Search

The article on the material of the „Great Consolidated Spelling Dictionary of Modern Ukrainian Vocabulary” analyzes the composition of triphonemic words with initial breakthrough phoneme in Ukrainian and connecting features of individual phonemes in triphonemic words, constructs models of triphonemic words with initial breakthrough phoneme of modern Ukrainian literary language. The study revealed the composition of triphonemic words with the initial breakthrough phoneme in the Ukrainian language, elucidated the connecting possibilities of phonemes in triphonemic words with the initial breakthrough phoneme and built models of triphonemic words with the initial breakthrough phoneme of modern Ukrainian literary language. The analysis was conducted on the basis of the „Great Consolidated Spelling Dictionary of Modern Ukrainian Vocabulary”. The study is based on the system of phonemes of the Ukrainian language, proposed by P. P. Kostruba. It was found that the most numerous among all three-component models with the first component of the breakthrough phoneme are the following models: POF ‒ 111, PON ‒ 104 and POP ‒ 82, less numerous PNO ‒ 25, POA ‒ 22, PFO ‒ 5, PFF ‒ 1. The most characteristic there are such combinations of elements in the triphonemic distributive structure with the first breakthrough phoneme: „breakthrough + vowel + fricative”, „breakthrough + vowel + semi-open” and „breakthrough + vowel + breakthrough”. Breaking phonemes /t/ and /b/ have the greatest connecting possibilities. The first component among all breakthrough phonemes are the phonemes /t/, /b/, /n/, /k/. Thus, in the modern Ukrainian language among the three-component models with the first component of the breakthrough phoneme the most typical are the following models: POF, PON. Characteristic are such combinations of elements in the triphonemic distributive structure with the first breakthrough phoneme, as: „breakthrough + vowel + fricative”, „breakthrough + vowel + semi-open” and „breakthrough + vowel + breakthrough”. The words in which they occur belong to the periphery of the lexical system of the Ukrainian language. Such distributive structures of three phonemes are not typical for the modern Ukrainian language., У статті на матеріалі „Великого зведеного орфографічного словника сучасної української лексики ” проаналізовано склад трифонемних слів із початковою проривною фонемою в українській мові та сполучувальні можливості окремих фонем у трифонемних словах, побудувано моделі трифонемних слів із початковою проривною фонемою сучасної української літературної мови. З’ясовано, що найчисельнішими серед усіх трикомпонентних моделей із першим компонентом проривною фонемою є такі моделі: PОF – 111, PОN – 104 та PОP – 82, менш чисельні PNO ‒ 25, PОA – 22, PFO – 5, PFF – 1. Найхарактернішими є такі поєднання елементів у трифонемній дистрибутивній структурі із першою проривною фонемою: „проривна + голосна + фрикативна”, „проривна + голосна + напіввідкрита” та „проривна + голосна + проривна”. Найбільші сполучувальні можливості має проривні фонеми /т/ та /б/. Першим компонентом серед усіх проривних фонем найчастіше зустрічаються фонеми /т/, /б/, /п/, /к/. Такі дистрибутивні структури двох фонем не є типовими для сучасної української мови.

The article is dedicated to the study of paradigmatic relations of adjectives on the semantic level in the scientific style. Paradigmatic ties in the nucleus and the first periphery are determined and compared. The object of study is adjectives in the scientific style. The subject of the study is paradigmatic ties on the semantic level. The goal is to investigate and compare paradigmatic ties of adjectives in the scientific style. The topicality is caused by the necessity of study of paradigmatic ties of adjectives in the scientific style as they have not been investigated yet. In our study the statistical method was used such as the correlation analysis which helps to determine intensity and character of ties. The more there is the dependence between signs, the more the quantity of coefficient of correlation will approach to 1. In case of the absence of the statistical dependence the quantity of coefficient of correlation will be about zero or equals zero. Using the quantity of usage LSG of adjectives were divided into the nucleus and the first periphery. Due to the correlation analysis paradigmatic ties of LSG of adjectives within the nucleus and within the first periphery and between them were found and analyzed. In our study the statistical method was used such as χІ -which shows presence or absence of a tie. The coefficient K indicates the force (intensity) of ties. Due to it the ties are divided into strong, mean and weak ones. Statistically meaningful ties of lexical-semantic groups (LSG) of adjectives were analyzed. A scientific novelty is in distinguishing the nucleus and the first periphery and investigating paradigmatic ties between them. Conclusions. LSG of adjectives within the first periphery create not a big number of ties in comparison with the number of ties with LSG of adjectives of the nucleus. LSG of adjectives “Natural and physical state” and “Space value of distance and duration” are distinguished as making up the biggest number of ties with nucleus. The study shows that LSG of adjectives within of the first periphery are more independent between themselves and are able to have free ties. Paradigmatic ties of LSG of adjectives within the nucleus have the tendency to dependence and a mutual influence., L'article est consacré à l'étude des connexions paradigmatiques adjectifs au niveau sémantique dans un style scientifique. Des connexions paradigmatiques sont établies et comparées dans le noyau et la première périphérie. Le but de l'article est d'étudier et de comparer les connexions paradigmatiques des adjectifs dans le style. La pertinence de cette étude est due à la nécessité d'étudier les connexions paradigmatiques adjectifs dans un style scientifique. L'étude a utilisé une méthode statistique, à savoir l'analyse de corrélation, qui vous permet d'établir le degré et la nature de la relation. Isolement du noyau et de la première périphérie, l'étude des connexions comme à l'intérieur du noyau et de la périphérie, ainsi que les connexions paradigmatiques entre eux est la nouveauté scientifique de l'œuvre. Conclusion. Les connexions paradigmatiques des adjectifs LSG 1 de la périphérie sont plus indépendantes entre elles, capables de entrer dans des connexions libres. Et entre les LSG des adjectifs du noyau, on note une tendance à la dépendance, à la sélectivité et à lainfluence mutuelle., Статья посвящена изучению парадигматических связей прилагательных на семантическом уровне в научном стиле. Устанавливаются и сравниваются парадигматические связи в ядре и первой периферии. Цель статьи – исследовать и сравнить парадигматические связи прилагательных в научном стиле. Актуальность данного исследования обусловлена необходимостью изучения парадигматических связей прилагательных в научном стиле. В исследовании использован статистический метод, а именно корелляционный анализ, который позволяет установить степень и характер связей. Выделение ядра и первой периферии, изучение связей как внутри ядра и 1 периферии, а также парадигматичских связей между ними является научной новизной работы. Выводы. Парадигматические связи ЛСГ прилагательных 1 периферии болем независимы между собой, способны вступать в свободные связи. А между ЛСГ прилагательных ядра отмечаем тенденцию к зависимости, избирательности и взаимовлиянию., Стаття присвячена вивченню парадигматичних зв'язків прикметників на семантичному рівні в науковому стилі. Встановлюються і порівнюються парадигматичні зв'язки в ядрі і першої периферії. Мета статті - дослідити і порівняти парадигматичні зв'язки прикметників в науковому стилі. Актуальність даного дослідження обумовлена ​​необхідністю вивчення парадигматичних зв'язків прикметників в науковому стилі. У дослідженні використаний статистичний метод, а саме кореляційні аналіз, який дозволяє встановити ступінь і характер зв'язків. Виділення ядра і першої периферії, вивчення зв'язків як всередині ядра і 1 периферії, а також парадигматичних зв'язків між ними є науковою новизною роботи. Висновки. Парадигматичні зв'язки ЛСГ прикметників 1 периферії більш незалежні між собою, здатні вступати у вільні зв'язки. А між ЛСГ прикметників ядра відзначаємо тенденцію до залежності, вибірковості та взаємовпливу.

The article is dedicated to the study of combinability of adjectives with lexical-semantic groups (LSG) of nouns in the belle-lettres, publicistic and scientific styles. The object of the investigation is syntactical combinability of adjectives with nouns, the subject is statistically meaningful ties on the syntactical level. The goal is a comparative characteristic of syntactical combinability of adjectives with nouns in the belle-lettres, publicistic and scientific styles of the modern English language. Topicality is caused by the necessity of comparison of syntactical combinability in three styles. In our study the statistical method was used such as χ² - which shows presence or absence of a tie. In such a way standard elements of contextual sets of adjecives with lexical-semantic groups (LSG) of nouns were found. The coefficient K indicates the force (intensity) of ties. Due to it the ties are divided into strong, mean and weak ones. Statistically meaningful ties of adjectives with LSG of nouns were analyzed. A scientific novelty is in finding standard ties for adjectives that gave a possibility to determine peculiarities of func-tioning of adjectives in each style. Conclusions. The belle-lettres style is distinguished by a number of statistically meaningful ties as well as ties which are characteristic to only the belle-lettres style. The scientific style is between the belle-lettres and publicistic styles. A number of the same statistically meaningful ties was found more between the belle-lettres and publicistic styles (9) in comparison with the scientific and belle-lettres ones (5) and the publicistic and scientific ones (2), Le but de l'article est une description comparative de la compatibilité des adjectifs avec les noms dans les styles artistiques, journalistiques et scientifiques. La pertinence de cette étude est due à la nécessité de comparer la compatibilité syntaxique dans trois styles. L'étude a utilisé une méthode statistique qui montre la présence ou l'absence de communication. Le coefficient K indique la force (intensité) des liaisons. L'attribution de connexions standard pour les adjectifs a permis d'établir les caractéristiques du fonctionnement des adjectifs dans chaque style, ce qui est la nouveauté scientifique de l'ouvrage. Résultats. Le style artistique se distingue par le nombre de relations statistiquement significatives et les relations qui ne sont caractéristiques que du style artistique. Le style scientifique occupe une place intermédiaire entre artistique et journalistique. Le nombre de relations statistiquement significatives identiques a été davantage révélé entre journalistique et artistique (9) que scientifique et artistique (5) et journalistique et scientifique (2), Цель статьи – сравнительная характеристика сочетаемости прилагательных с существительными в художественном, публицистичном и научном стилях. Актуальность данного исследования обусловлена необходимостью сравнения синтаксической сочетаемости в трех стилях. В исследовании использован статистический метод, который показывает наличие или отсутствие связи. Коефициент К указывает на силу (интенсивность) связей. Выделение стандартних связей для прилагательных дало возможность установить особенности функционирования прилагательных в каждом стиле, что является научной новизной работы. Выводы. Художественный стиль отличается количеством статистически значимых связей, так и связями, которые характерны только художественному стилю. Научный стиль занимает промежуточное место между художественным и публицистичным. Количество одинаковых статистически значимых связей виявлено больше между публицистичным и художественным (9) в сравнении с научным и художественным (5) и публицистическим и научным (2), Мета статті - порівняльна характеристика сполучуваності прикметників з іменниками в художньому, публіцистичному і науковому стилях. Актуальність даного дослідження обумовлена необхідністю порівняння синтаксичної сполучуваності в трьох стилях. У дослідженні використаний статистичний метод, який показує наявність або відсутність зв'язку. Коефіцієнт К вказує на силу (інтенсивність) зв'язків. Виділення стандартних зв'язків для прикметників дало можливість встановити особливості функціонування прикметників в кожному стилі, що є науковою новизною роботи. Висновки. Художній стиль відрізняється кількістю статистично значущих зв'язків, так і зв'язками, які характерні тільки для художнього стилю. Науковий стиль займає проміжне місце між художнім і публіцистичним. Кількість однакових статистично значущих зв'язків виявлено більше між публіцистичним і художнім (9) в порівнянні з науковим і художнім (5) і публіцистичним і науковим (2)

The notion of obedience has been the focus of scientific studies since the 1960-s, when the American researcher Stanley Milgram conducted his first experiments in the “Obedience to Authority” series. The experiments were aimed at gaining understanding of the psychological processes that allowed ordinary German citizens to personally participate in executing millions of innocent people in concentration camps under the Nazi rule. However, linguistic studies of obedience are virtually non-existent, which determines the topicality of our research. Thus, the paper makes an attempt of linguistic analysis of the notion of obedience; more specifically, it seeks to determine axiological features of this notion registered in the modernEnglish language. Stage One of the investigation involves the analysis of dictionary definitions and yields grounds to state that 1) key features of the adjective obedient are represented by those of willingness to perform certain actions and pressure exercised by an authority; 2) the meanings of the lexical unit under consideration that are registered by reputable monolingual dictionaries are found to be neither positively, nor negatively charged.Based on the above, Stage Two of the research is aimed at determining the emotive coloring of the lexical unit ‘obedient’ by means of considering its immediate context. At this stage, the data obtained from the British National Corpus testifies to a predominantly positive connotation of the lexical unit under analysis, especially when the latter is used in the context of women. At Stage Three, the investigation makes an attempt at detecting collocationalpeculiarities of the adjective ‘obedient’. According to the analysis of the data obtained from the British National Corpus, most common collocates with the adjective ‘obedient’ (based on their t-score) are the nouns servant, wife, army, dog., Увагу науковців до поняття покірності прикута ще з 1960-х років, з часу проведення Стенлі Мілгремом експериментів, покликаних вивчити механізми, які спонукали громадян Німеччини в роки нацистського панування брати особисту участь у страті мільйонів невинних людей у концентраційних таборах. В статті здійснено спробу лінгвістичного аналізу поняття obedience, а саме, встановлення аксіологічних характеристик цього поняття, зафіксованих у сучасній англійській мові. Аналіз словникових дефініцій лексичної одиниці obedient свідчить про те, що 1) її ключовими ознаками є готовність виконувати певні дії та тиск авторитетного агента; 2) фіксоване словниками значення прикметника obedient позбавлене як негативної, так і позитивної оцінності. На другому етапі дослідження емотивну забарвленість лексичної одиниці obedient з’ясовано шляхом включення її до ширшого контексту. Аналіз вибірки з Британського національного корпусу свідчить про переважно позитивне забарвлення аналізованої лексичної одиниці, особливо в контексті жінок. Третій етап дослідження полягав у виявленні особливостей сполучуваності прикметника obedient. Встановлено, що в корпусі текстів Британського національного корпусу найвищу частоту вживання з прикметником obedient (за мірою t-score) мають іменники servant, wife, army, dog.

У статті досліджено досить специфічні парні словосполучення (біноми), їх структурно-граматичну будову, сполучуваність та класифікацію за семантичною ознакою. Біноми – це стійкі парні сполучення слів, що функціонують як єдина лексична одиниця, значення якої не є сумою значень її компонентів. Умовно біноми поділяються на групи за структурою, сполучуваністю, семантичною ознакою. Особливу увагу привертає класифікація за семантичною ознакою, яка розглядає ці унікальні мовні утворення в аспекті різноманітності їхніх значень та образності. Серед них слід розрізняти такі, у яких закладено лише одне первинне значення, що випливає з повного складу у вказаному контексті, поруч виділяються і звороти, значення яких віднаходиться досить складно через їх багатозначність. Це дуже неоднорідна група одиниць, що відзначаються ступенем усталеності, характером семантичного зв’язку компонентів, що їх утворюють. The article reveals rather specific binominal word combinations (binoms), their structural and grammatical formation, their combinative power, classification according to lexical, grammatical and semantic peculiarities. Being a double short set word combination, a binom functions as a separate lexical unit in which the meaning of the whole is not the sum of the meanings of its components but is based on them and the motivation is apparent. Special attention is given to classification according to semantic peculiarity, which studies these unique language units. Conditionally binoms can be divided into some groups: according to their structure – monosyllabic and manysyllabic; according to their combinative power – those which are combined by means of conjunctions; according to their semantic peculiarity – idiomatic, idiophraseomatic, set word combinations; according to the degree of stability of conjunctions – variably stable and free double expressions.

У фокусі дослідження – полісемантична та мульти¬функціональна одиниця, яка не отримала свого об’єктивного опису. Прeскриптивна та дескриптивна граматики наводять її базові характеристики як прислівника та прикметника у сполученні з дієсловом, прислівником або прикметником та іменником. Проте когнітивна семантика та дискурс-аналіз дав змогу представити very як багатовимірний складник системи англійської мови та структури дискурсу. У результаті дефініційного аналізу значення лексеми verу, її лексико-граматичної та лексико-семантичної сполучуваності, аналізу текстових фрагментів та дискурсу отримано модель семантичної шкали ‘VERY’. The present paper is focused on the polysemous and multifunctional language unit, which has not been fully investigated yet. Prescriptive and descriptive grammar defined its basic features in combination with a verb, an adverb, or an adjective and a noun. However, cognitive grammar and discourse-analysis stipulated its description as a multilateral constituent of the English language system and discourse structure. The definitional analysis of the meaning of the lexeme very, its lexical-grammatical and lexical-semantic combinability, text fragments and discourse analysеs resulted in modeling the ‘VERY’  semantic scale.

У статті досліджено лінгвостатистичні характеристики темпоральних прислівників always – never. Функціональне дослідження антонімів за допомогою статистичних методів визначає актуальність роботи. Автор намагається вирішити такі завдання: визначити граматичну та лексичну сполучуваність прислівників always – never і порівняти її за допомогою статистичних методів. Новизна дослідження полягає в порівняльному аналізі функціонування прислівників always – never відповідно до їх частоти, поширеності, граматичної і лексичної сполучуваності. На основі проведеного дослідження автор підтверджує той факт, що частота є важливим параметром розмежування антонімів. The article is devoted to the investigation of linguostatistical characteristics of temporal adverbs always – never. The functional research of antonyms with the help of statistical methods determines the actuality of the given investigation. The purpose of the research is to determine the peculiarities of functioning temporal adverbs always – never in the texts of fiction. The author tries to solve such tasks: to determine grammatical and lexical combinability of adverbs always-never and to compare it with the help of statistical methods. The novelty of the work lies in the comparative analysis of the functioning of the adverbs always-never according to their frequency, prevalence, grammatical and lexical combinability. On the basis of the given research the author confirms the fact that frequency is very important parameter of antonymous division. The degree of similarity of models in the kernel exceeds the degree of similarity in the periphery that proves the law of preference.

У статті розглядаються синтагми, до складу яких входить лексема der Weg. Проаналізовано, які одиниці можуть формувати лівобічну дистрибуцію лексеми та які значення досліджуваної лексеми реалізуються в тій чи іншій синтагмі. The article deals with the syntagms with the component der Weg. It is analysed what language units can form left-side distribution of the lexeme der Weg and what lexeme meanings are realized in this or that syntagm.

У статті здійснено аналіз сполучуваності лексем beauty та beautiful як прямих номінативної на ад’єктивної номінацій концепту BEAUTY. На основі цього виокремлено певні змістові ознаки в його структурі. In the article the collocability of the lexemes beauty and beautiful as direct nominative and adjectival verbilizators of the concept BEAUTY is examined. On this basis certain semantic features are singled out in its structure.