Search

The purpose of this paper is to give the analysis of art as a factor of person of culture image formation. The research discovers art resource potential as means of personality creative capabilities realization in the process of person of culture image formation. Research methodology. The author used interdisciplinary approach to distinguish the role of art in the aspect of person of culture image formation, combining pedagogics and culture studies, aesthetics and psychology, ethics and art study, philosophical anthropology and hermeneutics to cover the process of person of culture image formation by means of arts. The results. The analysis shows the peculiarities of art and aesthetic needs functioning on different stages of person of culture image formation. The study outlines the sequence of developing person of culture spiritualized image and considers the influence of art on it. This describes the way art enables modern youth comprehend classical ideal of сalocogatia as triad truth, goodness, beauty. Each history epoch features the dominant culture, art, ideals built its own person of culture image models. The scientific novelty. The process of person of culture formation implies personality creative dialogue with art, which is proved to be the form of cultural code deciphering through revealing the sense of symbolic worlds of different types of cultures. The practical significance. It is concluded the expedience of pointing out Gothic, Boroko, modern etc. person of culture image with its spiritual and cultural microcosm. The author emphasizes upbringing potential of art catharsis function in the context of person of culture image formation., Статтю присвячено аналізу мистецтва як чинника формування образу людини культури. Виявлено ресурсний потенціал мистецтва як засобу актуалізації творчих можливостей особистості в процесі формування образу людини культури. Встановлено специфіку функціонування художньо-естетичних потреб на різних етапах формування образу людини культури. Окреслено послідовність становлення одухотвореного образу людини культури та досліджено вплив на неї мистецтва. Показано, яким чином мистецтво уможливлює осягнення сучасною молоддю класичного ідеалу калокагатії як триєдності Істини, Добра і Краси. Продемонстровано, що кожна історична епоха, згідно з пануючими в ній культурою, мистецтвом, ідеалами, будувала свої моделі образу людини в культурі. Обґрунтовано доцільність виокремлення готичного, барокового, модерного, тощо образу людини культури з притаманним тим духовно-культурним мікрокосмом. Розкрито виховний потенціал катарсичної функції мистецтва в контексті становлення одухотвореного образу людини культури. Доведено, що творчий діалог з мистецтвом є формою декодування культурного коду шляхом розкриття сенсу символічних світів різних типів культур.

The article deals with the study of different levels and means of language representation of the person of culture image as one of the key concepts of modern socio-cultural discourse that is the core in the system of worldviews and embodies society values.The research considers language and culture interaction in the individual and national context based on culturological approach. It shows that language and culture are closely related categories coexisting on the principle of joint development and interdependence. The main language tools of transmitting cultural experience proved to be lexical, grammatical, pragmatical and stylistic means reflecting social ideals, values, concepts and cultural codes.The study of cultural connotation of language means reveals the role of language in the person of culture image formation as a value category constructing a dynamic system of ideal concepts. The author concludes that the person of culture image, predominantly as a form of collective reflection, is defined by social and cultural realities, the representation of which is impossible beyond language as it is a set of language means, which conveys the sense of this concept.The analysis of the person of culture image in the linguo-culturological aspect allowed to define and characterize its main features, such as conceptuality; standard; representation through social narratives, the basis for which is provided by creators – architects of material and spiritual values; dependence on ethnic mentality, social and cultural realities fixed in language and thus – dynamics, combination of stable, invariant and variable features., Статтю присвячено дослідженню різних рівнів і способів мовної репрезентації образу людини культури як одного з ключових понять сучасного соціокультурного дискурсу, що посідає центральне місце в системі світоглядних уявлень і втілює ціннісні орієнтири суспільства.У ході дослідження, в основу якого покладено лінгвокультурологічний підхід, розглянуто особливості взаємодії мови та культури в індивідуальному й національному контексті. З’ясовано, що мова й культура – це тісно пов’язані категорії, які співіснують на засадах спільного розвитку та взаємозалежності. Доведено, що основними мовними засобами трансляції культурного досвіду є лексичні, граматичні й прагматикостилістичні засоби, у яких відображаються суспільні ідеали, цінності, концепти й культурні коди.На основі з’ясування культурної конотації мовних засобів виявлено роль мови у формуванні образу людини культури як ціннісної категорії, що втілює динамічну систему ідеальних уявлень. Автор приходить до висновку, що образ людини культури – як форма переважно колективної рефлексії – обумовлений соціокультурними реаліями, репрезентація яких неможлива поза мовою, адже саме сукупність мовних засобів передає зміст цього концепту.Аналіз образу людини культури в лінгвокультурологічному аспекті дозволив виявити й охарактеризувати такі його основні риси, як: концептуальність; еталонність; репрезентація через суспільні наративи, основу яких забезпечують креатори – творці матеріальних і духовних цінностей; залежність від етнічного менталітету й соціокультурних реалій, зафіксованих у мові, а отже, – динамічність, поєднання як стійких, незмінних ознак, так і варіативних рис.