Особливості взаємозв’язку спастичності у хворих на розсіяний склероз зі ступенем інвалідизації, нейрофункціональними та нейропсихологічними розладами

Objective — to analyze the relationship between the level of spasticity in patients with MS with the degree of neurological deficit by the EDSS scale and the results of neurofunctional and neuropsychological research.Methods and subjects. We examined 100 patients with a clinical diagnosis of MS with spasticity symptoms. The Modified Ashwort Scale was used to quantify the severity of changes in muscle tone. The EDSS scale was used to assess the degree of disability. T25‑FW and 9‑HPT tests were performed to assess the functional status of the upper and lower extremities. Neuropsychological tests were performed to assess pain on the VAS scale, fatigue on the MFIS scale, and EuroQol‑5D quality of life.Results. The highest level of total spasticity score was in the group of patients with the highest degree of disability 5.5 — 7.0 points and was 6.29 ± 0.82 points. The correlation and regression analysis confirmed that the following factors have the greatest correlation with the total score of spasticity: the level of total EDSS (coefficient of determination D = 42.1 %), pyramidal disorders (D = 50.7 %) and pelvic dysfunction (D = 44.4 %).Conclusions. There was a significant strong correlation between total spasticity and the degree of disability of patients with MS on the EDSS scale (rs = 0.649; p
Цель — проанализировать взаимосвязь уровня спастичности у больных рассеянным склерозом (РС) со степенью неврологического дефицита по шкале EDSS, результатами нейрофункциональных и нейропсихологических исследований.Материалы и методы. Обследованы 100 больных с клинически достоверным диагнозом РС с признаками спастичности. Для количественной оценки выраженности изменений мышечного тонуса применяли модифицированную шкалу Эшворта. Для оценки степени инвалидизации использовали шкалу EDSS. Проведены тесты 25‑футовой ходьбы (Т25‑FW) и с девятью отверстиями и стержнями (9‑HPT) для оценки функционального состояния верхних и нижних конечностей, нейропсихологические тесты с оценкой боли по визуальной аналоговой шкале, усталости по шкале MFIS и качества жизни по опроснику EuroQol‑5D.Результаты. Наибольший суммарный балл спастичности был в группе больных с высокой степенью инвалидизации (5,5 — 7,0 баллов) — (6,29 ± 0,82) балла. Корреляционно‑регрессионный анализ подтвердил, что наибольшую взаимосвязь с суммарным баллом спастичности имеют такие факторы, как уровень инвалидизации по шкале EDSS (коэффициент детерминации (D) = 42,1 %), пирамидные нарушения (D = 50,7 %) и нарушения функции тазовых органов (D = 44,4 %).Выводы. Выявлена статистически значимая сильная корреляционная связь между суммарным баллом спастичности и степенью инвалидизации больных РС по шкале EDSS (rs = 0,649; р
Мета — проаналізувати взаємозв’язок рівня спастичності у хворих на розсіяний склероз (РС) зі ступенем неврологічного дефіциту за шкалою EDSS, результатами нейрофункціонального та нейропсихологічного дослідження.Матеріали і методи. Обстежено 100 хворих з клінічно достовірним діагнозом РС з ознаками спастичності. Для кількісної оцінки вираженості змін м’язового тонусу застосовували модифіковану шкалу Ешворта. Для оцінки ступеня інвалідизації використовували шкалу EDSS. Проведено тести 25‑футової ходьби (Т25‑FW) і з дев’ятьма отворами та стрижнями (9‑HPT) для оцінки функціонального стану верхніх та нижніх кінцівок, нейропсихологічні тести з оцінкою болю за візуальною аналоговою шкалою, втоми за шкалою MFIS та якості життя за опитувальником EuroQol‑5D.Результати. Найбільший сумарний бал спастичності був у групі хворих з найвищим ступенем інвалідизації (5,5 — 7,0 балів) — (6,29 ± 0,82) бала. Кореляційно‑регресійний аналіз підтвердив, що найбільший взаємозв’язок із сумарним балом спастичності мають такі чинники, як рівень інвалідизації за шкалою EDSS (коефіцієнт детермінації (D) = 42,1 %), пірамідні порушення (D = 50,7 %) і порушення функції тазових органів (D = 44,4 %).Висновки. Виявлено статистично значущий сильний кореляційний зв’язок між сумарним балом спастичності та ступенем інвалідизації хворих на РС за шкалою EDSS (rs = 0,649; р