Search

The article deals with the study of nutritional status in patients with chronic inflammatory bowel disease (CIBD) using bioimpedancemetry. 40 patients with CIBD were examined. The high prevalence of deviations in the percentage of fat mass in the body (87.5 %) has been detected, with a predominance of nutritional deficiency (65.0 %) associated with a decrease in the body’s adaptive capabilities and severe course of the disease. 70.0 % of patients were characterized by redistribution of water sectors of the body due to increased amount of extracellular fluid and reduced amount of intracellular fluid, which was more significant in patients with increased nutritional status compared to patients with nutritional deficiency. More expressed changes of the component composition of the body were in patients with Crohn’s disease.

The article deals with an actual problem — the state of the microflora of the colon and faecal calprotectin level in patients with chronic inflammatory bowel diseases with different nutritional status. The study involved 76 patients with chronic inflammatory bowel diseases, including 28 patients with Crohn’s disease and 48 — with ulcerative colitis. We analyzed the findings depending on the nosology and nutritional status. It was found that among the patients of studied groups, patients with subcompensated form of dysbiosis dominated. Reducing the concentration of bifidobacteria in the colon content of patients from group III was detected more often — in 78.9 % of cases. Deficiency of lactobacilli was most often observed in patients of group II (92.3 %). The content of calprotectin was significantly increased in 84.2 % of patients, it positively correlated with the degree of severity of the disease and did not depend on their nutritional status.

Стаття присвячена порівняльній характеристиці різних похідних 5-аміносаліцилової кислоти. Дослідження останніх десятиліть змінили уявлення про можливості застосування аміносаліцилатів у терапії різних запальних захворювань кишечника. У зв’язку з невідомою етіологією хвороби Крона та неспецифічного виразкового коліту етіотропної терапії цих захворювань немає. Сутність лікування зводиться до гальмування активності запалення при загостреннях і проведенні курсів протирецидивної терапії. Численні дослідження, проведені протягом останніх 20 років, показали, що основу базисної терапії хронічних неспецифічних запальних захворювань кишечника становлять препарати 5-аміносаліцилової кислоти, або саліцилати. При виборі лікарської форми слід ураховувати відмінності між препаратами месалазину залежно від типу оболонки. Показано, що з точки зору фармакокінетики найбільш ефективними лікарськими формами месалазину для лікування неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона з ураженням товстої кишки є таблетки з кишковорозчинним покриттям, що забезпечує рН-залежне поступове вивільнення 5-аміносаліцилової кислоти на протязі усієї товстої кишки. Наявні на сьогодні на фармацевтичному ринку препарати 5-аміносаліцилової кислоти здатні контролювати перебіг виразкового коліту та хвороби Крона з ураженням товстої кишки в переважної більшості пацієнтів. Застосування препаратів 5-аміносаліцилової кислоти не обмежується терапією неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона. Препарат широко застосовується при інших захворюваннях кишечника, таких як дивертикулярна хвороба товстої кишки, банальні коліти, променеві ураження ободової кишки, а також для лікування такої поширеної хвороби, як синдром подразненого кишечника. Результати дослідження, що було проведено у відділенні захворювань кишечника ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» упродовж 2 років, показали позитивний ефект 20-денного лікування Месаколом неускладненої дивертикулярної хвороби. Месакол у дозі 1600 мг на добу призвів до повного купірування абдомінальної симптоматики у 68,7 % хворих.

У статті наведено дані параметрів метаболізму заліза та цитокінів (IL-6 і TNF-α) у хворих на хронічні запальні захворювання кишечника (ХЗЗК). Матеріалом для дослідження була кров 69 пацієнтів із ХЗЗК з анемією та 26 — без анемії. Вивчено особливості основних показників ферокінетики (заліза, загальної залізозв’язуючої здатності сироватки, насичення трансферину залізом, феритину, трансферинового рецептора, еритропоетину, гепсидину) залежно від рівня гемоглобіну та типу анемії. Показано взаємозв’язок порушень обміну заліза з рівнем прозапальних цитокінів (IL-6 та TNF-α).

Одним із частих системних проявів хронічних запальних захворювань кишечника є анемічний синдром, що значно погіршує якість життя хворих, асоціюється з тяжкістю перебігу хвороби та резистентністю до лікування. Анемія у хворих на хронічні запальні захворювання кишечника має мультифакторну природу та пов’язана з втратою крові внаслідок кишкових кровотеч, недостатнім надходженням та абсорбцією нутрієнтів, а також з основним запальним процесом. Найчастіше спостерігається поєднання залізодефіцитної анемії та анемії хронічного захворювання. Стаття присвячена лікуванню анемічного синдрому у хворих на хронічні запальні захворювання кишечника залежно від типу анемії та рівня гепсидину-25 у сироватці крові.

Обстежено 69 хворих на хронічні запальні захворювання кишечника з анемічним синдромом. Групу порівняння становили хворі на хронічні захворювання кишечника без анемії. Встановлено, що розвиток анемії асоціюється з експресією прозапальних цитокінів ІЛ-6 та особливо ФНП-α. Виявлено пригнічення поглинальної активності нейтрофільних гранулоцитів, що сприяє хронізації запального процесу. Посиленню деструктивних процесів сприяє підвищення продукції супероксидного аніону нейтрофільними гранулоцитами і моноцитами.