Search

Objective — to analyze the relationship between the level of spasticity in patients with MS with the degree of neurological deficit by the EDSS scale and the results of neurofunctional and neuropsychological research.Methods and subjects. We examined 100 patients with a clinical diagnosis of MS with spasticity symptoms. The Modified Ashwort Scale was used to quantify the severity of changes in muscle tone. The EDSS scale was used to assess the degree of disability. T25‑FW and 9‑HPT tests were performed to assess the functional status of the upper and lower extremities. Neuropsychological tests were performed to assess pain on the VAS scale, fatigue on the MFIS scale, and EuroQol‑5D quality of life.Results. The highest level of total spasticity score was in the group of patients with the highest degree of disability 5.5 — 7.0 points and was 6.29 ± 0.82 points. The correlation and regression analysis confirmed that the following factors have the greatest correlation with the total score of spasticity: the level of total EDSS (coefficient of determination D = 42.1 %), pyramidal disorders (D = 50.7 %) and pelvic dysfunction (D = 44.4 %).Conclusions. There was a significant strong correlation between total spasticity and the degree of disability of patients with MS on the EDSS scale (rs = 0.649; p, Цель — проанализировать взаимосвязь уровня спастичности у больных рассеянным склерозом (РС) со степенью неврологического дефицита по шкале EDSS, результатами нейрофункциональных и нейропсихологических исследований.Материалы и методы. Обследованы 100 больных с клинически достоверным диагнозом РС с признаками спастичности. Для количественной оценки выраженности изменений мышечного тонуса применяли модифицированную шкалу Эшворта. Для оценки степени инвалидизации использовали шкалу EDSS. Проведены тесты 25‑футовой ходьбы (Т25‑FW) и с девятью отверстиями и стержнями (9‑HPT) для оценки функционального состояния верхних и нижних конечностей, нейропсихологические тесты с оценкой боли по визуальной аналоговой шкале, усталости по шкале MFIS и качества жизни по опроснику EuroQol‑5D.Результаты. Наибольший суммарный балл спастичности был в группе больных с высокой степенью инвалидизации (5,5 — 7,0 баллов) — (6,29 ± 0,82) балла. Корреляционно‑регрессионный анализ подтвердил, что наибольшую взаимосвязь с суммарным баллом спастичности имеют такие факторы, как уровень инвалидизации по шкале EDSS (коэффициент детерминации (D) = 42,1 %), пирамидные нарушения (D = 50,7 %) и нарушения функции тазовых органов (D = 44,4 %).Выводы. Выявлена статистически значимая сильная корреляционная связь между суммарным баллом спастичности и степенью инвалидизации больных РС по шкале EDSS (rs = 0,649; р, Мета — проаналізувати взаємозв’язок рівня спастичності у хворих на розсіяний склероз (РС) зі ступенем неврологічного дефіциту за шкалою EDSS, результатами нейрофункціонального та нейропсихологічного дослідження.Матеріали і методи. Обстежено 100 хворих з клінічно достовірним діагнозом РС з ознаками спастичності. Для кількісної оцінки вираженості змін м’язового тонусу застосовували модифіковану шкалу Ешворта. Для оцінки ступеня інвалідизації використовували шкалу EDSS. Проведено тести 25‑футової ходьби (Т25‑FW) і з дев’ятьма отворами та стрижнями (9‑HPT) для оцінки функціонального стану верхніх та нижніх кінцівок, нейропсихологічні тести з оцінкою болю за візуальною аналоговою шкалою, втоми за шкалою MFIS та якості життя за опитувальником EuroQol‑5D.Результати. Найбільший сумарний бал спастичності був у групі хворих з найвищим ступенем інвалідизації (5,5 — 7,0 балів) — (6,29 ± 0,82) бала. Кореляційно‑регресійний аналіз підтвердив, що найбільший взаємозв’язок із сумарним балом спастичності мають такі чинники, як рівень інвалідизації за шкалою EDSS (коефіцієнт детермінації (D) = 42,1 %), пірамідні порушення (D = 50,7 %) і порушення функції тазових органів (D = 44,4 %).Висновки. Виявлено статистично значущий сильний кореляційний зв’язок між сумарним балом спастичності та ступенем інвалідизації хворих на РС за шкалою EDSS (rs = 0,649; р

Objective — to improve management of patients by identifying predictors of acute vertigo in the acute ischemic stroke in posterior circulation (PC).Methods and subjects. A complex clinical neurological and neuroimaging investigation was carried out in 145 patients (85 men and 60 women) aged 33 to 85 years (mean age — 59.5 ± 11.7 years) with acute PC stroke. All patients were distributed into two groups: 1st — with vertigo — 89 (61.4 %), 2nd — without systemic vertigo — 56 (38.6 %) patients. Patients underwent all the necessary ancillary investigations according to guidelines. The location of infarct foci and their size were assessed on diffusion‑weighted magnetic resonance imaging (MRI) of the brain.Results. Patients with ischemic stroke in PC and vertigo were predominantly females (53.0 % versus 21.4 %, p 0.54 cm3 (odds ratio 5.8, 95 % confidence interval 1.7 — 11.3; p = 0.001) were found to be associated with vertigo in PC ischemic stroke.Conclusions. Infarction location, and infarction volume are significant predictors of vertigo in posterior circulation strokes., Цель — повысить эффективность ведения пациентов путем определения предикторов развития острого системного головокружения у больных с ишемическим инсультом в вертебробазилярном бассейне (ВББ) в острый период.Материалы и методы. Проведено комплексное клинико‑неврологическое и нейровизуализационное обследование 145 пациентов (85 мужчин и 60 женщин в возрасте от 33 до 85 лет (средний возраст — (59,5 ± 11,7) года) с острым инфарктом в сосудах ВББ. Больных разделили на две группы: 1‑я (89 (61,4 %)) — с системным головокружением, 2‑я (56 (38,6 %)) — без системного головокружения. Выполнены все необходимые инструментальные и лабораторные исследования в соответствии с отраслевыми стандартами. Локализацию инфарктных очагов и их размер определили на диффузионно‑взвешенных изображениях магнитно‑резонансной томографии (МРТ) головного мозга.Результаты. Больные с ишемическим инсультом в ВББ и системным головокружением чаще были женского пола (53,0 и 21,4 %, p 0,54 см3 (отношение шансов 5,8; 95 % доверительный интервал 1,7 — 11,3; р = 0,001) ассоциировались с развитием системного головокружения при остром ишемическом инсульте в ВББ.Выводы. Локализация и объем инфарктного очага являются значимыми предикторами развития системного головокружения у пациентов с ишемическим инсультом в ВББ., Мета — підвищити ефективність ведення пацієнтів шляхом визначення предикторів розвитку гострого системного запаморочення у пацієнтів з ішемічним інсультом у вертебробазилярному басейні (ВББ) у гострий період.Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко‑неврологічне та нейровізуалізаційне обстеження 145 пацієнтів (85 чоловіків та 60 жінок віком від 33 до 85 років (середній вік — (59,5 ± 11,7) року) з гострим інфарктом у судинах ВББ. Хворих розподілили на дві групи: 1‑ша (89 (61,4 %)) — із системним запамороченням, 2‑га (56 (38,6 %)) — без системного запаморочення. Виконано всі необхідні інструментальні та лабораторні дослідження відповідно до галузевих стандартів. Локалізацію інфарктних вогнищ та їх розмір визначено на дифузійно‑зважених зображеннях магнітно‑резонансної томографії (МРТ) головного мозку.Результати. Хворі з ішемічним інсультом у ВББ і системним запамороченням частіше були жіночої статі (53,0 та 21,4 %, p 0,54 см3 (відношення шансів — 5,8, 95 % довірчий інтервал — 1,7 — 11,3; р = 0,001) асоціювалися з розвитком системного запаморочення при гострому ішемічному інсульті у ВББ.Висновки. Локалізація та об’єм інфарктного вогнища є значущими предикторами розвитку системного запаморочення у пацієнтів з ішемічним інсультом у ВББ.

Мета — вивчити особливості клінічних виявів спастичності за шкалою Ashworth у хворих на розсіяний склероз (РС) залежно від типу перебігу, тривалості захворювання та ступеня неврологічного дефіциту за шкалою ЕDSS.Матеріали і методи. Обстежено 72 хворих на РС з ознаками спастичності (37 жінок і 35 чоловіків віком від 22 до 60 років). Оцінку неврологічного дефіциту проводили за шкалою EDSS, кількісну оцінку вираженості змін м’язового тонусу — за модифікованою шкалою Ashworth (Modified Ashworth Scale).Результати. Середній бал спастичності у групі з тривалістю захворювання до 5 років становив 1,38 ± 0,15, у групі з тривалістю 6—10 років — 1,47 ± 0,14, у групі з тривалістю понад 10 років — 1,91 ± 0,15. Коефіцієнт кореляції між рівнем спастичності та тривалістю захворювання — 0,368 (середньої сили прямо пропорційний зв’язок). Середній бал спастичності у групі пацієнтів із рецидивно‑ремітивним типом РС становив 1,24 ± 0,1, у групі хворих із вторинно‑прогресивним типом — 2,06 ± 0,16, у групі пацієнтів із первинно‑прогресивним типом — 1,76 ± 0,31. Різниця між трьома групами за критерієм Краскела — Уолліса була статистично значущою (р, Цель — изучить особенности клинических проявлений спастичности по шкале Ashworth у больных рассеянным склерозом (РС) в зависимости от типа течения, длительности заболевания и степени неврологического дефицита по шкале ЕDSS.Материалы и методы. Обследованы 72 больных РС с признаками спастичности (37 женщин и 35 мужчин в возрасте от 22 до 60 лет). Оценку неврологического дефицита проводили по шкале EDSS, количественную оценку выраженности изменений мышечного тонуса — по модифицированной шкале Ashworth (Modified Ashworth Scale).Результаты. Средний балл спастичности в группе с длительностью заболевания до 5 лет составил 1,38 ± 0,15, в группе с продолжительностью 6—10 лет — 1,47 ± 0,14, в группе с продолжительностью свыше 10 лет — 1,91 ± 0,15. Коэффициент корреляции между уровнем спастичности и длительностью заболевания — 0,368 (средней силы прямо пропорциональная связь). Средний балл спастичности в группе пациентов с рецидивирующе‑ремиттирующим типом РС составил 1,24 ± 0,1, в группе больных со вторично‑прогрессирующим типом — 2,06 ± 0,16, в группе пациентов с первично‑прогрессирующим типом — 1,76 ± 0,31. Разница между тремя группами по критерию Краскела — Уоллиса была статистически значимой (р, Objective — to study the clinical manifestations of spasticity on Ashworth scale in patients with MS, depending on the type of course, duration of the disease and the degree of neurological deficit on the EDSS scale.Methods and subjects. 72 patients with MS with signs of spasticity (37 women and 35 men aged 22 to 60 years) were enrolled into the examination. Neurological deficit assessment was performed with the EDSS scale. Modified Ashworth Scale was used to quantify the severity of changes in muscle tone. Statistical data processing was performed using descriptive statistics methods.Results. The average spasticity score was 1.38 ± 0.15 in the group with 5 years disease duration, in the group with 6 — 10 years disease duration it was 1.47 ± 0.14, in the group with the duration more than 10 years it was 1.91 ± 0.15. The correlation coefficient of spasticity score and disease duration was 0.368 (average direct link). The average spasticity score in the group of patients with RRRS was 1.24 ± 0.1, in the group with SPMS — 2.06 ± 0.16, in the group with PPRS — 1.76 ± 0.31. The difference between the three groups by the Kruskal‑Wallis test was significant (< 0.0001). The correlation coefficient of spasticity and degree of disability was 0.7 — a strong direct link. The average spasticity score in patients with an EDSS score of 3 — 4 was 0.82 ± 0.12, in the group of patients with a score of 4.5 — 5.5 — 1.29 ± 0.09, in patients with a score of 6 — 7 — 2, 34 ± 0.19. The difference between the three groups by the Kruskal‑Wallis test was significant (< 0.0001). The correlation coefficient was 0.681, which is close to a strong direct link. Comparing groups with different disorders degree in the pyramid system (extremities paresis prevalence), a significant difference of parameters was obtained (p

1 червня 2018 р. у м. Києві відбулася нарада експертів, на якій розглядали актуальні питання діагностики і лікування розсіяного склерозу. За результатами наради запропоновано рекомендації щодо лікування хворих на ремітивний розсіяний склероз в Україні., 1 июня 2018 г. в г. Киеве состоялось совещание экспертов, на котором рассматривались актуальные вопросы диагностики и лечения рассеянного склероза. По результатам совещания предложены рекомендации относительно лечения больных на ремиттирующий рассеянный склероз в Украине., On June 1, 2018, the conference of experts, on thatexamined the pressing questions of diagnostics and treatmentof the dissipated sclerosis, took place in Kyiv. On results aconference recommendations are offered in relation totreatment of patients with the remitting multiple sclerosisin Ukraine.

The article is devoted to the questions of preschool children sports training. Human functional systems (cardiovascular, respiratory and muscular) of 3-6 years old children are considered. Physiological and psychophysiological features of the preschool children development in ontogenesis are described. The links between phychophysiological child development and the organization of technical and physical training in children's sport are shown Статья посвящена вопросам спортивно-оздоровительной тренировки де-тей дошкольного возраста. Рассмотрены состояния функциональных систем (сердечной-сосудистой, дыхательной и мышечной) организма детей 3-6 лет. Описаны физиологические и психофизиологические особенности развития детей дошкольного возраста в онтогенезе и их связь с организацией технической и физической подготовки в детском спорте.

Testimonies and efficiency of application of antihomotoxic preparations at treatment of illnesses of the nervous system are considered., Рассмотрены показания и эффективность применения антигомотоксических препаратов при лечении болезней нервной системы., Розглянуті показання і ефективність застосування антигомотоксичних препаратів при лікуванні хвороб нервової системи.