Objective. To study the electrophysiological, functional-anatomical and morphometric indicators of the sciatic nerve regeneration after complete transection and connection of the nerve stumps with epineural sutures and adhesives. Materials and methods. The experiments were carried out on white outbred male rats. The efficiency of sciatic nerve regeneration was investigated with the standard 4-6 epineural sutures and the use of polyethylene glycol hydrogel Duraseal or Tisseel fibrin glue with 2 fixation sutures. On the 14th, 30th and 60th days after the complete transection of the sciatic nerve and subsequent connection of the nerve stumps with epineural sutures, hydrogel or fibrin glue, limb function was assessed using SFI test and ENMG. The distal segment of the nerve was sampled for electron microscopic and morphometric studies. The density of the regenerated myelinated nerve fibers was studied and a correlation analysis was performed with the results of SFI test and ENMG. Results. The use of adhesives provides a similar result of connecting the transected sciatic nerve, as in standard neurorrhaphy, and regeneration of myelinated nerve fibers in the distal nerve. The regeneration density of myelinated nerve fibers significantly increased on the 30 th and 60th days in the groups in which Duraseal hydrogel and Tisseel fibrin glue were used, without a statistically significant difference in ENMG parameters (M-response amplitude, nerve conduction velocity, latency period) and the result of SFI test. The amplitude of M-response on the 30th day was statistically significantly lower after the connection of nerve stumps with Tisseel fibrin glue in comparison with the Duraseal hydrogel, whereas on the 60th day there was no difference according to the results of electrophysiological studies. Conclusions. The efficiency of sciatic nerve regeneration after the combined connection exceeds the standard technique, and the results of pathophysiological assessments are more often correlated with morphometry data on the 30th day., Цель: исследовать электрофизиологические, функционально-анатомические и морфометрические показатели регенерации седалищного нерва после полного пересечения и соединения концов нерва эпиневральным швом и адгезивными клеями. Материалы и методы. В экспериментах, проведенных на белых беспородных крысах-самцах, исследовали эффективность регенерации седалищного нерва при стандартном исполнении 4‒6 эпиневральных швов и применении полиэтиленгликолевого гидрогеля Duraseal или фибринового клея Tisseel с 2 фиксирующими швами. На 14, 30 и 60-е сутки после полного пересечения седалищного нерва и соединения концов нерва эпиневральным швом, гидрогелем или фибриновым клеем проведена оценка функции конечности с использованием SFI-теста и электронейромиографии (ЭНМГ). Дистальный сегмент нерва отбирали для электронномикроскопического и морфометрического исследований. Изучали плотность регенерированных миелиновых нервных волокон. Проводили корреляционный анализ с результатами SFI-теста и ЭНМГ. Результаты. Применение адгезивных клеев обеспечивает такой же результат соединения пересеченного седалищного нерва, как и стандартная нейрорафия, и регенерацию миелиновых нервных волокон в дистальном нерве. Статистически значимо увеличивалась плотность регенерации миелиновых нервных волокон на 30-е и 60-е сутки в группах, в которых применяли гидрогель Duraseal и фибриновый клей Tisseel, без статистически значимой разницы по параметрам ЭНМГ (амплитуде М-ответа, скорости проведения возбуждения, латентному периоду) и результату SFI-теста. Амплитуда М-ответа на 30-е сутки была статистично значимо меньше после соединения нерва фибриновым клеем Tisseel по сравнению с гидрогелем Duraseal, тогда как на 60-е сутки разницы по результатам электрофизиологических исследований не выявлено. Выводы. Эффективность регенерации седалищного нерва после комбинированного соединения превышает таковую при применении стандартной техники, а результаты патофизиологических оценок чаще коррелируют с данными морфометрии на 30-е сутки., Мета: дослідити електрофізіологічні, функціонально-анатомічні та морфометричні показники регенерації сідничого нерва після повного перетину і з’єднання кінців нерва епіневральним швом і адгезивними клеями. Матеріали і методи. В експериментах, проведених на білих безпородних щурах-самцях, досліджували ефективність регенерації сідничого нерва при стандартному виконанні 4‒6 епіневральних швів і застосуванні поліетиленгліколевого гідрогелю Duraseal чи фібринового клею Tisseel з 2 фіксаційними швами. На 14, 30 і 60-ту добу після повного перетину сідничого нерва і з’єднання кінців нерва епіневральним швом, гідрогелем або фібриновим клеєм проведено оцінку функції кінцівки за результатами SFI-тесту та електронейроміографії (ЕНМГ). Дистальний сегмент нерва відбирали для електронномікроскопічного та морфометричного досліджень. Вивчали щільність регенерованих мієлінових нервових волокон. Проводили кореляційний аналіз з результатами SFI-тесту і ЕНМГ. Результати. Застосування адгезивних клеїв забезпечує такий самий результат з’єднання перетнутого сідничого нерва, як і стандартна нейрорафія, та регенерацію мієлінових нервових волокон у дистальному нерві. Статистично значущо збільшувалася щільність регенерації мієлінових нервових волокон на 30-ту і 60-ту добу в групах, в яких застосовували гідрогель Duraseal та фібриновий клей Tisseel, без статистично значущої різниці за параметрами ЕНМГ (амплітудою М-відповіді, швидкістю проведення збудження, латентним періодом) і результатом SFI-тесту. Амплітуда М-відповіді на 30-ту добу була статистично значущо меншою після з’єднання нерва фібриновим клеєм Tisseel порівняно з гідрогелем Duraseal, тоді як на 60-ту добу різниці за результатами електрофізіологічних досліджень не встановлено. Висновки. Ефективність регенерації сідничого нерва після комбінованого з’єднання перевищує таку при застосуванні стандартної техніки, а результати патофізіологічних оцінок частіше корелюють з даними морфометрії на 30-ту добу.