У статті описано основні принципи діагностики гострої дихальної недостатності у пацієнтів із сепсисом. Мета. Вивчення даних літератури про сучасні стратегії діагностики гострої дихальної недостатності у дітей із сепсисом і дослідження зміни роботи дихальної та серцево-судинної систем дітей із сепсисом. Матеріали та методи. Проведено проспективне обсерваційне дослідження, до якого було включено 62 пацієнти віком від 12 до 16 років із хірургічним сепсисом. Результати. Проаналізовано дані щодо застосування у дітей Берлінських дефініцій діагностики гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС) та спрощених критеріїв для ресурс-лімітованих країн. У дослідженні виявлено, що 54,8 % пацієнтів із сепсисом не потребували проведення респіраторної терапії; 29 % потребували оксигенотерапії, 9,7 % — механічної вентиляції легень (МВЛ). Лише у 55 % пацієнтів, які потребували проведення оксигенотерапії, було тахіпное. Крім того, оцінено показники гемодинаміки (технологія esCCO), встановлено, що у групі пацієнтів, які отримували оксигенотерапію, хвилинний об’єм кровообігу був вищим щодо показників дітей без дихальної недостатності та становив 5,90 ± 0,61 л/хв і 4,80 ± 0,31 л/хв відповідно. Виявлено, що серед дітей, яким проводилася МВЛ, у 50 % була артеріальна гіпотензія при надходженні на лікування, а в подальшому домінували ознаки гіпердинамічного типу кровообігу з підвищеними показниками хвилинного об’єму кровообігу та серцевого індексу, що становили відповідно 6,30 ± 0,42 л/хв і 5,60 ± 0,51 л/хв/м2. Але і надалі зниженим залишався ударний об’єм крові — 41,2 ± 6,1 мл (порівняно з 48,1 ± 3,9 мл у пацієнтів без дихальної недостатності). У пацієнтів, яким проводилася МВЛ, індекс SpO2/FiO2 був вірогідно нижчим порівняно з групою пацієнтів, які отримували оксигенотерапію, і становив відповідно 212,4 ± 10,1 і 232,1 ± 41,5. Індекс PaO2/FiO2 в групі пацієнтів із МВЛ відповідав середньому ступеню гіпоксемії, згідно з Берлінськими дефініціями ГРДС, і становив 200,8 ± 16,4. За результатами аналізу крові на кислотно-лужну рівновагу встановлено, що у хворих групи проведення МВЛ до моменту її початку був декомпенсований змішаний ацидоз із превалюванням метаболічного компоненту. Висновки. Наростання ознак змішаного ацидозу, а також гіпердинамічний тип кровообігу у пацієнтів із сепсисом можуть допомогти верифікувати тих із них, які мають високий ризик розвитку ГРДС., В статье описаны основные принципы диагностики острой дыхательной недостаточности у пациентов с сепсисом. Цель. Изучение данных литературы о современных стратегиях диагностики острой дыхательной недостаточности у детей с сепсисом и исследование изменений работы дыхательной и сердечно-сосудистой систем у детей с сепсисом. Материалы и методы. Проведено проспективное обсервационное исследование, в которое были включены 62 пациента в возрасте от 12 до 16 лет с хирургическим сепсисом. Результаты. Проанализированы данные по использованию у детей Берлинских дефиниций диагностики острого респираторного дистресс-синдрома (ОРДС) и упрощенных критериев для ресурс-лимитированных стран. В исследовании выявлено, что 54,8 % пациентов с сепсисом не нуждались в проведении респираторной поддержки; 29 % нуждались в оксигенотерапии, 9,7 % — в механической вентиляции легких (МВЛ). Только у 55 % пациентов, получающих оксигенотерапию, было тахипноэ. Кроме того, оценены показатели гемодинамики (технология esCCO), установлено, что в группе пациентов, получавших оксигенотерапию, минутный объем кровообращения был выше, чем показатели у детей без дыхательной недостаточности, и составил 5,90 ± 0,61 л/мин и 4,80 ± 0,31 л/мин соответственно. Выявлено, что среди детей, которым проводилась МВЛ, у 50 % была артериальная гипотензия при поступлении на лечение, а в дальнейшем доминировали признаки гипердинамического типа кровообращения с повышенными показателями минутного объема кровообращения и сердечного индекса, которые составляли соответственно 6,30 ± 0, 42 л/мин и 5,60 ± 0,51 л/мин/м2. Но и в дальнейшем пониженным оставался ударный объем крови — 41,2 ± 6,1 мл (по сравнению с 48,1 ± 3,9 мл у пациентов без дыхательной недостаточности). У пациентов, которым проводилась МВЛ, индекс SpO2/FiO2 был достоверно ниже по сравнению с группой пациентов, получавших оксигенотерапию, и составлял соответственно 212,4 ± 10,1 и 232,1 ± 41,5. Индекс PaO2/FiO2 у пациентов группы проведения МВЛ отвечал средней степени гипоксемии, согласно Берлинским дефинициям, и составлял 200,8 ± 16,4. По результатам анализа крови на кислотно-щелочное равновесие установлено, что у больных группы проведения МВЛ до момента ее начала был декомпенсированный смешанный ацидоз с преобладанием метаболического компонента. Выводы. Нарастание признаков смешанного ацидоза, а также гипердинамический тип кровообращения у пациентов с сепсисом могут помочь верифицировать тех из них, которые имеют высокий риск развития ОРДС., Background. In this article, we have described the basic principles of the diagnosis of acute respiratory failure in children with sepsis. The aim of the study was to examine the literature data about current diagnostic strategy of acute respiratory failure in children and to explore the changes of the respiratory and cardiovascular systems in children with sepsis. Materials and methods. This was an open, prospective, observational, non-randomized study of 12–16-year old children with surgical sepsis in the intensive care units. Results. We analyzed data on the use in children of Berlin definitions of acute respiratory distress syndrome and simplified criteria for resource-limited countries. Of 62 patients admitted to the intensive care unit with sepsis, 32 (54.8 %) did not need the respiratory therapy, 32 (29 %) required oxygen therapy, 6 (9.7 %) — mechanical ventilation. Only 55 % of children, who received oxygen therapy, had tachypnea. Furthermore, we assessed hemodynamic parameters (using esCCO technology, Nihon Kohden) and found that patients receiving oxygen therapy had higher cardiac output (5.90 ± 0.61 l/min) than children without respiratory failure (4.80 ± 0.31 l/min). In addition, we found that 50 % of children, who needed mechanical ventilation, had hypotension on admission and signs of hyperdynamic type of circulation with elevation of cardiac output and cardiac index to 6.30 ± 0.42 l/min and 5.60 ± 0.51 l/min/m2, respectively, but low stroke volume — 41.2 ± 6.1 ml compared to 48.1 ± 3.9 ml in patients without respiratory failure. Also, children, who required mechanical ventilation, had significantly lower SpO2/FiO2 index compared to the group of persons receiving oxygen therapy (212.4 ± 10.1 compare to 232.1 ± 41.5). Index PaO2/FiO2 in patients needed mechanical ventilation suggested mild hypoxemia according to Berlin definitions of acute respiratory distress syndrome and was 200.8 ± 16.4. Patients, who required mechanical ventilation, had decompensated mixed acidosis with the prevalence of its metabolic component. Conclusions. Such signs, as mixed decompensated acidosis and hyperdynamic type of the blood circulation, in patients with sepsis may help to verify those of them, who have a higher risk of developing acute respiratory distress syndrome.