Search

An analysis of the financial and economic activities of forestry for 2021–2022 was carried out and the impact of the full-scale armed aggression of the Russian Federation on their key indicators was determined. The current state of the forestry industry of Ukraine was assessed. The main factors that exert a system-forming influence on the economic development of forestry in Ukraine are considered. Attention is paid to the issue of the export potential of Ukrainian forestry in the current conditions. The key problems of forestry, which are related to the export of wood to the countries of the European Union, have been identified, in particular, those which related to wood certification. Also, the negative modern factors in the forestry of Ukraine are defined and characterized, in particular the factor of illegal felling, the key enterprises where similar facts are recorded are highlighted. Particular attention is paid to the environmental damage caused to the forest industry as a result of the ongoing active phase of hostilities. The ways and proposals for overcoming the modern economic problems of the forest sector are outlined, in particular, for the formation of a complex ecological and economic mechanism for the post-war rehabilitation of forestry lands, which were damaged as a result of hostilities. Attention is paid to the role of the public in ensuring proper control over the activities of forest administrations and ensuring the transparency of forestry activities as a whole, Здійснено аналіз фінансово-економічної діяльності лісового господарства за 2021–2022 роки та визначено вплив повномасштабної збройної агресії російської федерації на її ключові показники. Оцінено сучасний стан лісової галузі України. Розглянуто основні чинники, які здійснюють системоформуючий вплив на економічний розвиток лісового господарства України. Приділено увагу питанню експортного потенціалу українського лісового господарства в умовах, що склалися. Визначено, ключові проблеми лісового господарства, які пов’язані з експортом деревини до країн Європейського Союзу, зокрема ті, що стосуються питань сертифікації деревини та питань, які пов’язані з цим аспектом загалом. Визначено та охарактеризовано сучасні негативні чинники в лісовому господарстві України, зокрема чинник незаконних рубок, а також висвітлено ключові підприємства, де зафіксовані подібні факти. Окремо приділено увагу екологічним збиткам, які були завдані лісовій галузі внаслідок триваючої активної фази бойових дій. Окреслено шляхи та надано пропозиції щодо подолання сучасних економічних проблем лісового сектору, зокрема щодо формування комплексного еколого-економічного механізму післявоєнної реабілітації земель лісогосподарського призначення, яким було завдано шкоду внаслідок бойових дій. Приділено увагу ролі громадськості в забезпеченні належного контролю за діяльністю лісових управлінь та забезпечення прозорості лісогосподарської діяльності загалом.

Forest plantations are very important to provide the raw materials and living needs of the population, despite the various ways of their origin, formation and development. They are an important factor in restoring the ecological and biological balance of agricultural lands and objects for the formation of floristic and faunal diversity, the creation of new topical links, the balanced reproduction of new biogeocenoses. Therefore, the forest ecosystems of the Forest-Steppe of Ukraine are considered based on their importance and value for the studied area, in addition, the leading directions of socio-economic services and features of their manifestation and development are reproduced. A very important aspect of stabilization and reproduction of the natural state of forest plantations, along with studies of ecosystem services that can provide these plantations, is the dependence of their existence on the existing set of threats. Therefore, a list of major threats to ecosystem services has been developed, where they are presented in terms of threats to biodiversity development. The most important of which are continuous felling on large areas and excessive plowing of land, resulting in a decrease in the percentage of forest cover in this area. Regarding the complex of identified threats to the existing forest plantations, their main features and possible directions of their reproduction and preservation are given. It is especially important in this direction to increase the forest cover of the territory, create additional field protective forest strips to increase their number and territorial availability and reduce the anthropogenic load on forest ecosystems., Лісові насадження, незважаючи на різноманітні шляхи їхнього виникнення, формування та розвитку, мають досить важливе значення для забезпечення сировинних та життєвих потреб населення. Вони є важливим чинником відновлення екологічної та біологічної рівноваги сільськогосподарських земель і об’єктами для формування флористичного та фауністичного різноманіття, створення нових топічних зв’язків, збалансованого відтворення нових біогеоценозів. Тому лісові екосистеми Лісостепу України розглянуто з урахуванням їхньої важливості та цінності для дослідженої території. Крім того, відтворено провідні напрями соціально-економічних послуг і особливості їх прояву та розвитку. Досить важливим аспектом стабілізації та відтворення природного стану лісових насаджень, поряд із дослідженнями екосистемних послуг, що можуть надавати ці насадження, є залежність їх існування від наявного комплексу загроз. Тому було опрацьовано перелік основних загроз для екосистемних послуг, де вони представлені з погляду загрози для розвитку біорізноманіття. До найбільш значимих потрібно віднести проведення суцільних рубок на значних площах та надлишкове розорювання земель, у результаті чого знижується відсоток лісистості цієї території. Вказано основні особливості комплексу виявлених загроз та можливі напрями відтворення та збереження наявних лісових насаджень. Особливо важливими є збільшення лісистості території, створення додаткових полезахисних лісових смуг для підвищення їхньої кількості та територіальної наявності й зменшення антропогенного навантаження на лісові екосистеми.

Protective forest plantations in agro-landscapes support to the ecology improvement and provide the stable agricultural functioning. In the intensive agricultural the main condition of its efficiency increase is stabilization of agroecosystem components, due to establishment of their rational correlation and the optimization as a result of which their steady functioning, and also reception of the greatest productivity is provided. The concept of a stable ecologically sustainable space creating based on an optimized system of protective forest plantations and forest ecosystems for various purposes, which should ensure the formation of a sustainable agroforestry landscape. The optimized system of various purposes protective forest plantations should ensure the formation of a stable agroforestry landscape, which stabilizes the ecological situation, preserves and restores natural resource potential and maximum bioproductivity, nature protection and recreation, creates optimal conditions for growth, development and productivity of agriculture. Structural parameters of the protective forest plantations system, which ensure the formation of ecologically stable space, should take into account the melioration and ecological tension of the territory by the intensity of wind and water erosion, as well as physical and geographical characteristics of the territory and territory type. Optimization of the protective forest plantations system and the formation of sustainable agricultural landscapes are priority measures, that can reduce the negative anthropogenic impact and create an opportune ecological environment where agricultural culture and forests plantation can develop stably and high productivity of agrocenoses., Захисні лісові насадження в системі агроландшафтів сприяють покращенню екологічної ситуації, забезпечують стійке функціонування аграрного виробництва. В умовах інтенсивного сільськогосподарського виробництва основною умовою підвищення його ефективності є стабілізація компонентів агроекосистеми, завдяки встановленню раціонального їхнього співвідношення та подальшої оптимізації, в результаті якої забезпечується стійке їхнє функціонування, а також одержання найбільшої продуктивності. В основу концепції створення стабільного екологічно стійкого простору покладено оптимізовану систему захисних лісових насаджень і лісових екосистем різного цільового призначення, яка має забезпечувати формування стійкого агролісового ландшафту. Оптимізована система захисних лісових насаджень різного цільового призначення має забезпечувати формування стійкого агролісового ландшафту, в якому стабілізується екологічна обстановка, забезпечується збереження й відновлення природно-ресурсного потенціалу та максимальної біопродуктивності, охорона природи і рекреація, створюються оптимальні умови для росту, розвитку та продуктивності сільськогосподарських культур. Конструктивні параметри системи захисних лісових насаджень, які забезпечують формування екологічно стійкого простору, повинні враховувати меліоративно-екологічну напруженість території за інтенсивністю вітрової та водної ерозії, а також фізико-географічну характеристику території і тип місцевості. Оптимізація системи захисних лісових насаджень і формування стійких агроландшафтів є першочерговими заходами, здатними зменшити негативний антропогенний вплив і створити сприятливе екологічне середовище, в якому можуть стабільно розвиватися сільськогосподарські культури та лісові насадження й утримуватися висока продуктивність агроценозів.

The classification features of the distribution of forest functions in the balanced forest management system by three blocks are identified and substantiated: environmental, social and economic. It has been determined that in the process of transformation of the forest industry in accordance with modern environmental, economic and social requirements, the role of social functions, which will act as an active factor of changes in the external and internal environment of the industry and economic entities, should be strengthened. It has been found that the formation of a balanced forest management strategy involves the study of its systemic factors, first of all, those whose vector of action causes a negative impact. Such factors should be summarized in five groups: organizational, legal, economic-financial, social, environmental, spatial. The study of the factors of each group makes it possible to: determine the origins, nature and format of the problems; select relevant tools that, by forming an internal mechanism for implementing a balanced forestry strategy, will reduce or avoid undesirable effects in the implementation of the strategy. A conceptual approach to assessing the impact of institutional factors on the process of forming a balanced forest management strategy has been identified. It is proved that the current format of implementation of legislative norms, property rights and activities of forest management authorities does not contribute to its development on the basis of balance of environmental, economic and social interests of society. The methodological approach to the evaluation of the effectiveness of ecologically balanced forest management has been improved, which involves the use of a set of evaluation criteria and indicators that characterize the combination of forestry, forest management, forest conservation, forest protection and reforestation processes in forest management., Ідентифіковано та обґрунтовано класифікаційні ознаки розподілу функцій лісів у системі збалансованого лісокористування за трьома блоками: екологічні, соціальні та економічні. Визначено, що у процесі трансформації лісової галузі відповідно до сучасних екологічних, економічних та соціальних вимог має бути посилена роль соціальних функцій, які виступатимуть як активний чинник змін зовнішнього і внутрішнього середовища галузі та суб’єктів господарювання. З’ясовано, що формування стратегії збалансованого лісокористування передбачає вивчення її системоутворювальних чинників, передусім, тих, вектор дії яких зумовлює негативний вплив. Такі чинники доцільно виокремити у п’ять груп: організаційно-правові, економіко-фінансові, соціальні, екологічні, просторові. Дослідження чинників кожної групи дало можливість: визначити витоки, характер і формат проблем; підібрати релевантні інструменти, які, утворюючи внутрішній механізм реалізації стратегії збалансованого лісокористування, дозволять зменшити або уникнути небажаних ефектів при реалізації стратегії. Дають змогу виявити концептуальний підхід до оцінки впливів інституційних чинників на процес формування стратегії збалансованого лісокористування. Доведено, що сучасний формат реалізації законодавчих норм, прав власності і діяльності органів управління у галузі лісового господарства не сприяє її розвитку на засадах збалансованості екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства. Удосконалено методичний підхід до оцінки ефективності екологічно збалансованого управління лісовим господарством, що передбачає застосування сукупності оціночних критеріїв та індикаторів, які характеризують поєднання лісівничих, лісоексплуатаційних, лісоохоронних, лісозахисних та лісовідновних процесів у лісовому господарстві.

The relevance of ecosystem services assessment as one of EU priorities on biodiversity conservation and environmental management is substantiated. The experience of remote sensing application for direct and indirect assessment of ecosystems structure and biophysical processes that affect the ability of ecosystem to provide appropriate ecosystem services is summarized. A list of indicators of ecosystem functions has been developed, which can be determined according to Earth observation data. The ecosystem services of forests were estimated based on remote sensing data using the example of a test research area of the Drevlyansky Nature Reserve. In particular, the results of the assessment of ecosystem services for carbon sequestration, biodiversity conservation and climate regulation (cooling) by the forests of the Drevlyansky Nature Reserve are presented. It was confirmed that Earth observation data allow increasing the accuracy and objectivity of the ecosystem services assessment and mapping and should be used as a tool for the environmental policy implementation and sustainable nature management., Обоснована актуальность оценки экосистемных услуг как одного из приоритетных направлений политики ЕС по сохранению биоразнообразия и рационального природопользования. Обобщен опыт применения данных дистанционного зондирования Земли для прямой и косвенной оценки структуры экосистем и биофизических процессов, влияющих на способность экосистемы обеспечивать соответствующие услуги. Составлен перечень индикаторов экосистемных функций, которые могут быть определены по данным аэроспутниковой съемки. Осуществлено оценивание экосистемных услуг лесных экосистем на основе данных дистанционного зондирования Земли на примере тестовой территории исследования — природного заповедника «Древлянский». В частности, приведены результаты оценки экосистемных услуг депонирования углерода, сохранения биоразнообразия и регуляции климата (охлаждение) лесными насаждениями природного заповедника «Древлянский». Подтверждено, что данные аэроспутниковой съемки позволяют увеличить точность и объективность оценки и картирования экосистемных услуг; должны применяться как инструменты внедрения экологической политики и устойчивого природопользования., Обґрунтовано актуальність оцінювання екосистемних послуг як одного з пріоритетних напрямів політики ЄС зі збереження біорізноманіття та раціонального природокористування. Узагальнено досвід застосування даних дистанційного зондування Землі для прямої та непрямої оцінки структури екосистем та біофізичних процесів, що впливають на здатність екосистеми забезпечувати відповідні послуги. Укладено перелік індикаторів екосистемних функцій, які можуть бути визначені за даними аеросупутникового знімання. Здійснено оцінювання екосистемних послуг лісових екосистем на основі даних дистанційного зондування Землі на прикладі тестової території дослідження — природного заповідника «Древлянський». Зокрема, наведено результати оцінки екосистемних послуг депонування вуглецю, збереження біорізноманіття та регуляції клімату (охолодження) лісовими насадженнями природного заповідника «Древлянський». Підтверджено, що дані аеросупутникового знімання надають змогу збільшити точність та об’єктивність оцінювання і картування екосистемних послуг; мають застосовуватися як інструменти впровадження екологічної політики та збалансованого природокористування.

Мета. Вивчення змін основних агрохімічних показників в верхніх шарах сірих лісових ґрунтів Лівобережного Лісостепу України виведених з сільськогосподарського використання і заліснених сосною звичайною в різні роки. Методи. Теоретичні методи включали збір та опис фактів, їх аналіз. Емпіричні методи передбачали проведення польових досліджень на пробних площах ДП «Чугуєво-Бабчанський ЛГ» та фермерського господарства поблизу лісових масивів. Лабораторно-аналітичні дослідження проводили згідно стандартизованих методів виконання вимірювань. Узагальнення експериментальних даних виконували за допомогою прикладних програмних пакетів. Результати. Дослідження проводились на ґрунтах під природними лісовими насадженнями, ґрунтах в інтенсивному сільськогосподарському обробітку та малопродуктивних ґрунтах, які виведені з с.-г. використання. У всіх досліджуваних ґрунтах порівнювались між собою основні агрохімічні показники: вміст мінерального азоту, рН сольовий, вміст гумусу, вміст загальних форм азоту, фосфору і калію. Проаналізовано статистичні залежності між агрохімічними параметрами в досліджуваних ґрунтах. Висновки. Отримані результати свідчать про відновлення і розвиток в староорних сірих лісових ґрунтах процесів гуміфікації та акумуляції біогенних елементів при збільшенні тривалості впливу на них соснового лісу. Вікові стадії лісу визначають специфіку екологічних факторів, що впливають на ґрунтоутворювальні процеси. В ґрунті наймолодшого сосняку (12 років) відзначається більше випадків зі збільшенням коефіцієнтів просторових варіацій. Це свідчить про те, що формування молодих екосистем характеризуються найнижчою стійкістю, в цих біоценозах не досягнуто динамічної рівноваги, яка властива більш зрілим соснякам., Purpose. The study of changes in the main agrochemical parameters in the upper layers of the gray forest soils of the Left Bank Forest-Steppe of Ukraine that were removed from agricultural processing and forested with pine, in different years. Methods. Theoretical methods included the collection and description of facts, their analysis. Empirical methods involved conducting field research on test plots of the state-owned enterprise “Chuguevo-Babchansky LG” and farm near woodlands. Laboratory and analytical studies were performed using standardized measurement methods. The generalization of the experimental data was performed using application software packages. Results. Studies were carried out on soils under natural forest plantations, soils in intensive agricultural processing and unproductive soils that are derived from agricultural use. In all the studied soils, the main agrochemical parameters were compared among themselves: mobile forms of nitrogen, pH, humus content, content of common forms of nitrogen, phosphorus and potassium. Statistical dependences between agrochemical parameters in the studied variants were established. Conclusions. The results obtained indicate the revitalization and development of humification and accumulation of nutrients in old arable gray forest soils with an increase in the duration of exposure to pine forest. The age stages of the forest determine the specifics of the environmental factors that influence the soil-forming processes. In the soil of a young pine-tree (12 years), there are more cases of an increase in the coefficients of spatial variation. This indicates that the formation of young ecosystems are characterized by low resistance, in these biocenoses the dynamic equilibrium is not reached, which is characteristic of more mature pine forests., Цель. Изучение изменений основных агрохимических показателей в верхних слоях серых лесных почв Левобережной Лесостепи Украины выведенных из сельхозобработки и облесённые сосной обыкновенной в разные годы. Методы. Теоретические методы включали сбор и описание фактов, их анализ. Эмпирические методы предусматривали проведение полевых исследований на пробных площадях ГП «Чугуево-Бабчанский ЛГ» и фермерского хозяйства вблизи лесных массивов. Лабораторно-аналитические исследования проводили с помощью стандартизированных методов выполнения измерений. Обобщение экспериментальных данных выполняли с помощью прикладных программных пакетов. Результаты. Исследования проводились на почвах под естественными лесными насаждениями, почвах в интенсивной сельскохозяйственной обработке и малопродуктивных почвах, которые выведены из сельскохозяйственного использования. Во всех исследуемых почвах сравнивались между собой основные агрохимические показатели: подвижные формы азота, рН, содержание гумуса, содержание общих форм азота, фосфора и калия. Проанализировано статистические зависимости между агрохимическими параметрами в исследуемых вариантах. Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о восстановлении и развитии в старопахотных серых лесных почвах процессов гумификации и аккумуляции биогенных элементов при увеличении продолжительности воздействия на них соснового леса. Возрастные стадии леса определяют специфику экологических факторов, влияющих на почвообразующие процессы. В почве молодого сосняка (12 лет) отмечается больше случаев увеличения коэффициентов пространственных вариаций. Это свидетельствует о том, что формирование молодых экосистем характеризуются низкой устойчивостью, в этих биоценозах не достигнуто динамического равновесия, которая свойственна более зрелым соснякам.

The article analyzes the issues of organization of forestry production, as well as the dynamics of the area of forest land according to the accounting data of different years. The description of the composition of the forest land category according to the Standard Statistical Classification of Land Use of the EEAS FAO FAO. The distribution of state forestry lands by forestry land categories by land use categories of the Podillya region is substantiated. The proposed distribution of forest land into land use categories. The basic aspects of forming the ways of organizing forestry production, enhancing its culture, starting with the formation of land relations, as well as the division of agricultural land into land use categories and the division of forest land into forest management categories that are interrelated. It is determined that in the scientific support of the Ukrainian forestry they still retain some autonomy transferred, to a large extent, from the experience of the former centralized «forest management».Considering the basic imperatives of forestry, adapt the accounting of forest management to the European legislation on their division into HDL and LDL. Conduct scientific research to ensure that the definition and description of the term «Forestry» and its associated legal definition and practical use., Проанализированы вопросы организации лесохозяйственного производства, а также динамику площади земель лесного фонда по данным учета разных лет. Проведено описание состава ка категориями земель лесного фонда по Стандартной статистической классификации землепользования (ССКЗ ЕЭК ФАО). Обоснованно распределение земель государственного лесного хозяйства, земель лесного фонда по категориям землепользования региона «Подолье». за- предлагаемое деление земель лесного фонда на категории землепользования. Сформированы основные аспекты формирования путей по организации лесохозяйственного производства, повышение его культуры, начиная с формирования земельных отношений, а также разделения земель сельскохозяйственного назначения на категории землепользования и разделения земель лисогосподар- ского назначения на категории лесопользования, которые являются взаимосвязанными между собой. определено, что в научном сопровождении украинского лесоводства они все еще сохраняют определенную автономию, перенесенной в значительной степени из опыта бывшего централизованного «управление лесами».Учитывая основные императивы лесоводства, адаптировать учет лесопользования в евро- ского законодательства с их разделения на ЛПВД и ЛНПВ. Провести научные исследования с тем, чтобы определение и описание термина «лесохозяйственное производство» и с ним связаны получили юридического определения и практического использования., Проаналізовано питання організації лісогосподарського виробництва, а також динаміку площі земель лісогосподарського призначення за даними обліку різних років. Проведено опис складу категорії земель лісогосподарського призначення за Стандартною статистичною класифікацією землекористування (ССКЗ ЄЕК ФАО). Обґрунтовано розподіл земель державного лісівництва, земель лісогосподарського призначення за категоріями землекористування регіону «Поділля». Запропонований розподіл земель лісогосподарського призначення на категорії землекористування. Сформовано основні аспекти формування шляхів щодо організації лісогосподарського виробництва, підвищення його культури, починаючи з формування земельних відносин, а також поділу земель сільськогосподарського призначення на категорії землекористування та поділу земель лісогосподарського призначення на категорії лісокористування, які є взаємозв’язаними між собою. Визначено, що у науковому супроводженні українського лісівництва вони все ще зберігають певну автономію, перенесену значною мірою з досвіду колишнього централізованого «управління лісами».Зважаючи на основні імперативи лісівництва, адаптувати облік лісокористування до європейського законодавства з їх поділу на ЛПВД та ЛНПВ. Провести наукові дослідження з тим, щоб визначення і опис терміну «лісогосподарське виробництво» та з ним пов’язані набули юридичного визначення і практичного використання.

Deadwood has recently become a widely discussed issue in forestry studies. Theimportance of its occurrence in forest stands has been emphasized in conjunction with the functioning and productivity of forest ecosystems. Both forest litter and coarse wood debris arepoorly known in Ukraine, despite the fact that it could be a large and long-term resource or stock of sequestrated carbon. This research has been conducted at the Natsyansky Regional Landscape Park. The study locality was represented coniferous forest dominated by Piceca bies (L.) Karst and Abisalba Mill and deciduous species Fagys sylvatica L. The aim of the study was to evaluate the content of reserves and the spatial distribution of organic carbon in forest litter and coarse wood debris. I total 63 samples of forest litter and coarse woody debris were estimated on 21 study areas. The stock of deadwood was calculated on the area of 9 square metres, for each research plot. The organic matter content was measured by the method of dry combustion. Corrective factors were used to determine the organic carbon content: 0.52 for forest litter and 0.5 for coarse wood debris. To determine the stock of coarse wood debris, average density of deadwood of the fir was selected. Our study demonstrated that the reserve of forest litter and organic carbon varies from 4.42 tha -1 to 26.35 tha-1, and 2.05-11.04 tha-1, respectively. The stocks of organic carbon of forest litter ranges for different age groups as 2.23-10.13 tha-1 (for young stands), 2.05-8.18 tha-1 (for middle age stands), 2.67-10.53 tha -1 (for immature stands) and 6.35-11.04 tha-1 (for mature stands). Our results showed a significant variability among data for organic carbon in coarse wood debris - from 1.41tha-1) to 17.25 tha-1 and from 0.71 to 8.63 tha -1 respectively. The stocks of organic in coarse wood debris were significantly different for all age groups resulting in 0.71-5.18 tha-1 (for young stands), 0.86-8.,63 tha-1 (for middle age stands), 1.04-1.79 tha-1 (for inmaturestands) and 3.38-3.47 tha-1 (for mature stands). To sum up, the resource of organic carbon in the forest litter is higher by 1.14-11.56 times than in coarse wood debris except for two study areas where this parameter is less. The obtained data may be used to fill the gap in database for the spatial distribution of organic carbon within Striysko-Syanskaya Verkhovyna of the Ukrainian Carpathians.

Deadwood has recently become a widely discussed issue in forestry studies. Theimportance of its occurrence in forest stands has been emphasized in conjunction with the functioning and productivity of forest ecosystems. Both forest litter and coarse wood debris arepoorly known in Ukraine, despite the fact that it could be a large and long-term resource or stock of sequestrated carbon. This research has been conducted at the Natsyansky Regional Landscape Park. The study locality was represented coniferous forest dominated by Piceca bies (L.) Karst and Abisalba Mill and deciduous species Fagys sylvatica L. The aim of the study was to evaluate the content of reserves and the spatial distribution of organic carbon in forest litter and coarse wood debris. I total 63 samples of forest litter and coarse woody debris were estimated on 21 study areas. The stock of deadwood was calculated on the area of 9 square metres, for each research plot. The organic matter content was measured by the method of dry combustion. Corrective factors were used to determine the organic carbon content: 0.52 for forest litter and 0.5 for coarse wood debris. To determine the stock of coarse wood debris, average density of deadwood of the fir was selected. Our study demonstrated that the reserve of forest litter and organic carbon varies from 4.42 tha -1 to 26.35 tha-1, and 2.05-11.04 tha-1, respectively. The stocks of organic carbon of forest litter ranges for different age groups as 2.23-10.13 tha-1 (for young stands), 2.05-8.18 tha-1 (for middle age stands), 2.67-10.53 tha -1 (for immature stands) and 6.35-11.04 tha-1 (for mature stands). Our results showed a significant variability among data for organic carbon in coarse wood debris - from 1.41tha-1) to 17.25 tha-1 and from 0.71 to 8.63 tha -1 respectively. The stocks of organic in coarse wood debris were significantly different for all age groups resulting in 0.71-5.18 tha-1 (for young stands), 0.86-8.,63 tha-1 (for middle age stands), 1.04-1.79 tha-1 (for inmaturestands) and 3.38-3.47 tha-1 (for mature stands). To sum up, the resource of organic carbon in the forest litter is higher by 1.14-11.56 times than in coarse wood debris except for two study areas where this parameter is less. The obtained data may be used to fill the gap in database for the spatial distribution of organic carbon within Striysko-Syanskaya Verkhovyna of the Ukrainian Carpathians.

Проаналізовано хід росту повних деревостанів дуба бореального у дібровах, судібровах і суборах у віковому діапазоні 10–100 років. Необхідність впровадження таблиць ходу росту вказаної породи обумовлено їх відсутністю у «Лісотаксаційному довіднику». Проведено порівняльний аналіз росту повних деревостанів дуба бореального з відповідними показниками повних деревостанів ясена звичайного. Доведено, що ріст деревостанів дуба бореального значно відрізняється від росту деревостанів ясена звичайного не тільки в однакових типах лісорослинних умов, але й одного бонітету. Впровадження відповідних таблиць усуває невідповідність у визначенні основних таксаційних показників, що спричинено застосуванням до насаджень дуба бореального таблиць ходу росту, розроблених для деревостанів ясена звичайного. Значна розбіжність за основними таксаційними показниками у рості цих порід полягає, насамперед, у значному заниженні їх запасів за оцінки із застосуванням таблиць ходу росту для деревостанів ясена звичайного, особливо у віці стиглості. Доведено необхідність впровадження таблиць ходу росту дуба бореального для точної і об’єктивної оцінки його деревостанів під час таксаційних та наукових досліджень росту цієї породи, оскільки рекомендовані для вказаних цілей таблиці ходу росту ясена звичайного не дають змогу отримати достовірні результати. Наголошено, що впровадження дуба бореального передусім необхідно для підвищення рівня продуктивності бідних за багатством лісових екосистем, залісення еродованих та малоцінних земель, формування нових стійких агроландшафтів, що забезпечить збільшення лісистості та формування збалансованої агросфери., The process of growth of full (normal) tree stands (plantations) of red boreal oak in otters, sudibrovs and subhors in the age range of 10–100 years is analyzed. The need for the implementation of the tables for the growth of the specified species is due to their absence in the Forest Taclish Reference Book. Comparative analysis of growth of full (normal) tree stands of red boreal oak and corresponding indices of full tree stands of common ash is carried out. It has been proved that the growth of tree stands of boreal oak differs greatly from the growth of tree stands of common ash not only in the same types of forest growth conditions but also in the same bonitet. The implementation of the relevant tables eliminates the discrepancy in the determination of the main tax rates, which is due to the application of oak plantations of red boreal oak tables of growth, developed for the tree-planting of common ash. The major difference in the basic taxonomic parameters in the growth of these species is, first of all, in a significant reduction of their stocks according to the estimation using growth tables for common ash, especially at maturity. It has been proved the necessity of implementation the tables of growth of red boreal oak for precise and impartial assessment of its tree stands during taxonomic and scientific researches of growth of this species so far as recommended for mentioned purposes tables of growth of common ash don’t enable to get reliable results. It has been accentuated that implementation of boreal oak is necessary for increasing productivity level of poor, according to riches, forest ecosystems, afforestation of eroded and low-valued lands, formation of new stable agrolandscapes which ensure increasing the woodiness and forming the sustainable agrosphere., Проанализирован ход роста полных древостоев дуба бореального в дубравах, судубравах и суборах в возрастном диапазоне 10–100 лет. Необходимость внедрения таблиц хода роста данной породы обусловлена их отсутствием в «Лесотаксационном справочнике». Проведен сравнительный анализ роста полных древостоев дуба бореального с соответствующими показателями полных древостоев ясеня обыкновенного. Доказано, что рост древостоев дуба бореального значительно отличается от роста древостоев ясеня обыкновенного не только в одинаковых типах лесорастительных условий, но и в одном и том же бонитете. Внедрение соответствующих таблиц устраняет несоответствие в определении основных таксационных показателей, что вызвано применением в насаждениях дуба бореального таблиц хода роста, разработанных для древостоев ясеня обыкновенного. Значительное расхождение по основным таксационным показателям в росте данных пород зависит, прежде всего, от большого занижения их запасов при оценке с применением таблиц хода роста для древостоев ясеня обыкновенного, особенно в возрасте спелости. Доказана необходимость внедрения таблиц хода роста дуба бореального с целью точной и объективной оценки его древостоев при таксационных и научных исследованиях роста данной породы, поскольку рекомендованные для указанных целей таблицы хода роста ясеня обыкновенного не дают возможность получить достоверные результаты. Отмечено, что внедрение дуба бореального прежде всего необходимо для повышения уровня производительности бедных по богатству лесных экосистем, облесения эродированных и малоценных земель, формирования новых устойчивых агроланшафтов, что обеспечит увеличение лесистости и формирование сбалансированной агросферы.

This article considers the challenges of using and protecting forest ecosystems as natural objects of Ukrainian property rights. It has been proved that as a result of unsystematic nature use and neglect of constitutional requirements, in Ukraine there is a significant decrease in the level not only of forest productivity, but also deterioration of the environment. The directions of the land ownership reform and its natural resources and management approaches in forest ecosystems through the prism of the national interests of Ukraine have been proposed., Розглянуто проблеми використання і охорони лісових екосистем як природних об’єктів права власності Українського народу. Доведено, що внаслідок безсистемного природокористування та ігнорування конституційних вимог, в Україні відбувається суттєве зниження рівня не лише продуктивності лісів, але й погіршення стану навколишнього природного середовища. Запропоновано напрями реформування відносин власності на землю та її природні ресурси і підходи господарювання в лісових екосистемах через призму національних інтересів України.

На меті було визначення інтенсивності антропопресії у різних за функціональним призначенням лісових зонах передмістя Шостки за реакцією мохового покриву (у межах соснового лісу).

The accident at Chernobyl NPP led to a radical change in the radiation situation in forests of Ukraine and caused the need to develop scientific fundamentals of forestry and forest management in the territories contaminated with radionuclides. The study of the migration of radioactive elements in forest ecosystems and their redistribution between the components in time became the basis for solving the above noted problems. The study data helped researchers to develop conceptual schemes of 137Cs migration in forest ecosystems on the basis of forest typology. Years-long research allowed revealing and helped to characterize quantitatively the direction and speed of radionuclide migration in forest biogeocenosis, which in turn provided scientific justification of forest management in the contaminated territories. The obtained results not only enabled researchers to solve applied problems of forest management in conditions of radioactive contamination, but made a significant contribution to the knowledge of the migration of chemical elements in the biosphere., Осуществлено обобщение научных исследований, проведенных в лесных экосистемах Украины после аварии на Чернобыльской АЭС. Определены основные направления научных исследований и технологических разработок за 30 лет с целью регламентирования лесопользования и проведения лесохозяйственных мероприятий на территориях, загрязненных радионуклидами. Установлено, что проведенные исследования позволили ученым обосновать новое направление в лесоводстве — радиоэкология лесных экосистем. Приведены основные обобщающие научные труды и нормативные документы по различным аспектам ведения лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрязнения., Здійснено узагальнення наукових досліджень, що були проведені у лісових екосистемах України після аварії на ЧАЕС. Визначено основні напрями наукових досліджень та технологічних розробок за 30 років з метою регламентування лісокористування та вжиття лісогосподарських заходів на територіях, забруднених радіонуклідами. Встановлено, що проведені дослідження надали змогу вченим обґрунтувати новий напрям у лісівництві — радіоекологія лісових екосистем. Наведено основні узагальнюючі наукові праці та нормативні документи щодо різних аспектів ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення

Enhancing the role of scientific providing of radiation monitoring in agrosphere in the remote period of the radiation situation development after nuclear and radiation accidents has been justified. Recent problems and challenges of scientific support of agricultural production in the zone of Chernobyl NPP accidental emissions radioactive contamination in a remote period after the accident have been formulated. Radiation and environmental aspects of agricultural raw materials production in the regions contaminated by the Chernobyl disaster have been reviewed. It has been substantiated that further improvement of the radiological situation is possible with implementation of countermeasures aimed at the production of radioactively safe agricultural products and a thorough radiological control at its all levels., Обґрунтовано підвищення значення наукового забезпечення радіаційного моніторингу в агросфері у віддалений період після ядерних аварій. Сформульовано актуальні проблеми і завдання наукового супроводу виробництва сільськогосподарської продукції в зоні радіоактивного забруднення аварійними викидами Чорнобильської АЕС у віддаленому після аварії періоді. Розглянуто радіаційно-екологічні аспекти виробництва сільськогосподарської сирови ни в регіонах, забруднених унаслідок Чорнобильської катастрофи. Обґрунтовано, що подальше покращення радіологічної ситуації можливе за умови впровадження заходів, спрямованих на виробництво радіаційно безпечної сільськогосподарської продукції.

У практичному пораднику наведена інформація про особливості накопичення важких металів 26-ма видами дикорослих їстівних макроміцетів з пластинчастим (17 видів) і трубчастим (9 видів) гіменофором, що зростають на території природних лісових екосистем поліської частини Житомирської області. Він вміщує дані про екологічну безпечність мікологічної продукції, канцерогенний ризик для здоров’я населення внаслідок споживання забруднених важкими металами макроміцетів, а також відомості про способи зниження вмісту важких металів у грибах., In practical advisor provides the information about the features of the accumulation of heavy metals in 26 species of wild edible macromycetes with lamelar (17 species) and tubular (9 species) hymenophore growing within the forest ecosystem zones in Zhytomyr Region, in particular the Polissya thereof. It contains data about the environmental safety of mycological products, carcinogenic risk to public health due to consumption macromycetes which are contaminated with heavy metals and information about the ways to reduce the content of heavy metals in mushrooms.

В первинних екосистемах формуються ґрунтові нематодні комплекси, які мають спільні закономірності у використанні енергії їхнім угрупованням незалежно від територіального розташування. В межах типу біогеоценозу існують додаткові характеристики щодо видового різноманіття та структурної організації нематодних угруповань, за якими можна визначити природність лісових екосистем, There are soil Nematoda complexes forming in primeval ecosystems. They have the same regularities in energy consumption by the community independently of the territorial location. Additional characteristics of species diversity and structural organization of Nematoda communities exist within the realms of biogeocenosis type. It allows determining the natural status of the forest ecosystems

Виявлено вплив викидів гірничодобувних підприємств на стан грунтів і лісових насаджень у Житомирському Поліссі. Встановлено, що сполуки нітрогену, які присутні у викидах, спричиняють підкислення ґрунтового розчину, витіснення іонів кальцію із вбирного комплексу ґрунту та пригнічення ферментативної активності., The influence of the mining enterprises pollutions to the forest soils and planting state in Zhytomyr region is exposed. It is determined that pollution’s nitrogenous elements make soil solution acidifying, calcium ions ousting from the chose soil complex and fermentative activity oppression.

Досліджено параметри розподілу питомої активності 137Cs у вегетативних та генеративних органах дикорослих чагарничків чорниці й брусниці в лісових екосистемах Західного Полісся в процесі їх розвитку залежно від виду, хімічних і фізико-хімічних властивостей ґрунтів. Explored parameters of division of specific activity of 137Cs in the vegetative and generative organs of wildling bilberry and cow-berry in the conditions in forest ecosystems of Western Polissya in the process of their development depending on a kind, chemical and physical and chemical properties soils.

Досліджено вплив рекреаційного навантаження на лісові екосистеми ШНПП. Показано, що основними видами навантажень на лісові екосистеми є механічне знищення дерев, стежкове витоптування поверхні ґрунту, що призводить до ущільнення ґрунту, погіршення стану живого ґрунтового покриву, лісової підстилки. В інтенсивно відвідуваних лісових масивах відбувається рекреаційна дигресія. Influence of the recreational loading on forest ecosystems of the Shatsk National Natural Park. It is shown, that mechanical elimination of trees is the basic types of loading on forest ecosystems, trampling of surface of soil, that results in the compression of soil, worsening of the state of living soil cover, forest bedding. In the intensively visited forest arrays there is recreational digression.

Досліджено вплив рекреаційного навантаження на лісові екосистеми ШНПП. Показано, що основними видами навантажень на лісові екосистеми є механічне знищення дерев, стежкове витоптування поверхні ґрунту, що призводить до ущільнення ґрунту, погіршення стану живого ґрунтового покриву, лісової підстилки. В інтенсивно відвідуваних лісових масивах відбувається рекреаційна дигресія. Influence of the recreational loading on forest ecosystems of the Shatsk National Natural Park. It is shown, that mechanical elimination of trees is the basic types of loading on forest ecosystems, trampling of surface of soil, that results in the compression of soil, worsening of the state of living soil cover, forest bedding. In the intensively visited forest arrays there is recreational digression.

Розглядається динаміка основних показників населення птахів стиглих дубових лісів у різних районах регіону у зимовий період., Рассматривается динамика основных показателей населения птиц спелых дубовых лесов в различных районах региона в зимний период., The dynamics of the main indices of bird population in ripe oak forests in different parts of the region in winter is considered.

Визначено основні фактори впливу лишайникового покриву на міграцію радіоцезію в лісових екосистемах. Такий вплив виражається у збільшенні коефіцієнтів переходу радіоцезію завдяки хімічній активності лишайників., Определены основные факторы влияния лишайникового покрова на миграцию радиоцезия в лесных экосистемах. Такое влияние выражается в увеличении коэффициентов перехода радиоцезия благодаря химической активности лишайников., Basic factors related to the effects of lichen cover on radiocesium migration in forest ecosystem are determined. The above effects show the increase in radiocesium transfer coefficiency owing to lichen chemical activity.

Розглянуто проблематику створення формалізованих описів шару деревостою лісових екосистем Поліського регіону. Описано врахування антропогенного фактора вираженого забрудненням екосистеми радіоцезієм, який потрапляє з атмосфери на даний ярус., Рассмотрена проблематика создания формализованных описаний древостоя лесных экосистем Полесского региона. Описан подход, позволяющий учитывать антропогенный фактор, выраженный загрязнением экосистемы радиоцезием, поступающим из атмосферы на данный ярус., The problem of creation of formalization description of tree-layer for mathematical modeling of radionuclide migration in Polissya forest ecosystems. The approach that allow to take into account the anthropogenic factor of forest ecosystem pollution, is described.

На основі досліджень встановлено, що накопичення 137Cs у тканинах та органах сосни звичайної в суборах обумовлено рівнями радіоактивного забруднення ґрунту та його гідрологічним режимом. Найбільш радіоактивно забрудненими є асиміляційний апарат та меристема дерева., Установлено, что накопление 137Cs в тканях и органах сосны обыкновенной обусловлено уровнями радиоактивного загрязнения почвы даным радионуклидом и условиями местообитания. Наиболее радиоактивно загряненными являются ассимиляционный аппарат и меристема дерева., Our studies have shown that 137Cs accumulation in tissues and organs of Scotch pine is dependent on radionuclide contamination level of the soil as well as on its hydrologic regime. Assimilation system and pine meristem prove to be the most contaminated.

Міцелій основних видів грибів лісових екосистем України накоплює в собі велику кількість радіоактивної речовини, яку він поглинає з товщі грунту. Встановлено, що розподіл маси міцелію в шарі грунту 0–10 см пропорційно вмісту органічної речовини в грунті. В процесі формування плодового тіла спостерігається високий рівень переходу в нього радіоцезію. Коефіцієнт переходу радіоцезію з грунту в міцелій становить 7–16.5, в глодове тіло 0,8–244., Fungal mycelium of Ukrainian forest ecosystems accumulate a large amount of radioactive substances absorbed from soil. It was found that distribution of mycelium corresponds to organic matter content in soil. During growth of fungi high level of 137Cs transfer is observered the coefficient of transfer of radiocaesium from soil to mycelium is 7–16.5 and to fungi – 0.8–244., Мицелий основных видов грибов лесных экосистем Украины накапливает в себе большое количество радиоактивного вещества, которое они поглощают из толщи почвы. Установлено, что распределение массы мицелия в слое почвы 0–10 см пропорционально содержанию органического вещества в почве. В процессе формирования плодового тела наблюдается высокий уровень переходу в него радиоцезия. Коэффициент перехода радиоцезия из почвы в мицелий составляет 7–16.5, в плодовое тело – 0,8–244.