Search

Досліджено вплив чинників на перебіг про- цесу одержання феноло-крезоло-формальдегідної смоли (PhCRF). З використанням практичних даних розроблено адекватну експериментально-статистичну математичну (ЕСМ) модель. На її основі встановлено оптимальні значення чинників процесу одержання PhCR-F, які забезпечують високі вихід і температуру розм’якшення смоли. Порівняно прогнозовані на основі ЕСМ та практичні дані процесу одержання PhCR-F. The effect of factors on the process of obtaining phenol-cresol-formaldehyde resin (PhCR-F) has been studied. By using empirical evidence, the adequate experimental statistical-mathematical (ESM) model has been developed. Based on this model, the optimal values of the process factors for obtaining PhCR-F have been identified, bringing about both high yield and softening point of the resin. Data predicted on the basis of the ESM model were compared with empirical evidence about PhCR-F preparation.

Методом поліконденсації «сирих» фенолів з формальдегідом синтезовано феноло-крезоло-формальдегідну смолу (ФКФС) з фенольної фракції кам’яновугільної смоли. Прове- дено модифікування дорожніх бітумів цією смолою. За різного вмісту ФКФС встановлено можливість її ефективного викорис- тання у якості модифікатора дорожніх нафтових бітумів. Встановлено, що ФКФС є ефективною адгезійною добавкою для дорожніх бітумів. Визначено структурний тип окисненого та модифікованого бітумів за критерієм групового-хімічного складу та розрахунковими критеріями. The phenol-cresol-formaldehyde resin (PhCR-F) obtained from phenolic fraction of coal tar has been synthesized via the polycondensation method of “raw” phenols with formaldehyde. The modification of road bitumen by this resin was carried out. PhCR-F in different concentrations was found to be effectively used as a modifier of road bitumen. It was shown that PhCR-F is an effective adhesive additive for road bitumen. The structural types of the oxidized and modified bitumen were determined according to the group-chemical composition and calculated criteria.

A bulk amount of unserviceable toxic cresylic acid waste has been disposed off in a safe and environmentally benign manner. A process to immobilize this waste into non-toxic solid cresol formaldehyde polymer has been developed. Initial study was performed for 1.0 Kg batch size for optimizing the process parameters and conditions, and on the basis of this data, process was scaled-up for bulk disposal (100 Kg / batch). The effect of ratio of reactants, type of catalyst [H2SO4, NaOH and Ca(OH)2], catalyst concentration, reaction temperature and reaction time have been studied in a batch process. Maximum immobilization in the 1.0 Kg batch studies was obtained when cresylic acid and formaldehyde were taken in a molar ratio 1 : 1.5 using NaOH as a catalyst. For bulk polymerization, a ratio of 1.0 : 1.2 (cresylic acid : formaldehyde) with NaOH {0.7 % (wt. / wt. of total charge)} was found optimum. The final polymerized product has been buried as per standard procedure in two brick lined pits and finally, the site has been declared as free from the toxic waste.Defence Science Journal, 2011, 61(5), pp.505-511, DOI:http://dx.doi.org/10.14429/dsj.61.515

The design, synthesis, and evaluation of a new resist formulation tailored for use in the deep UV (254 nm) is described. The resist is based on use of 2,2-dimethyl-4,6-dioxo-5-diazo-1,3-dioxolane (5- diazo-Meldrum's acid) and derivatives thereof as a sensitizer for cresol formaldehyde novolac resin. The new class of sensitizers provides an intense bleachable absorbance at 254 nm and couples sensitivity with plasma etch resistance. The resist exhibits remarkable dissolution kinetics which provide for high resolution imaging devoid of standing wave phenomena. A series of experiments designed to provide understanding of the dissolution kinetics are described.

フェノール-ホルムアルデヒド樹脂(以下フェノール樹脂と略記)とクレゾール-ホルムアルデヒド樹脂(以下クレゾール樹脂と略記)の定性分析法を熱分解ガスクロマトグラフィーにより研究した.熱分解温度は800℃で,フィラメント型の直接分解法によった.熱分解のくりかえし精度は約20%であった.フェノール樹脂はクレゾール樹脂に比較して,その熱分解生成物のうち,フェノールと,ο-クレゾール量が多いことを利用して,半定量的基準により定性分析ができることがわかった.定性分析の裏づけとしては,樹脂のメチル基よりもメチレン橋の切断が起こりやすいことに基づいていることが考えられる.本法により未硬化および硬化樹脂を定性分析することができた.