Search

The article deals with the issues of cognitive activity and independent activity of students in modern society.

Введение. Неформальное (или неформализованное) образование рассматривается сегодня как сфера услуг, направленная на удовлетворение потребностей населения. Вместе с тем обращается внимание на потенциал неформализованного образования отвечать на запросы общества в трансляции ценностных ориентаций, идеалов, способов и форм социальной деятельности и, по сути, влиять на трансформацию современного гражданского общества, динамику личности сограждан. Необходимо отметить, что нормативно-правовая база сферы неформализованного образования, достаточная для интенсивного развития и активной подготовки его субъектов, отсутствует. Для продвижения образовательной деятельности структур неформализованного образования необходим поиск способов и форм подготовки субъектов, способных выстраивать событийные образовательные сети. Цель – представить характеристику способов и форм самоорганизации разновозрастных сообществ, реализуемых в развивающихся событийных сетях с активным использованием практик сферы неформального образования (они трактуются в литературе как динамическая совокупность взаимосвязанных друг с другом педагогических событий). Материал и методы. Выявление на основе анализа отечественных и зарубежных исследований научных работ, результаты которых можно трактовать как способы разрешения проблем, обозначенных в данной разработке, методы моделирования, анализа и обобщения педагогического опыта, педагогические опросы, интервьюирование, включенное наблюдение, общественно инициированная и организованная экспертиза. Результаты и обсуждение. Обосновано: если речь идет об образовательном учреждении, где активно развиваются событийные практики сферы неформального образования, важно создать условия, чтобы (само)организация разновозрастной (прежде всего с участием детей и взрослых) общности стала приоритетным процессом в образовательной организации. Результативные формы самоорганизации разновозрастных сообществ, активно использующих практики сферы неформального образования: школьные общности неформального общения (клубы, музыкальные группы, проч.), семья (семейное образование и досуг); читательские клубы по интересам; религиозные сообщества прихожан; группы путешественников и участников экскурсионных маршрутов. Способы самоорганизации разновозрастных сообществ, активно использующих образовательные практики сферы неформального образования: игровая и проектная деятельность, самостоятельная групповая творческая деятельность, краудсорсинг, участие в социальных сетевых сообществах. Заключение. Деятельность разновозрастных сообществ в сфере неформального образования по созданию событийных образовательных сетей требует изменений в деятельности руководителей системы формализованного образования, в том числе в создании условий для детей и взрослых и соответствующим образом организованной территории для неформального приложения творческих сил и фантазии.

МАКСИМУК Лариса – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов, Брестський державний університет імені А.С. Пушкіна, бульвар Космонавтів, 21, м. Брест, 224016, БілорусьE-mail address: flk@brsu.brest.byORCID: https://orcid.org/0000-0002-8163-0842 ResearcherID: https://publons.com/researcher/1909472/larisa-mijailovna-maksimuk/ЛЕВОНЮК Ліля – старший викладач кафедри іноземних мов, Брестський державний університет імені А.С. Пушкіна, бульвар Космонавтів, 21, м. Брест, 224016, БілорусьE-mail address: flk@brsu.brest.byORCID: https://orcid.org/0000-0002-1560-2747 ResearcherID: https://publons.com/researcher/1913973/lilia-evguenyevna-levonyuk/ To cite this article: Maksimuk, L., & Levonyuk, L. (2020). Teaching foreign language professional discourse to students of non-linguistic profiles in Belarus. Human Studies. Series of Pedagogy, 11/43, 63‒74. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.11/43.220447Article history Received: August 25, 2020Received in revised form: September 30, 2020 Accepted: November 23, 2020Available online: December 30, 2020Journal homepage:http://lssp.dspu.edu.ua/p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039© 2020 The Authors. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/). Стаття присвячена одній з найважливіших проблем сучасної вищої освіти – підготовці фахівця нового покоління. Визначено характеристики конкурентоспроможного фахівця, основною яких є володіння навичками міжкультурної комунікації у системі професійного спілкування. Особлива увага зосереджується на необхідності формування у студентів іншомовної дискурсивної компетенції, яка є невід’ємною складовою компетенції комунікативної і складає основу знання різних типів дискурсів, правил їх побудови, а також уміння створювати і розуміти їх з урахуванням ситуації спілкування. Наведено приклади організації навчання іншомовного професійного спілкування на основі сучасних методів викладання іноземних мов. Зазначено, що ідея формування професіонала нового покоління виходить з Болонської декларації, відповідно до положень якої були розроблені спільні принципи Європейської університетської мережі. У зв’язку з цим європейські рамки кваліфікації вищої освіти виступають регуляторним механізмом, який багато в чому визначає соціально-економічний розвиток сучасного суспільства. Таким чином, можна не сумніватися, що в сучасному динамічному світі білоруська вища освіта повинна стати більш функціональною, орієнтованою на інноваційний науково-технічний прогрес і міжнародні освітні стандарти. Завдання формування загальноєвропейського освітнього середовища розв’язуються у контексті компетентнісного підходу, який визначає оптимальне розуміння змісту кваліфікації фахівців на рівнях професійної підготовки. Такий підхід передбачає формування набору базових компетенцій випускника закладу вищої освіти, що визначають як його професійно орієнтовані здібності, так і світоглядні концепції.Уважаємо, що унікальність компетентнісного підходу полягає у наданні можливості моделювати інтегрований процес навчання. На наш погляд, певна цілісність інноваційно спрямованих професійно активних функцій фахівця, аналіз якої має бути комплексним, може служити основою для моделювання компетентнісних характеристик фахівця немовного профілю нового покоління. Підкреслюється, що формування іншомовної комунікативної компетенції випускників немовних закладів вищої освіти необхідно здійснювати в рамках парадигми “дискурс – спілкування – міжкультурна професійна комунікація”., MAKSIMUK Larisa – PhD (Education), Associate Professor of Foreign Languages Department, A.S. Pushkin Brest State University, 21 bvd. Kosmonavtov, Brest, 224016, Belarus E-mail address: flk@brsu.brest.byORCID: https://orcid.org/0000-0002-8163-0842 ResearcherID: https://publons.com/researcher/1909472/larisa-mijailovna-maksimuk/LEVONYUK Lilia – Senior Lecturer of Foreign Languages Department, A.S. Pushkin Brest State University, 21 bvd. Kosmonavtov, Brest, 224016, BelarusE-mail address: flk@brsu.brest.byORCID: https://orcid.org/0000-0002-1560-2747 ResearcherID: https://publons.com/researcher/1913973/lilia-evguenyevna-levonyuk/ To cite this article: Maksimuk, L., & Levonyuk, L. (2020). Teaching foreign language professional discourse to students of non-linguistic profiles in Belarus. Human Studies. Series of Pedagogy, 11/43, 63‒74. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.11/43.220447Article history Received: August 25, 2020Received in revised form: September 30, 2020 Accepted: November 23, 2020Available online: December 30, 2020Journal homepage:http://lssp.dspu.edu.ua/p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039© 2020 The Authors. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/). The article deals with the problem facing modern higher education – the training of a new generation of specialists. To solve this problem higher education in Belarus should become more functional and advanced in its essence as well as focus on innovative scientific and technological progress. The concept of a competitive specialist with professional communicative competence is revealed. Particular attention is paid to the formation of foreign language professional discursive competence which is an integral part of intercultural communicative competence. Examples of the organization of teaching foreign professional communication based on modern methods and techniques, such as an educational project, visual aids, and working with text, are given.It should be noted that the idea of forming a professional of a new generation comes out of the Bologna Declaration, according to which the joint principles of the European University Network were developed. In this regard, the European framework for the qualification of higher education is a regulatory mechanism that largely determines the social and economic development of the modern society. Thus, there is no doubt that in the modern super-dynamic world, Belarusian higher education should become more functional, guided by innovative scientific and technological progress and international educational standards. It should be emphasized that the tasks of the formation of a pan-European educational environment are being solved in the context of the competency-based approach, which determines an optimal understanding of the content of qualifications of specialists at the levels of professional training. This approach involves the formation of a set of basic competencies of a university graduate which define both his/her professionally oriented abilities and worldview concepts.We believe that the uniqueness of the competency-based approach lies in the fact that it makes possible modeling an integrated learning process. In our opinion a certain integrity of innovatively directed professionally active functions of a specialist, the analysis of which should be comprehensive, can serve as the basis for modeling the competency-based characteristics of a non-linguistic profile specialist of a new generation. Funding. The authors received no financial support for the research, authorship, and/or publication of this article.No potential conflict of interest was reported by the authors.

The article deals with the issue of improving the preparation of pre-service teachers of choreographic course of study for the independent arrangement of their educational activities in the process of professional education. The author defines that the ability to self-organization is one of the key competencies of pre-service teachers, which is based on the skills of educational self-organization. With these skills, students gain the opportunity to effectively plan, diagnose, monitor, adjust and evaluate their learning and its effectiveness. The paper substantiates the essence of the concept of «skills of educational self-organization» and discloses its content, taking into account the specifics of special disciplines and the nature of educational (scientific-theoretical, methodological, creative-interpretive, pedagogical, ballet-master, artistic and performing) activities of pre-service teachers-choreographers. Focusing on the current trends in the increase in the number of academic hours planned for independent work, and the gradual transition in the training of specialists to distance and mixed forms of education, the article emphasizes the importance of developing and applying special pedagogical principles and conditions for organizing vocational education of students-choreographers based on educational self-organization and self-education. It has been determined that scientific principles underlie the study of pedagogical theories, processes and phenomena and guide the strategy of their development. In the context of the formation of the skills of educational self-organization of pre-service teacher of choreographic course of study, expedient pedagogical principles are determined: the principle of personal-semantic coordination, the principle of professional self-presentation, the principle of personalization of training. It is indicated that the developed special pedagogical conditions can create favorable circumstances in the educational process for achieving the set goal. Effective pedagogical conditions for the successful formation of the skills of educational self-organization of pre-service teacher of choreographic course of study are: activation of students’ motivation for independent activity, support for the initiative of self-education of future specialists, ensuring the development of the volitional sphere of students., У статті розглядається проблема удосконалення підготовки майбутніх викладачів хореографічних дисциплін до самостійної організації власної навчальної діяльності в процесі освітньої діяльності. Автором визначено, що здатність незалежно і свідомо керувати своєю освітою виступає однією з ключових фахових компетентностей майбутніх педагогів, основою якої виступають вміння навчальної самоорганізації. За допомогою означених умінь студенти стають спроможними ефективно планувати, діагностувати, контролювати, коригувати та оцінювати своє навчання і його результативність. У роботі обґрунтовано сутність поняття «уміння навчальної самоорганізації» та розкрито його зміст з урахуванням специфіки фахових дисциплін і характеру освітньої (науково-теоретичної, методичної, творчо-інтерпретаційної, педагогічної, балетмейстерської, художньо-виконавської) діяльності майбутніх викладачів-хореографів. Акцентуючи увагу на існуючих тенденціях щодо збільшення частки навчальних годин, відведених на самостійну роботу, та поступового переходу в підготовці фахівців до дистанційних і змішаних форм навчання, у статті наголошується на важливості розроблення і застосування спеціальних педагогічних принципів та умов організації професійної освіти студентів-хореографів з опорою на навчальну самоорганізацію та самоосвіту. Визначено, що наукові принципи лежать в основі дослідження певних педагогічних теорій, процесів та явищ та спрямовують стратегію їх розвитку. У контексті формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін доцільними педагогічними принципами визначено: принцип особистісно-смислової координації; принцип професійної самопрезентації; принцип персоналізації навчання. Зазначено, що розроблені спеціальні педагогічні умови можуть створювати сприятливі обставини в освітньому процесі для досягнення поставленої мети. Ефективними педагогічними умовами успішного формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін визначено активізацію мотивації студентів щодо самостійної діяльності; підтримку ініціативи самоосвіти майбутніх фахівців; забезпечення розвитку вольової сфери студентів.

У статті підкреслюється важлива роль самостійної діяльності студентів магістрів у процесі викладанні іноземних мов у вищому навчальному закладі. Визначаються цілі самостійного роботи студентів магістратури під час вивчення іноземних мов (систематизація та зміцнення теоретичних знань та практичних навичок студентів, сприяння розвитку критичного аналізу та оцінці сучасних наукових досягнень, генерація нових ідей з метою підтримки необхідних досліджень); здійснення дослідницької діяльності із застосуванням сучасних методів навчання та викладання, інформаційно-комунікаційних технологій; розвиток компетенцій та навичок, необхідних для аналізу результатів наукових досліджень та застосування їх з метою вирішення конкретних дослідницьких завдань, формування спроможності до саморозвитку, самовдосконалення та самореалізації. У роботі висвітлені особливості та форми організації самостійної діяльності студентів магістратури у процесі викладання іноземних мов (поглиблений аналіз навчального матеріалу, робота з автентичними джерелами інформації, побудова термінологічного словника, підготовка письмових робіт, анотування та реферування текстів за фахом). У статті зроблено висновок, що ефективна організація самостійної роботи студентів магістратури у вищому навчальному закладі полягає не лише в оптимізації її окремих видів, а й у створенні умов для підвищення активності, самостійності та відповідальності студентів магістратури як на практичних заняттях, так і поза ними. Активізація самостійної роботи студентів магістратури передбачає застосування освітніх технологій, відповідних їх рівню з метою вирішення завдання формування стилю наукового мислення; розвиток навчальних навичок та творчої активності., The article emphasizes the important role of independent activity of master’s degree (MA) students in the foreign languages teaching in a higher education institution. The goals of independent study of MA students in the foreign languages teaching have been defined (systematization and reinforcement of theoretical knowledge and practical skills of students, promotion of critical analysis and assessment of modern scientific achievements, generation of new ideas to support the required research and analysis); implementation of research activities using modern instruction and teaching methods, information and communication technologies; developing the competencies and skills necessary for analysis of the results of scientific research and applying them to solve specific research problems, building the capacity to realize self-development, self-improvement and self-realization. The work highlights the features and forms of planning the independent activity of MA students in the process of foreign languages teaching (in-depth analysis of the training material, work with authentic information sources, building a terminological dictionary, preparing written works, annotating and abstracting texts for specific purposes). The article concluded that the effective planning of independent study of MA students at a higher education institution is not only to optimize its individual types, but also to create conditions for increasing the activity, independence and responsibility of MA students, both in the classroom and outside. The intensification of independent study of MA students provides for the application of educational technologies appropriate to their level to solve the task of forming the style of scientific thinking; development of study skills and creative activity.

�������� ���������������� ������������������ ���������� ������������������������ ���������� ������������������������������ ��������, ��������������, ����������, ������������������ ���� ������ ������������ �������������������� ������������������ �������������������������� ���������������� ����������, �������� ������������������ ���������������������������� ������������������ �������������������������� ������������ ������������������������ ������������������������ ������������ ������ ������������������., This article discusses the features of students' independent work, the formation of exchange of ideas through pedagogical technologies in the study of the literary activity of Lu Xin, one of the brightest representatives of modern Chinese literature, prose writer, orator, playwright.

The paper shows the ways of developing students' autonomy in education and the importance of teaching self-learning skills. The article determines the factors of students��� self-organization in the process of independent work. The author presents the main methodological aspects of developing students' metacognitive skills and describes the system of metacognitive skillsformation. The system consists of four stages: informational, control, operational, analytical. The techniques and methods of metacognitive skills formation are indicated. One of the most eff ective methods is the project method. It helps to improve communication skills,to use authentic resources,it stimulates motivation, increases cognitive activity, it helps to organize an independent form of work and to form metacognitive skills. The success and eff ectiveness of students' independent work largely depends on the organization of this activity., ���������������� ���������������� ���������������� ������������������������������ �������������� ������������������������ �� ������������������������������ �������� ���������������� ���������������������������������� ������������������. ��������������������, ������ ������������ �� ������ ���������������� ���� ������������������������ �������������� ������������, �� ���������������� �������������������������� �������������� ����������������, ������������������������������ ������������������������ ������������������ ���������� ������������. ���������������� ���������������� ������������������������ �������������� ���������������� ������������������������������������ ��������������, ���������������� ���������������� ���� ����������������������, ������������������ ���� �������������� ������������ (����������������������������, ����������������������������, ������������������������, ��������������������-��������������������������). �������������� ������������ �� ������������ ���������������� ������������������������������������ �������������� ������������������. ���������� ���������������� ���������������������� �������������� �������������� ���������� ����������������. ����������������, ������ �������� ���������� ���������������� ������������������ ������������ ���������������������������� ������������������������, ������������������������ ���������������������� ��������������, �������������������������� ������������������ �� ���������������� ����������������, ���������������� ���������������������������� ��������������������, ������������������������ ������������������������������ ���������� ������������, ���������������������� ������������������������������������ ������������ �� ���������������������� �� ������������������. ���������� �� �������������������������� ������������������������������ ������������ ������������������ ���� ������������ �������������� ���� ���������������������� �������� ������������������������., ������������ ���������������������� ��������������, ������������ 4 2021, Pages 29-31

Введение. На основе обоснования актуальности поиска новых средств и технологий для организации самостоятельной деятельности обучающихся выделяется проблема построения современной методики ее организации в системе профессиональной подготовки. Материал и методы. В методологическом плане решения проблемы предложено уточнение понятийного аппарата: самостоятельная работа понимается как совокупность самостоятельных целевых деятельностей, каждая из которых в свою очередь составляется из системы (базы) действий. При этом под умением самостоятельной работы в процессе обучения предлагается понимать умение обучающегося выполнять (воспроизводить) построение системы самостоятельных деятельностей и осуществлять действия, входящие в эти деятельности, для надежного достижения поставленной образовательной цели. В рамках приведенного толкования на основе анализа и сравнения (сопоставления) совокупности использованных самостоятельных действий и структуры системы самостоятельной деятельности при выполнении самостоятельной работы выделены следующие ее характеристические особенности: 1) индивидуализация, которая будет проявляться и фиксироваться в наборе использованных студентом доступных действий, составляющих самостоятельную деятельность, и особенностях структуры самостоятельной работы как системы самостоятельных деятельностей; 2) необходимость обеспечения корпоративного профессионального общения. Результаты и обсуждение. В контексте компетентностного (с учетом содержательной и деятельностной конкретизации и детализации компетенций) подхода предложена идея проектирования методики организации самостоятельной работы студентов, в основу которой заложена реализация информационно-развивающего подхода для формирования информационного поля состава самостоятельных деятельностей. В качестве основного средства формирования умения самостоятельной работы и формирования информационного поля самостоятельных деятельностей предлагается использовать взаимодействие облачных персональной образовательной среды преподавателя и личных сред обучения студентов. Заключение. С позиции предложенной методологии при реализации компетентностного подхода для построения методики самостоятельной работы уровни умения самостоятельной работы предлагается определить следующим образом: уровень знаний действий; уровень умений выполнять действия; уровень знаний деятельностей с действиями, составляющими самостоятельную работу; уровень осуществления деятельностей с действиями, составляющими самостоятельную работу (включая конструирование и моделирование системы деятельностей).

The article is devoted to characterizing features of implementing project technology into future music teachers’ vocal and choral training. The analysis of scientific papers of outstanding scientists in philosophy, psychology, and art education, which deal with modern directions of using project technology, highlight its role in art education process. A methodological base is supported by considering contemporary scientific researches, in particular the theory and methodology of musical studies in accordance with forming students’ independence in the process of solving educational problems by means of project technology; developing principles of students’ professional training optimization on the basis of project activity; innovative development of future music teachers’ professional training that gives to the presented material novelty and presentable appearance. Studying future music teachers’ vocal and choral training as a process of constructing that has a special purpose of improving the quality descriptions of educational vocal and choral collective sound functioning, the author of the article discloses the basic principles of implementing project technology into future music teachers’ vocal and choral training. The author of the article pays the special attention to revealing specific features and maintenance of project technology in vocal and choral training of future leaders of child's art groups. An emphasis is made on the following basic factors that influence development of students’ creative individuality: constructing projects of their own becoming; setting aims, tasks, strategies and facilities of vocal and choral work; directing to the result; independent creative activity; presentation, reflection and correction of a project. On the basis of the obtained data the following principles of project technology are put forward in future music teachers’ vocal and choral training: principle of independence; principle of priority of long-term aims; principle of effectiveness; principle of integrating; principle of inter-subject relations; principle of interpretation of vocal and choral works; principle of intensification that can substantially influence forming of future music teachers’ readiness to vocal and choral activities. In conclusion this article outlines the ways of further determination of directions of forming the phenomenon of implementing project technology into future music teachers’ vocal and choral training.

В статті говориться про шляхи вивчення і закріплення нового матеріалу з креслення, варіанти розв’язування графічних задач. Описується самостійна діяльність учнів яка спрямована на розв’язання різних типів творчих задач, а також отримання знань які необхідні для вирішення кожного виду завдань.Про самостійність учнів, як умову необхідну для одержання відповідних знань з курсу креслення.В статье говорится о путях изучения и закрепления нового материала по черчению, варианты развязывания графических задач. Описывается самостоятельная деятельность учеников, которая направлена на развязывание разных типов творческих задач, а также получение знаний которые необходимы для решения каждого вида заданий. О самостоятельности учеников, как условие необходимое для получения соответствующих знаний из курса чертежа.The article tells how to examine and consolidate the new material with drawings, graphics options for solving problems. Self-described students’ activity aimed at solving various types of creative tasks and gain knowledge needed to solve each task. On the independence of students as a condition necessary to obtain relevant knowledge from the course of drawing.

The problem of subject preparation of pre-service math teachers is considered from the perspective of modern psychological and pedagogical science. Independent learning and cognitive activity acts as a necessary condition for improving the quality of teaching elementary mathematics. The relevance of the problem study, stated in the article, is due to the increasing amount of independent work at the university, the need to move from teaching to learning and the insufficiently developed methodology of its organization. In this regard, this article is aimed at identifying psychological and pedagogical conditions for improving the effectiveness of independent learning and cognitive activity of future teachers of mathematics. The leading methods for studying this problem were theoretical analysis of the problem coverage, questionnaire, included observation, analysis of the products of creative activity. The study involved students of the pedagogical department of the Institute of Mathematics and Mechanics named after Nikolai Lobachevsky of Kazan Federal University and graduates, whose experience is less than three years. It was revealed that the majority of future mathematics teachers has not formed an understanding of the role and need for independent activities, and, as a result, readiness and ability to organize it. Accordingly, the study reflects the results of the organization of students’ independent work, based on the idea of a "flipped classroom". The program on the organization of independent activities of future mathematics teachers, presented in the article, is aimed at ensuring active and meaningful participation of everyone in educational process, at developing skills to diagnose their own cognitive need to expand and deepen knowledge, and to master time-management skills. It will help to independently find the best ways to solve educational problems and organize such work in a future professional activity.

the article shows the role of creative self-expression in the preparation of a student-teacher for educational work, a toolkit for the development and disclosure of the creative abilities of students contributing to their preparation for work at the school.

В работе представлена модель организации самостоятельной учебной деятельности для обучающихся военного технического вуза. Приведен пример реализации этой модели для изучения математики (комплексные числа, операции над ними). Описана основная (содержательная) компонента предложенной модели., The paper presents a model of organization of independent educational activities for students in a military technical university. An example of the implementation of this model for studying mathematics (complex numbers and operations on them) is given. The main (substantial) component of the proposed model is described.

Описаны приемы работы с видеоматериалом при обучении русскому как иностранному языку. Показано, что применение видео помогает воссозданию реальной действительности страны изучаемого языка: видеоматериалы документальных, художественных фильмов, теледебатов, интервью, рекламных роликов содержат культурологическую информацию, помогающую иностранному студенту познавать чужую культуру. Various techniques for working with video during teaching Russian as a foreign language are described. It is noted that the use of video helps to recreate the reality of the country of the language being studied, as the video materials of a documentary, literary texts, films, TV-debates, interviews, and commercials contain cultural information that helps a foreign student to learn the foreign culture.

В статье рассмотрены особенности организации самостоятельной деятельности обучающихся военных вузов при изучении специальных разделов высшей математики. Обоснована необходимость внедрения в образовательный процесс учебно-методического комплекса, ориентированного на применение в рамках самостоятельной деятельности курсантов., The article describes the features of the organization of independent activities of students of military universities in the study of special sections of higher mathematics. The necessity of introducing into the educational process an educational and methodological complex focused on increasing the level of training of cadets in the framework of independent activities is substantiated.

The purpose of this research is to conduct a longitudinal study of one female child for three years in order to observe her independent activities in a Forest Kindergarten, outdoor daycare with few restrictions by adults. In this article, we analyzed the first-year video record taken once a month from April 2015 to March 2016. We also measured the number of steps all 20 children walked during the free play time by using pedometers. Behavioral indicators showed that they tended to engage in the following activities: resting state (93.5%), the standing position (83.2%), the manipulation of hands (86.7%), and coming close (78.3%). On the other hand, “play and work” were just 40.9%, suggesting that she had no idea at first what to do with extensive outdoors because they were allowed to do anything they wanted in the woods where there are few playground equipment and toys. It is considered that what is important is the process of finding out the things that they want to do. There were as many as 48 kinds of “play and work” under the environment in which children have time to play freely for about three hours with seasonal changes. Lunchtime and the place to eat were varied each month, revealing Forest Kindergarten’s atmosphere of freedom in which children do not eat lunch in the same place and time. All children’s average steps taken for an hour were 1612.0, showing that they do not necessarily walk so much, compared to other kindergartens and nursery schools., 本研究は，龍谷大学国際社会文化研究所の助成を受けて行われた。

本研究では，特別支援学校において，児童生徒一人一人の教育的ニーズに応じた支援の充実に必要とされるPDCAサイクルを具現化するツール「できるシート」を開発し，実践によって，「できるシート」の活用が授業改善に役立ち，児童生徒の望ましい行動変容を引き出すのか検証することを目的とした。「できるシート」は，児童生徒が自ら行動目標達成に向けて取り組む主体的な活動を実現し，さらにその活動を授業場面から生活場面へと生かす継続的・発展的支援をも視野に入れて，授業の計画・実践・評価・改善ができるように工夫したシートであり，児童生徒一人一人について，個別に作成するものである。複数の教員がチームとなって取り組んだ結果，対象生徒らについて，目標とした行動変容が確認でき，「できるシート」で立案実践した支援方法の有効性が認められた。また，指導場面に直接かかわらなかった教員との連携が促進され，各教員が一貫した支援を行うようになり，生活場面でも対象生徒らに望ましい行動が見られるようになった。実践に基づき，「できるシート」は，PDCA の観点を教員が共通理解できる，生活につながる指導計画を立てやすい，環境・手がかりや意欲・動機付けから支援を検討しやすい，基準を明確にした評価により支援方法の有効性を確かめながら取り組めるなどの点で，児童生徒の主体的活動を生活に広げるために有効であると考えられた。

The study analyses the conditions of use and efficiency of the independent activity based on cooperation/collaboration, in the context of promoting the principles and models of constructivist and socioconstructivist. The goals of this ameliorative research have aimed at identifying the efficiency of constructivist teaching models based on the intertwining of the independent activity with the activity based on collaboration and cooperation in a small learning group, their role in perceiving more rapidly the misunderstandings and confusions in academic-type learning. Method of research - the experiment, within which we have used models, methods and instruments of constructivist teaching. The findings have confirmed the hypotheses and objectives set.

This study analyzes the optimization of the cognitive map, as knowledge and understanding tool that complies with constructivist paradigm. The experiment carried out on a group of subjects, formed of students – future teachers within the University of Craiova has shown the advantages and disadvantages of the cognitive map in studying some of the subjects enclosed in the curriculum plan of the teaching training module. The results obtained by the students of the experimental group confirmed the research objectives and hypotheses. We succeeded in demonstrating the fact that using this tool in the activities developed with students contributes to the optimization of their school results. As well, it has also been confirmed the connection between the optimization of activities in pairs or small groups, based on collaboration, in a faster understanding of concepts of scientific contents and in solving some misunderstandings that the students had related to these contents. The results obtained lead at the same time to new perspectives in studying this subject related to academic learning.