Search

Numerous publications, meta-analyzes and systematic reviews suggest different approaches to the treatment and prevention of ARI, therefore, in the practice of a doctor both in Ukraine and in other countries, there is a variety of schemes, protocols, regulations and professional recommendations for the management of these patients. Therefore, for competent, effective and safe treatment and prevention of ARI among national and world standards, a doctor needs to find the most optimal and effective algorithm for the management and treatment of viral infections of the respiratory tract, which ideally has a high level of evidence-based medicine and can be used in specific practice with the point of view of patient management and routing. Purpose — to analyze the knowledge of the existing in Ukraine and the world of the regulatory framework and national protocols for the management of patients with ARI by general practitioners — family medicine, as well as to study the opinion of family doctors about the efficacy and safety of using flavonoids in the treatment and prevention of ARI. Materials and methods. Anonymous survey of 149 family doctors in the city of Dnipro and the region was conducted in the current 2020. Among the respondents there were 55 doctors with a primary specialization in Pediatrics (37%), 37 doctors with a primary specialization in Internal Medicine (25%) and 57 with a primary specialization in Family Medicine (38%). The distribution normality was checked using the Kolmogorov+Smirnov test. Considering that 90% of the data were normally distributed, we used parametric statistics methods. To assess relationships between binary features, the ϕ-coefficient of mutual conjugation was used. The critical level of statistical significance was accepted as

Purpose — to develop and study the effectiveness of the author's algorithm of differential choice as regards medicines in the inpatient therapy for acute bronchitis in children. Patients and methods. On the basis of correlation analysis and sequential Wald's analysis, the algorithm of differential choice of medicines (recombinant interferon alpha-2β; probiotical agent Bacillus subtilis; bacterial lysates OM-85; Ivy extract) which are to be used in management of children with acute simple bronchitis (ASB) was developed. The differential administration of medicines for management of ASB in children was shown to lead to the faster resolution of catarrhal and inflammatory syndromes, as well as contribute to the restoration of non-specific immunity indicators. The results of introduction of the algorithm of doctor's actions into healthcare practice have demonstrated that the estimated effectiveness of usage and likelihood of acquiring the final result are equal to 75–86%. Conclusions. Features of functioning of the system of non-specific respiratory tract defense in children of 1 to 6 years old with ASB, their clinical and anamnestic characteristics, as well as dynamics of ASB course according to BSS justify the necessity to reinforce standard inpatient therapy of ASB. The administration of recombinant interferon, probiotical agents, bacterial lysates and Ivy extract for children of 1to 6 years old with ASB in order to restore non-specific immunity was pathogenetically justified based on proved clinical and immunologic effectiveness along with their influence on major clinical signs of acute bronchitis according to Bronchitis severity score (BSS).

Numerous publications, meta-analyzes and systematic reviews suggest different approaches to the treatment and prevention of ARI, therefore, in the practice of a doctor both in Ukraine and in other countries, there is a variety of schemes, protocols, regulations and professional recommendations for the management of these patients. Therefore, for competent, effective and safe treatment and prevention of ARI among national and world standards, a doctor needs to find the most optimal and effective algorithm for the management and treatment of viral infections of the respiratory tract, which ideally has a high level of evidence-based medicine and can be used in specific practice with the point of view of patient management and routing.Purpose — to analyze the knowledge of the existing in Ukraine and the world of the regulatory framework and national protocols for the management of patients with ARI by general practitioners — family medicine, as well as to study the opinion of family doctors about the efficacy and safety of using flavonoids in the treatment and prevention of ARI.Materials and methods. Anonymous survey of 149 family doctors in the city of Dnipro and the region was conducted in the current 2020. Among the respondents there were 55 doctors with a primary specialization in Pediatrics (37%), 37 doctors with a primary specialization in Internal Medicine (25%) and 57 with a primary specialization in Family Medicine (38%). The distribution normality was checked using the Kolmogorov+Smirnov test. Considering that 90% of the data were normally distributed, we used parametric statistics methods. To assess relationships between binary features, the ϕ-coefficient of mutual conjugation was used. The critical level of statistical significance was accepted as, Многочисленные публикации, метаанализы и систематические обзоры предлагают различные подходы к лечению и профилактике острых респираторных вирусных инфекций (ОРВИ), поэтому в практике врача, как в Украине, так и в других государствах, существует много разнообразных схем, протоколов, нормативных документов и профессиональных рекомендаций по ведению этих пациентов. Для грамотного, эффективного и безопасного лечения и профилактики ОРВИ врач должен найти среди национальных и мировых стандартов наиболее оптимальный и действенный алгоритм ведения пациентов с вирусными инфекциями респираторного тракта. Данный алгоритм в идеале должен иметь высокий уровень доказательной медицины и может быть использован в конкретной практике с точки зрения ведения и маршрутизации пациента.Цель — проанализировать уровень осведомленности врачей общей практики — семейной медицины в вопросах о существующей в Украине и мире нормативной базе и национальных протоколах ведения пациентов с ОРВИ; изучить мнение семейных врачей об эффективности и безопасности применения флавоноидов в лечении и профилактике ОРВИ.Материалы и методы. Проведено анонимное анкетирование 149 семейных врачей г. Днепр и области в 2020 г. Среди респондентов было 55 (37%) врачей с первичной специализацией «Педиатрия», 37 (25%) врачей с первичной специализацией «Внутренняя медицина» и 57 (38%) врачей с первичной специализацией «Семейный врач». Проверка нормальности распределения проведена с использованием критерия Колмогорова—Смирнова. С учетом того, что 90% данных имели нормальное распределение, использованы методы параметрической статистики. Для оценки связей между бинарными признаками использован ϕ-коэффициент взаимной сопряженности. Критический уровень статистической значимости принят, Чисельні публікації, метааналізи та систематичні огляди пропонують різні підходи до лікування і профілактики гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), тому на сьогодні в практиці лікаря, як в Україні, так і в інших державах, існує багато різноманітних схем, протоколів, нормативних документів та професійних рекомендацій щодо ведення пацієнтів із ГРВІ. Для грамотного, ефективного та безпечного лікування і профілактики ГРВІ лікар має обрати серед національних і світових стандартів найбільш оптимальний та дієвий алгоритм ведення пацієнтів з вірусними інфекціями респіраторного тракту. Такий алгоритм в ідеалі повинен мати високий рівень доказової медицини і може бути використаний у конкретній медичній практиці з точки зору ведення і маршрутизації пацієнта.Мета — проаналізувати рівень обізнаності лікарів загальної практики — сімейної медицини щодо нормативної бази та національних протоколів ведення пацієнтів із ГРВІ в Україні та світі; вивчити думку сімейних лікарів про ефективність і безпечність застосування флавоноїдів у лікуванні і профілактиці ГРВІ.Матеріали та методи. Проведено анонімне анкетування 149 сімейних лікарів м. Дніпро і області в 2020 р. Серед респондентів було 55 (37%) лікарів із первинною спеціалізацією «Педіатрія», 37 (25%) лікарів із первинною спеціалізацією «Внутрішня медицина» і 57 (38%) лікарів із первинною спеціалізацією «Сімейний лікар». Перевірка нормальності розподілу проведена з використанням критерію Колмогорова—Смірнова. З урахуванням того, що 90% даних мали нормальний розподіл, застосовано методи параметричної статистики. Для оцінки зв'язків між бінарними ознаками використано ϕ-коефіцієнт взаємної спряженості. Критичний рівень статистичної значущості прийнято

Purpose — to develop and study the effectiveness of the author's algorithm of differential choice as regards medicines in the inpatient therapy for acute bronchitis in children.Patients and methods. On the basis of correlation analysis and sequential Wald's analysis, the algorithm of differential choice of medicines (recombinant interferon alpha-2β; probiotical agent Bacillus subtilis; bacterial lysates OM-85; Ivy extract) which are to be used in management of children with acute simple bronchitis (ASB) was developed. The differential administration of medicines for management of ASB in children was shown to lead to the faster resolution of catarrhal and inflammatory syndromes, as well as contribute to the restoration of non-specific immunity indicators. The results of introduction of the algorithm of doctor's actions into healthcare practice have demonstrated that the estimated effectiveness of usage and likelihood of acquiring the final result are equal to 75–86%.Conclusions. Features of functioning of the system of non-specific respiratory tract defense in children of 1 to 6 years old with ASB, their clinical and anamnestic characteristics, as well as dynamics of ASB course according to BSS justify the necessity to reinforce standard inpatient therapy of ASB. The administration of recombinant interferon, probiotical agents, bacterial lysates and Ivy extract for children of 1to 6 years old with ASB in order to restore non-specific immunity was pathogenetically justified based on proved clinical and immunologic effectiveness along with their influence on major clinical signs of acute bronchitis according to Bronchitis severity score (BSS)., Цель — разработать алгоритм дифференцированного выбора лекарственных средств для лечения острого простого бронхита (ОПБ) у детей на стационарном этапе оказания медицинской помощи и изучить эффективность этого алгоритма.Пациенты и методы. На основании корреляционного анализа и последовательного анализа Вальда разработан алгоритм дифференцированного выбора лекарственных средств (рекомбинантный интерферон альфа-2β; пробиотические бактерии Bacillus subtilis; бактериальные лизаты ОМ_85, экстракт листьев плюща обыкновенного) для лечения ОПБ у детей.Результаты. Дифференцированное назначение лекарственных средств при ОПБ у детей способствовало более быстрому нивелированию развития катарального и воспалительного синдромов, восстановлению показателей неспецифического иммунитета. По результатам внедрения в практическое звено здравоохранения алгоритма действий врача, при необходимости усиления стандартной терапии ОПБ у детей, эффективность использования и вероятность получения конечного результата составила 75–86%.Выводы. Особенности работы системы неспецифической защиты респираторного тракта у детей в возрасте от 1 до 6 лет с ОПБ, их клинико-анамнестические характеристики и динамика течения ОПБ по шкале тяжести проявлений заболевания (BSS) обосновывают необходимость усиления стандартной терапии ОПБ в условиях стационарного лечения. Патогенетически обоснована возможность включения препаратов рекомбинантных интерферонов, пробиотиков, бактериальных лизатов и экстракта листьев плюща у детей в возрасте от 1 до 6 лет с ОПБ, с целью восстановления показателей неспецифического иммунитета, на основании доказанной их клинико-иммунологической эффективности и влияния на основные клинические признаки острого бронхита по шкале BSS., Мета — розробити алгоритм диференційованого вибору лікарських засобів для терапії гострого простого бронхіту (ГПБ) у дітей на стаціонарному етапі надання медичної допомоги та вивчити ефективність зазначеного алгоритму.Пацієнти та методи. На основі кореляційного аналізу та послідовного аналізу Вальда розроблено алгоритм диференційованого вибору лікарських засобів (рекомбінантний інтерферон альфа-2β; пробіотичні бактерії Bacillussubtilis; бактеріальні лізати ОМ-85; екстракт листя плюща звичайного) для терапії дітей з ГПБ.Результати. Диференційоване призначення лікарських засобів при ГПБ у дітей сприяло швидшому нівелюванню розвитку катарального і запального синдромів, відновленню показників неспецифічного імунітету. За результатами впровадження в практичну ланку охорони здоров'я алгоритму дій лікаря за необхідності підсилення стандартної терапії ГПБ у дітей, ефективність використання та вірогідність отримання кінцевого результату становила 75–86%.Висновки. Особливості роботи системи неспецифічного захисту респіраторного тракту в дітей віком від 1 до 6 років із ГПБ, їх клініко-анамнестичні характеристики та динаміка перебігу ГПБ за шкалою тяжкості проявів захворювання (BSS) обґрунтовують необхідність підсилення стандартної терапії ГПБ в умовах стаціонарного лікування. Патогенетично обґрунтовано можливість введення препаратів рекомбінантних інтерферонів, пробіотиків, бактеріальних лізатів та екстракту листя плюща в дітей віком від 1 до 6 років із ГПБ, для відновлення показників неспецифічного імунітету, на основі доведеної їх клініко-імунологічної ефективності та впливу на основні клінічні ознаки ГПБ за шкалою BSS.

The article presents the results of an immunological study, carried out in the dynamics of observation in 196 clinically healthy children from orphanages aged from 7 to 18 years. The presence of differences in immunological parameters is shown depending on the age of examined children., В статье представлены результаты иммунологического исследования, проведенного в динамике наблюдения у 196 клинически здоровых детей из детских домов в возрасте от 6 до 18 лет. Показано наличие различий иммунологических показателей в зависимости от возраста обследованных детей., У статті наведені результати імунологічного дослідження, проведеного в динаміці спостереження у 196 клінічно здорових дітей із дитячих будинків віком від 6 до 18 років. Показано наявність відмінностей імунологічних показників залежно від віку обстежених дітей.

This article presents data on the incidence of acute otitis media in the population that make this problem actual in the practice of general practitioner — family physician. In view of evidence-based medicine data, population-based studies of spectrum of major acute otitis media pathogens and the algorithm of empirical antibiotic therapy, we have justified the possible administration of oral β-lactam antibiotic from second-generation cephalosporin group — Zinnat™., В статье представлены данные о распространенности острого среднего отита в популяции, что актуализирует указанную проблему в практике врача общей практики — семейной медицины. С учетом данных доказательной медицины, результатов популяционных исследований спектра основных возбудителей острого среднего отита и алгоритма эмпирического назначения антибактериальной терапии обоснована возможность назначения β-лактамного перорального антибиотика из группы цефалоспоринов второго поколения — препарата Зиннат™., У статті наведені дані щодо поширеності гострого середнього отиту в популяції, що актуалізує зазначену проблему в практиці лікаря загальної практики — сімейної медицини. З урахуванням даних доказової медицини, проведених популяційних досліджень спектра основних збудників гострого середнього отиту та алгоритму емпіричного призначення антибактеріальної терапії обґрунтована можливість призначення β-лактамного перорального антибіотика з групи цефалоспоринів другого покоління — препарату Зіннат™.