Aim. Implementation of theoretical and methodological analysis of management as a complex socio-cultural phenomenon; disclosure of the methodological and praxeological potential of the theory of management in the training of specialists in the field of management activities.Methods. During the research, there were used such methods as analysis, synthesis, systemic, comparative, structural-functional, and dialectical methods. A synergistic methodological approach was used to managing as a complex, multilevel, open system. The theoretical basis of the research is the views of such researchers as K. Matsusita, P. Drucker, I. Adizes, L. Yakokka. Results. The authors prove that the contemporary theory of management appears in at least three dimensions: the methodology, the art of management activity and the discipline in the system of training specialists in the field of public management and administration. It is substantiated that the methodological function of the theory of management is realized through the formation of the cultural-semantic, the intellectual basis for the making of innovative, conceptual thinking of the subject of management activity. As an art, the philosophy of the administration forms the subject's ability to creatively determine priorities, calculate all possible variants of events in conflict situations and make constructive decisions. As a subject matter, the theory of management was developed and implemented in the educational process by the authors within the program of “The Philosophy of Management”. Scientific novelty. For the first time in the scientific discourse, the theory of management was considered in three dimensions: methodology, art of administration, as well as an important academic discipline in the structure of modern education. It was demonstrated that the necessary condition for effective administration of systems of any level of complexity is the interaction of the three main factors. First factor, this is the world outlook factor that determines the role of values, traditions, customs, culture, mentality in the implementation of effective management activities. Secondly, this is a scientific-methodological factor that consists of a variety of theories and concepts where the mechanisms, methods and regularities of management are revealed. Thirdly, this is a praxeological factor, which is essentially represented by various recommendations, guidelines and enactments of contemporarymanagement. The unity of these factors generates the effect of synergy, which leads administration to the level of art creative and productive combination of organization goals, knowledge, skills and abilities of employees, the expectations of customers in certain socio-cultural conditions of life. The authors proposed the idea of a new paradigm in the preparation of future managers: reorienting the training of the individual manager to the administrator as a team member, which, due to communication, relevant qualifications, professional skills and creativity, will work effectively and execute team decisions. Practical significance. The obtained results are able to serve as a benchmark for improving the training system of professional managers, shifting attention from the analysis of the technical components of management (structure, strategy) to the consideration of its intellectual, spiritual potential, where a person becomes the main capital and an understanding of its capabilities and scopes is an important condition for success., Мета. Здійснення теоретико-методологічного аналізу управління, як складного соціокультурного явища; розкриття методологічного і праксе- ологічного потенціалу теорії управління у підготовці фахівців у сфері управлінської діяльності.Методика. Під час дослідження використовувалися такі методи, як аналіз, синтез, системний, компаративний, структурно-функціональний, діалектичний. Застосовувався синергетичний методологічний підхід до управління як складної, багаторівневої, відкритої системи. Теоретичною основою дослідження є погляди таких дослідників, як: К. Мацусіта, П. Друкер, І. Адізес, Л. Якокка.Результати. Автори доводять, що сучасна теорія управління постає щонайменше в трьох вимірах: методологія, мистецтво управлінської діяльності та навчальна дисципліна в системі підготовки фахівців у сфері публічного управління й адміністрування. Обґрунтовано, що методологічна функція теорії управління реалізується через формування культурно- смислового; інтелектуального підґрунтя для становлення новаторського, концептуального мислення суб’єкта управлінської діяльності. Як мистецтво філософія управління формує у суб’єкта здатність креативно визначати пріоритети, прораховувати всі можливі варіанти подій у конфліктних ситуаціях і приймати конструктивні рішення. Як навчальна дисципліна теорія управління розроблена і впроваджена авторами в освітній процес в межах програми «Філософія управління».Наукова новизна. Уперше в науковому дискурсі теорію управління розглянуто у трьох вимірах: методологія, мистецтво управлінської діяльності, а також як важлива навчальна дисципліна в структурі сучасноїосвіти. Продемонстровано, що необхідною умовою ефективного управління системами будь-якого рівня складності є взаємодія трьох основних чинників. По-перше, це світоглядний чинник, який визначає роль цінностей, традицій, звичаїв, культури, ментальності в здійсненні ефективної управлінської діяльності. По-друге, це науково-методологічний чинник, що складається з різноманітних теорій і концепцій, в яких розкриваються механізми, методи і закономірності управління. По-третє, це праксеологі- чний чинник, що по суті представлений різними рекомендаціями, вченнями і положеннями сучасного менеджменту. Єдність означених чинників породжує ефект синергії, що виводить управління на рівень мистецтва креативного і продуктивного поєднання цілей організації, знань, вмінь та навичок працівників, очікувань клієнтів у тих чи інших соціокуль- турних умовах буття. Авторами запропоновано ідею нової парадигми у підготовці майбутніх управлінців: переорієнтація навчання з менеджера- індивідуала на управлінця як члена команди, котрий завдяки комунікації, відповідній кваліфікації, професійній майстерності і креативності ефективно працюватиме й виконуватиме командні рішення.Практична значимість. Отримані результати здатні постати орієнтиром для вдосконалення системи підготовки фахівців-управлінців, зміщуючи увагу з аналізу технічних компонентів управління (структура, стратегія) до розгляду його інтелектуальних, духовних потенціалів, де людина стає головним капіталом, а розуміння її можливостей і меж - важливою умовою успіху.