Method of concentrated bone marrow aspirate (BMAC) injection into aseptic bone necrosis of different localizations are described in the literature, however, without demonstrating structural and functional results for Kienbeck’s disease. Objective. To establish functional and radiological changes at injection of concentrated bone marrow aspirate into lunate bone in combination with scaphoid-trapezoid-trapezius joint temporary fixation in patients with idiopathic lunate bone necrosis. Methods. The procedure was performed in 11 patients. Age 18–46 years (28,9 ± 9,5) 6 women, 5 males. Kienbeck's disease stage II — 4 patients, IIIa — in 2, IIIb in 5 patients. Bone marrow aspirate concentration from the iliac bone was obtained using Arthrex-Angel technique, injection of 2–3 ml of the concentrate with intraosseous needle under X-ray control into the focus of aseptic necrosis of the lunate bone, STT-fixation of the wrist joint in the position of rotational correction of the scaphoid. Immobilization followed for 2 months, than removal of the K-wires and rehabilitation. X-ray, CT control and DASH testing before the procedure and in a year. Results. Five patients (45 %) had a distinct positive clinical and radiological dynamics, definite positive changes on CT (pathological fracture consolidation, lunate bone remodeling), as well as DASH scale improvement, maintenance of wrist joint radiometric parameters and an increase in strength and range of motions in the wrist. Four patients had no significant dynamics, and in two patients there was a distinct decline in function, advance lunate bone destruction, and an increased wrist joint instability. Conclusions. The technique requires advance revision of the conditions under which it demonstrates its effectiveness. Today it can be recommended in addition to other surgical procedures (shortening of the radius, STT arthrodesis), which have more predicted effectiveness., Методики введения концентрированного аспирата костного мозга (КАКМ) в зону асептического некроза кости различной локализации описаны в литературе, но без демонстрации структурно-функциональных результатов в условиях болезни Кинбека.Цель. На основе изучения динамики функциональных и рентгенологических изменений в кистевом суставе определить эффективность введения КАКМ в очаг асептического некроза полулунной кости и временной фиксации ладьевидно-трапецие-трапециевидного сустава в условиях болезни Кинбека.Методы. В исследование включены 11 пациентов (7 женщин, 4 мужчины; возраст (28,9 ± 9,5) года). Стадия болезни по классификации Litchman: II — 2 пациента, IIIа — 3, III б — 6. КАКМ получали из крыла подвздошной кости по методике «Arthrex-Angel» и вводили 2–3 мл под рентгенологическим контролем в очаг асептического некроза полулунной кости. Выполняли STT-фиксацию кистевого сустава в положении ротационной коррекции ладьевидной кости. Через 2 мес. удаляли спицы и начинали реабилитацию. Рентгенографию, КТ и DASH-тестирование проводили до и через год после процедуры.Результаты. У 5 пациентов (45 %) отмечена положительная клинико-рентгенологическая динамика, КТ-признаки консолидации патологического перелома, ремоделирования полулунной кости, субъективное улучшение по шкале DASH, сохранение рентгенометрических показателей кистевого сустава, увеличение силы и амплитуды движений запястья. У 4 человек существенной динамики заболевания не отмечено, а у 2 зафиксировано ухудшение функции, дальнейшая деструкция кости, нарастание показателей нестабильности кистевого сустава.Выводы. Необходимо дальнейшее изучение условий, при которых методика обнаруживает свою эффективность. Сегодня она может быть рекомендована как дополнение к хирургическим процедурам (укорочение лучевой кости, STT-артродез), которые имеют более прогнозируемую эффективность., Методики введення концентрованого аспірату кісткового мозку (КАКМ) в зону асептичного некрозу кістки різної локалізації описані в літературі, проте без демонстрації структурно-функціональних результатів за умов хвороби Кінбека. Мета. На підставі вивчення динаміки функціональних і рентгенологічних змін у кистьовому суглобі визначити ефективність введення КАКМ у вогнище асептичного некрозу півмісяцевої кістки та тимчасової фіксації човноподібно-трапеціє-трапецієподібного суглоба за умов хвороби Кінбека. Методи. У дослідження включено 11 пацієнтів (7 жінок, 4 чоловіки; вік (28,9 ± 9,5) року). Стадія хвороби за класифікацією Litchman: II — 2 пацієнти, IIIа — 3, ІІІб — 6. КАКМ отримували з крила клубової кістки за методикою «Arthrex-Angel» і вводили 2–3 мл під рентгенологічним контролем у вогнище асептичного некрозу півмісяцевої кістки. Виконували STT-фіксацію кистьового суглоба в положенні ротаційної корекції човноподібної кістки. Через 2 міс. видаляли спиці та починали реабілітацію. Рентгенографію, КТ і DASH-тестування проводили до і через рік після процедури. Результати. У 5 пацієнтів (45 %) відзначено позитивну клініко-рентгенологічну динаміку, КТ-ознаки консолідації патологічного перелому, ремоделювання півмісяцевої кістки, суб’єктивне поліпшення за шкалою DASH, збереження рентгенометричних показників кистьового суглоба, збільшення сили й амплітуди рухів зап’ястка. У 4 осіб суттєвої динаміки захворювання не помічено, а у 2 зафіксовано погіршення функції, подальша деструкція кістки, наростання показників нестабільності кистьового суглоба. Висновки. Необхідне подальше вивчення умов, за яких методика виявляє свою ефективність. Сьогодні вона може бути рекомендована як доповнення до хірургічних процедур (вкорочення променевої кістки, STT-артродез), котрі мають більш прогнозовану ефективність.