Менструальний біль: огляд іноземної літератури

The World Health Organization estimates dysmenorrhea as the most important cause of a chronic pelvic pain. Its prevalence among adolescents and young women ranges from 40 % to 90 %, and varies, depending on age, country of residence and population density of the area. Primary dysmenorrhea is responsible for reducing the quality of life, absenteeism in the workplace or at school, refusing to participate in community and sporting events, changing of pain perception and sleep disturbance. There is evidence of its relationship with an early menarche, a family history, a length of the menstrual cycle, bad habits, poor sleep hygiene, an unbalanced diet, sedentary lifestyle and obesity. Characteristic features of a personality contribute in a certain way, making women prone to neuroticism and pain catastrophizing to be more at risk of developing dysmenorrhea. Irritable bowel syndrome, musculoskeletal pain and interstitial cystitis often accompany dysmenorrhea and respond to its treatment positively. Despite the proven validity of nonsteroidal anti­inflammatory drugs treatment there are resistant forms of menstrual pain, those make a search for alternative therapy relevant.
По оценкам Всемирной организации здравоохранения, дисменорея является наиболее важной причиной хронической тазовой боли. Ее распространенность среди подростков и молодых женщин колеблется от 40 до 90 % и варьирует в зависимости от возраста, страны проживания и густоты населенности местности. Первичная дисменорея ответственна за снижение качества жизни, отсутствие на работе или в школе, отказ от участия в общественных и спортивных мероприятиях, изменение восприятия боли и нарушения сна. Имеются данные о ее взаимосвязи с ранним менархе, отягощенным семейным анамнезом, длительностью менструального цикла, вредными привычками, плохой гигиеной сна, несбалансированным питанием, малоподвижным образом жизни и ожирением. Определенную лепту вносят характерологические особенности личности, делая женщин, склонных к невротизации и катастрофизации боли, более подверженными риску развития дисменореи. Синдром раздраженного кишечника, мышечно­скелетная боль и интерстициальный цистит часто сопутствуют дисменорее и положительно реагируют на ее лечение. Несмотря на доказанную обоснованность терапии нестероидными противовоспалительными препаратами, встречаются резистентные формы менструальной боли, что делает актуальными поиски альтернативных методов лечения.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, дисменорея є найважливішою причиною хронічного тазового болю. Її поширеність серед підлітків і молодих жінок коливається від 40 % до 90 % і варіює залежно від віку, країни проживання та густоти населеності місцевості. Первинна дисменорея відповідальна за зниження якості життя, відсутність на роботі або в школі, відмову від участі в громадських та спортивних заходах, зміну сприйняття болю і порушення сну. Є дані про її взаємозв’язок з раннім менархе, обтяженим сімейним анамнезом, тривалістю менструального циклу, шкідливими звичками, поганою гігієною сну, незбалансованим харчуванням, малорухливим способом життя й ожирінням. Певну лепту вносять характерологічні особливості особистості, роблячи жінок, схильних до невротизації й катастрофізації болю, більш схильними до ризику розвитку дисменореї. Синдром подразненого кишечника, м’язово­скелетний біль та інтерстиціальний цистит часто супроводжують дисменорею і позитивно реагують на її лікування. Незважаючи на доведену обґрунтованість терапії нестероїдними протизапальними препаратами, зустрічаються резистентні форми менструального болю, що робить актуальними пошуки альтернативних методів лікування.