The main aim of the paper is to study the detailed distribution of the brachiopod fauna throughout the entire Devonian section from the Silurian-Devonian boundary at the Podilla region to the Devonian-Carboniferous boundary at the SW slope of the Dnipro-Donets Depression (DDD). The Devonian brachiopods (mainly Productids, Spiriferids and Rhynchonellids) of the south-west segment of the East-European Platform (EEP) are reviewed from the DDD, Volhyn-Podilla monocline (VPM) including the L’viv Paleozoic Trough, and Fore-Dobrogea Paleozoic Depression (FDPD). The faunas of these regions are mutually related and compared to the Devonian faunas of the EEP (Russia) and Pripyat’ Depression (Belarus). In recent years several paleontological investigations have broadened and deepened our knowledge of the Devonian biostratigraphy of Ukraine. Based on systematic studies of brachiopods from the SW segment of the EEP we recognize four successive faunas corresponding to four great marine transgressions — Early Devonian (Tiwer Series, the Monograptus uniformis Zone), Middle Devonian (Givetian Stage, the conodont varcus Zone), Late Frasnian (the conodont Upper rhenana — linguiformis Zone), and Early Famennian (the conodont triangularis-crepida Zone). The Early Devonian association includes Howellella angustiplicata, Plectodonta maria, and Daiya navicula and others which are similar to late Silurian brachiopods by their generic features (represented the genus common with the Upper Silurian). The Middle Devonian assemblages contain: Emanuella volhynica, Atrypa (Desquamatia) ventricosa, Chonetes sarcinulata, and Poloniproductus productoides at VPM sections (Givetian Stage, the varcus Zone), as well as Variatrypa sokolovae (Eifelian Stage), but in the DDD sections the impoverished association with Stringocephalus cf. burtini (Eifelian Stage) and Atrypa uralica (Givetian Stage) occur. The Late Frasnian association is represented by dominance of Theodossia tanaica, T. evlanensis, T. livnensis at all regions — VPM, DDD and FDPD (the Upper rhenana — linguiformis zones). The Early Famennian association is represented by ex Cyrtospirifer archiaci = Cyrtospirifer asiaticus and Cyrtospirifer ljachovichensis, Cyrtiopsis sp., Ptychomaletoechia zadonica, Iloerhynchus tichomirovi, Ardiviscus ex gr.herminae, Steinhagella annae etc. at DDD and by the same association plus Dmitria angustirostris at VPM (the triangularis-crepida zones). Brachiopods near the D-C boundary have been recorded so far from the black shales fossiliferous deeper water facies only in DDD: Spinocarinifera nigra, S. fallax, Sphenospira julii, Parallelora sp. (the Siphonodella praesulcata Zone). The result of our systematic study of productids, spiriferids, rhynchonellids, atrypids, and athyrids from Ukrainian sections are in perfect agreement with, and supplement to the previous investigations of Middle and Upper Devonian deposits at VPM and DDD, suggesting their important role for precising boundaries between the Devonian stages and horizons in SW segment of EEP. The essential role of brachiopods for the Devonian biostratigraphy and correlations with the East-European biozonation is confirmed., Проведені дослідження мали на меті детальне вивчення залишків брахіопод по всьому розрізу девону від силур-девонської границі на Поділлі до девон-кам`яновугільної границі на південному заході Дніпровсько-Донецької западини. Брахіоподи (переважно продуктиди, спірифериди та ринхонеліди) у південно-західному сегменті Східноєвропейської платформи вивчалися у Дніпровсько-Донецькій западині, Волино-Подільській монокліналі, або плиті, включаючи її заглиблену частину — Львівський палеозойський прогин, та у Переддобрудзькому палеозойському прогині. Брахіоподи з цих регіонів були зіставлені між собою, а також з комплексами у девонських відкладах Східноєвропейської платформи (Російська Федерація) та Прип`ятського прогину (Білорусь). Палеонтологічні дослідження девонських розрізів, проведені в останній час, значно поглибили й вдосконалили наше уявлення про біостратиграфічну характеристику цих відкладів в Україні. Впродовж девону брахіоподи найбільше були розповсюджені під час чотирьох великих морських трансгресій — ранньодевонської (тиверський час, граптолітова зона Мonograptus uniformis), середньодевонської (живетський ярус, зона конодонтів varcus), пізньофранської (зона конодонтів верхня rhenana—linguiformis) та ранньофаменської (зони конодонтів triangularis—crepida). Нижньодевонська асоціація характеризувалася розповсюдженням брахіопод Howellella angustiplicata, Plectodonta maria, Daija navicula та інших форм, які за своїм родовим складом були досить споріднені із пізньосилурійськими. Середньодевонська асоціація складалася з Emanuella volhynica, Atrypa (Desquamatia) ventricosa, Chonetes sarcinulatus, а також Poloniproductus productoides на Волино-Поділлі (живетський ярус, зона varcus), тоді як у Дніпровсько-Донецькій западині вона була представлена збіднілим комплексом з Stringocephalus cf. burtini (ейфельський ярус) та Аtrypa uralica (живетський ярус). Пізньофранська асоціація характеризувалася пануванням теодосій в усіх регіонах: Theodossia tanaica, Тheodossia evlanensis, Тheodossia livnensis, і також зіставлялася із зоною верхня rhenana—linguiformis. Ранньофаменська асоціація: ex Spirifer ex gr. archiaci = Cyrtospirifer asiaticus, C.ljachovichensis, Cyrtiopsis sp., Ptychomaletoechia zadonica, Iloerhynchus tichomirovi, Ardiviscus ex gr. herminae, Steinhagella annae та інші у Дніпровсько-Донецькій западині, і майже такий самий комплекс + Dmitria agustirostris у Волино-Подільській монокліналі (зони triangularis—crepida). Брахіоподи на рівні границі девон—карбон знайдені лише у глибоководних фаціях чорних сланців у Дніпровсько-Донецькій западині: Sphenospira julii, Spinocarinifera nigra, Spinocarinifera fallax, Parallelora sp. (зона конодонтів Siphonodella praesulcata). В результаті вивчення продуктид, спіриферид, атирид, ринхонелід та атрипід у розрізах середнього і верхнього девону України цілком підтверджені, а місцями доповнені дані попередніх дослідників про важливу роль брахіопод для уточнення границь між ярусами та горизонтами девонських відкладів на південному заході Східноєвропейської платформи. Вперше наведені дані про місцеві біостратиграфічні підрозділи — лони (і шари) брахіопод, співставлені із стандартними конодонтовими зонами. Брахіоподи підтвердили своє провідне значення для вивчення біостратиграфії девонських відкладів, тоді як стандартна Схема зональної стратиграфії фанерозою (розділ «Девон») Росії виявилася найбільш точною лінійкою для їх кореляції.