дизайн дослідження: обстежено 130 пацієнток у віці 18–35 років: 70 пацієнток з поліпами ендометрія (І група), 30 – з мікрополіпами (ІІ група) і 30 – контрольної групи (ІІІ група).Методи дослідження: в основних групах діагноз було встановлено при гістероскопічному дослідженні і підтверджено гістологічно, у здорових жінок для отримання ендометріальних зразків використовували аспіраційну біопсію. Для вивчення кількісного складу вагінальної мікрофлори застосовували тест-систему «Фемофлор», бактеріологічне дослідження цервікального каналу та ендометрія проводили методом ПЛР і шляхом культивування аеробних і анаеробних мікроорганізмів на спеціальних поживних середовищах.Результати дослідження: статистично значущих відмінностей в кількісному складі вагінальної мікрофлори в усіх досліджуваних групах виявлено не було, зміни зафіксовані тільки в кількості лактобацил. У контрольній групі достатній вміст лактобацил зареєстровано у 63% жінок, у І групі – у 39%, у ІІ групі – у 23%. Цервікальний канал був стерильним у 29% жінок із поліпами, у 47% – з мікрополіпами та у 30% здорових пацієнток. Спектр патогенів, виділених із цервікального каналу, виявився значно вужчим у порівнянні з піхвою і не мав статистично значущих відмінностей в групах. Частота інфікування порожнини матки склала 83% у жінок І групи, 73% – ІІ та 77% – ІІІ групи. В ендометрії представниць групи контролю достовірно частіше висівали Enterococcus faecalis (43% проти 11% І групи і 17% ІІ групи). Зразки ендометрія жінок із поліпами характеризувалися значно більшою детекцією Candida spp. – 21% та вірусів герпесу 1, 2 і 6 типу – 17%. Спектр мікроорганізмів, виділених із ендометрія жінок з мікрополіпами, не відрізнявся від такого в контрольній групі. Оцінка конкордантності вагінального та ендометріального біотопу в групах продемонструвала значну різницю тільки стосовно Enterococcus faecalis в І групі (0 проти 11%) та в ІІІ групі (0 проти 43%). При порівнянні цервікального і ендометріального біотопу значуща різниця була зафіксована лише в групі жінок з поліпами ендометрія і стосувалася вірусу герпесу 6-го типу (0 проти 11%) і ВПЛ високоонкогенних штамів (31% проти 6%).Обмеження даного дослідження: виділені в ендометрії патогени не співвідносяться з якісним і кількісним складом кишкової мікробіоти; для отримання достовірних даних необхідно деталізувати характер імунної відповіді в жінок із різними вірусними агентами, виявленими в порожнині матки, групувати їх згідно з отриманими змінами і формувати більш масштабні дослідження.Висновки: поліпи і мікрополіпи ендометрія – патологія, що протікає на тлі дисбіотичних порушень в піхві. Наявність в порожнині матки мікробних агентів не завжди свідчить про запальний процес. Не отримано переконливих доказів етіологічної ролі будь-якої інфекції у формуванні мікрополіпів. У жінок із поліпами ендометрія порожнина матки характеризується більш високим вмістом Candida spp. і вірусів.