Search

Changes of marker CA 15-3 in the process of performing neoadjuvant chemotherapy in 23 patients have been investigated. A low initial level of CA 15-3 is marked in case of a complete regression of the tumor. A partial regression and progression of the tumor are associated with an increased level of CA 15-3 – 3-7 times as much., Досліджені зміни маркера СА 15-3 у процесі проведення неоад’ювантної хіміотерапії у 23 хворих. При повній регресії пухлини відмічається низький вихідний рівень СА 15-3. Часткова регресія пухлини пов’язана зі збільшенням рівня СА 15-3 у 3-7 разів.

Breast cancer takes one of the leading places in the structure of malignant tumor masses and is the principal cause of death in women of diverse age and, therefore, requires an early detection. The diagnosis of diseases of the mammary glands is effectuated by doctors of many specialities – surgeons, oncologists, gynecologists and others. The knowledge of advantages and disadvantages of different methods of visualization of breast cancer is necessary to either of them., Рак молочної залози посідає одне з провідних місць у структурі злоякісних утворень і є основною причиною смерті у жінок різного віку, тому потребує раннього виявлення. Діагностику захворювань молочних залоз здійснюють лікарі багатьох спеціальностей – хірурги, онкологи, гінекологи та ін. Знання переваг та недоліків різних методів візуалізації раку молочної залози необхідні кожному з них.

An analysis of performed maneuvers connected with sentinel lymphadenectomy following neoadjuvant chemotherapy is indicative of the expediency of carrying out such interferences. Sentinel biopsy is particularly indicated either when neoadjuvant chemotherapy is accompanied by a high degree of tumor involution (a comlete one is advisable) or a tumor becomes smaller in diameter 3 cm after neoadjuvant chemotherapy and the surgeon plans the performance of an organ-saving operation., Проведенный анализ свидетельствует о целесообразности проведения работ по сторожевой лимфаденектомии после неоадьювантной химиотерапии. Сторожевая биопсия особенно показана, когда неоадьювантная химиотерапия сопро-вождается высокой степенью регрессии опухоли (желательно полной) или опухоль после неоадьювантной химиотерапии становится меньшей 3 см в диаметре и хирург планирует выполнение органосохраняющего вмешательства., Проведений аналіз свідчить про доцільність проведення сторожової лімфаденектомії після неоад'ювантної терапії. Сторожова біопсія особливо показана, коли неоад'ювантна хіміотерапія супроводжується високим ступенем регресії пухлини (бажано повною) або пухлина після неоад'ювантної хіміотерапії стає меншою (3 см) в діаметрі і хірург планує виконання органозберігального втручання.

It has been established that the coordinate structure of the distributions of intensity of laser images of blood samples of patients with breast cancer has a self-similar, fractal nature., Установлено, что координатная структура распределений интенсивности лазерных изображений образцов крови больных раком молочной железы имеет самоподобный, фрактальный характер., Встановлено, що координатна структура розподілу інтенсивності лазерних зображень зразків крові має самоподібний, фрактальний характер.

Breast cancer occupies one of the leading places in the pattern of malignant tumors and is the principle cause of death in women of different age, therefore it requires an early detection. Diagnosing diseases of the mammary glands, by means of different investigation methods is realized by doctors of different specialties: surgeons, oncologists, gynecologists and other specialists. A mammographic examination is one of the basic diagnostic methods of detecting breast cancer., Рак молочной железы занимает одно из ведущих мест в структуре злокачественных образований и является основной причиной смерти у женщин разного возраста, поэтому требует раннего выявления. Диагностику заболеваний молочных желез, с помощью разных методов исследования, осуществляют врачи разных специальностей: хирурги, онкологи, гинекологи и другие специалисты. Маммографическое исследование является одним из основных диагностических методов выявления рака молочных желез., Рак молочної залози посідає одне з провідних місць у структурі злоякісних утворень і є основною причиною смерті в жінок різного віку, тому потребує раннього виявлення. Діагностику захворювань молочних залоз, за різними методами обстеження, здійснюють лікарі багатьох спеціальностей: хірурги, онкологи, гінекологи та інші фахівці. Мамографічне дослідження є одним із основних діагностичних методів виявлення раку молочних залоз.

The optical methods of diagnostics are based on an analysis of different characteristics of a light beam, most frequently «almost infrared» upon its passage through the tissues of the mammary gland. The method reveals the functional parameters of the gland (oxygen and hemoglobin saturation), has a high resolving power. The application of the optical methods - screening diagnostics of cancer, treatment monitoring., Оптические методы диагностики основаны на анализе различных характеристик светового пучка, чаще всего «почти инфракрасного» после его прохождения через ткани молочной железы. Метод выявляет функциональные параметры железы (насыщение кислородом, гемоглобином), имеет высокую разрешающую способность. Использование оптических методов – скрининговая диагностика рака, мониторинг лечения., Оптичні методи діагностики ґрунтуються на аналізі різних характеристик світлового променя, найчастіше «майже інфрачервоного», після його проходження через тканини молочної залози. Метод виявляє функціональні параметри залози (насичення киснем, гемоглобіном), має високу дозвільну спроможність. Застосування оптичних методів – скринінгова діагностика раку, моніторинг лікування.

The objective:to study the features of the pathological state of the mammary glands, depending on the nature of the menstrual cycle, the characteristics of the hormonal and immunological status in women with menstrual disorders of endocrine genesis. Materials and methods.For the study, a group of 130 patients (n=130) of reproductive age (mean age 27±2,3 years) was selected, who were divided into 2 subgroups by the nature of menstrual dysfunction: 1 subgroup (n=73) – women with secondary amenorrhea and oligomenorrhea background of chronic anovulation, 2 subgroup (n=57) – women with a regular rhythm of the menstrual cycle and insufficiency of the luteal phase (ILP). All patients complained about the absence of pregnancy for an average of 4±1,2 years. To assess the state of the reproductive system and hormone-dependent organs, women underwent complex clinical-hormonal, ultrasound, radiothermometric, X-ray and immunological examinations. Results.Menstrual irregularities in all patients are caused by endocrine pathology: secondary amenorrhea and oligomenorrhea against the background of chronic anovulation – 56,2%, regular rhythm in combination with ILP – 43,8%. When examining the mammary glands, 88,9% of patients were diagnosed with various variants of fibrocystic disease (FCD), underdevelopment of structural elements, involutive changes that do not correspond to age, focal formations. Thus, the frequency of FCD with anovulation is 1,3 times higher than with ILP (43,9% and 35,1%, respectively), while focal formations in the mammary glands of the type of fibroadenoma are 4 times more likely to be detected in patients with ILP than with amenorrhea (5,3% and 1,4%, respectively). With radiothermometry, in 13,4% of cases FCD was additionally diagnosed, which was not detected by ultrasound, while the coincidence of the results of both diagnostics was noted in 49,2%. In 1 subgroup, every 2nd patient (52,0%) was diagnosed with hyperprolactinemia. The hormonal parameters were characterized by a decrease in the level of FSH, LH, estradiol, and the degree of inhibition of the secretion of these hormones increased depending on the increase in the level of prolactin. In patients with hyperprolactinemia, different forms of FCD were detected 2,4 times more often. Hormonal and immunological examination revealed a decrease in the activity of T-helpers, immunoregulatory index, circulating immune complexes in both groups, while no significant differences were found between the groups. Conclusion.When studying the characteristics of the nature of the menstrual function of the patients, it was found that the majority of the subjects had latent disorders of the hypothalamic-pituitary-ovarian system, which were compensated until a certain point and manifested themselves under the influence of unfavorable factors. With ILP more often than with anovulation, mixed forms of FCD and diffuse forms with a predominance of the cystic component were diagnosed. Probably, these changes in the mammary glands can be explained by the insufficient effect of progesterone and a relative increase in the level of estrogens, which support the proliferation of the connective tissue and epithelial components of the mammary gland. As a result, obstruction of the ducts develops, which in some patients leads to an increase in alveoli and the formation of cystic cavities. Progesterone deficiency is also largely associated with changes in the immune status in patients with endocrine infertility, but immune disorders develop secondarily and are not specific for a particular pathology.

Purpose of the study. To assess the sclerosis of mammary arteries (SMA) frequency depending on the age and duration of menopause by conducting mammography in the studied women of perimenopausal age. Materials and methods. To examine the morphological and functional state of the mammary gland was performed a clinical examination of the mammary glands which included examination, palpation, and bilateral mammography. Together with the assessment of the state of the mammary gland, mammary arteries were evaluated for their sclerosis. The severity of menopausal syndrome was assessed using the Menopausal Rating Scale. 584 women were examined with ultrasound and divided into groups: Group I – women 40–45 years aged and Group II – women 46–51 years aged. Results of the study. SMA was more common in older women – 3.7% in Group I compared with 8.4% in Group II (p The study identified additional risk factors for the SMA development as an early marker of atherosclerosis, among which is duration of menopause, severity of menopausal syndrome, presence of concomitant breast pathology, overweight and a positive family history of atherosclerosis. Conclusions. SMA identification during mammography is an important additional advantage of examining women and requires mandatory cardiac support and the introduction of prophylactic agents for cardiovascular pathology. Authors’ data confirm the importance of an interdisciplinary approach and the benefits of using modern methods for diagnosing and preventing diseases during the perimenopause period in order to improve the quality and longevity of women.

Purpose of the study. To assess the sclerosis of mammary arteries (SMA) frequency depending on the age and duration of menopause by conducting mammography in the studied women of perimenopausal age.Materials and methods. To examine the morphological and functional state of the mammary gland was performed a clinical examination of the mammary glands which included examination, palpation, and bilateral mammography. Together with the assessment of the state of the mammary gland, mammary arteries were evaluated for their sclerosis. The severity of menopausal syndrome was assessed using the Menopausal Rating Scale. 584 women were examined with ultrasound and divided into groups: Group I – women 40–45 years aged and Group II – women 46–51 years aged.Results of the study. SMA was more common in older women – 3.7% in Group I compared with 8.4% in Group II (p, Цель исследования. Оценка частоты выявления склероза маммарных артерий (СМА) в зависимости от возраста и продолжительности менопаузы путем проведения маммографии у исследуемых женщин перименопаузального возраста.Материалы и методы. Для обследования морфофункционального состояния молочной железы с целью раннего выявления патологии выполнено клиническое обследование молочных желез участниц исследования, включавшее в себя осмотр, пальпацию, билатеральную маммографию. Вместе с оценкой состояния молочной железы проводилась оценка маммарных артерий на предмет их склероза. Степень тяжести климактерического синдрома оценивалась с помощью менопаузальной рейтинговой шкалы. С помощью УЗИ было обследовано 584 женщины, которые были распределены на группы: I группа – женщины в возрасте 40–45 лет и II группа – женщины в возрасте 46–51 год.Результаты исследования. Оценивая частоту выявления СМА, было замечено, что патология встречалась чаще у более старших женщин – 3,7% в I группе по сравнению с 8,4% во II группе (p < 0,05). Также выявлены определенные закономерности между частотой СМА и наличием симптомов менопаузы. Так, у женщин обеих групп с проявлениями климактерического синдрома частота СМА была выше, чем у женщин без проявлений климактерического синдрома.В ходе исследования определены дополнительные факторы риска развития СМА как раннего маркера атеросклероза, среди которых – продолжительность менопаузы, степень тяжести климактерического синдрома, наличие сопутствующей патологии молочных желез, избыточная масса тела и положительный семейный анамнез атеросклероза.Выводы. Выявление СМА при проведении маммографии является важным дополнительным преимуществом обследования женщин и требует обязательного кардиологического сопровождения и внедрения профилактических мер в отношении сердечно-сосудистой патологии. Полученные данные подтверждают важность междисциплинарного подхода и преимущества применения современных методов диагностики и профилактики заболеваний в периоде перименопаузы с целью улучшения качества и продолжительности жизни современной женщины., Мета дослідження. Оцінка частоти виявлення склерозу маммарних артерій (СМА) в залежності від віку і тривалості менопаузи шляхом проведення маммографії в досліджуваних жінок перименопаузального віку.Матеріали та методи. Для обстеження морфофункціонального стану молочної залози з метою раннього виявлення патології виконано клінічне обстеження молочних залоз досліджуваних жінок, що включало в себе огляд, пальпацію, білатеральну маммографію. Одночасно з оцінюванням стану молочної залози проводилася оцінка маммарних артерій на предмет їх склерозу. Ступінь важкості клімактеричного синдрому оцінювалась за допомогою менопаузальної рейтингової шкали. За допомогою УЗД було обстежено 584 жінки, яких було розподілено на групи: І група – жінки віком 40–45 років та ІІ група – жінки віком 46–51 рік.Результати дослідження. Оцінюючи частоту виявлення СМА, було помічено, що патологія зустрічалася частіше у жінок старшого віку – у 3,7% в I групі порівняно з 8,4% у II групі(p < 0,05). Також виявлено певні закономірності між частотою СМА і наявністю симптомів менопаузи. Так, у жінок обох груп із проявами клімактеричного синдрому частота СМА була більшою, ніж у жінок без проявів клімактеричного синдрому. Під час дослідження визначено додаткові фактори ризику розвитку СМА як раннього маркера атеросклерозу, серед яких – тривалість менопаузи, ступінь тяжкості клімактеричного синдрому, наявність супутньої патології молочних залоз, надлишкова маса тіла і позитивний сімейний анамнез щодо атеросклерозу.Висновки. Виявлення СМА при проведенні маммографії є важливою додатковою перевагою обстеження жінок і потребує обов'язкового кардіологічного супроводу та впровадження профілактичних заходів щодо виникнення серцево-судинної патології. Отримані дані підтверджують важливість міждисциплінарного підходу і переваги застосування сучасних методів діагностики і профілактики захворювань в періоді перименопаузи з метою поліпшення якості та тривалості життя сучасної жінки.

Aim. To study the dynamic changes in the qualitative and quantitative state of microbial flora in different parts of the skin of the mammary glands during childbirth during the 7 days of the postpartum period, to identify the representatives of the microflora that form the concept of "normocenosis" of the mammary gland, as a factor in preventing purulent-septic complications in the postpartum period.Materials and methods. We examined 54 pedigrees for the first, third and fifth and seventh days of the postnatal period with physiological births, with the absence of extragenіtal pathology, acute and chronic іnfectіous diseases that were exclusively breast-fed. For takіng the materіal we used a method of Rosemary cleansіng by Wіllіamson and Klygman from two parts of the mammary gland: areola mammae and papіlla mammae. Іdentification of bacterial flora was carried out by a colorimetric system for the study of "Lіofіlchem" (Italy). The cultures of the aero-coccі were also іdentіfіed by addіtіonal crіterіa: growth in the selectіvely-іndіcatіve medium, growth and biochemical activity on the media with selenium and tellurium salts, lactate oxіdase, superoxіde dіsmutase actіvіty.Results. In total, 13 strains of microorganisms (Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofііcus, Staphіlococcus aureus, Mіcrococcus sp and Aerococcus vіrіdans, enterobacterіal - Enterobacter sp., E. colі, Klebsіella pneumonіa, Bacіllus sp., аnd crested mushrooms - Candіda sp.) were іsolated. At 1-2 days after chіldbіrth there was a sowіng town wіth a hіgher іncіdence of enterobacterіal flora and Staphylococcus aureus. Out of the dіfferent parts of the mammary gland, Staphіlococcus aureus was sown іn 23.8% of cases, Enterobacter sp.- 9.5%, E. colі-19%, Klebsіella pneumonіa - 14.3%. Іn the early days of the postpartum perіod, the sowіng of Staphіlococcus epіdermіdіs from dіfferent parts of the mammary gland was markedly hіgher. Іn the dynamіcs of the postpartum perіod of 3-4 days, there was an іncrease іn the excretіon of coccal flora from the mammary gland: Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofіtіcus, Mіcrococcus sp. At 5-7 days postnatal perіod, sowіng from dіfferent parts of the mammary glands Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofіtіcus and Aerococcus vіrіdans was more lіkely.Conclusions. The mіcrobіologіcal state of the mammary glands іs motіle wіthout іnfectіons, and іs made up of coca flora, іncludіng Aerococcus vіrіdans. Cocoa flora, except Staphіlococcus aureus, іs a flora of normobіose, whіch provіdes a healthy condіtіon of the skіn of the mammary glands іn women after chіldbіrth. Over tіme, іn the postpartum perіod, there іs an іncrease іn colonіzatіon of the mammary glands by saprophytіc and antagonіstіcally actіve coccal mіcroflora, maіnly іn the areas of rapіlla mammae. The aforementіoned tendency occurs іn parallel wіth the decrease of colonіzatіon of dіfferent parts of the mammary gland Staphіlococcus aureus and Gram-negatіve enterobacterіa. Іn the dynamіcs of the postpartum period, the sowing of aerobic spore-forming bacіllі, especіally wіth rapilla mammae, can be seen іn the іnfantіle perіod, which can be іnterpreted as a com-pencil mechanism for the normalіzatіon of microbiocenosis in this part of the mammary gland, Цель. Исследовать динамические изменения качественного и количественного состояния микробной флоры в разных участках кожи молочных желез у родильниц в течение 7 суток послеродового периода, для определения представителей микрофлоры, которые формируют понятие "нормоценоза" молочной железы, как фактора предотвращения гнойно-септических осложнений в послеродовом периоде.Материалы и методы. Обследованы 54 родильницы на первые, третьи и 5-7 сутки послеродового периода, у которых прощли физиологические роды, при отсутствии экстрагенитальной патологии, острых и хронических инфекционных заболеваний, которые исключительно кормили грудью. Для взятия материала использовали метод смывов-соскобов по Вильямсону и Клигман из двух участков молочной железы: areola mammae и papіlla mammae. Идентификация бактериальной флоры проводилась колориметрической системой для исследования "Lіofіlchem" (Италия). Культуры аэрококков идентифицировались также по дополнительным критериям: ростом на селективно-индикаторной среде, ростом и биохимической активностью на средах с солями селена и теллура, лактатоксидазной, супероксиддисмутазной активностью.Результаты. Всего было выделено 13 штаммов микроорганизмов (Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofііcus, Staphіlococcus aureus, Mіcrococcus sp. и Aerococcus vіrіdans, ентеробактериальная - Enterobacter sp., E. сollі, Klebsіella pneumonіa, Bacіllus sp., дрожжеподобные грибы - Candіda sp.). На 1-2 сутки послеродового периода у родильниц идентифицировалась с большей частотой энтеробактериальная флора и Staphіlococcus aureus. С различных участков молочной железы высевались Staphіlococcus aureus до 23,8 % случаев, Enterobacter sp.- 9,5 %, E. сollі- 19 %, Klebsіella pneumonіa - 14,3 %. В первые дни послеродового периода достоверно выше отмечалось в посевах только Staphіlococcus epіdermіdіs с различных участков молочной железы родильниц. В динамике послеродового периода на 3-4 сутки отмечалось повышение роста кокковой флоры : Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofіtіcus, Mіcrococcus sp.. На 5-7 сутки послеродового периода достоверно чаще высевались Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofіtіcus и Aerococcus vіrіdans.Выводы. Микробиоциноз молочных желез родильниц без признаков инфекции составляет кокковая флора, к которой относится и Aerococcus vіrіdans. Коковая флора, кроме Staphіlococcus aureus, является флорой нормобиоза. С течением времени в послеродовом периоде имеет место увеличение колонизации молочных желез сапрофитной и антагонистически активной кокковой микрофлорой, большей частью в участках рapіlla mammae. Вышеупомянутая тенденция происходит параллельно с уменьшением колонизации различных участков молочной железы Staphіlococcus aureus и Грам- отрицательными энтеробактериями. В динамике послеродового периода у родильниц имеет место присутствие аэробных спорообразующих бацилл, особенно в области рapіlla mammae, что можно трактовать как компенсаторний механизм нормализации микробиоценоза данного участка молочной железы, Мета. Дослідити динамічні зміни якісного та кількісного стану мікробної флори у різних ділянках шкіри молочних залоз у породіль на протязі 7 діб післяпологового періоду, для визначення представників мікрофлори, які формують поняття “нормоценозу” молочної залози, як чинника запобігання гнійно-септичних ускладнень в післяпологовому періоді.Матеріали та методи. Обстежені 54 породіль на першу, третю та 5-7 добу післяпологового періоду, що мали фізіологічні пологи, з відсутністю екстрагенітальної патології, гострих та хронічних інфекційних захворювань, які виключно годували грудьми. Для взяття матеріалу використовували метод змивів-зішкребів по Вільямсону та Клігману з двох ділянок молочної залози: areola mammae та papіlla mammae. Ідентифікація бактеріальної флори проводилась колориметричною системою для дослідження “Lіofіlchem” (Італія). Культури аeрококів ідентифікувались також за додатковими критеріями: ростом на селективно-індикаторному середовищі, ростом та біохімічною активністю на середовищах з солями селена та телура, лактатоксидазною, супероксиддисмутазною активністю.Результати. Усього було виділено 13 штамів мікроорганізмів (Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofііcus, Staphіlococcus aureus, Mіcrococcus sp. та Aerococcus vіrіdans, ентеробактеріальна - Enterobacter sp., E. сollі, Klebsіella pneumonіa, Bacіllus sp., дрожеподібні гриби – Candіda sp.).На 1-2 добу післяпологового періоду у породіль мало місто висівання з більшою частотою ентеробактеріальної флори та Staphіlococcus aureus. З різних ділянок молочної залози висівались Staphіlococcus aureus до 23,8 % випадків, Enterobacter sp.- 9,5 %, E. сollі- 19 %, Klebsіella pneumonіa – 14,3 %. В перші дні післяпологового періоду достовірно вище відмічалось висівання тільки Staphіlococcus epіdermіdіs з різних ділянок молочної залози породіль.У динаміці післяпологового періоду на 3-4 добу відмічалось підвищення висівання кокової флори з молочної залози: Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofіtіcus, Mіcrococcus sp.. На 5-7 добу післяпологового періоду вірогідно вище було висівання з різних ділянок молочних залоз Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofіtіcus та Aerococcus vіrіdans.Висновки. Мікробіологічний стан молочних залоз породіль без осередків інфекції складає кокова флора, до якої відноситься і Aerococcus vіrіdans. Кокова флора, крім Staphіlococcus aureus, є флорою нормобіозу, яка забезпечує здоровий стан шкіри молочних залоз у жінок після пологів. З плином часу у післяпологовому періоді має місце збільшення колонізації молочних залоз сапрофітною та антагоністично активною коковою мікрофлорою, здебільш в ділянках рapіlla mammae. Вищезгадана тенденція відбувається паралельно із зменшенням колонізації різних ділянок молочної залози Staphіlococcus aureus та Грам- негативними ентеробактеріями. В динаміці післяпологового періоду у породіль має місце висівання аеробних спороутворюючих бацил, особливо з рapіlla mammae, що можливо трактувати як компенсаторний механізм нормалізації мікробіоценозу данної ділянки молочної залози

Aim.To study the dynamic changes in the qualitative and quantitative state of microbial flora in different parts of the skin of the mammary glands during childbirth during the 7 days of the postpartum period, to identify the representatives of the microflora that form the concept of "normocenosis" of the mammary gland, as a factor in preventing purulent-septic complications in the postpartum period. Materials and methods.We examined 54 pedigrees for the first, third and fifth and seventh days of the postnatal period with physiological births, with the absence of extragenіtal pathology, acute and chronic іnfectіous diseases that were exclusively breast-fed. For takіng the materіal we used a method of Rosemary cleansіng by Wіllіamson and Klygman from two parts of the mammary gland: areola mammae and papіlla mammae. Іdentification of bacterial flora was carried out by a colorimetric system for the study of "Lіofіlchem" (Italy). The cultures of the aero-coccі were also іdentіfіed by addіtіonal crіterіa: growth in the selectіvely-іndіcatіve medium, growth and biochemical activity on the media with selenium and tellurium salts, lactate oxіdase, superoxіde dіsmutase actіvіty. Results.In total, 13 strains of microorganisms (Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofііcus, Staphіlococcus aureus, Mіcrococcus sp and Aerococcus vіrіdans, enterobacterіal - Enterobacter sp., E. colі, Klebsіella pneumonіa, Bacіllus sp., аnd crested mushrooms - Candіda sp.) were іsolated. At 1-2 days after chіldbіrth there was a sowіng town wіth a hіgher іncіdence of enterobacterіal flora and Staphylococcus aureus. Out of the dіfferent parts of the mammary gland, Staphіlococcus aureus was sown іn 23.8% of cases, Enterobacter sp.- 9.5%, E. colі-19%, Klebsіella pneumonіa - 14.3%. Іn the early days of the postpartum perіod, the sowіng of Staphіlococcus epіdermіdіs from dіfferent parts of the mammary gland was markedly hіgher. Іn the dynamіcs of the postpartum perіod of 3-4 days, there was an іncrease іn the excretіon of coccal flora from the mammary gland: Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofіtіcus, Mіcrococcus sp. At 5-7 days postnatal perіod, sowіng from dіfferent parts of the mammary glands Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofіtіcus and Aerococcus vіrіdans was more lіkely. Conclusions.The mіcrobіologіcal state of the mammary glands іs motіle wіthout іnfectіons, and іs made up of coca flora, іncludіng Aerococcus vіrіdans. Cocoa flora, except Staphіlococcus aureus, іs a flora of normobіose, whіch provіdes a healthy condіtіon of the skіn of the mammary glands іn women after chіldbіrth. Over tіme, іn the postpartum perіod, there іs an іncrease іn colonіzatіon of the mammary glands by saprophytіc and antagonіstіcally actіve coccal mіcroflora, maіnly іn the areas of rapіlla mammae. The aforementіoned tendency occurs іn parallel wіth the decrease of colonіzatіon of dіfferent parts of the mammary gland Staphіlococcus aureus and Gram-negatіve enterobacterіa. Іn the dynamіcs of the postpartum period, the sowing of aerobic spore-forming bacіllі, especіally wіth rapilla mammae, can be seen іn the іnfantіle perіod, which can be іnterpreted as a com-pencil mechanism for the normalіzatіon of microbiocenosis in this part of the mammary gland

Мета роботи – оптимізація морфологічної діагностики перебігу злоякісних пухлин органів репродуктивної системи на різних етапах розвитку шляхом дослідження різних молекул адгезії раково-ембріонального антигену у біологічних рідинах та неопластичній тканині, встановлення їх участі в ініціюванні та прогресуванні ракових процесів.

The aim — to define mechanisms of formation of secondary relative volumetric breast asymmetry after reductional mammoplasty and to develop a method of its prevention.Materials and methods. In a prospective study, 118 women aged 24 years to 57 years (on average 37.5 ± 0.7 years) were treated by WISE method in the period from 2012 to 2017 in LLC Clinic of Plastic Cosmetic Surgery in Poltava. The comparison group (group C) consisted of the patient, who performed reductional mastopexy (RMP) with the same volume of tissue reduction in both breasts; the main group (group M) — with different volume of tissue reduction in both breasts, which was calculated depending on the base‑line absolute volumetric breast asymmetry (AVBA). The volume of breast in pre‑and postoperative periods was determined by the author’s method. AOAMZ and VOAMZ were evaluated. The analysis of the data obtained was performed using discrete statistics, the comparison of mean values of variables using the Man‑Whitney U‑criterion and the comparison of the particle variables using the Pearson Hi‑squared. The calculations were made using the IBM SPSS Statistics 22 software.Results and discussion. In the patients of group P after RMP, the average value of AVBA remained stable, while an increasement in the value of relative volumetric breast asymmetry (RVBA) was noted in average values from 14.9 ± 0.8 % to 17.5 ± 1.1 %, and in the group of patients with RVBA indicators, which exceed the norm: 21.8 % vs. 5.5 %, p = 0.012. The increasement in the value of RVBA was associated with a decreasement in the volume of breast. Removal of bigger portion of larger breast in comparison with smaller breast, based on preoperative AVBA in patients in group M allowed to reduce the RVBA index from 13.6 ± 0.7 % to 2.9 ± 0.3 % (from 0 % to 8, 3 %).Conclusions. After RMP with the removal of equal volumes of tissue in both breasts, the AVBA remains constant, and RVBA increases and in 21.8 % of patients exceeds the population norm. Removal of larger portion of breast in comparison with smaller breast, based on preoperative RVBA, allows to reduce the pre‑surgery RVBA and to avoid its values higher than the popular norm., Цель работы — определить механизмы формирования вторичной относительной объемной асимметрии (ООА) молочных желез (МЖ) после редукционной маммопластики и разработать методику ее профилактики.Материалы и методы. В проспективное исследование было включено 118 женщин в возрасте от 24 до 57 лет (средний возраст — (37,5 ± 0,7) года), которым выполнили редукционную мастопексию в период с 2012 до 2017 г. в клинике пластической косметической хирургии (Полтава). Женщин распределили на две группы: сравнения (n = 55) — пациентки, которым в период с 2012 до 2014 г. выполнили редукционную мастопексию по классической методике RJ Wise с одинаковым объемом редукции ткани обеих МЖ, и основную (n = 63) — пациентки, которым в период с 2015 до 2017 г. выполнили редукционную мастопексию с разным объемом редукции ткани обеих МЖ, рассчитанным в зависимости от исходной абсолютной объемной асимметрии МЖ (АОАМЖ). Объем МЗ в дооперационный и послеоперационный (через 2 — 3 мес после редукционной мастопексии) период определяли авторским методом. Оценивали АОАМЖ и ООАМЖ.Результаты и обсуждение. У пациенток группы сравнения после редукционной маммопластики средняя величина АОАМЖ не изменилась, тогда как средняя величина ООАМЖ увеличилась с (14,9 ± 0,8) до (17,5 ± 1,1) %, а количество больных со значениями ООАМЖ, превышающими норму, — с 5,5 до 21,8 % (р = 0,012). Возрастание величины ООАМЖ было связано с уменьшением объема МЖ. Удаление у пациенток основной группы в большей МЖ лоскута большего объема, чем в меньшей МЖ, на величину дооперационной АОАМЖ позволило уменьшить величину ООАМЖ с (13,6 ± 0,7) до (2,9 ± 0,3) %.Выводы. После редукционной мастопексии с удалением одинаковых объемов ткани обеих МЖ величина АОА не изменилась, а значение ООА увеличилось и у 21,8 % пациенток превысило популяционную норму. Удаление в большей МЖ лоскута большего объема, чем в меньшей МЖ, на величину дооперационной АОА позволяет уменьшить ООА и избежать ее значений, превышающих популяционную норму., Мета роботи — визначити механізми формування вторинної відносної об’ємної асиметрії (ВОА) молочних залоз (МЗ) після редукційної мамопластики та розробити методику її профілактики.Матеріали і методи. До проспективного дослідження залучили 118 жінок віком від 24 до 57 років (середній вік — (37,5 ± 0,7) року), яким виконали редукційну мастопексію в період з 2012 до 2017 р. у клініці пластичної косметичної хірургії (Полтава). Жінок розподілили на дві групи: порівняння (n = 55) — пацієнтки, яким у період з 2012 до 2014 р. виконано редукційну мастопексію за класичною методикою RJ Wise з однаковим обсягом редукції тканини обох МЗ, та основну (n = 63) — пацієнтки, яким у період з 2015 до 2017 р. виконано редукційну мастопексію з різним об’ємом редукції тканини обох МЗ, розрахованим залежно від вихідної абсолютної об’ємної асиметрії МЗ (АОАМЗ). Об’єм МЗ у доопераційний і післяопераційний (через 2 — 3 міс після редукційної мастопексії) період визначали авторським методом. Оцінювали АОАМЗ та ВОАМЗ.Результати та обговорення. У пацієнток групи порівняння після редукційної мамопластики середня величина АОАМЗ не змінилася, тоді як середня величина ВОАМЗ збільшилася від (14,9 ± 0,8) до (17,5 ± 1,1) %, а кількість хворих зі значеннями ВОАМЗ, котрі перевищують норму, — з 5,5 до 21,8 % (р = 0,012). Зростання величини ВОАМЗ було пов’язано зі зменшенням об’єму МЗ. Видалення у пацієнток основної групи в більшій МЗ клаптя більшого об’єму, ніж у меншій МЗ, на величину доопераційної АОАМЗ дало змогу зменшити величину ВОАМЗ з (13,6 ± 0,7) до (2,9 ± 0,3) %.Висновки. Після редукційної мастопексії з видаленням однакових об’ємів тканини обох МЗ величина АОА не змінилася, а значення ВОА збільшилося та у 21,8 % пацієнток перевищило популяційну норму. Видалення в більшій МЗ клаптя більшого об’єму, ніж у меншій МЗ, на величину доопераційної АОА дає змогу зменшити ВОА та уникнути її значень, вищих за популяційну норму.

The aim — to determine the effectiveness of the upper pole reinforcement of «neo pocket» with prolene thread for the mammary gland prothesis rotation (MGPR) prevention after primary augmentative mammoplasty in the remote postoperative period.Materials and methods. A prospective independent comparison of annual results after primary augmentation mammoplasty in two groups of patients was carried out. The comparison group included 94 patients, the main group — 76 women, whose operation was accompanied by fixing the upper pole of the «neopocket» with the prolene mesh. Any statistical differences were not found between the two groups in age, body mass index, mass of breast prostheses, the proportion of patients who were pregnant and breast‑fed. In all cases, the implanted textured prosthesis was with a high and medium profile. Most patients had prostheses in the volume of 325 — 335 and 375 ml. The evaluation of the MGPR was carried out following the developed procedure with the ESAOTE ultrasound device, the Technos Partner model, by a linear sensor with a frequency of 12.5 MHz.Results and discussion. The comparison group, showed 143 (76.1 %) prostheses being rotated, whereas the main group — 46 (30.3 %) (p = 0.001). In the comparison group, only 4 (1.6 %) women did not have RP of both glands, in the main group — in 39 (51.3 %) (p = 0.001). Significant differences in the degree of MGRP (p = 0.001) were noted due to the absence of angles 120°, 150° and 180° in the main group of the LLP. The main group did not demonstrate even a single case of clinically significant MGPR, while in the comparison group 11 (11.7 %) (p = 0.002). In the main group, the ratio of 30°/60 ° rotation (10.9 and 89.1 %) statistically significantly differed from that in the comparison group (31.5 and 68.5 %) due to a smaller proportion of MGPR at 60° (p = 0.006).Conclusions. A method of fixation of the submuscular «neo pocket» upper pole with prolene mesh a year after the augmentative mammoplasty, avoids clinically significant MGPR (more than 900) in contrast to the traditional method (11.7 %) (p = 0.002), and in cases of clinically insignificant rotation to decrease in 1.3 times the proportion of prostheses rotation at 600 (p = 0.006)., Цель работы — определить эффективность укрепления верхнего полюса неокармана проленовой сеткой для профилактики ротации протеза молочной железы (РПМЖ) в отдаленный период после аугментационной маммопластики.Материалы и методы. Проведено проспективное независимое сравнение однолетних результатов после первичной аугментационной маммопластики в двух группах пациенток. В группу сравнения вошли 94 пациентки, в основную группу — 76 женщин, у которых операцию дополняли фиксацией верхнего полюса неокармана с помощью проленовой сетки. Группы статистически значимо не отличались по возрасту, индексу массы тела, массе протезов молочной железы (МЖ), доле пациенток, которые были беременны и кормили грудью. Во всех случаях имплантировали текстурированные протезы с высоким и средним профилем. Большинству пациенток устанавливали протезы объемом 325 — 335 и 375 мл. Оценку РПМЖ проводили согласно разработанной методике с помощью ультразвукового аппарата ESAOTE, модель Technos Partner, с линейным датчиком с частотой 12,5 МГц.Результаты и обсуждение. В группе сравнения выявили ротацию 143 (76,1 %) протезов МЖ, в основной группе — 46 (30,3 %) (р = 0,001). В группе сравнения лишь у 4 (1,6 %) женщин не было ротации протеза обеих МЖ, в основной группе — у 39 (51,3 %) (р = 0,001). Отмечены существенные различия в степени РПМЖ (р = 0,001) за счет отсутствия в основной группе РПМЖ на углы 120°, 150° и 180°. В основной группе не было ни одного случая клинически значимой РПМЖ, тогда как в группе сравнения — 11 (11,7 %) (р = 0,002). В основной группе соотношение 30°/60° ротации (10,9 и 89,1 %) статистически значимо отличалось от такового в группе сравнения (31,5 и 68,5 %) за счет меньшей доли РПМЖ на 60° (р = 0,006).Выводы. Разработанный метод фиксации верхнего полюса субмускулярного неокармана с применением проленовой сетки позволяет избежать через год после аугментационной маммопластики клинически значимой РПМЖ (более 90°) в отличие от традиционной методики (11,7 %) (р = 0,002) и снизить в 1,3 раза долю ротации протезов на 60° (р = 0,006)., Мета роботи — визначити ефективність укріплення верхнього полюса неокишені проленовою сіткою для профілактики ротації протеза молочної залози (РПМЗ) у віддалений період після аугментаційної мамопластики.Матеріали і методи. Проведено проспективне незалежне порівняння однорічних результатів первинної аугментаційної мамопластики у двох групах пацієнток. До групи порівняння було залучено 94 пацієнтки, до основної групи — 76 жінок, у яких операцію доповнювали фіксацією верхнього полюса неокишені за допомогою проленової сітки. Групи статистично значущо не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, масою протезів молочної залози (МЗ), часткою осіб, які завагітніли та годували грудьми. В усіх випадках імплантували текстуровані протези з високим та середнім профілем. Більшості пацієнток встановлювали протези об’ємом 325 — 335 та 375 мл. Оцінку РПМЗ проводили за розробленою методикою за допомогою ультразвукового апарата ESAOTE, модель Technos Partner, з лінійним датчиком з частотою 12,5 МГц.Результати та обговорення. У групі порівняння виявили ротацію 143 (76,1 %) протезів МЗ, в основній групі — 46 (30,3 %) (р = 0,001). У групі порівняння лише у 4 (1,6 %) жінок не було ротації протеза обох МЗ, а в основній групі — у 39 (51,3 %) (р = 0,001). Відзначено суттєві відмінності щодо ступеня РПМЗ (р = 0,001): в основній групі не було РПМЗ на кути 120°, 150° та 180°. В основній групі не було жодного випадку клінічно значущої РПМЗ, тоді як у групі порівняння — 11 (11,7 %) випадків (р = 0,002). В основній групі співвідношення 30°/60° ротації (10,9 та 89,1 %) статистично значущо відрізнялося від такого в групі порівняння (31,5 і 68,5 %) за рахунок меншої частки РПМЗ на 60° (р = 0,006).Висновки. Розроблений метод фіксації верхнього полюса субмускулярної неокишені із застосуванням проленової сітки дає змогу уникнути через рік після аугментаційної мамопластики клінічно значущої РПМЗ (понад 90°) на відміну від традиційної методики (11,7 %, р = 0,002) та знизити в 1,3 разу частку РПМЗ на 60° (р = 0,006).

Авторами в попередніх дослідженнях виявлено високий рівень експонування марганцем і нікелем у жінок із полікістозом яєчників (ПКЯ).Мета дослідження — вивчення стану молочних залоз (МЗ) у жінок із ПКЯ та визначення показників естрадіолу, пролактину (ПРЛ) і глобуліну, що зв’язує статеві гормони (ГЗСГ). Оцінка можливих наслідків підвищеного рівня експонування марганцем і нікелем на формування патології МЗ при ПКЯ.Матеріал і методи. Дослідження проводились у двох групахжінок. Перша група — контрольна, складалась із здорових жінок репродуктивного віку. Друга група — з жінок із ПКЯ. З дослідження були виключені жінки з патологією щитоподібної залози, цукровим діабетом, пролактиномами та іншими ендокринними захворюваннями. Обстеження МЗ проводили з використанням ультразвукових сканерів. Фіксувалась кількість випадків різних форм мастопатії. Визначення естрадіолу, ПРЛ та ГЗСГ у сироватці крові проводилось із використанням імуноферментних методик. Всі дослідження виконувались зі згоди пацієнта та дотриманням етичних норм. Статистичну обробку проводили з визначенням середньо-арифметичних показників, медіан. Оцінку достовірності отриманих результатів здійснювали за допомогою показників: Хі-квадрат, критерію Шапіро-Уілка, F-критерію Фішера, U-критерію Манна-Уїтні.Результати. Ультразвукове обстеження МЗ проведено в 108 жінок контрольної групи і 97 жінок із ПКЯ. У контрольній групі патологія МЗ виявлена у 29 жінок (26,85%). У другій групі патологія МЗ виявлена в 67 випадках (69,7%; p, Авторами в предыдущих исследованиях выявлено высокий уровень экспонирования марганцем и никелем у женщин с поликистозом яичников (ПКЯ).Цель исследования — изучение состояния молочных желез (МЗ) у женщин с ПКЯ и определение показателей эстрадиола, пролактина (ПРЛ) и глобулина, связывающего половые гормоны (ГСПГ). Оценка возможных последствий повышенного уровня экспонирования марганцем и никелем на формирование патологии МЗ при ПКЯ.Материал и методы. Исследования проводились в двух группах женщин. Первая группа — контрольная, состояла из здоровых женщин репродуктивного возраста. Вторая группа — из женщин с ПКЯ. Из исследования были исключены женщины с патологией щитовидной железы, сахарным диабетом, пролактиномами и другими эндокринными заболеваниями. Обследование МЗ проводилось с использованием ультразвуковых сканеров. Фиксировалось количество случаев различных форм мастопатии. Определение эстрадиола, ПРЛ и ГСПГ в сыворотке крови проводили с использованием иммуноферментных методик. Все исследования выполнялись с согласия пациента с соблюдением этических норм. Статистическая обработка проводилась с определением среднеарифметических показателей, медиан. Оценка достоверности полученных результатов осуществлялась с помощью показателей: Хи-квадрат, критерия Шапиро-Уилка, F-критерия Фишера, U-критерия Манна-Уитни. Результаты. Ультразвуковое обследование МЗ проведено у 108 женщин контрольной группы и 97 женщин с ПКЯ. В контрольной группе патология МЗ была обнаружена у 29 женщин (26,85%). Во второй группе патология МЗ обнаружена в 67 случаях (69,7%; p, Introduction. The authors of previous studies have found a high level of exposure to manganese and nickel in women with polycystic ovary (PCOS).Objective — to study the condition of mammary glands (MG) in women with PCOS and determine values of estradiol, prolactin (PRL) and Sex hormone-binding globulin (SHBG). To estimate possible consequences of increased exposure to manganese and nickel to the formation of MG pathology during PCOS.Material and methods. Studies were conducted in two groups of women. The first control group consisted of healthy women of reproductive age. The second group consisted of women with PCOS. The women with thyroid disease, diabetes, prolactinomas and other endocrine diseases were excluded from the study. The examination of MG was performed using ultrasound scanners. The number of cases of various forms of mastopathy was monitored. Determination of estradiol, PRL and SHBG in serum was carried out using immunoassay methods. All studies were performed with the consent of the patient and with compliance with ethical standards. Statistical processing was carried out with the definition of arithmetic mean, median. The validity of the obtained results was evaluated using following indicators: Chi-square, Shapiro-Wilka test, Fisher's F-test, Mann-Whitney’s U-test.Results. Ultrasound examination of MG was performed for 108 women in the control group and for 97 women with PCOS. In the control group, the pathology of MG was detected in 29 women (26.85%). In the second group, the pathology of MG was detected in 67 cases (69.7%; p

Об’єкт дослідження – злоякісні пухлини основних локалізації. Предмет досліджень – клінічні, морфологічні, молекулярно-генетичні ознаки новоутворень. Мета роботи – оптимізація діагностики і моніторингу перебігу злоякісних пухлин основних локалізацій на різних стадіях розвитку шляхом виявлення та ідентифікації вільноциркулюючих пухлинних НК у рідинних середовищах організму та пухлинній тканині.

У роботі розглянуто та проаналізовано особливості ідентифікації патологічних тканин молочної залози, а також видозмінених тканин яєчника, за допомогою методу дзеркальних еліпсоїдів обертання. Були знайдені оптичні коефіцієнти, за допомогою яких відбувалося моделювання фотометричних зображень біологічних тканин. Обрано найкращий, на думку автора, метод моделювання, що досить простий у використанні та є точним, однак потребує достатньо часу для виконання. Було отримано чіткі фотометричні зображення, які потім було проаналізовано та досліджено різницю між рівнем освітленості на різних товщинах тканини, у здорових та видозмінених зразків. Моделювання було реалізовано за допомогою програмного продукту BT_mod. Визначення інтенсивності освітленості було отримано за допомогою програми IRIS. Результати свідчать про наявність різниці в освітленості фотометричних зображень на певних товщинах зразків, здорових та патологічних видів тканин молочної залози та яєчника. The peculiarities of identification of pathological tissues of the mammary gland, as well as modified ovarian tissue, by means of the method of mirror ellipsoids of rotation are considered and analyzed. Optical coefficients were found with which the modeling of photometric images of biological tissues took place. The best, in the author's opinion, is the method of modeling that is easy to use and accurate, but it takes a lot of time to execute. Clear photometric images were obtained, which were then analyzed and investigated the difference between the level of illumination on different thicknesses of tissue, in healthy and modified specimens. Simulation was implemented using the BT_mod software product. Determination of the intensity of illumination was obtained using the IRIS program. The results indicate that there is a difference in the illumination of photometric images in certain thicknesses of specimens, healthy and pathological types of breast and ovarian tissues.

Мета роботи – оптимізація морфологічної діагностики перебігу злоякісних пухлин органів репродуктивної системи на різних етапах розвитку шляхом дослідження різних молекул адгезії раково-ембріонального антигену у біологічних рідинах та неопластичній тканині, встановлення їх участі в ініціюванні та прогресуванні ракових процесів.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидат технічних наук за спеціальністю 05.11.17 – біологічні та медичні прилади i системи – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2017. Робота присвячена вирішенню актуальної науково-практичної задачі – підвищенню якості візуалізації анатомічних і патологічних структур на слабоконтрастних напівтонових зображеннях МЗ за рахунок розробки нових цифрових методів обробки та підсистеми візуалізації мамографічних знімків. Розроблені математична модель зображення АПС молочної залози на цифровій мамограмі, яка заснована на декомпозиції вхідного зображення на складові, та на її основі декомпозиційний метод підвищення якості візуалізації рентгенівських знімків молочної залози з використанням існуючих методів цифрової обробки зображень. Виконано оптимізацію параметрів методу підвищення якості візуалізації мамографічних знімків IMRI-MAM. В роботі розроблено метод багатокритеріальної оцінки якості візуалізації анатомічних і патологічних структур на цифрових мамограмах, який ґрунтується на суб'єктивних і об'єктивних характеристиках мамографічного зображення, що дозволяє враховувати особливості аналізованих знімків. Також представлені результати обробки цифрових мамограм за допомогою розробленого методу підвищення якості візуалізації IMRI-MAM. Представлено структуру біомедичної системи підтримки прийняття рішень в мамографії, розроблено програмне забезпечення для візуалізації мамографічних зображень та проведено апробацію на реальних медичних даних. This dissertation was submitted in partial fulfillment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy in technical sciences for specialty 05.11.17 – Biological and Medical Devices and Systems – at the National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute", Kharkov, 2107. This work is dedicated to solving important scientific and technical tasks to improve the quality of visualization of anatomical and pathological structures on low-contrast gray-scale images of mammary glands (MG) using new method and a subsystem for visualizing mammographic images. A mathematical model of the MG image in a mammogram based on the original image decomposition into components was developed. The model further served as a foundation for the development of a decomposition method to improve the image quality of the MG. Next, the parameters of the method for improving the quality of IMRI-MAM mammogram visualization were optimized. As a result of this work, a new method of multi-criteria image quality assessment method, based on subjective and objective mammographic image characteristics, was developed. The results of processing digital mammograms with the IMRI-MAM method are presented. The structure of the decision making support system to be used in mammalogy is presented. A software to be used to visualize mammographic images was developed. The subsystems were verified on real medical data.

дослідженнях основну увагу приділяють пухлинним клітинам. Але в пухлині є не менш важлива частина строма, яка відіграє надважливу роль у розвитку пухлинного процесу, інвазивного росту, виникнення метастазів. Досліджені різні типи зв’язків між пухлиною та стромою. В сучасних дослідженнях доведено, що білковий склад стромальних структур змінюється при активації пухлинного процесу.

Мета: оцінити розроблені методики до операційної підготовки пацієнток із ДЗМЗ в профілактиці ранніх ПО ускладнень.

The aim. The aim of the work is imaging quality assessment of pathological structures on the low-contrast gray-scale images of the mammary gland by developing a new method for multicriteria estimation of the mammograms quality.Solving methods. A method for multicriteria estimation of the visualization mammograms quality was developed. It is based on expert assessments and taking into account both subjective and objective characteristics of the mammographic images.Different criteria for optimality in the conditions of uncertainty is proposed to use for the comparison of average expert estimates of the mammographic image quality resulting from the different processing methods.Results. The proposed method for multicriteria evaluation of the visualization mammograms quality has been tested on real digital mammography images, which were obtained with the help of mammography complex Syma.The results of a comparative study of mammograms before and using various digital processing techniques have shown that the most optimal for radiologist perception and correct diagnosis is mammography image, which is processed by a method for enhancing imaging quality mammograms IMRI-MAM.Conclusions Thus, the application of the method for multicriteria evaluation of the visualization mammograms quality with the help of integrated scales allows to quickly and accurately carry out a visual assessment of the mammographic image quality. The proposed method will get rid of the time-consuming and inaccurate assessment of the modern imaging techniques only by subjective assessment., Предложен и обоснован новый метод многокритериальной оценки качества цифрового изображения молочной железы. Разработаны шкалы интегральных оценок качества маммограммы, в основу которых кроме субъективных критериев положены объективные характеристики маммографического изображения. С использованием разработанных шкал врачи-рентгенологи оценивают качество конкретного маммографического снимка. Для сравнения усредненных оценок качества маммографического изображения, полученного в результате обработки различными методами, предлагается использовать различные критерии оптимальности в условиях неопределенности, Запропоновано та обґрунтовано новий метод багатокритеріальної оцінки якості цифрового зображення молочної залози. Розроблені шкали інтегральних оцінок якості мамограм, що засновані на аналізі окрім суб’єктивних критеріїв також об’єктивних характеристик мамографічного зображення. З використанням розроблених шкал лікарі-рентгенологі оцінюють якість конкретного мамографічного знімку. Для порівняння усереднених оцінок якості мамографічного зображення, що отримане внаслідок обробки різними методами, пропонується використовувати різні критерії оптимальності в умовах невизначеності

В даній статті досліджено особливості динаміки теплового потоку та температури поверхні шкіри молочної залози за участі 55 жінок молодого віку, залежно від тижня після закінчення фази десквамації менструального циклу, а також проведено кореляційно-регресивний аналіз між вищезазначеними показниками. Встановлено, що між всіма квадрантами правої та лівої патологічно неураженої молочної залози, впродовж всіх фаз менструального циклу, відсутня вірогідна різниця величини теплового потоку, а також температури поверхні шкіри. Впродовж всього терміну дослідження визначено наявність зворотнього кореляційного зв’язку середньої сили між тепловим потоком та температурою поверхні шкіри, за винятком фази десквамації менструального циклу, де він навпаки має прямий характер., В данной статье исследованы особенности динамики теплового потока и температуры поверхности кожи молочной железы при участии 55 женщин молодого возраста, в зависимости от недели после окончания фазы десквамации менструального цикла, а также проведено корреляционно-регресионный анализ между вышесказанными показателями. Установлено, что между всеми квадрантами правой и левой патологично непораженной молочной железой на протяжении всех фаз менструального цикла, отсутствует достоверная разница величины теплового потока, а также температуры поверхности кожи. На протяжении всего времени исследования определено наличие обратной корреляционной связи средней силы между тепловым потоком и температурой кожи, кроме фазы десквамации менструального цикла, где он наоборот имеет прямой характер., The article deals with peculiarities of the dynamics of the heat flow and temperature of the skin surface of the mammary gland of 55 young women depending upon the week after completion of desquamation phase of menstrual cycle, and correlative-regressive analysis has been also carried out between the previously mentioned indices. No reliable difference of the heat flow value, as well as skin surface temperature between all quadrants of the right and left pathologically not affected mammary gland during all phases of menstrual cycle found. Availability of the reverse correlative relation of an average strength between heat flow and temperature of the skin surface has been determined along the whole term of the research with the exception of desquamation phase of menstrual cycle, where it, on the contrary, has a direct character.

Представлений огляд літератури з проблем оцінки адекватності хірургічних країв за умов органозберігальних операцій з приводу раку молочної залози. Дозволені хірургічні краї шириною 1,0-2,0 мм при забарвленні поверхні препаратом. Одностайної думки щодо показань до проведення реексцизій немає., Представленный обзор литературы по оценке адекватности хирургических краев при выполнении органосохраняющих операций при раке молочных желез. Допустимы края 1,0-2,0 мм при окраске поверхности препарата. Единой тактики касательно реэксцизии не существует., The review of the literature on assessing the adequacy of surgical margins while performing organ-preserving surgery in case of breast cancer is presented. Permissible margins are1.0-2.0 mm for staining of the surface of the sample. There is no universal tactics concerning re-excision.

Молочна продуктивність є головною селекціонованою ознакою та метою господарського використання великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід. Молочну продуктивність характеризують за кількістю і якістю одержуваного від корів молока за певний період (одне доїння, добу, місяць, лактацію, рік, життя тощо)., Молочная продуктивность является главным селекционным признаком и целью хозяйственного использования крупного рогатого скота молочных и молочно-мясных пород. Молочную продуктивность характеризуют по количеству и качеству получаемого от коров молока за определенный период (одно доение, сутки, месяц, лактацию, год, жизни и т.п.)., Milk is the main performance of selected feature and purpose economic use of cattle and dairy cattle breeds. Milk production is characterized by the number and quality derived from cows milk for a certain period (one milking, day, month, lactation, year, life, etc.).

Актуальність: Злоякісні новоутворення є однією з пріоритетних медико-соціальних проблем у всіх розвинених країнах світу, в тому числі в Україні, як в силу їх поширеності, так і в плані формування інвалідності та смертності. Мета: Розробити комплекс вправ для профілактики ускладнень у жінок після оперативного втручання на молочній залозі.

Незважаючи на незаперечну роль трансформуючого фактору росту бета (ТФР-β) у регуляції процесів, які відбуваються під час канцерогенезу, слід зазначити дуалізм його біологічної дії під час регуляції проліферації та апоптозу нормальних і трансформованих клітин. Одним із біологічних ефектів ТФР-β є інгібування проліферації більшості нормальних епітеліальних клітин через аутокринний механізм дії, і це вказує на пухлино-супресорну роль цього цитокіну. Втрата аутокринної дії ТФР-β та/або чутливості до екзогенного ТФР-β, очевидно, надає деяким епітеліальним клітинам переваги для росту і проліферації та призводить до їх злоякісної трансформації. Т.ч. ТФР-β виконує не лише пухлино-супресорну, але й про-онкогенну роль.

Продуктивність – основна властивість сільськогосподарських тварин, заради яких їх розводять. Її оцінюють за кількістю та якістю тієї чи іншої продукції, одержуваної від однієї тварини за певний відрізок часу. Продуктивність сільськогосподарських тварин залежить від їх індивідуальних, видових і породних особливостей та умов годівлі та утримання. Молочна продуктивність – функція молочної залози, розвиток і діяльність якої контролюються центральної нервової та ендокринної системами. Рівень молочної продуктивності і склад молока є одними із основних показників, які характеризують господарськи корисні ознаки тварин і економічну ефективність молочного скотарства, Производительность – основное свойство сельскохозяйственных животных, ради которых их разводят. Ее оценивают по количеству и качеству той или иной продукции, получаемой от одного животного за определенный отрезок времени. Продуктивность сельскохозяйственных животных зависит от их индивидуальных, видовых и породных особенностей и условий кормления и содержания. Молочная продуктивность – функция молочной железы, развитие и деятельность которой контролируются центральной нервной и эндокринной системами. Уровень молочной производительности и состав молока являются одними из основных показателей, которые характеризуют хозяйственные, полезные признаки животных и экономическую эффективность молочного скотоводства., The suckling productivity is a function of mammary gland, development and activity of that controlled central nervous and endocrine the systems. Level of milk to the productivity and composition of milk is one of basic indexes that characterize useful signs of animals and economic efficiency of the suckling cattle breeding.

Метою роботи було дослідити вплив протипухлинного препарату доксорубіцину на експресію мРНК ТФР-β та його рецепторів у клітинах карциноми молочної залози, чутливих (MCF-7(wt)) та резистентних (MCF-7(DOX/R)) до дії доксорубіцину.

Results of histologic research of the adenocarcinoma of the mammary gland in cats are presented. It is shown that features of a microscopic structure of the adenocarcinoma of the mammary gland at each cat depend on features of a progression of each concrete tumour. Occurrence of the new centres of tumoral growth at the adenocarcinoma of the mammary gland both in gland, and in tissues surrounding it is caused by distribution on an organism of an animal of tumoral cells which are characterised by smaller degree of a maturity, than tumoral cells of already generated centres of tumoral growth., Представлено результати гістологічних досліджень аденокарцином молочної залози кішок. Показано, що особливості мікроскопічної будови аденокарциноми молочної залози в кожної кішки залежать від особливостей прогресії кожної конкретної пухлини. Виникнення нових осередків пухлинного росту при аденокарциномі молочної залози як у самій залозі, так і поза її межами в кішок зумовлене поширенням по організму тварини пухлинних клітин, які характеризуються меншим ступенем зрілості, ніж пухлинні клітини вже сформованих осередків пухлинного росту.

На сьогодні якість життя є визначальним фактором оцінки ефективності хірургічного втручання. Поряд з тим, що молочна залоза є важливим функціональним органом молодої жінки, вона також є і засобом її самоствердження, важливим елементом жіночої краси і привабливості. Отже хірургічні втручання, які проводяться з приводу захворювань молочних залоз впливають не тільки на соматичний статус жінки, а і на її психологічний стан через естетичне задоволення виглядом грудей після операції.

Метою дослідження стало вивчення хімічного складу тканини раку молочної залози. Проводилося визначення важких металів у пухлинній тканині за допомогою атомної абсорбції та енерго-дисперсійною спектрометрії. Встановлено взаємозв’язок між надмірним надходження сполук важких металів в організм людини та накопичення їх у пухлинній тканині молочної залози, що може виступати пусковим фактором канцерогенезу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37095 Целью исследования стало изучение химического состава ткани рака молочной железы. Проводилось определение тяжелых металлов в опухолевой ткани с помощью атомной абсорбции и энерго-дисперсионной спектрометрии. Установлена взаимосвязь между чрезмерным поступления соединений тяжелых металлов в организм женщины и накоплением их в опухолевой ткани молочной железы, что может выступать пусковым фактором канцерогенеза. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37095 The problem of developing a malignant tumor in the breast is dedicated to more than one study. As etiological factors of breast cancer described eating disorders, hormonal disorders, genetic predisposition, viral contamination, environmental factors, and others. Neoplastic breast disease is undoubtedly an environmentally dependent pathology, as evidenced by their steady growth in developed countries. Researches is devoted to the study of the morphology and chemical composition of the tissue breast cancer in women who live in ecologically polluted regions. The study was conducted on breast tissue of 60 women operated on breast cancer. Histological characteristics of tissues studied in sections stained with hematoxylin-eosin. Chemical analysis was carried out by atomic absorption. Microelement composition of tissue sections studied by scanning electron microscope, which is equipped with energy dispersive spectrometer. Results. The amount of trace metals, atomic absorption method defined, in breast cancer tissue from women environmentally contaminated region exceeds their number in the control group: iron - by 24%, copper - by 15.4% chromium - by 16.8%, zinc - by 13.8%, lead - by 11.1% and nickel - by 9.3%. The results of energy dispersive method found that trace elements content in the research group more than 50 atomic mass by 15-25% larger than those found in the control group. Trace metals accumulate over in the cellular component of the tumor tissue. It is the presence of excess heavy metals in the parenchymal component explains their carcinogenic effects on the mammary gland. The presence of these metals in the stromal component can be considered as an etiological factor of pathological biomineralization tumor tissue, which is also a negative prognostic feature of malignancy. Comparing the incidence of breast cancer in different areas of the region with the data of chemical analysis, it was found that in environmentally contaminated areas as increased incidence of breast cancer (almost 2 times), and the number of heavy metal compounds in tumor tissue. A statistically significant difference between the accumulation of elements and histological type of breast cancer is not established. Carcinogenic effect of heavy metal compounds can be realized through the mechanisms of DNA structure violation to their direct influence on the processes of transcription, translation and replication, inhibition of antioxidant defense system, simulate the action of estrogen, increased proliferative activity of cells of angiogenesis. they affect apoptosis and proliferative activity of tumor cells, reduce adhesive intercellular communication, which ultimately leads to stimulation of malignant transformation, initiation and progression. Conclusions. Excessive inflow trace metals in the body leads to their accumulation in tumor breast tissue. We can assume that this leads to disruption of antioxidant defense cells and destabilize the balance of genetic breast epithelial cells, which ultimately initiates and stimulates the development of cancer. Prospects for further research. Study of immunohistochemical markers of apoptosis, proliferative activity, adhesive capacity invasive potential of tumor cells and epigenetic DNA changes depending on the amount of heavy metals in tumor tissue. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37095