Метою статті є виявлення специфіки австралійського стилю (Нью-Воуг) виконання конкурсних спортивних бальних танців; проведення мистецтвознавчого аналізу техніки виконання конкурсних танцювальних секвенцій стилю Нью-Воуг. Методологія дослідження базується на принципах об’єктивності, історизму, багатофакторності, а для досягнення мети – використані методи наукового пізнання: проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, описовий, логіко-аналітичний. Наукова новизна. Вперше проведено мистецтвознавче дослідження Австралійського стилю конкурсних спортивних бальних танців Нью-Воуг (New Vogue); визначено особливості формування стилю в історичній ретроспективі та виявлено внесок провідних танцюристів і вчителів бальних танців – членів професійних танцювальних організацій Австралії в процесі його канонізації, розглянуто композиційні особливості та специфіку техніки виконання 15-ти конкурсних танцювальних секвенцій у ритмі Повільного фокстроту, Танго, Віденського Вальсу та Маршу. Висновки. Визначено особливості австралійського стилю виконання спортивних бальних танців Нью-Воуг та його відмінності від Міжнародного та Американського: усталеність композицій та різноманіття позицій в парі, зокрема роз’єднання партнерів під час виконання танців; використання танцювальними парами відкритих позицій; можливість виконавців змінювати стиль рухів руками відповідно до власної індивідуальності, що сприяє посиленню видовищності виступів та створенню ефектних художніх образів., Целью статьи является выявление специфики австралийского стиля (Нью-Воуг) выполнения конкурсных спортивных бальных танцев; проведение искусствоведческого анализа техники выполнения конкурсных танцевальных секвенций стиля Нью-Воуг. Методология исследования базируется на принципах объективности, историзма, многофакторности, , а для достижения цели – использованы методы научного познания: проблемно-хронологический, конкретно-исторический, описательный, логико-аналитический. Научная новизна. Впервые проведено искусствоведческое исследование австралийского стиля конкурсных спортивных бальных танцев Нью-Воуг (New Vogue), определены особенности формирования стиля в исторической ретроспективе и выявлен вклад ведущих танцоров и учителей бальных танцев – членов профессиональных танцевальных организаций Австралии в процессе его канонизации; рассмотрены композиционные особенности и специфика техники выполнения 15-ти конкурсных танцевальных секвенций в ритме Медленного фокстрота, Танго, Венского вальса и Марша. Выводы. Определены особенности австралийского стиля исполнения спортивных бальных танцев Нью-Воуг и его отличия от Международного и Американского: устойчивость композиций и разнообразие позиций в паре, в том числе разъединение партнеров во время исполнения танцев; использование танцевальными парами открытых позиций; возможность исполнителей менять стиль движений руками в соответствии с собственной индивидуальности, что способствует усилению зрелищности выступлений и созданию эффектных художественных образов., The purpose of the article is to identify the specifics of the Australian style of performing competitive ballroom dances (New Vogue); to conduct an art critical analysis of the technique of performing competitive dance sequences of the New Vogue style. The research methodology was based on the principles of objectivity, historicism, multifactorness, systematicity, complexity, development and pluralism; to fulfill the research purpose, the following methods of scientific knowledge were used: problem-chronological, concrete-historical, statistical, descriptive, and logical-analytical. The scientific novelty of the work lies in the first attempt to carry out an art critical study of the New Vogue Australian style of competitive ballroom dancing; to determine the peculiarities of the formation of the style in the historical retrospective; to identify the contribution of leading dancers and ballroom dance teachers – members of professional dance organizations of Australia – in the process of its canonization; to consider the compositional features and specifics of the technique of performing fifteen competitive dance sequences in the rhythm of Slow Foxtrot, Tango, Viennese Waltz, and March. Conclusions. The features of the New Vogue Australian style of performing competitive ballroom dances and its distinction from the International and American styles were identified: constancy of compositions and multiplicity of positions in dance couples, including the separation of partners during dance performance; use of open positions by dance couples; the ability of performers to change the style of movements in accordance with their own individuality, which contributes to the enhancement of the visual appeal of performances and the creation of spectacular artistic images.