Search

Хронический эндометрит — клинико-морфологический синдром, при котором в результате персистирующего повреждения эндометрия инфекционным агентом возникают множественные вторичные морфо-функциональные изменения, нарушающие циклическую трансформацию и рецептивность слизистой оболочки тела матки [1].В последние годы отмечается тенденция к увеличению частоты хронического эндометрита на 14%, что может быть связано с широким распространением применения внутриматочных контрацептивов, медицинских абортов, эволюцией микробного фактора – увеличение частоты внутриклеточной микрофлоры и вирусно-бактериальных ассоциаций в качестве возбудителей эндометрита [1]. Кроме того, длительная антигенная стимуляция иммунокомпетентной системы приводит к ее функциональной перегрузке, истощению и развитию аутоиммунных реакций, вызывающих дополнительное повреждение ткани. Таким образом, патологический круг замыкается, и хронический воспалительный процесс приобретает волнообразно-прогрессирующий характер [2], [3].На кафедре акушерства и гинекологии с курсом ИДПО, ФГБОУ ВО БГМУ, было проведено исследование, цель которого была выявить варианты нарушения менструальной функции у пациенток с хроническим эндометритом. В исследовании приняли участие 86 женщин. Пациентки были разделены на две группы. В первую группу вошли женщины с нарушениями гемодинамики в сосудах малого таза, вторую группу составили пациентки без нарушений гемодинамики в сосудах малого таза. С помощью аппарата УЗ-диагностики экспертного класса Voluson 8 осуществлялась ультразвуковая морфометрия сосудов малого таза и оценка толщины М-эхо на 7-й день после овуляции, для изучения кровотока на всех уровнях «сосудистого дерева» была проведена оценка индекса резистентности. В ходе исследования были выявлены нарушения менструальной функции по типу гипоменореи у обследованных из 1-й группы – до 86%, в отличие от 2-й группы, где гипоменорея выявлена у 42% пациенток. Дисменорея наблюдалась у 52% пациенток из 1-й группы и у 40% женщин из 2-й группы. У пациенток с нарушениями гемодинамики было выявлено уменьшение М-эхо в «окно имплантации», отсутствие кровотока в спиральных артериях. В ходе проведенного исследования, выявили, что у пациенток с хроническим эндометритом на фоне патологии гемодинамики чаще всего встречается нарушение менструального цикла(МЦ) по типу гипоменореи. Именно у таких пациенток было выявлено уменьшение М-эхо в «окно имплантации», отсутствие кровотока в спиральных артериях., Chronic endometritis is a clinical and morphological syndrome in which multiple secondary morpho-functional changes occur as a result of persistent endometrial damage by an infectious agent, impairing cyclic transformation and receptivity of the uterine body mucus membrane [1].In recent years, there has been a 14% increase in the incidence of chronic endometritis, which may be due to the widespread use of intrauterine contraceptives, medical abortions, the evolution of the microbial factor - an increase in the frequency of intracellular microflora and virus-bacterial associations as pathogens of endometritis [1]. In addition, prolonged antigenic stimulation of the immunocompetent system leads to its functional overload, exhaustion and development of autoimmune responses, causing additional tissue damage. Thus, the pathological circle closes, and the chronic inflammatory process acquires a wave-progressive character [2], [3].A study was conducted at the Department of Obstetrics and Gynecology with the course of supplementary professional education at the Bashkir State Medical University, aimed at identifying variants of menstrual dysfunction in patients with chronic endometritis. Eighty-six women took part in the research. The patients were divided into two groups. The first group included the women with hemodynamic abnormalities in the small pelvic vessels; the second group consisted of the patients without hemodynamic abnormalities in the small pelvic vessels. Ultrasonic morphometry of small pelvic vessels and assessment of endometrial thickness on the 7th day after ovulation were performed using an expert class Voluson 8 ultrasound diagnostic device to study the blood flow at all the levels of the "vascular tree". The study revealed menstrual dysfunction of the hypomenorrhea type in the examined patients of Group 1 - up to 86%, in contrast to Group 2 where hypomenorrhea was detected in 42% of the patients. Dysmenorrhea was observed in 52% of the patients in Group 1 and in 40% of the women in Group 2. Patients with hemodynamic disorders were found to have decreased endometrial echo in the "implantation window", absence of blood flow in the spiral arteries. The study showed that patients with chronic endometritis against the background of hemodynamic pathology most often have menstrual cycle disorders (MC) of hypomenorrhea type. These patients were found to have decreased endometrial echo in the "implantation window", lack of blood flow in the spiral arteries., Международный научно-исследовательский журнал, №8(122) (2022)

The World Health Organization estimates dysmenorrhea as the most important cause of a chronic pelvic pain. Its prevalence among adolescents and young women ranges from 40 % to 90 %, and varies, depending on age, country of residence and population density of the area. Primary dysmenorrhea is responsible for reducing the quality of life, absenteeism in the workplace or at school, refusing to participate in community and sporting events, changing of pain perception and sleep disturbance. There is evidence of its relationship with an early menarche, a family history, a length of the menstrual cycle, bad habits, poor sleep hygiene, an unbalanced diet, sedentary lifestyle and obesity. Characteristic features of a personality contribute in a certain way, making women prone to neuroticism and pain catastrophizing to be more at risk of developing dysmenorrhea. Irritable bowel syndrome, musculoskeletal pain and interstitial cystitis often accompany dysmenorrhea and respond to its treatment positively. Despite the proven validity of nonsteroidal anti­inflammatory drugs treatment there are resistant forms of menstrual pain, those make a search for alternative therapy relevant., По оценкам Всемирной организации здравоохранения, дисменорея является наиболее важной причиной хронической тазовой боли. Ее распространенность среди подростков и молодых женщин колеблется от 40 до 90 % и варьирует в зависимости от возраста, страны проживания и густоты населенности местности. Первичная дисменорея ответственна за снижение качества жизни, отсутствие на работе или в школе, отказ от участия в общественных и спортивных мероприятиях, изменение восприятия боли и нарушения сна. Имеются данные о ее взаимосвязи с ранним менархе, отягощенным семейным анамнезом, длительностью менструального цикла, вредными привычками, плохой гигиеной сна, несбалансированным питанием, малоподвижным образом жизни и ожирением. Определенную лепту вносят характерологические особенности личности, делая женщин, склонных к невротизации и катастрофизации боли, более подверженными риску развития дисменореи. Синдром раздраженного кишечника, мышечно­скелетная боль и интерстициальный цистит часто сопутствуют дисменорее и положительно реагируют на ее лечение. Несмотря на доказанную обоснованность терапии нестероидными противовоспалительными препаратами, встречаются резистентные формы менструальной боли, что делает актуальными поиски альтернативных методов лечения., За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, дисменорея є найважливішою причиною хронічного тазового болю. Її поширеність серед підлітків і молодих жінок коливається від 40 % до 90 % і варіює залежно від віку, країни проживання та густоти населеності місцевості. Первинна дисменорея відповідальна за зниження якості життя, відсутність на роботі або в школі, відмову від участі в громадських та спортивних заходах, зміну сприйняття болю і порушення сну. Є дані про її взаємозв’язок з раннім менархе, обтяженим сімейним анамнезом, тривалістю менструального циклу, шкідливими звичками, поганою гігієною сну, незбалансованим харчуванням, малорухливим способом життя й ожирінням. Певну лепту вносять характерологічні особливості особистості, роблячи жінок, схильних до невротизації й катастрофізації болю, більш схильними до ризику розвитку дисменореї. Синдром подразненого кишечника, м’язово­скелетний біль та інтерстиціальний цистит часто супроводжують дисменорею і позитивно реагують на її лікування. Незважаючи на доведену обґрунтованість терапії нестероїдними протизапальними препаратами, зустрічаються резистентні форми менструального болю, що робить актуальними пошуки альтернативних методів лікування.

Dysmenorrhoea and intermenstrual pelvic pain are the most common symptoms of clinical manifestations of adenomyosis, which significantly impair the quality of women’s life. Adequate and long-term pain correction and alternative therapeutic approaches became extremely important for patients with adenomyosis during the COVID-19 pandemic. Research objective: to examine the clinical efficacy of nitric oxide donor (L-arginine) in the complex treatment of pelvic pain syndrome associated with adenomyosis.Materials and methods. The study included 63 women diagnosed with adenomyosis. Patients were divided into 2 groups by simple randomization: I (D) group (n = 31) received dydrogesterone 30 mg from 5 to 25 days of the menstrual cycle, II (D+T) group (n = 32) in addition to dydrogesterone received a nitric oxide donor L-arginine (Тivortin) according to the scheme. Pelvic pain was assessed before treatment with a Visual Analogue Scale and a McGill Pain Questionnaire, and an assessment of the overall pain impact on women's well-being was based on the SF-36 Health Status Survey. The effectiveness of pelvic pain therapy was assessed after the first and third months of treatment, as well as three months after the end of therapy with the above methods.Results. Researchers achieved a therapeutic effect in the treatment of chronic pelvic pain in both study groups, but in group II (D + T) after 3 months of treatment there was a significant reduction in pelvic pain, while patients of the standard therapy group have prolonged progestogen intake. There was a further improvement in the clinical condition in group I (D) after 6 months of follow-up, as well as no recurrence of pain in group II (D + T).Conclusions. The results of study demonstrate a significant effect of Tivortin as part of complex therapy on the rate of achievement and duration of therapeutic effect in the treatment of pelvic pain associated with adenomyosis., В большинстве случаев клинические проявления аденомиоза манифестируют в виде болевого синдрома в менструальный и межменструальный период, что в значительной мере нарушает качество жизни женщин. В период пандемии COVID-19 перед пациентками с аденомиозом встал чрезвычайно актуальный вопрос адекватной и долговременной коррекции болевого синдрома и использования возможностей альтернативных терапевтических подходов. Цель исследования: изучение клинической эффективности донатора оксида азота (L-аргинин) в составе комплексной терапии синдрома тазовой боли, ассоциированной с аденомиозом.Материалы и методы. В исследование вошли 63 женщины с диагностированным аденомиозом. Методом простой рандомизации пациентки были разделены на 2 группы: I (Д) группа (n = 31) в качестве терапии получала дидрогестерон 30 мг с 5 по 25 день менструального цикла, II (Д+Т) группа (n = 32) дополнительно к стандартной терапии дидрогестероном получала донатор оксида азота L-аргинин (Тивортин) по схеме. Оценка тазовой боли проводилась до начала лечения с использованием визуально-аналоговой шкалы и болевого опросника Мак-Гилла, оценка суммарного воздействия болевого синдрома на общее состояние обследованных проводилась на основе неспецифического опросника качества жизни SF-36 Health Status Survey. Эффективность терапии синдрома тазовой боли оценивалась после первого и третьего месяцев лечения, а также через 3 месяца после окончания терапии с использованием вышеуказанных методов.Результаты. В обеих группах обследования удалось достичь терапевтического эффекта в лечении тазовой боли, однако в группе II (Д+Т) значительное снижение интенсивности тазовой боли наблюдалось уже через 3 месяца лечения, в то время как пациенткам группы стандартной терапии прием гестагенов был пролонгирован. Через 6 месяцев наблюдения отмечено дальнейшее улучшение клинического состояния пациенток I (Д) группы, а также отсутствие рецидива болевого синдрома у женщин II (Д + Т) группы.Выводы. Результаты исследования демонстрируют значительное влияние препарата Тивортин в составе комплексной терапии на скорость достижения и продолжительность терапевтического эффекта в лечении тазовой боли, ассоциированной с аденомиозом., Аденоміоз найчастіше маніфестує у вигляді менструального та міжменструального больового синдрому, що значною мірою порушує якість життя жінок. В період пандемії COVID-19 перед пацієнтками з аденоміозом постало надзвичайно актуальне питання адекватної та довготривалої корекції больового синдрому і використання можливостей альтернативних терапевтичних підходів. Мета дослідження: вивчення клінічної ефективності донатора оксиду азоту (L-аргініну) в комплексному лікуванні синдрому тазового болю, асоційованого з аденоміозом.Матеріали та методи. У дослідження було включено 63 жінки з діагностованим аденоміозом. Методом простої рандомізації пацієнтки були поділені на 2 групи: І (Д) група (n = 31) як терапію отримувала дидрогестерон 30 мг з 5 по 25 день менструального циклу, ІІ (Д+Т) група (n = 32) додатково до дидрогестерону отримувала донатор оксиду азоту L-аргінін (Тівортін) за схемою. Оцінка тазового болю проводилась до початку лікування з використанням візуально-аналогової шкали та больового опитувальника Мак-Гілла, оцінка сумарного впливу больового синдрому на самопочуття жінок проводилась на основі неспецифічного опитувальника якості життя SF-36 Health Status Survey. Ефективність терапії тазового болю оцінювалась після першого та третього місяців лікування, а також через 3 місяці після закінчення терапії за вищезазначеними методами.Результати. Дослідникам вдалося досягти терапевтичного ефекту в лікуванні хронічного тазового болю в обох групах обстеження, однак у групі ІІ (Д+Т) значне зниження інтенсивності рівня тазового болю спостерігалося вже через 3 місяці лікування, в той час як пацієнткам групи стандартної терапії було пролонговано прийом гестагенів. Через 6 місяців спостереження відмічено подальше покращення клінічного стану пацієнток І (Д) групи, а також відсутність рецидиву больового синдрому в жінок ІІ (Д+Т) групи.Висновки. Результати дослідження демонструють значний вплив препарату Тівортін в складі комплексної терапії на швидкість досягнення і тривалість терапевтичного ефекту в лікуванні тазового болю, що асоційований з аденоміозом.

The objective: to study and analyze the indicators of the diagnostic informativeness of the echographic study of anomalies in the development of the uterus and vagina with impaired outflow of menstrual blood in girls. Materials and methods. For the study, a group of 37 patients (n=37), from 10 to 19 years old, was selected, who were divided into 2 subgroups: 1 subgroup – patients with doubling of the uterus and vagina without disturbing the outflow of menstrual blood (n=25), 2 subgroup – patients with doubling uterus and vagina with partial aplasia of one vagina (n=12). Most of the subjects – 26 girls (10,3 %) – applied for a referral to clarify the diagnosis, 11 (29,7 %) – without complaints from the genitals for differential diagnosis. Results. At vaginoscopy at all patients the mucous membrane of pink color with well expressed folding. According to ultrasound of the pelvic organs in 1 subgroup in 17 patients the vagina was divided into 2 parts full, and in 8 – incomplete septum, two uteruses were located, parallel to each other, the contours were smooth, clear, M-echo was determined in both uteruses, two cervix with cervical canals. In subgroup 2, 9 patients showed protrusion of different sizes of one of the walls of the vagina, 2 patients in the lateral, 1 – in the upper lateral zone of the vagina was determined by a punctate hole with an inflammatory roller – fistulous entrance to the second vagina. In all patients from the side of the aplasia of the vagina, the uterine cavity is expanded from 10 to 25 mm, filled with echonegative contents. The reliability of the results of ultrasound scanning of anomalies of genital development is equal: the sensitivity of the method – 84,0 %, specificity – 90,9 %, accuracy – 89,1 %. Conclusions. Manifestation of malformations of the genitals with impaired outflow of menstrual blood occurs at puberty, as after menarche above the aplastic segment of the genital tract accumulates menstrual blood and tumor formation, accompanied by characteristic clinical manifestations. Diagnosis of this pathology is quite complex, which can lead to errors in determining the nature of the pathological condition and, as a consequence, unwarranted surgery. Thus, the need to further improve the methods of diagnosis and management of patients with doubling of the uterus and vagina with impaired menstrual blood flow remains relevant, which will identify diseases at an earlier age or immediately after the appearance of complaints and symptoms., Цель исследования: изучить и проанализировать показатели диагностической информативности эхографического исследования аномалий развития матки и влагалища с нарушением оттока менструальной крови у девушек. Материалы и методы. Для исследования отобрано группу 37 больных в возрасте от 10 до 19 лет, которых распределили на две подгруппы: 1-я подгруппа – 25 пациенток с удвоением матки и влагалища без нарушения оттока менструальной крови, 2-я подгруппа – 12 пациенток с удвоением матки и влагалища с частичной аплазией одного влагалища. Большинство исследуемых – 26 (10,3 %) девушек – обратились по направлению для уточнения диагноза, у 11 (29,7 %) девушек отсутствовали жалобы со стороны половых органов для дифференциальной диагностики. Результаты. При вагиноскопии у всех пациенток отмечена слизистая оболочка розового цвета с хорошо выраженной складчатостью. По данным УЗИ органов малого таза в 1-й подгруппе у 17 пациенток влагалище разделено на две части полной, а у 8 – неполной перегородкой, определялись две матки, расположенные параллельно друг другу, контуры ровные, четкие, в обеих матках определялось М-эхо, визуализировались две шейки матки с цервикальными каналами. Во 2-й подгруппе у 9 пациенток просматривалось выпячивание разных размеров одной из стенок влагалища, у 2 больных в латеральной зоне влагалища, у 1 – в верхнелатеральной определялось точечное отверстие с воспалительным валиком – свищевой вход во второе влагалище. У всех пациенток со стороны аплазированного влагалища полость матки расширена от 10 до 25 мм, заполненная эхонегативным содержимым. Достоверность результатов УЗ-сканирования аномалий развития половых органов равна: чувствительность метода – 84,0 %, специфичность – 90,9 %, точность – 89,1 % Заключение. Манифестация пороков развития половых органов с нарушением оттока менструальной крови возникает в пубертатном возрасте, так как после менархе выше аплазированного отрезка половых путей накапливается менструальная кровь, формируется опухолевидное образование, сопровождающееся характерными клиническими проявлениями. Диагностика данной патологии достаточно сложная, что может привести к ошибкам в определении характера патологического состояния и, как следствие, к необоснованным оперативным вмешательствам. Таким образом, потребность дальнейшего совершенствования методов диагностики и тактики ведения больных с удвоением матки и влагалища с нарушением оттока менструальной крови остается актуальной, что позволит выявлять заболевания в более раннем возрасте или сразу после появления жалоб и симптомов., Мета дослідження: вивчити і проаналізувати показники діагностичної інформативності ехографічного дослідження аномалій розвитку матки та піхви з порушенням відтоку менструальної крові у дівчат. Матеріали та методи. Для дослідження відібрано 37 хворих віком від 10 до 19 років, яких розподілили на дві підгрупи: 1-а підгрупа – 25 пацієнток з подвоєнням матки та піхви без порушення відтоку менструальної крові, 2-а підгрупа – 12 пацієнток з подвоєнням матки і піхви з частковою аплазією однієї піхви. Більшість досліджуваних – 26 (10,3 %) дівчат – звернулись за направленням для уточнення діагнозу, в 11 (29,7 %) дівчат не було скарг з боку статевих органів для диференціальної діагностики. Результати. Під час вагіноскопії в усіх пацієнток відзначена слизова оболонка рожевого кольору з добре вираженою складчастістю. За даними УЗД органів малого таза у 1-й підгрупі у 17 пацієнток піхва розділена на дві частини повною, а у 8 пацієнток – неповною перетинкою, визначались дві матки, розташовані паралельно одна одній, контури рівні, чіткі, в обох матках визначалось М-ехо, візуалізувались дві шийки матки з цервікальними каналами. У 2-й підгрупі у 9 пацієнток проглядалось вип’ячування різних розмірів однієї зі стінок піхви; у 2 хворих у латеральній зоні піхви, в 1 – у верхньолатеральній визначали точковий отвір із запальним валиком – норицевий вхід у другу піхву. У всіх пацієнток з боку аплазованої піхви порожнина матки розширена від 10 до 25 мм, заповнена ехонегативним вмістом. Достовірність результатів УЗ-сканування аномалій розвитку статевих органів становила: чутливість методу – 84,0 %, специфічність – 90,9 %, точність – 89,1 %. Заключення. Маніфестація вад розвитку статевих органів з порушенням відтоку менструальної крові настає у пубертатному віці, позаяк після менархе вище аплазованого відрізку статевих шляхів накопичується менструальна кров, формується пухлиноподібне утворення, що супроводжується характерними клінічними проявами. Діагностика даної патології досить складна, що може призвести до помилок у визначенні характеру патологічного стану і, як наслідок, до необґрунтованих оперативних втручань. Отже, потреба подальшого удосконалення методів діагностики і тактики ведення хворих з подвоєнням матки та піхви з порушенням відтоку менструальної крові залишається актуальною, що дозволить виявляти захворювання у більш ранньому віці або відразу після появи скарг і симптомів.

Introduction. Herlyn-Werner-Wunderlich syndrome is a complex abnormality in the development of the female genitourinary system, which includes the uterus didelphys, the longitudinal septum of the vagina with obstruction of one half and ipsilateral agenesis of the kidney. The exact prevalence of this syndrome is unknown, but some publications indicate that the frequency of this pathology ranges from 0.16 to 10% among all female genital tract malformations. Clinical case. The article presents a clinical case of a 14-year-old patient with Herlyn-Werner-Wunderlich syndrome, who was diagnosed and treated in time. Diagnostic approaches and treatment were also discussed. The patient complained about progressive dysmenorrhea from the age of menarche within 6 months, which became intolerable and did not pass after receiving symptomatic therapy. Ultrasound examination of the pelvis and kidneys revealed a combined anomaly of the genitourinary system: the uterus didelphys, right-sided hematocolpos and hemato cervix, agenesis of the right kidney. Magnetic resonance imaging of the pelvic organs and abdominal cavity confirmed that the patient had Herlyn-Werner-Wunderlich syndrome. Excision of the longitudinal septum of the vagina with the formation of a single vagina was carried out. About 200 ml of thick, dark blood was released during the excision of the septum from the "blind" right vagina.. There were neither intraoperative nor postoperative complications. The patient was discharged home in a stable condition on the 5th day. Twelve days after discharge from the hospital, the patient had their period that lasted for 6 days and was painless. The patient had no more complaints. Conclusions. Early diagnosis of Herlyn-WernerWunderlich syndrome and its surgical correction will prevent serious gynecological complications. The combined use of expert ultrasound and magnetic resonance imaging plays a decisive role in the diagnosis of this syndrome. The key to success in the management of patients with HerlynWerner-Wunderlich syndrome is the coordinated work of a multidisciplinary team with the involvement of a pediatric gynecologist, urologist, radiologist, ultrasound specialist and anesthesiologist. In cases of intrauterine diagnosis of agenesis of one kidney or other pathology of renal development in female fetuses, a differential diagnosis with Herlyn-Werner-Wunderlich syndrome should be made later before the onset of menarche., Введение. Синдром Херлина-Вернера-Вундерлиха – комплексная аномалия розвития мочеполовой системы, которая включает удвоение матки, продольную перегородку влагалища с обструкцией одной ее половины и ипсилатеральную агенезию почки. Точная распространенность данного синдрома неизвестна, однако некоторые публикации свидетельствуют о том, что донной патологии коледлится от 0,16 до 10% среди всех аномалий развития женских половых органов. Клинический случай. В статье представлен клинический случай 14-летней пациентки с синдромом Херлина-Вернера-Вундерлиха, который был вовремя диагностирован и хирургически пролеченный, обсуждены диагностические подходы и лечение. Пациентка жаловалась на прогрессирующую дисменорею с возраста менархе в течение 6 месяцев, которая становилась невыносимой и не проходила после приема симптоматической терапии. При проведении ультразвукового обследования органов малого таза и почек было диагностировано совмещенную аномалию развития мочеполовой системы: удвоение матки, правосторонний гематокольпос и гематоцервикс, агенезия правой почки. Магнитно-резонансная томография органов малого таза и брюшной полости подтвердила наличие у пациентки синдрома Херлина-Вернера-Вундерлиха. Проведено иссечение продольной перегородки влагалища с образованием единого влагалища. Во время иссечение перегородки "слепого" правого влагалища выделилось около 200 мл густой, темной крови. Никаких интраоперационных и послеоперационных осложнений не было. Пациентку на 5-е сутки в удовлетворительном состоянии выписали домой. Через 12 дней после выписки из стационара у пациентки началась очередная менструация, которая длилась 6 дней, прошла безболезненно. Каких-либо других жалоб пациентка не высказывала. Выводы. Ранняя диагностика синдрома ХерлинаВернера-Вундерлиха и его хирургическая коррекция позволит предупредить возникновение серьезных гинекологических осложнений. В диагностике данного синдрома определяющую роль играет сочетанное использование экспертного ультразвукового обследования и магнитнорезонансной томографии. Залогом успеха в ведении пациенток с синдромом Херлина-Вернера-Вундерлиха является слаженная работа мультидисциплинарной команды с привлечением детского гинеколога, уролога, рентгенолога, специалиста ультразвуковой диагностики и анестезиолога. В случаях внутриутробной диагностики агенезии одной почки или иной патологии развития почек у плодов женского пола следует в дальнейшем до наступления возраста менархе провести дифференциальную диагностику с синдромом Херлин-Вернера-Вундерлиха., Вступ. Синдром Херліна-Вернера-Вундерліха – комплексна аномалія розвитку жіночої сечостатевої системи, яка включає подвоєння матки, повздовжню перегородку піхви з обструкцією однієї її половини та іпсілатеральну агенезію нирки. Точна поширеність даного синдрому невідома, однак окремі публікації свідчать про те, що частота даної патології коливається від 0,16 до 10% серед усіх аномалій розвитку жіночих статевих органів. Клінічний випадок. В статті презентовано клінічний випадок 14-річної пацієнтки із синдромом ХерлінаВернера-Вундерліха, який був вчасно діагностований та хірургічно пролікований, обговорено діагностичні підходи та лікування. Пацієнтка скаржилась на прогресуючу дисменорею з віку менархе впродовж 6 місяців, яка ставала нестерпною і не проходила після прийому симптоматичної терапії. При проведенні ультразвукового обстеження органів малого тазу та нирок було діагностовано поєднану аномалію розвитку сечостатевої системи: подвоєння матки, правобічний гематокольпос та гематоцервікс, агенезія правої нирки. Магнітнорезонансна томографія органів малого тазу та черевної порожнини підтвердила наявність у пацієнтки синдрому Херліна-Вернера-Вундерліха. Проведено висічення повздовжньої перегородки піхви з утворенням єдиної піхви. Під час висічення перетинки зі “сліпої” правої піхви виділилось біля 200 мл густої, темної крові. Жодних інтраопераційних та післяопераційних ускладнень не було. Пацієнтку на 5-ту добу в задовільному стані виписано додому. Через 12 днів після виписки зі стаціонару у пацієнтки розпочалася чергова менструація, яка тривала 6 днів, і пройшла безболісно. Будь-яких інших скарг пацієнтка не висловлювала. Висновки. Рання діагностика синдрому Херліна-Вернера-Вундерліха та його хірургічна корекція дасть змогу попередити виникнення серйозних гінекологічних ускладнень. В діагностиці даного синдрому визначальну роль відіграє поєднане використання експертного ультразвукового обстеження та магнітно-резонансної томографії. Запорукою успіху у веденні пацієнток із синдромом Херліна-Вернера-Вундерліха є злагоджена робота мультидисциплінарної команди із залученням дитячого гінеколога, уролога, рентгенолога, спеціаліста ультразвукової діагностики та анестезіолога. У випадках внутрішньоутробної діагностики агенезії одної нирки чи іншої патології розвитку нирок у плодів жіночої статі слід в подальшому до настання віку менархе провести диференційну діагностику з синдромом Херліна-Вернера-Вундерліха

Рurpose of the study was to evaluate the influence of Isthmocele (IC) hysteroscopic repair on symptoms (abnormal uterine bleeding, dysmenorrhea) in premenopausal patients with residual myometrium thickness more than 2.4 mm and to assess myometrial thickness 3, 6 and 12 month post surgery.Materials and methods. It was a prospective case series of symptoms evaluation and myometrium thickness following hysteroscopic IC repair in premenopausal women not willing to conceive. Diagnosis of IC was based on 2D transvaginal ultrasound and symptom evaluation. Symptom frequency and residual myometrium thickness by ultrasound were evaluated before hysteroscopic repair and after 3, 6 and 12 months after it in patients with IC as single possible cause of symptoms.Results. In the period from January 2017 to January 2018 there were 32 cases of symptomatic IC in premenopausal women. 8 (25%) of them had coexisting uterine pathology that could cause AUB, these women were not included in hysteroscopic treatment efficacy analysis. Thus 24 patients with residual myometrium thickness of more than 2.4mm and not willing to conceive underwent hysteroscopic repaire of IC. Three months after surgery, most patients reported a complete relief of symptoms: abnormal uterine bleeding reduced from 33.3% (8 patients) to 4.2% (1 patient); intermenstrual bleeding form 75% (18 patients) to 12.5% (3 patients); dysmenorrhea – from 91.7% (22 patients) to 29.2 (7 patients). This effect was even more prominent after 6 and 12 months. Average residual myometrium thickness values changed in the following way: 3.6 ± 0.9 before surgery; 4.9 ± 1.2 mm after 3 months; 5.9 ± 1.0 mm after 6 month and 6.5 ± 1.1 mm after 12 months.Conclusion. Hysteroscopic repair of IC is a technically feasible, safe and highly effective procedure for symptoms (abnormal uterine bleeding, pelvic pain, dysmenorrhea) in women with other uterine pathology excluded and not willing to conceive. Efficacy and specific features technical performance and medical treatment in cases with coexisting adenomyosis and other uterine pathology are to be defined in future studies as such cases are frequent., Целью исследования стала оценка влияния гистероскопического восстановления истмоцеле (ИЦ) на симптомы (аномальные маточные кровотечения, дисменорея) у пациенток репродуктивного возраста с резидуальной толщиной миометрия более 2,4 мм и оценка толщины миометрия через 3, 6 и 12 месяцев после операции.Материалы и методы. Это было проспективное исследование серии случаев динамики симптомов и толщины миометрия после гистероскопической коррекции ИЦ у женщин репродуктивного возраста, не имевших репродуктивных планов. Диагностика ИЦ базировалась на 2D-трансвагинальном УЗИ и оценке симптомов до гистероскопического восстановления и через 3, 6 и 12 месяцев после него у пациенток с ИЦ как единственно возможной причиной симптомов.Результаты. В период с января 2017 по январь 2018 было зарегистрировано 32 случая симптоматического ИЦ у женщин репродуктивного возраста. 8 (25%) из них имели сопутствующую патологию матки, которая могла вызвать аномальные маточные кровотечения, эти женщины не были включены в анализ эффективности гистероскопического лечения. Таким образом, 24 пациенткам без репродуктивных планов с резидуальной толщиной миометрия более 2,4 мм было проведено гистероскопическое лечение ИЦ. Через три месяца после операции большинство пациенток сообщили о полном облегчении симптомов: частота аномальных маточных кровотечений снизилась с 33,3% (8 пациенток) до 4,2% (1 пациентка), межменструальные кровотечения – с 75% (18 пациенток) до 12,5% (3 пациентки), дисменорея – с 91,7% (22 пациентки) до 29,2% (7 пациенток). Этот эффект был еще более заметен через 6 и 12 месяцев. Средние значения резидуальной толщины миометрия изменялись следующим образом: 3,6 ± 0,9 мм перед операцией; 4,9 ± 1,2 мм через 3 месяца; 5,9 ± 1,0 мм через 6 месяцев и 6,5 ± 1,1 мм через 12 месяцев.Вывод. Гистероскопическая коррекция ИЦ является технически осуществимой, безопасной и высокоэффективной процедурой в отношении симптомов (аномальные маточные кровотечения, тазовая боль, дисменорея) при условии исключения других причин и отсутствия репродуктивных планов. Эффективность и специфические технические особенности операции и медикаментозного лечения в случаях с имеющимся аденомиозом и другой патологией матки должны быть определены в будущих исследованиях, поскольку такие случаи являются частыми., Метою дослідження стала оцінка впливу гістероскопічного відновлення істмоцеле (ІЦ) на симптоми (аномальні маткові кровотечі, дисменорея) у пацієнток репродуктивного віку з резидуальною товщиною міометрія понад 2,4 мм та оцінка товщини міометрія через 3, 6 та 12 місяців після операції.Матеріали та методи. Це було проспективне дослідження серії випадків динаміки симптомів та товщини міометрія після гістероскопічної корекції ІЦ у жінок репродуктивного віку, які не мали репродуктивних планів. Діагностика ІЦ базувалася на 2D-трансвагінальному УЗД та оцінці симптомів до гістероскопічного відновлення і через 3, 6 та 12 місяців після нього у пацієнток із ІЦ як єдиною можливою причиною симптомів.Результати. У період з січня 2017 року по січень 2018 року було зареєстровано 32 випадки симптоматичного ІЦ у жінок репродуктивного віку. 8 (25%) з них мали супутню патологію матки, яка могла викликати аномальні маткові кровотечі, ці жінки не були включені до аналізу ефективності гістероскопічного лікування. Таким чином, 24 пацієнткам без репродуктивних планів із резидуальною товщиною міометрія понад 2,4 мм було проведене гістероскопічне лікування ІЦ. Через три місяці після операції більшість пацієнток повідомили про повне полегшення симптомів: частота аномальних маткових кровотеч знизилася від 33,3% (8 пацієнток) до 4,2% (1 пацієнтка); міжменструальні кровотечі – від 75% (18 пацієнток) до 12,5% (3 пацієнтки); дисменорея – від 91,7% (22 пацієнтки) до 29,2% (7 пацієнток). Цей ефект був ще помітнішим через 6 та 12 місяців. Середні значення резидуальної товщини міометрія змінювались таким чином: 3,6 ± 0,9 мм перед операцією; 4,9 ± 1,2 мм через 3 місяці; 5,9 ± 1,0 мм через 6 місяців і 6,5 ± 1,1 мм через 12 місяців.Висновок. Гістероскопічна корекція ІЦ є технічно здійсненною, безпечною та високоефективною процедурою щодо симптомів (аномальні маткові кровотечі, тазовий біль, дисменорея) за умови виключення інших причин та відсутності репродуктивних планів. Ефективність та специфічні технічні особливості операції та медикаментозного лікування у випадках із наявним аденоміозом та іншою патологією матки мають бути визначені у майбутніх дослідженнях, оскільки такі випадки є частими.

The goal – to study the effectiveness of the therapeutic effects of Karachi-lake peloids in women with chronic endometritis (CE). Material and methods. 240 women of reproductive age (27,0 ± 2,9 years) with morphologically verified CE and impaired reproductive function were examined and treated. The first group (108 women) received standard rehabilitation therapy (according to the Russian Ministry of Health order from 24.12.2012, № 1502н); the second group (132 women) were treated by combination of standard rehabilitation therapy and complex mud applications on the lower half of the body in a spa treatment at Karachi-lake. Results. After treatment it was revealed down-regulation of clinical manifestations of chronic inflammation in the endometrium of patients of both groups. Complex treatment was characterised by more prominent regression of inflammation: pelvic pain remained only in 4,2 % of patients in the second group compared with the first one – 13,8 % (p < 0,0001). Normalization of menstrual function after treatment with peloids was observed in 89 women (66,6 %), while conventional therapy – in 33 patients (29,6 %) (p < 0,011). Conclusions: It justifies the use of a new approach to the treatment of CE patients with peloids in spa Karachi-lake. The clinical efficacy of treatment of patients with CE by peloids of Karachi-lake appears to have more pronounced positive results than with standard rehabilitation scheme, namely the reduction of the frequency and intensity of abdominal pain and pain in lumbosacral area, also dyspareunia, dysmenorrhea frequency decrease, and libido increase.

В кратком обзоре приведены материалы исследований, раскрывающие возможности нового подхода к персонифицированной медицине с позиций теории хаоса и самоорганизации систем, даны пояснения к основным терминам этой теории, являющейся базисом формулирования третьей (синергетической) парадигмы. Это понятие квазиаттрактора, вектора состояния системы, внешних управляющих воздействий и др. Определена значимость методов теории хаоса и самоорганизации систем при анализе информации в акушерско-гинекологических исследованиях. Представлены примеры использования лазерного низкоинтенсивного, среднеи крайневысокочастотного электромагнитного излучения, их сочетанного использования, транскраниальной электростимуляции. Основным выводом из анализа литературных данных является целесообразность идти от пациента, больного – через применение различных технологий оздоровления и лечения – к созданию пакетов лечебно-оздоровительных технологий разноуровневого воздействия для обеспечения нового результата, не являющегося суммой составляющих технологий., This brief review presents the materials of research, revealing the possibility of a new approach to personalized medicine from the standpoint of the theory of chaos and self-organization systems. The authors explain the concepts of quasi-attractor, the state vector of the system, the external control actions, which are the basic terms of this theory and the basis for the formulation of the third (synergetic) paradigm. The significance of methods of the chaos theory and self-organization systems for the information analysis in obstetric research is determined. The review contains the examples of the use of laser low-intensity, medium and ultrahigh-frequency electromagnetic radiation, their combined use, transcranial electrostimulation. The authors conclude on the feasibility of the approach: from the patient through the application of various technologies of healing and treatment to the creation of package of therapeutic and recreational technologies of different levels of exposure to provide a new result, which is not the sum of the component technologies.

Введение. В статье освещены вопросы диагностики и лечения психосоматических расстройств при дисменорее. Дана характеристика особенностей течения заболевания при гипонозогнозических и гипернозогнозических реакциях организма. Определена значимость и представлены механизмы, определяющие эффективность воздействия транскраниальной электростимуляции и лазерофореза серотонина. Цель исследования. Установить особенности клинической картины психосоматических заболеваний у женщин с дисменореей и выявить целесообразность использования при них транскраниальной электростимуляции и лазерофореза серотонина. Материалы и методы исследования. В группе из 159 женщин при клиническом исследовании определялись в динамике показатели эндогенного психоэмоционального стресса как основы психосоматических расстройств (интенсивность болевого синдрома по визуальной аналоговой шкале, тест MMPI, определяли тест Спилбергера, ситуативную и личную тревожность). Выделено 2 группы. По этим показателям выделялись 2 группы – с нормальными и патологическими значениями. 1 группа – 87 женщин с соматоформными расстройствами, 2 группа – 72 женщины с психосоматическими расстройствами. Лечебные мероприятия осуществлялись чрескожным введением серотонина (методом лазерофореза) и проведением транскраниальной электростимуляции. Результаты и их обсуждение. Показано улучшение показателей теста MMPI, Спилбергера, реактивной и личностной тревоги, уменьшение болевого синдром по визуальной аналоговой шкале – в группах с проведенным курсом лазерофореза серотонина и транскраниальной электростимуляции. Заключение. Установлена симптоматика риска прогрессирования психоэмоционального стресса и сопряженных с ним соматоформного и психосоматического синдромов, и возможности эффективной их коррекции лазерофорезом серотонина и транскраниальной электростимуляцией., Introduction. The article highlights the issues of diagnosis and treatment of psychosomatic disorders in dysmenorrhea. The characteristic features of the disease with hyponosognosic and hypernosognosic reactions of the body are given. The significance is determined and the mechanisms that determine the effectiveness of transcranial electrical stimulation and laser phoresis of serotonin are presented. Research purpose was to establish the clinical picture of psychosomatic diseases in women with dysmenorrhea and to identify the feasibility of using transcranial electrical stimulation and laser phoresis of serotonin. Materials and research methods. In a clinical study of 159 women, the authors determined the dynamics of endogenous psychoemotional stress as the basis of psychosomatic disorders (pain intensity according to the visual analogue scale, MMPI test, the Spielberger test, situational and personal anxiety). According to these indicators, 2 groups were distinguished - with normal and pathological values. The first group (n=87) of women with somatoform disorders, the 2nd group (n= 72) of women with psychosomatic disorders. Therapeutic measures were carried out by percutaneous administration of serotonin (by laser phoresis) and transcranial electrical stimulation. Results and its discussion. In groups with a course of laser phoresis of serotonin and transcranial electrical stimulation, an improvement in the indicators of the MMPI test, the Spielberger test, reactive and personal anxiety, and a decrease in pain syndrome on a visual analogue scale were revealed. Conclusion. The authors established the symptomatology of the risk of progression of psycho-emotional stress and associated somatoform and psychosomatic syndromes, and the possibility of their effective correction by laser phoresis of serotonin and transcranial electrical stimulation

The purpose of the described research was to study the effectiveness of the use of micronized progesterone in the treatment of premenstrual syndrome. 68 women of reproductive age from 18 to 40 years old (mean age 31.2 ± 5.3 years) with premenstrual syndrome of mild and moderate severity were studied. The women were randomized into two groups: the treatment group (n = 35) and the control group (n = 33). The study groups were comparable in age and forms of premenstrual syndrome.Patients of treatment group received therapy with Proginorm OVO, 200 mg per day from 16 to 25 days of the menstrual cycle for three cycles. The drug Proginorm OVO was chosen taking into account its properties, which are similar to the properties of natural endogenous progesterone in the presence of progestogenic, antiestrogenic and light antiandrogenic and aldosterone effects. The women of control group did not receive drugs. To alleviate the condition, for patients of both groups were recommended non-drug measures: optimization of work and rest, balanced nutrition, active lifestyle with moderate physical exertion.Authors concluded that the use of micronized progesterone is appropriate and effective in treating the main manifestations of premenstrual syndrome, especially with regard to pain, changes in behavior and symptoms of fluid retention in the body. In this case, the period of premenstrual syndrome manifestations treatment is advisable to continue up to 6 months, preventing the rapid recovery of symptoms after cessation of therapy., Целью описанного в статье исследования было изучение эффективности использования микронизированного прогестерона в лечении предменструального синдрома.Были исследованы 68 женщин репродуктивного возраста от 18 до 40 лет (средний возраст 31,2 ± 5,3 года) с предменструальным синдромом легкой и средней степени выраженности. Исследуемые женщины были распределены методом рандомизации на две группы: группу лечения (n = 35) и группу контроля (n = 33). Группы исследования были сопоставимы по возрасту и формам предменструального синдрома.Пациентки группы лечения получали терапию препаратом «Прогинорм ОВО» по 200 мг в день с 16 до 25 дня менструального цикла в течение трех циклов. Препарат«Прогинорм ОВО» был выбран с учетом его свойств, которые подобны свойствам природного эндогенного прогестерона при наличии гестагенного, антиэстрогенного и легкого антиандрогенного и альдостеронового воздействия. Женщины группы контроля не получали медикаментозных средств лечения. Для облегчения состояния пациенткам обеих групп были рекомендованы немедикаментозные мероприятия: оптимизация режима труда и отдыха, сбалансированное питание, активный образ жизни с умеренными физическими нагрузками.Авторы исследования пришли к выводу, что применение микронизированного прогестерона является целесообразным и эффективным в лечении основных проявлений предменструального синдрома, особенно в отношении болевых проявлений, изменений в поведении и симптомов задержки жидкости в организме. При этом срок лечения проявлений предменструального синдрома целесообразно продолжать до 6 месяцев, профилактируя быстрое восстановление симптоматики после прекращения терапии., Метою описаного в статті дослідження було вивчення ефективності використання мікронізованого прогестерону в лікуванні передменструального синдрому. Було досліджено 68 жінок репродуктивного віку від 18 до 40 років (середній вік 31,2 ± 5,3 роки) з передменструальним синдромом легкого та середнього ступеня вираженості. Досліджувані жінки були розподілені методом рандомізації на дві групи: група лікування (n = 35) та група контролю (n = 33). Групи дослідження були зіставні за віком та формами передменструального синдрому.Пацієнтки групи лікування отримували терапію препаратом «Прогінорм ОВО» по 200 мг на день з 16 до 25 дня менструального циклу протягом трьох циклів. Препарат«Прогінорм ОВО» був вибраний з урахуванням його властивостей, які подібні до властивостей природного ендогенного прогестерону за наявності гестагенного, антиестрогенного та легкого антиандрогенного й альдостеронового впливу. Жінки групи контролю не отримували медикаментозних засобів лікування. Для полегшення стану пацієнткам обох груп були рекомендовані немедикаментозні заходи: оптимізація режиму праці та відпочинку, збалансоване харчування, активний спосіб життя з помірними фізичними навантаженнями.Автори дослідження дійшли висновку, що застосування мікронізованого прогестерону є доцільним та ефективним у лікуванні основних проявів передменструального синдрому, особливо стосовно больових проявів, змін в поведінці та симптомів затримки рідини в організмі. При цьому термін лікування проявів передменструального синдрому доцільно продовжувати до 6 місяців, профілактуючи швидке відновлення симптоматики після припинення курсу терапії.

Вивчали особливості лікування жінокз порушенням менструальної функції (дисменорея, передменструальний синдром, поліменорея). Проведені дослідження і дані літератури показали високу поширеність передменструального синдрому, дисменореї, тазових болів, позаматкової вагітності, безпліддя серед жінок, що перенесли запальні процеси жіночих статевих органів. Було проведено вивчення динаміки клінічних проявів передменструального синдрому, дисменореї, поліменореї на фоні запальних змін геніталій у жінок, яким в комплексне лікування застосовували гормональний контрацептивний препарат Ліндінет 20 (Гедеон Ріхтер) у комбінації з антигомотоксичним препаратом Гінекохеель. Результати дослідження показали, що монофазний мікродозований контрацептивний препарат Ліндінет 20 і антигомотоксичний препарат Гінекохеель є ефективними та безпечними засобами, які необхідно включати в схему лікування порушень менструальної функції (дисменорея, поліменорея, передменструальний синдром) у жінок з хронічними запальними процесами внутрішніх статевих органів.

Dysmenorrhea is one of the most spread diseases in gynecological practice. The pathology rate is about 45–95 % of menstruated women.Aim of the research was to determine clinical and social aspects of women with dysmenorrhea.Materials and methods. The study involved 155 women with diagnosis dysmenorrhea who formed the basic group. 55 persons had primary form of disease (the I group), 100 patients – secondary one (the II group). Control group included 30 women without pathology. Intensity of pain was determined by Visual Analogue Scale, quality of life – 36-Item Short Form Health Survey. For statistical analysis we used program Stаtistica 6.0.Results. We did not find any association between employment, body mass index and development of dysmenorrhea. The number of persons with reduced physical activity was 1.86 times more in the group with dysmenorrhea (61.94 %) than among healthy individuals (33.33 %; χ2 = 7.28, P = 0.007; OR = 3.84, CI = 1.67–8.83, P = 0.002). Gynecological pathology in anamnesis had only 46.67 % of controls and 74.19 % of basic group patients (χ2 = 7.77, P = 0.005; OR = 3.29, CI = 1.47–7.33, P = 0.004). High rate of gynecological diseases among patients with dysmenorrhea was due to great frequency of this pathology in the women of the II group. Almost the same rate of primagravida and multigravida was also among persons in the observed groups.Duration of pain syndrome usually was 1–2 days in the I group women. Persons of the II group indicated prolonged pain syndrome during menses lasting 2–4 days. Besides this, chronic pelvic pain (χ2 = 19.42, P < 0.001 compared to the I group), dyspareunia and dyschezia (χ2 = 5.95, P = 0.03 compared to the I group), pain, which was not connected with menstrual cycle (χ2 = 16.95, P < 0.001 compared to the I group) were typical for patients of the II group. Most women of both groups indicated moderate intensity of pain (67.27 % persons in the I group and 73.00 % in the II). Algomenorrhea, premenstrual syndrome, heavy menstrual bleeding were mostly diagnosed in the persons with secondary dysmenorrhea.All the scores of 36-Item Short Form Health Survey were significantly decreased in basic group patients compared to controls. Index of “Bodily pain” was less by 25.56 % in persons with dysmenorrhea compared with healthy individuals (P < 0.001). Score “Vitality” was the lowest among other indices of psychological component – by 27.27 % (P < 0.001) compared to controls. We determined decrease of “Social Functioning” and “Role-Emotional Functioning” in women with secondary dysmenorrhea more than in patients with primary one (P = 0.049).Conclusions. Among social factors that can lead to dysmenorrhea we found association of reduced physical activity with the development of pathology (OR = 3.84, CI = 1.67–8.83, P = 0.002). Chronic pelvic pain, dyspareunia, pain which is not related to menstrual cycle, are more common symptoms associated with secondary dysmenorrhea compared to primary one (P < 0.05). But there is no difference in intensity of pain between women with primary and secondary forms of pathology. Decreased quality of life is typical for women with dysmenorrhea., Дисменорея – одно из наиболее распространенных заболеваний в гинекологической практике. Частота патологии составляет 45–95 % среди менструирующих женщин.Цель работы – установить клинические и социальные аспекты женщин с дисменореей.Материалы и методы. В исследование вошли 155 женщин с диагнозом дисменорея, которые составили основную группу, из них 55 человек имели первичную форму заболевания (I группа), 100 – вторичную (II группа). Контрольную группу составили 30 женщин без данной патологии. Интенсивность боли определяли с помощью визуальной аналоговой шкалы, качество жизни – опросника SF-36. Для статистической обработки результатов использовали программу Stаtistica 6.0.Результаты. Не установили связь между типом занятости, индексом массы тела с развитием дисменореи. Среди женщин с дисменореей отмечено большее в 1,86 раза количество лиц с недостаточной физической нагрузкой (61,94 %), чем среди здоровых обследованных (33,33 %; χ2 = 7,28, р = 0,007; OR = 3,84, CI = 1,67–8,83, р = 0,002). Гинекологическую патологию в анамнезе имели лишь 46,67 % в контрольной группе против 74,19 % пациентов в основной (χ2 = 7,77, р = 0,005; ОR = 3,29, CІ = 1,47–7,33, р = 0,004). Высокая частота гинекологических заболеваний среди больных с дисменореей связана со значительным процентом этой патологии среди женщин II группы. Почти одинаковая частота первобеременных и повторнобеременных была среди лиц в исследуемых группах.Обычно продолжительность болевого синдрома составляла 1–2 дня у женщин в I группе. Лица II группы отмечали более длительный период боли во время менструации – в течение 2–4 дней. Кроме того, хроническая тазовая боль (χ2 = 19,42, р < 0,001 по сравнению с I группой), диспаурения и дисхезия (χ2 = 5,95, p = 0,03 по сравнению с I группой), боль, которая не связана с менструальным циклом (χ2 = 16,95, р, Дисменорея – одне з найпоширеніших захворювань у гінекологічній практиці. Частота поширення цієї патології становить 45–95 % серед жінок, які мають менструації.Мета роботи – встановити клінічні та соціальні аспекти жінок із дисменореєю.Матеріали та методи. У дослідження залучили 155 жінок із діагнозом дисменорея, які становили основну групу, з них 55 осіб мали первинну форму захворювання (І група), 100 – вторинну (ІІ група). Контрольна група – 30 жінок без цыэъ патології. Інтенсивність болю визначали за допомогою візуальної аналогової шкали, якість життя – опитувальника SF-36. Для статистичного опрацювання результатів використовували програму Stаtistica 6.0.Результати. Не встановили зв’язок між видом зайнятості, індексом маси тіла з розвитком дисменореї. Серед жінок із дисменореєю визначили більшу в 1,86 раза кількість осіб із недостатнім фізичним навантаженням (61,94 %), ніж серед здорових обстежених (33,33 %; χ2= 7,28, р = 0,007; OR = 3,84, CI = 1,67–8,83, р = 0,002). Гінекологічну патологію в анамнезі мали лише 46,67 % жінок контролю проти 74,19 % пацієнтів основної групи (χ2= 7,77, р = 0,005; ОR = 3,29, CІ = 1,47–7,33, р = 0,004). Висока частота гінекологічних захворювань серед хворих із дисменореєю була пов’язана зі значним відсотком цієї патології серед жінок II групи. Майже однакова частота першовагітних і повторновагітних була серед осіб у досліджуваних групах.Зазвичай тривалість больового синдрому становила 1–2 дні в жінок у I групі. Особи II групи відзначали триваліший період болю під час менструації – протягом 2–4 днів. Крім того, хронічний тазовий біль (χ2= 19,42, р < 0,001 порівняно з I групою), диспауренія та дисхезія (χ2= 5,95, p = 0,03 порівняно з I групою), біль, який не пов’язаний з менструальним циклом (χ2= 16,95, р < 0,001 порівняно з групою I), був характерним для пацієнтів у II групі. Більшість жінок двох груп мали середню інтенсивність болю (67,27 % осіб у I групі та 73,00 % – у II). Альгоменорея, передменструальний синдром, посилені менструальні кровотечі діагностували переважно в осіб із вторинною дисменореєю.Значення всіх шкал опитувальника SF-36 були суттєво знижені в пацієнтів основної групи порівняно з контролем. Параметр «Інтенсивність болю» був меншим в осіб із дисменореєю на 25,56 % порівняно зі здоровими особами (р < 0,001). Шкала «Життєва активність» була найменшою серед інших показників психологічного компонента – на 27,27 % (p < 0,001) порівняно з контролем. Визначили зниження показників «Соціального функціонування» та «Рольового функціонування, зумовленого емоційним станом» у жінок із вторинною дисменореєю більше, ніж у хворих із первинною формою захворювання (p = 0,049).Висновки. Серед соціальних факторів, що можуть призвести до розвитку дисменореї, виявили зв’язок недостатньої фізичної активності з розвитком патології (ОR = 3,84, CІ = 1,67–8,83, р = 0,002). Хронічний тазовий біль, диспауренія, біль, що не пов’язаний із менструальним циклом, частіше спостерігають при вторинній дисменореї порівняно з первинною (р < 0,05). Але немає різниці за інтенсивністю болю в жінок із первинними та вторинними формами патології. Погіршення якості життя є характерним для жінок із дисменореєю.

В статье приводится описание клинического случая узловой формы аденомиоза, впервые выявленного у пациентки в возрасте 16 лет после очередного обращения к гинекологу в связи с выраженной длительной дисменореей при УЗИ малого таза. После постановки диагноза «Узловая форма аденомиоза» пациентка получила 6 иньекций трипторелина ацетата 3,62 мг, в результате чего аденомиозный узел уменьшился в размерах с 72 x 68 до 31 x 29 мм. С учетом развившихся побочных явлений (ломота в костях, приливы жара, слабость, тахикардия) терапия трипторелином была прекращена. Клиническая эффективность сохранялась на протяжении 6 месяцев, после чего болезненные менструации возобновились.Через два года пациентка в ургентном порядке была доставлена в гинекологическое отделение Киевской городской клинической больницы №9 с выраженными проявлениями дисменореи. При УЗИ органов малого таза был обнаружен эндометриоидный узел в матке размерами 50 x 46 мм. Пациентке был рекомендован прием Визана (диеногеста) в дозе 2 мг, который она принимала 1 год и 10 месяцев, находясь под постоянным наблюдением специалистов клиники. Самовольный перерыв в лечении, который пациентка объяснила хорошим самочувствием, спровоцировал возобновление болезненной симптоматики. Прием Визана был продолжен на 2 года, в результате чего эндометриоидный узел уменьшился до 21,0 x 16,7 мм.В апреле 2017 года в связи с выходом пациентки замуж и желанием беременеть прием диеногеста был отменен. Предложено принимать растительный комплекс антипролиферативного действия, содержащий индол-3-карбинол 200 мг и экстракт зеленого чая 82 мг. Спустя 8 месяцев у пациентки диагностирована беременность в сроке 4 недели, на фоне которой аденомиозный узел уменьшился до размеров 18,1 x 11,1 мм. Описаны результаты двух первых УЗ скринингов плода в сроке беременности 13 и 18 недель. Каких-либо отклонений в развитии плода не обнаружено, а эндометриоидный очаг в матке уже на первом скрининге четко не визуализировался.Отмечена важность проблемы вторичной дисменореи на фоне эндометриоза, постановки своевременного диагноза и выбора правильной тактики лечения, от которой напрямую зависит будущее репродуктивное здоровье девушки-подростка., У статті наводиться опис клінічного випадку вузлової форми аденоміозу, вперше виявленого в пацієнтки у віці 16 років після чергового звернення до гінеколога через виражену тривалу дисменорею під час УЗД малого таза. Після постановки діагнозу «Вузлова форма аденоміозу» пацієнтка отримала 6 ін’єкцій триптореліна ацетату 3,62 мг, в результаті чого аденоміозний вузол зменшився в розмірах з 72 x 68 до 31 x 29 мм. З урахуванням побічних явищ, що розвинулися (ломота в кістках, припливи жару, слабкість, тахікардія) терапія триптореліном була припинена. Клінічна ефективність зберігалася протягом 6 місяців, після чого болісні менструації відновилися.Через два роки пацієнтка в ургентному порядку була доставлена в гінекологічне відділення Київської міської клінічної лікарні №9 з вираженими проявами дисменореї. Під час УЗД органів малого таза був виявлений ендометріоїдний вузол у матці розмірами 50 x 46 мм. Пацієнтці був рекомендований прийом Візана (дієногеста) в дозі 2 мг, який вона приймала 1 рік і 10 місяців, перебуваючи під постійним наглядом фахівців клініки. Самовільна перерва в лікуванні, яку пацієнтка пояснила хорошим самопочуттям, спровокувала відновлення болісної симптоматики. Прийом Візана був продовжений на 2 роки, в результаті чого ендометріоїдний вузол зменшився до 21,0 x 16,7 мм.У квітні 2017 року в зв’язку із заміжжям пацієнтки і бажанням завагітніти прийом дієногеста був скасований. Запропоновано приймати рослинний комплекс антипроліферативної дії, що містить індол-3-карбінол 200 мг і екстракт зеленого чаю 82 мг. Через 8 місяців у пацієнтки діагностовано вагітність у терміні 4 тижні, на тлі якої аденоміозний вузол зменшився до розмірів 18,1 x 11,1 мм. Описано результати двох перших УЗ скринінгів плода в терміні вагітності 13 і 18 тижнів. Будь-яких відхилень у розвитку плода не виявлено, а ендометріоїдне вогнище в матці вже на першому скринінгу чітко не візуалізувалося.Відзначено важливість проблеми вторинної дисменореї на тлі ендометріозу, постановки своєчасного діагнозу і вибору правильної тактики лікування, від якої безпосередньо залежить майбутнє репродуктивне здоров’я дівчини-підлітка., The article describes the clinical case of the nodular form of adenomyosis, first detected in a patient at the age of 16 years after another appeal to a gynecologist in connection with pronounced prolonged dysmenorrhea with ultrasound of a small pelvis. After the diagnosis of “Nodular form of adenomyosis”, the patient received 6 injections of triptorelin acetate 3.62 mg, resulting in an adenomyosis node decreased in size from 72 x 68 mm to 31 x 29 mm. Taking into account the developed side effects (aches in bones, hot flushes, weakness, tachycardia), therapy with triptorelin was discontinued. Clinical efficacy persisted for 6 months, after which painful menstruation resumed.Two years later, the patient was urgently transferred to the gynecological department of the Kyiv City Clinical Hospital No. 9 with severe manifestations of dysmenorrhea. With ultrasound of the pelvic organs, an endometrioid node in the uterus measuring 50 x 46 mm was found. The patient was recommended receiving Visanne (dienogest) in a dose of 2 mg, which she took 1 year and 10 months, being under constant supervision of the clinic’s specialists. The unauthorized break in treatment, which the patient explained with good health, provoked the resumption of painful symptoms. Visanne was continued for 2 years, as a result of which the endometrioid node decreased to 21.0 x 16.7 mm.In April 2017, in connection with the patient’s marriage and the desire to become pregnant, the reception of the dienogest was canceled. It is proposed to take a plant complex of antiproliferative action containing indole-3-carbinol 200 mg and green tea extract 82 mg. After 8 months, the patient was diagnosed with a pregnancy at 4 weeks, against which the adenomyosis node decreased to 18.1 x 11.1 mm. The results of the first two ultrasound screenings of the fetus in the gestation period of 13 and 18 weeks are described. There were no deviations in fetal development, and the endometriosis focus in the uterus was not clearly visualized at the first screening.The importance of the problem of secondary dysmenorrhea on the background of endometriosis, the establishment of a timely diagnosis and the choice of the right treatment tactics on which the future reproductive health of a teenage girl directly depends.

The article presents data of the efficiency of combined drug Flamidez correcting dysmenorrhea in patients with non-obstructive congenital uterus anomalies. It was established that the drug Flamidez reduces effectively the symptoms of dysmenorrhea, improves quality of life in women and its taking can be recommened for the correction of pain in patients with uterine anomalies., У статті наведені дані щодо ефективності використання комбінованого препарату Фламідез для корекції дисменореї у пацієнток із необструктивними аномаліями розвитку статевих органів. Встановлено, що застосування препарату Фламідез ефективно зменшує прояви дисменореї, покращує якість життя жінок, що дозволяє рекомендувати його прийом для корекції больового синдрому в пацієнток з аномаліями розвитку матки., В статье приведены данные по эффективности использования комбинированного препарата Фламидез для коррекции дисменореи у пациенток с необструктивными аномалиями развития половых органов. Установлено, что применение препарата Фламидез эффективно уменьшает проявления дисменореи, улучшает качество жизни женщин, что позволяет рекомендовать его прием для коррекции болевого синдрома у пациенток с аномалиями развития матки.

Treatment of dysmenorrhea is a very important question. Dysmenorrhea is a cyclic pathological process, manifested by pain in the lower abdomen in the days of menstruation and is accompanied by emotional-mental, vegetative, vegetative-vascular and metabolic endocrine symptoms. Dysmenorrhea is divided into primary, in which you cannot identify pathological changes in the genital organs, and secondary, associated with gynecological diseases (most often inflammatory diseases of the genital organs and endometriosis).Drugs that are used for dysmenorrhea treatment are often characterized by the presence of side effects, inconvenience for the patient or the high cost.Aim. To analyze drugs use for the treatment of dysmenorrhea.Metods and results. There were 66 patients with dysmenorrhea under our supervision. Patients were divided into two groups of 33 women. Patients with dysmenorrhea of the first group have been treated within 6 months receiving the drug Lutein. The second group of women got synthetic progestins.Conclusion. There is evidence that Lutein is an optimal choice because of its efficiency, an affordable price, a comfortable mode of use and rare side effects., Выбор эффективного, безопасного и доступного лечения дисменореи – очень актуальный вопрос. Дисменорея – это циклический патологический процесс, проявляющийся болями внизу живота в дни менструации и сопровождающийся эмоционально-психическими, вегетативными, вегетативно-сосудистыми и обменно-эндокринными симптомами. Дисменорея подразделяется на первичную, при которой не удаётся выявить патологических изменений в половых органах, и вторичную, связанную с гинекологическими заболеваниями (чаще всего воспалительными заболеваниями половых органов и эндометриозом).Лекарственные препараты, которые используют при лечении дисменореи, нередко характеризуются наличием выраженных побочных эффектов, неудобным для пациенток режимом приёма или высокой ценой.С целью выбора оптимального препарата у 66 пациенток изучена эффективность и безопасность лечения дисменореи методом разделения их на две группы, одна из которых использовала Лютеину, а вторая – дидрогестерон. Установлено, что использование препарата Лютеина характеризуется минимальным количеством побочных эффектов благодаря идентичности натуральному прогестерону, удобному для пациентки режиму использования и относительно невысокой стоимости., Вибір ефективного, безпечного та доступного лікування дисменореї є дуже актуальним питанням. Дисменорея – це циклічний патологічний процес, що виявляється болями внизу живота у дні менструації й супроводжується емоційно-психічними, вегетативними, вегетативно-судинними та обмінно-ендокринними симптомами.Дисменорея підрозділяється на первинну, при котрій не вдається виявити патологічних змін у статевих органах, і вторинну, що пов’язана з гінекологічними захворюваннями (найчастіше – із запальними захворюваннями статевих органів та ендометріозом).Лікарські засоби, котрі застосовують для лікування дисменореї, часто характеризуються наявністю виражених побічних ефектів, незручністю приймання для пацієнтки або високою вартістю.З метою вибору оптимального препарату у 66 пацієнток вивчили ефективність і безпечність лікування дисменореї методом поділу пацієнток на дві групи, одна з них приймала Лютеіну, а інша – дидрогестерон. Встановили, що використання препарату Лютеіна характеризується мінімальною кількістю побічних ефектів через ідентичність прогестерону до натурального, є зручним у застосуванні та відносно недорогий, що натепер робить його оптимальним препаратом для лікування дисменореї.

To study the frequency of problems related to menstruation in adolescent girls in urban region of Ukraine. Study includes 532 adolescent girls in the age group 15–17 years who had had menarche for at least one year at the time of study.It was detected that almost 20% of girls have irregular menstruation. Dysmenorrhea occurs in almost 62% of cases, harmonious development at age 15–17 years had less than 50% of girls.So general practitioners, pediatricians, adolescent gynecologists should be more active in diagnosis of dysmenorrhea at adolescence girl. One of the main preventive measures for adolescence girl’s management of dysmenorrhea is lifestyle modification, smoking cessation and exercises., Выполненное исследование изучало частоту проблем, связанных с менструацией, у проживающих в городских регионах Украины девушек-подростков. В исследование вошли 532 девочки-подростка в возрасте 15–17 лет, у которых были менструации в течение как минимум одного года до момента включения в исследование.Обнаружено, что почти 20% девушек имеют нерегулярные менструации. Дисменорея встречалась в почти 62% случаев, гармоничное развитие в возрасте 15–17 лет наблюдалось менее чем у 50% девочек.В связи с этим отмечено, что врачи общей практики, педиатры, подростковые гинекологи должны быть более активны в диагностике дисменореи у девочек-подростков. Одними из основных профилактических мер подростковой дисменореи являются изменение образа жизни, отказ от курения и физическая активность., Виконане дослідження вивчало частоту пов'язаних із менструацією проблем у дівчат-підлітків, які проживають у міських регіонах України. У дослідження увійшли 532 дівчинки-підлітка віком 15–17 років, у яких були менструації протягом щонайменше одного року до моменту включення в дослідження.Виявлено, що близько 20% дівчат мають нерегулярні менструації. Дисменорея зустрічалася у майже 62% випадків, гармонійний розвиток у віці 15–17 років спостерігався менш ніж у 50% дівчаток.У зв'язку з цим відзначено, що лікарі загальної практики, педіатри, підліткові гінекологи повинні бути активнішими в діагностиці дисменореї у дівчаток-підлітків. Одними з основних профілактичних заходів підліткової дисменореї є зміна способу життя, відмова від паління і фізична активність.

Навчання молодих жінок і дівчаток-підлітків методам планування сім’ї із застосуванням зручних, доступних і безпечних методів контрацепції є ключовою стратегією в поліпшенні показників материнських та дитячих втрат. Використання комбінованих оральних контрацептивів (КОК) в Україні в юнацькому віці обмежене через ціну на препарати. Одним із шляхів вирішення питання доступності КОК з контрацептивної метою, а також при дисменореї, гіперменореї у дівчат є використання генеричного препарату Жастінда®, що містить дієногест 2,0 мг та етинілестрадіол 0,03 мг, Навчання молодих жінок і дівчаток-підлітків методам планування сім’ї із застосуванням зручних, доступних і безпечних методів контрацепції є ключовою стратегією в поліпшенні показників материнських та дитячих втрат. Використання комбінованих оральних контрацептивів (КОК) в Україні в юнацькому віці обмежене через ціну на препарати. Одним із шляхів вирішення питання доступності КОК з контрацептивної метою, а також при дисменореї, гіперменореї у дівчат є використання генеричного препарату Жастінда®, що містить дієногест 2,0 мг та етинілестрадіол 0,03 мг., Education of young women and girl-teenagers the methods of family planning with convenient, obtainable and safe contraceptive methods is a key strategy of improving maternal and infant loss. Using of combined oral contraceptives (COCs) in Ukraine among teenagers is limited by the cost of drugs. One of ways to solve the problem of availability of COCs with contraceptive purpose, as well as dysmenorrhea, hypermenorrhea to girls is to use a generic drug Zhastinda®, containing dienogest 2,0 mg and ethinylestradiol 0,03 mg.

A comparison of various treatment methods of dysmenorrhea was carried out: phytotherapy (herbal medicine) via using Tazalok™ drug, cyclic vitamin treatment with magnesium and electrophoresis with Novocain applied to the abdomen, combined oral contraceptives. The effectiveness of dysmenorrhea treatment with complex phytodrug named Tazalok™ has been reviewed and modern best practices for the treatment of primary dysmenorrhea of nulliparous women aged 16-22 has been identified.Also modern optimum methods of primary dysmenorrhea medical treatment for nullipara aged of 16-22 are determined., Проведено порівняння ефективності лікування дисменореї різними методами: фітотерапія препаратом Тазалок™, циклічна вітамінотерапія з магнієм та електрофорезом на низ живота з новокаїном, комбіновані оральні контрацептиви, розглянута ефективність лікування дисменореї комплексним фітопрепаратом Тазалок™, з’ясовано сучасні оптимальні методи лікування первинної дисменореї у жінок 16–22 років, що не народжували.