Search

Complying the EU Directive 2016/2284, Bulgaria developed national emission reduction strategies for years 2020-2029 and after 2030. Evaluation of the effects of these strategies on the Sulphur and Nitrogen surface concentrations on the territory of Bulgaria is the objective of the present study. The studies are performed applying computer simulations. The simulations are performed with the US EPA Models-3 System: Meteorological model WRF; Emission model SMOKE; Atmosphere Composition Model CMAQ for the period 2008 – 2014. The provided model simulations are with horizontal resolution 9 kilometers for the region of Bulgaria. The NCEP Global Analysis Data meteorological background with 1°x1° resolution is used as a meteorological background. The models nesting capabilities were applied to downscale the simulations to 9 km resolution for Bulgaria. Five emission scenarios are considered: 2005 emissions (reference period), 2020-2029 emissions projected with existing measures (WEM) and with additional measures (WAM), projected after 2030 WEM and WAM emissions. The comparison of the concentrations, simulated with the different scenarios makes it possible to evaluate the effect of the national emission reduction strategies.

1. INTRODUCCION 1 2. OBJETIVOS 3 2.1. Objetivo general 2.2. Objetivo especifico 3 3. MARCO TEORICO 4 3.1 EQUILIBRIO TERMODINAMICO DE LA CAPA SUPERFICIAL CON LAS FASES VOLUMETRICAS, MONOESTRATOS. VARIACION DE LAS FUNCIONES TERMODINAMICAS DE ADSORCION 4 3.1.1 CONDICIONES GENERALES DE EQUILIBRIO DE LA CAPA SUPERFICIAL CON LAS FASES VOLUMETRICAS. 4 3.1.2 ECUACIONES FUNDAMENTALES PARA LA CAPA SUPERFICIAL. 10 3.1.3. SUSTANCIAS TENSOACTIVAS E INACTIVAS 14 3.1.4. POTENCIAL QUIMICO DE UNA SOLUCIÓN REAL. 16 3.1.5. NORMALIZACIÓN DE LOS COEFICIENTES DE ACTIVIDAD (15) 19 3.2. ECUACIONES PARA REPRESENTAR EL COEFICIENTE DE ACTIVIDAD: 20 3.2.1. Ecuación de Margules 20 3.2.2. Ecuación Van Laar 20 3.2.3. Ecuación Wilson 21 3.2.4. Ecuación NRLT 22 3.3. MODELOS PARA CARACTERIZAR LA CAPA SUPERFICIAL BASADOS EN ECUACIÓN DE ADSORCIÓN DE GIBBS. 23 3.3.1 MODELO DE ADSORCIÓN DE GIBBS 23 3.3.2. MÉTODO DE HUTCHINSON 26 3.3.3. MODELO DE GUGGENHEIMG 30 3.3.4. MODELO DE PÁEZ Y COLABORADORES 35 4. RESULTADOS Y ANALISIS 37 5. CONCLUSIONES 43 ANEXOS 44 1. Sistema metanol-agua a 293.15K 44 2. Sistema etanol-agua a 298.15 K 47 BIBLIOGRAFIA 50 En este trabajo se realizó una caracterización superficial del sistema Metanol-agua a 293.15K y Etanol-agua a 298.15 K usando un modelo desarrollado para este propósito. La implementación del modelo se logró a partir de datos de tensión superficial (σ), densidades (ρ), volúmenes críticos (m_(ic,s)), coeficientes de actividad a dilución infinita 〖(γ〗_i^∞) y áreas molares superficiales (A_i) reportados en literatura. Como resultado de la implementación se obtuvieron: concentraciones superficiales (_i), fracciones molares superficiales (x_1^s) y moles superficiales (n_i^s) respecto a cada uno de los sistemas. Estos resultados fueron comparados con otros artículos previamente publicados. Observándose una buena concordancia. Pregrado Químico(a) Monografías

Purpose. Determining the impact of reducing the emissions of smoke and air temperature at their disposal to change the surface concentration of air pollutants. Methodology. Methodology The study is based on the results of previously published studies, which provided the results of studies using the algorithm calculations of maximum ground-level concentrations, general scientific methods of analysis and synthesis, as well as the apparatus of mathematical analysis. Findings. Summing up the above analysi, it can be noted that the technological parameters 0  and ΔТ ambiguously affect the values of surface concentrations of pollutants in contrast to other influencing factors. Originality. For the first time we studied the effect of reducing the emissions of smoke and air temperature at their disposal to change the surface concentration of air pollutants. Practical value. Energy savings due to utilization of significant emissions, the interrelation of surface concentrations with temperature emissions regime that would allow to formulate practical recommendations for the management of emissions and energy conservation in general., Аннотация. Цель. Определение влияния снижения температуры дымовых и вентиляционных выбросов при их утилизации на изменение приземной концентрации загрязняющих атмосферу веществ. Методика. Методика исследования базируется на результатах ранее опубликованных работ, где предоставлены результаты исследования с использованием алгоритма расчётов максимальных приземных концентраций, общенаучных методах анализа и синтеза, а также аппарате математического анализа. Результаты. Подытоживая проведенный анализ можно отметить, что технологические параметры 0  и ∆Т неоднозначным образом влияют на значения приземных концентраций загрязняющих веществ в отличии от остальных влияющих факторов. Научная новизна. Впервые исследовано влияние снижения температуры дымовых и вентиляционных выбросов при их утилизации на изменение приземной концентрации загрязняющих атмосферу веществ. Практическая значимость. Энергосбережение за счет утилизации значительных выбросов, установлена взаимосвязь приземных концентраций с температурным режимом выбросов, что позволит сформулировать практические рекомендации по управлению выбросами и энергосбережением в целом., Анотація. Мета. Визначення впливу зниження температури димових і вентиляційних викидів при їх утилізації на зміну приземної концентрації забруднюючих атмосферу речовин. Методика. Методика дослідження базується на результатах раніше опублікованих робіт , де надані результати дослідження з використанням алгоритму розрахунків максимальних приземних концентрацій, загальнонаукових методах аналізу і синтезу, а також апараті математичного аналізу. Результати. Підсумовуючи проведений аналіз можна відзначити, що технологічні параметри 0  і ∆Т неоднозначним чином впливають на значення приземних концентрацій забруднюючих речовин на відміну від інших впливаючих факторів. Наукова новизна. Вперше досліджено вплив зниження температури димових і вентиляційних викидів при їх утилізації на зміну приземної концентрації забруднюючих атмосферу речовин. Практична значимість. Енергозбереження за рахунок утилізації значних викидів, встановлено взаємозв'язок приземних концентрацій з температурним режимом викидів, що дозволить сформулювати практичні рекомендації з управління викидами та енергозбереженням в цілому.

Purpose. Determining the impact of reducing the emissions of smoke and air temperature at their disposal to change the surface concentration of air pollutants..Methodology. Methodology The study is based on the results of previously published studies, which provided the results of studies using the algorithm calculations of maximum ground-level concentrations, general scientific methods of analysis and synthesis, as well as the apparatus of mathematical analysis. Findings. Detailed analysis of each of the nine cases presented in the block diagram in terms of the relationship ∆Т и См, given in a previous paper [6] . Originality. For the first time we studied the effect of reducing the emissions of smoke and air temperature at their disposal to change the surface concentration of air pollutants. Practical value. Energy savings due to utilization of significant emissions, the interrelation of surface concentrations with temperature emissions regime that would allow to formulate practical recommendations for the management of emissions and energy conservation in general., Аннотация. Цель. Определение влияния снижения температуры дымовых и вентиляционных выбросов при их утилизации на изменение приземной концентрации загрязняющих атмосферу веществ. Методика. Методика исследования базируется на результатах ранее опубликованных работ, где предоставлены результаты исследования с использованием алгоритма расчѐтов максимальных приземных концентраций, общенаучных методах анализа и синтеза, а также аппарате математического анализа. Результаты. Детально проанализировали каждый из девяти случаев, приведенных на блок-схеме с точки зрения взаимосвязи ∆Т и См, приведенных в предыдущей работе [6]. Научная новизна. Впервые исследовано влияние снижения температуры дымовых и вентиляционных выбросов при их утилизации на изменение приземной концентрации загрязняющих атмосферу веществ. Практическая значимость. Энергосбережение за счет утилизации значительных выбросов, установлена взаимосвязь приземных концентраций с температурным режимом выбросов, что позволит сформулировать практические рекомендации по управлению выбросами и энергосбережением в целом., Анотація. Мета. Визначення впливу зниження температури димових і вентиляційних викидів при їх утилізації на зміну приземної концентрації забруднюючих атмосферу речовин. Методика. Методика дослідження базується на результатах раніше опублікованих робіт , де надані результати дослідження з використанням алгоритму розрахунків максимальних приземних концентрацій, загальнонаукових методах аналізу і синтезу, а також апараті математичного аналізу. Результати. Детально проаналізували кожен з дев'яти випадків, наведених на блок-схемі з точки зору взаємозв'язку ∆Т и См, наведених у попередній роботі [6]. Наукова новизна. Вперше досліджено вплив зниження температури димових і вентиляційних викидів при їх утилізації на зміну приземної концентрації забруднюючих атмосферу речовин. Практична значимість. Енергозбереження за рахунок утилізації значних викидів, встановлено взаємозв'язок приземних концентрацій з температурним режимом викидів, що дозволить сформулювати практичні рекомендації з управління викидами та енергозбереженням в цілому.

Цель. Для определения максимальных приземных концентраций загрязняющих веществ в настоящее время применяется методика ОНД-86 и разработанные на её основе компьютерные программы, например “ЭОЛ+”. Несмотря на инженерную направленность методики зачастую сложно непосредственно проследить взаимосвязь между исследуемыми величинами. В связи с этим предложен вариант алгоритмизации определения максимальных приземных концентраций загрязняющих атмосферный воздух веществ.Методика. Проанализированы возможные сочетания параметров, от которых зависит максимальная приземная концентрация, отброшены дублирующие друг друга расчетные случаи и выделены основные базисные варианты.Результаты. Сформирована блок-схема (алгоритм) определения максимальных приземных концентраций загрязняющих веществ, позволяющая свести расчёты к девяти расчётным случаям.Научная новизна. Установлена область исходных расчётных данных, для которой максимальная приземная концентрация ( ) зависит существенным образом от разницы температуры выбросов загрязняющих веществ и температуры наружного воздуха (∆Т) как для горячих, так и для холодных выбросов.Практическая значимость. Предложенный алгоритм расчётов, при его реализации на ПЭВМ, позволит детально исследовать взаимосвязь приземных концентраций с температурным режимом выбросов и сформулировать практические рекомендации по управлению выбросами., Purpose. To determine the maximum ground-level concentrations of pollutants currently used method OND-86 and developed on the basis of computer programs, such as "EOL +". Despite the focus engineering techniques is often difficult to directly trace the relationship between the study variables. In this regard, a suggestion algorithmic definition of maximum ground-level concentrations of harmful air substances.Methodology. Possibilities combinations of settings that affect the maximum surface concentrations, rejected overlapping settlement cases and identified the main basic options.Findings. Formed flowchart (algorithm) establishment of maximum ground-level concentrations of pollutants, which reduces payments to nine calculated cases.Originality. Established calculated data source region for which the maximum surface concentration depends ( ) essentially on the difference in temperature pollutant emissions and ambient air (ΔT) for both hot and cold for emissions.Practical value. The proposed algorithm calculations in its implementation on a PC, can study in detail the relationship concentrations of ground-level temperature control emissions and to formulate practical recommendations on management of emissions., Мета. Для визначення максимальних приземних концентрацій забруднюючих речовин в даний час застосовується методика ОНД-86 та розроблені на її основі комп'ютерні програми, наприклад "ЕОЛ +". Незважаючи на інженерну спрямованість методики часто складно безпосередньо простежити взаємозв'язок між досліджуваними величинами. У зв'язку з цим запропонований варіант алгоритмізації визначення максимальних приземних концентрацій забруднюючих атмосферне повітря речовин.Методика. Проаналізовані можливості поєднання параметрів, від яких залежить максимальна приземна концентрація, відкинуті дублюючі один одного розрахункові випадки і виділені основні базисні варіанти.Результати. Сформована блок-схема (алгоритм) визначення максимальних приземних концентрацій забруднюючих речовин, що дозволяє звести розрахунки до дев'яти розрахункових випадків.Наукова новизна. Встановлено область вихідних розрахункових даних, для якої максимальна приземна концентрація ( ) залежить істотно від різниці температури викидів забруднюючих речовин та температури зовнішнього повітря (∆Т) як для гарячих, так і для холодних викидів.Практична значимість. Запропонований алгоритм розрахунків, при його реалізації на ПЕОМ, дозволяє детально дослідити взаємозв'язок приземних концентрацій з температурним режимом викидів і сформулювати практичні рекомендації з управління викидами.

In this paper the author's calculation model for the air transport of pollutants from the highway to the residential area has been presented , which a priori would allow to optimize landscape planning in urban systems. It allows to take into account such factors as the spatial configuration of residential development , distance to the source and angle of contamination transport and presence of barriers in relation to the prevailing winds, etc. number of storeys in buildings, etc. in predicting the possible contamination of residential landscapes. These are also the results of its field testing confirming the feasibility and reliability of the developed model obtained by means of its calculation., Представлены результаты эксперимента по моделированию воздушного переноса загрязняющих веществ от автотрассы до жилой зоны , априори обеспечивающая возможность оптимизации ландшафтного планирования в урбосистемы. Она позволяет учесть такие факторы, как пространственная конфигурация жилой застройки, расстояние до источника и угол переноса загрязнения и наличие барьера по отношению к доминирующим ветрам, этажность застройки и др. при прогнозировании возможного загрязнения селитебных ландшафтов. Приведены также результаты полевой апробации, подтверждающие реалистичность разработанной модели и достоверность полученных с ее помощью расчетов, Представлено результати експерименту з моделювання повітряного перенесення забруднюючих речовин з автотраси до житлової зони, який апріорі забезпечить можливість оптимізації ландшафтного планування в урбосистемах. Модель дозволяє врахувати такі чинники, як просторова конфігурація житлової забудови, відстань до джерела і кут переносу забруднення та наявність бар’єру по відношенню до домінуючих вітрів, поверховість забудови та ін. при прогнозуванні можливого забруднення селітебних ландшафтів. Наведені результати польової апробації моделі підтверджують реалістичність розробленої моделі і вірогідність отриманих за її допомогою розрахунків.

Steady-state isotopic transient kinetic analysis (SSITKA), transient isothermal, and temperature-programmed surface reaction in H 2 (H 2 -TPSR) techniques coupled with online mass spectroscopy (MS) and in situ diffuse reflectance infrared Fourier transform spectroscopy (DRIFTS) were used to study essential mechanistic and kinetic aspects of the selective catalytic reduction (SCR) of NO with the use of H 2 under strongly oxidizing conditions (H 2 -SCR) over a novel Pt/MgO CeO 2 catalyst. The main focus was to study and report for the first time the effects of reaction temperature on the chemical structure and surface concentration of the active NO x intermediate species thereby formed. The information obtained is essential to understanding the volcano-type profile of the catalyst activity versus reaction temperature observed here and also reported previously. In the present work, two active NO x intermediate species identified by SSITKA-DRIFTS were found in the nitrogen-reaction path toward N 2 and N 2 O formation, one species located in the vicinity of the Pt CeO 2 support interface region (nitrosyl [NO + ] coadsorbed with a nitrate [NO − 3 ] species on an adjacent Ce 4+ O 2− site pair) and the second located in the vicinity of the Pt MgO support interface region. The chemical structure of the second kind of active NO x species was found to depend on reaction temperature. In particular, the chemical structure was that of bidentate or monodentate nitrate (NO − 3 ) at T 200 ° C and that of chelating nitrite (NO − 2 ) at T > 200 ° C . The concentration of the active NO x intermediates that lead to N 2 formation was found to be practically independent of reaction temperature (120–300 °C) and significantly larger than 1 equivalent monolayer of surface Pt ( θ NO x = 2.4 – 2.6 ). The former result cannot be used to explain the volcano-type behavior of the catalytic activity versus the reaction temperature observed; alternative explanations are explored. The H-spillover process involved in the H 2 -SCR mechanism was found to be limited within a support region of about a 4–5 A radius around the Pt nanoparticles ( d Pt = 1.2 – 1.5 nm ).