Search

У статті проаналізовані філософсько-історичні основи інтерпретації свободи волі людини в російському західництві середини ХІХ ст., зокрема, у творчості К. Кавеліна, С. Соловйова та Б. Чічеріна. Розкривається спроба представників ліберально-сцієнтичного напрямку пов’язати вирішення проблеми свободи волі з духовно-практичними проявами окремої особистості в історичному розвитку. Лише моральний розвиток вільної особистості стає підґрунтям для глибокого освоєння об’єктивного руху історичного процесу. Головним для філософського осмислення історичного пізнання у творчості К. Кавеліна є проблема визначення загального закону історичного розвитку. Філософ-західник виступив із критикою однобічності методології емпіризму та апріоризму в історичному пізнанні. Емпіричне в філософії історії в якості готового результату дає мертві факти, що мають характер зовнішності та випадковості. Апріоризм в історії виражає осягнення подій та явищ винятково за допомогою абстрактних раціоналістичних форм, що не розкривають об’єктивну сутність історичних істин. Важливим моментом історичного пізнання є взаємодія принципу об’єктивного розвитку з суб’єктивним процесом історичного життя, свободою волі особистості в філософії історії. Методологія осягнення сутності свободи волі вимагає цілісного знання – органічного взаємозв’язку емпіричного, раціонального та інтуїтивного. Філософсько-історичні пошуки представників ліберально-сцієнтичного напрямку дали могутній поштовх для становлення системного дослідження основоположних проблем у російській філософії ХІХ ст., The article deals with the philosophical and historical foundations of the interpretation of the human’s will freedom in Russian westernization in the middle of the nineteenth century, in particular, in the works of K. Kavelin, S. Solovyov and B. Chicherin. An attempt of the representatives of the liberal-scientific direction to associate the solution of the ‘ free will’ problem with the spiritual and practical manifestations of the individual in the historical development is unfold. Only the moral development of a free person becomes the basis for a deep mastering of the objective movement of the historical process. The main issue for the philosophical comprehension of the historical knowledge in the works of K. Kavelin is the problem of defining the general law of the historical development. The philosopher –westernist criticized the one-sidedness of the methodology of empiricism and apriorism in the historical cognition. Empirical matter in the philosophy of the history as a finished result gives dead facts that have the external and random character. Apriorism in the history expresses the comprehension of events and phenomena exclusively through the abstract rationalistic forms that do not reveal the objective essence of the historical truths. An important point of the historical cognition is the interaction of the principle of the objective development with the subjective process of the historical life and with the individual will freedom the in the philosophy of the history. The methodology of comprehension of the will freedom requires a holistic knowledge − the organic interconnection of empirical, rational and intuitive one. Philosophical and historical search of representatives of the liberal-scientific direction gave a powerful impetus to the establishment of a systematic study of fundamental problems in Russian philosophy of the nineteenth century.

У статті проаналізовані слов’янофільство та західництво – основні підходи щодо визначення свободи волі людини в російській філософії середини ХІХ ст. Розкривається спроба представників ліберально-західницького напрямку пов’язати вирішення проблеми свободи волі з раціональними, творчими проявами окремої особистості в історичному розвитку Західної Європи. Слов’янофіли зосереджують увагу на загально-общинних, соборно-духовних взаємозв’язках особи з громадою, в межах якої досягається індивідуальна свобода. Існує також спроба поєднати протилежні підходи – слов’янофілів та західників щодо з’ясування істинних законів історичного розвитку, синтезу логіко-гносеологічної проблематики з духовно-практичною, дослідження свободи волі у всезагальному її вияві – общині, соборності та в індивідуальному плані – в окремо взятій особистості., The article analyzes Slavophilism and westernism − the main approaches to the definition of human’s free will in Russian philosophy in the middle of the nineteenth century. An attempt of representatives of the liberal-western orientation to connect the solution of the problem of free will with rational, creative manifestations of the individual in the historical development of Western Europe is uncovered. Westerners proceeded from the notion of culture as a conscious creativity of an individual. Originality of historical development of Russia westerners evaluated negatively. Slavophils, while determining the opposition in the ways of Russian and Western European life, saw the originality and independence of the creative activity of the Slavic peoples, who at levels of social progress were far above the Western European nations. Slavophils focus on communal and synodic spiritual relationships of a person with a community within which individual freedom is attained. Consequently, the main directions in the Russian philosophy of 40-50-ies of the nineteenth century. fundamentally differ in assessing the results of Russian history and the role of free personality. Thus, westerners highlighted only the disadvantages of the past and present-day history of the Slavic peoples, and Slavophils found in it exclusively positive achievements. However, there were also such philosophical problems that united Slavophils and westerners. The need for a constant search for the foundations, the definition of the law of historical development brought to life in the middle of the 19 century such philosophical and scientific activity, in which the doctrines of Slavophils and westerners were formed. At the same time, Slavophils and westerners, studying various aspects of the historical development of the Slavic and Western European nations, were not able to give a holistic solution to the philosophical and historical problems, the relation between freedom of will and necessity, could not scientifically solve the topical issues of Russian life. There is also an attempt to combine the opposite approaches, the Slavophils’ and the Westerners’, to find out the true laws of historical development, the synthesis of logical and epistemological issues with the spiritual and practical, the study of free will in its general manifestation − the community, conciliarism, and individually − in a separate personality.

Мета дослідження - виявлення умов формування творчої особистості видатного українського режисера, сценариста й оператора Юрія Іллєнка. Перехідний період, позначений глобалізацією, ціннісними пошуками й змінами, впливає і на переосмислення поглядів людства на культурні архетипи, які є втіленням першопочаткових уявлень в процесі культурної еволюції. Варто зазначити, що діалог культур постійно перебуває у бутті сучасної людини й постає засобом взаєморозуміння між культурами. Культура будь-якого народу – це живий організм зі своїми родовими особливостями, який зберігає пам’ять і традиції предків. Кожній культурі притаманний свій власний індивідуальний культурний код – культурне несвідоме, що визначається набором образів, які пов’язані з будь-яким поняттям у свідомості людини. Це те, що приховано від власного розуміння людини, але проявляється у вчинках. Методологія дослідження базується на системному підході, на основі якого проводився аналіз особливостей формування творчої особистості Ю. Іллєнка. Також були використані проблемно-історичний метод, описово-порівняльний підхід, методи аналізу: мистецтвознавчий, порівняльно-історичний, описовий. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі аналізу жанрово-тематичного та художньо-естетичного розмаїття творчого доробку Ю. Іллєнка було досліджено риси його творчої особистості. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що творчий доробок Ю. Іллєнка розглядається в контексті проблем національної специфіки як українського кіно, так і усього кінематографу в цілому. Висновки. Відповідно до поставленої мети було визначено, що кіномистецтво, як особливий вид мистецтва на сучасному етапі, покликане зберегти пам’ять про культурно-історичні реалії. Довгий час традиційна культура була єдиною, яка розвивалася разом із розвитком людини. Саме тому розуміння особливостей творчої особистості Ю. Іллєнка як режисера, оператора й сценариста має велике значення для визначення національного контексту й традицій вітчизняних кінематографістів., The purpose of the study.The transitional period, marked by globalization, value searches and changes, also affects the rethinking of the views of mankind on cultural archetypes, which are the embodiment of primordial representations in the cultural evolution process. It should be noted that the cultures dialogue is constantly in the being of a modern person and it appears by the means of mutual understanding between cultures. The culture of any people is a living organism with its generic features, which preserves the memory and traditions of ancestors. Each culture is characterized by its own individual cultural code, the cultural unconscious, which is determined by a set of images that are associated with any concept in human consciousness. This is something that is hidden from a human understanding of one’s own, but is manifested in actions. Therefore, the essential aspect of our research is the identification of the conditions for the formation of the creative personality of the prominent Ukrainian director, scriptwriter and operator Yurii Illienko. Research methodology. The systematic approach, which is based on the analysis of the peculiarities of the formation of the Yu. Illienko creative personality was carried out, it has become the main in the article. Also, the problem-historical method, the descriptive-comparative approach, methods of analysis, art studies, and comparative-historical, descriptive methods have been used. Scientific novelty consists in the basis of analysis of the genre-thematic and artistic-aesthetic variety of Yu. Illienko the creative work, the features of his creative personality were explored. The practical significance of the results is that Y. Illienko’s creative work is considered in the context of the problems of national specificity in both Ukrainian cinema and the whole cinema as a whole. Conclusions. In accordance with the stated goal, it was determined that cinema art, being a special type of art at the present stage, is intended to preserve the memory of cultural and historical realities. For a long time, traditional culture was the only one that developed along with human development. That is why understanding the features of the Yu. Illienko creative personality as a director, operator and scriptwriter is very important for determining the national context and domestic cinematographers traditions., Цель исследования – выявление условий формирования личности выдающегося украинского режиссёра, сценариста и оператора Юрия Ильенко. Переходный период, обозначенный глобализацией, ценностными поисками и изменениями, влияет и на переосмысление взглядов человечества на культурные архетипы, которые являются воплощением первоначальных представлений в процессе культурной эволюции. Стоит отметить, что диалог культур постоянно находится в бытии современного человека и возникает средством взаимопонимания между культурами. Культура любого народа – это живой организм со своими родовыми особенностями, хранящий память и традиции предков. Каждой что определяется набором образов, связанных с любым понятием в сознании человека. Это то, что скрыто от собственного понимания человека, но проявляется в поступках. Методология исследования базируется на системном подходе, в основе которого проводился анализ особенностей формирования личности Ю. Ильенко. Также были использованы проблемно-исторический метод, описательно- сопоставительный подход, методы анализа: искусствоведческий, сравнительно-исторический, описательный. Научная новизна исследования заключается в том, что на основе анализа жанрово- тематического и художественно-эстетического разнообразия творчества Ю. Ильенко были исследованы черты его личности. Практическое значение полученных результатов заключается в том, что творчество Ю. Ильенко рассматривается в контексте проблем национальной специфики, как украинского кино, так и всего кинематографа в целом. Выводы. Согласно поставленной цели было определено, что киноискусство, выступая особым видом искусства на современном этапе, призванное сохранить память о культурно-исторических реалиях. Долгое время традиционная культура была единственной, которая развивалась вместе с развитием человека. Именно поэтому понимание особенностей личности Ю. Ильенко как режиссёра, оператора и сценариста имеет большое значение для определения национального контекста и традиций отечественных кинематографистов.

У статті висвітлено проблему ефективного використання механізмів психологічного захисту як способу вирішення внутрішньоособистісних конфліктів креативних особистостей студентів технічного напряму. Представлено аналіз теоретичних підходів щодо розуміння поняття психологічних механізмів захисту, їх ролі у структурі особистості. Значна увага приділяється порівнянню трактування функцій захисних механізмів з точки зору гуманістичного та психоаналітичного напрямків. Розглянуто динаміку розвитку психологічних механізмів, яка, з точки зору креатологічного підходу, базується на трьох стадіях: існування в якості захисних механізмів; перехід від захисту до механізмів соціалізації; трансформація у механізми творчості. А також, обґрунтовано позитивні сторони та способи використання захисних механізмів для виходу з фруструючих ситуацій креативними особистостями шляхом усвідомлення, структурування та динамізації несвідомих компонентів системи психологічного захисту. У статті описано результати емпіричного дослідження рівнів особистісної креативності та творчого мислення у студентів напрямку «Кібернетична безпека», для чого було проведено первинну діагностику рівня особистісної креативності О. Тунік та творчого мислення Е. Торренса (модифікація А. Вороніна) відповідно, після чого було організовано подальшу діагностику прояву механізмів психологічного захисту у студентів з високим рівнем креативності за методикою Плутчика-Келлермана-Конте. Отримані результати свідчать про наявність у студентів технічного напряму з високим рівнем креативності певної комбінації домінуючих механізмів психологічного захисту, а саме: заперечення, компенсації, заміщення та інтелектуалізації. У статті представлено аналіз захисних механізмів (заперечення, компенсація, заміщення, інтелектуалізація) креативних студентів технічного напряму з точки зору психологічного обґрунтування їх ефективності та зроблено висновок про переважаючу конструктивність характеру цих механізмів The article describes the problem of effective use of psychological defense mechanisms as a method of solving intrapersonal conflicts of creative personalities of technical specialization students. An analysis of theoretical approaches to understanding the concept of psychological defense mechanisms and their role in the structure of personality is presented. Much attention is given to the comparison of the interpretation of the functions of defense mechanisms in terms of humanistic and psychoanalytic approaches. The dynamics of the development of psychological mechanisms is considered, which, in terms of the creatological approach, is based on three stages: the existence of defense mechanisms; transition from defensive to socialization mechanisms; transformation in the mechanisms of creativity. Furthermore, the article describes the positive aspects and methods of using defense mechanisms for eliminating frustration situations by creative personalities by understanding, structuring and dynamizing unconscious components of the system of psychological defenses. The article describes the results of empirical research of the level of personal creativity and creative thinking of technical specialization students, it included primary diagnosis of the level of personal creativity O. Tunick and diagnosis of creative thinking E. Torrances (modification A. Voronin) respectively, after which a secondary diagnosis of the defense mechanisms of students with a high level of creativity was organized and based on the method of Plutchik-Kellerman-Conte. It is concluded that there is a presence in technical specialization students with a high level of creativity of a certain combination of dominant psychological defense mechanisms, such as: denial, compensation, displacement and intellectualization. The article presents the analysis of individual defense mechanisms (denial, compensation, displacement and intellectualization) of technical specialization creative students from the point of view of psychological substantiation of their effectiveness and conclusion of the prevailing constructive nature of the mechanisms was made

Introduction. Creative activity and the ability to manage it is the most important problem of the educational sphere, which requires an adequate balanced attitude on the part of science and society with a systemic approach.Purpouse. Definition of the essence and specificity of pedagogical creativity, the qualities of a modern creative teacher and ways of influencing pedagogical creativity among students at higher educational institutions for the formation of a creative person who will facilitate the preparation of a creatively gifted specialist for various branches of society.Method. Analysis of psychological and pedagogical literature on the formation of a creative personality among students on the basis of the use of teacher's pedagogical creativity at higher education institutions.Results. In the research of the qualities of a modern creative teacher (activity, objectivity, purposefulness, determinism, versatility, availability of strategy, dynamism, flexibility, mobility, consistency, selectivity, perspective, predictability, historicity, analyticity, self-criticism, logic, ability to see the problem, to detect contradictions, representations, creative imagination) and ways of influencing pedagogical creativity among students in higher educational institutions for the formation of a creative person (didactic means of activating the search in-creativity, different methods of solving creative problems, constructing models of relationships in the research community, developing creative opportunities of young people in the process of individual and wholesale).Originality. The scientific novelty of this research is the defining of a model of creative activity as a subject-subject interaction between a teacher and a student for the formation of a creative person in the process of studying at a higher educational institution.Practical value. As a result of the research of pedagogical creativity, a model of the creative environment is determined, on the basis of which it is possible to provide training of creatively gifted specialist for various branches of society.Conclusion. The article reveals the specificity of pedagogical creativity, which consists in the fact that the object and the result of it is the formation of a creative person. The essence of pedagogical creativity is defined, which combines two components: the creative activity of the teacher and the student in their interaction and interrelation, as well as the results of their creative activity, which lead to the development and self-development of the individual.Further research will be devoted to the use of a specific model of the creative environment by the teacher in the process of teaching students to a higher educational institution for the formation of a creative person., Проведен анализ сущности педагогического творчества, объединяющий в себе две составляющие: творческую деятельность преподавателя и студента в их взаимодействии и взаимосвязи, а также результаты их творческой деятельности, ведущих к развитию и саморазвитию личности. Выявлена специфика педагогического творчества. Определены качества современного творческого преподавателя и построена модель творческой среды студентов высшего учебного заведения для формирования их личности преподавателем, что будет способствовать подготовке творчески одаренного специалиста для различных сфер общества., Проведено аналіз сутності педагогічної творчості, що об'єднує в собі дві складові: творчу діяльність викладача та студента в їх взаємодії і взаємозв'язку, а також результати їх творчої діяльності, які ведуть до розвитку й саморозвитку особистості. Виявлено специфіку педагогічної творчості. Визначено якості сучасного творчого викладача й побудовано модель творчого середовища студентів вищого навчального закладу для формування їх творчої особистості викладачем, що сприятиме підготовці творчо обдарованого фахівця для різноманітних галузей суспільства.

The relevance of the research topic is that the theme of education is relevant in the information society, which is called "the society of knowledge", digital society, smart society (smart society), which requires the formation of an appropriate model of creative education and creative personality. The purpose of the article is the conceptualization of the creative model of education as a factor of innovative development of society. Objectives of the research: to develop a model of creative education of the society of the e-era, where the algorithms and digital technologies dominate; to reveal the conditions and directions of the development of the technological revolution 4.0 and globalization 4.0, which distinguishes the incredible speed during which changes are taking place; to reveal the essence of the creative process and the consequences of its implementation in the model of creative education. Using the methodology of system analysis, forecasting and modeling, to explore the conceptualization of the influence of the creative model of education on the development of an innovative society in the conditions of technological revolution 4.0 and globalization 4.0. An analysis of recent research and publications, which launched the solution to this problem. We rely on the research of O. Bazaluk, V. Bekh, V. Andrushchenko, O. Kivlyuk, R. Oleksenko, M. Kyrichenko, V. Kremen, V. Melnyk, V. Nikitenko, A. Punchchenko, D.Sviridenko, S. Terepischiy, in whose works a creative model of the information society was launched. Among the foreign authors, we highlight the work of such authors as Al-Khalili Jim, E. Brignolfsson, E. Makafi, K. Kevin, O 'Riley Tim, D. Rose, K. Stainer, V. Stargins, V. Tsekalo, P. Florida, M. Ford and others, who presented the theme of creativity in the conditions of technological revolution 4.0 and globalization 4.0. The scientific novelty of the research is the conceptualization of the creative model of education as a factor of innovative development of society. Results of the research: the conditions of the formation of an innovative society were found out, based on which the creation of a model of creative education and creative personality; the definition of creative education and creativity personality and the need to form a new model of education and personality. Conclusion - Higher school should equip young people to work in the conditions of the innovation era - new knowledge, prepare to master the necessary skills and competencies, to be constantly prepared for the constant updating of knowledge of their profession and obtaining new demanded skills of digital society, namely, to develop creative competencies, with the communication, information, digital competencies of the digital era, Актуальность темы иследования в том, что тема образования есть актуальной в условиях информационного общества, которое называют «обществом знаний», цифровым обществом, смарт-обществом (разумным обществом), которое требует формирования соответствующей модели креативного образования и креативной личности. Цель статьи - концептуализация креативной модели образования как фактора инновационного развития общества. Задачи исследования: разработать модель креативного образования общества электронной эры, где властвуют алгоритмы и цифровые технологии; раскрыть условия и направления развития технологической революции и глобализации 4.0, которые отличает неимоверная скорость, на протяжении которой происходят изменения; раскрыть сущность креативного процесса и последствия его внедрения в модель креативного образования. Используя методологию системного анализа, прогнозирования и моделирования, исследовать концептуализацию влияния креативной модели образования на развитие инновационного общества в условиях технологической революции 4.0 и глобализации 4.0. Анализ последних исследований и публикаций, в которых представлено решение данной проблемы. Мы опираемся на работы О.Базалука, В.Беха, В.Андрущенко, О.Кивлюк, Р.Олексенко, Н.Кириченко, В.Кременя, В.Мельник, В.Никитенко, О.Пунченко, Д. Свириденко, С.Терепищего, в работах которых представлена креативная модель информационного общества. Среди зарубежных авторов мы выделяем работы таких авторов, как Аль-Халили Джима, Э. Бринелфссона, Э. Макафи, К.Кевина, О’ Райли Тима, Д. Роуза, К. Стайнера, В.Старжинского, В.Цекало, Р. Флориды, М. Форда и других, в которых представлена тема креативности в условиях технологической революции 4.0 и глобализации 4.0. Научная новизна исследования – концептуализация креативной модели образования как фактора инновационного развития общества. Результаты исследования: выявлены условия становления инновационного общества, в основе которого создание модели креативного образования и креативной личности; представлено определение креативного образования и креативной личности и необходимость формирования новой модели образования и личности. Вывод - высшая школа должна вооружить молодежь к работе в условиях информационной эры новыми знаниями, подготовить к овладению необходимыми навыками и компетентностями, быть постоянно готовыми к постоянному овладению знаний своей профессии и получения новых востребованных навыков цифрового общества, а именно выработать креативные компетентности, связанные с коммуникационными, информационными, цифровыми компетентностями цифровой эры, Актуальність теми дослідження в тому, що тема освіти є актуальною в інформаційному суспільстві, яке називають «суспільством знань», цифровим суспільством, смарт-суспільством (розумним суспільством), яке вимагає формування відповідної моделі креативної освіти та креативної особистості. Мета статті - концептуалізація креативної моделі освіти як чинника інноваційного розвитку суспільства. Завдання дослідження: розробити модель креативної освіти суспільства електронної ери, де володарюють алгоритми та цифрові технології; розкрити умови та напрями розвитку технологічної революції 4.0 і глобалізації 4.0, які відрізняє неймовірна швидкість, на протязі якої вібуваються зміни; розкрити сутність креатвиного процесу та наслідки його впровадежння в модель креативної освіти. Використовуючи методологію системного аналізу, прогнозування і моделювання дослідити концептуалізацію впливу креативної моделі освіти на розвиток інноваційного суспільства в умовах технологічної революції 4.0 і глобалізації 4.0. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Ми спираємося на дослідження О.Базалука, В. Беха, В. Андрущенка, О. Кивлюк, Р. Олексенка, М.Кириченка, В.Кременя, В.Мельник, В.Нікітенко, О.Пунченка, Д.Свириденка, С.Терепищого, в роботах яких започаткована креативна модель інформаційного суспільства. Серед зарубіжних авторів ми виокремлюємо роботи таких авторів, як Аль-Халілі Джима, Е. Бріньолфссона, Е. Макафі, К.Кевіна, О’ Райлі Тіма, Д. Роуза, К. Стайнера, В.Старжинс ького, В.Цекало, Р. Флориди, М. Форда та інших, у яких представлена тема креативності в умовах технологічної революції 4.0 і глобалізації 4.0. Наукова новизна дослідження – концептуалізація креативної моделі освіти як чинника інноваційного розвитку суспільства. Результати дослідження: виявлено умови становлення інноваційного суспільства, в основі якого створення моделі креативної освіти та креативної особистості; представлено визначення креативної освіти та креативної особистості та необхідність формування нової моделі освіти і особистості. Висновок - вища школа повинна озброїти молодь до роботи в умовах інноваційної ери - новими знаннями, підготувати до оволодіння необхідними навичками і компетентностями, бути постійно готовими до постійного оновлення знань своєї професії та отримання нових витребуваних навичок цифрового суспільства, а саме виробити креативні компетентності, пов’язані з комунікаційними, інформаційними, цифровими компетентностями цифрової ери

The urgency of the research is that the conditions for the formation of a creative personality, which are the result of the formation of a creative and knowledge economy, in which the given type of personality is in demand, is presented. Problem statement – the phenomenon of a creative personality as a phenomenon and a basis for formation of a creative and knowledge economy in the conditions of globalization challenges and trends 4.0. It is the information society and social entrepreneurship that are the main factors in the formation and development of a creative and knowledge economy, which requires the formation of a creative personality.Analysis of recent research and publications – we rely on the authors who investigated the "know-how-intelektual" society, which is based on a well-known intellectual-property and personality. These are the works of B.Andrushenko, T.Andrushenko, V.Vashkevich, V.Voronkova, O.Kyvlyuk, V.Melnyk, V.Nikitenko, R.Olexenko, O.Sosnina, S.Sharova. Identification of unexplored parts of the general problem – conceptualization of the concept of a creative personality in the face of globalization challenges 4.0. The research is based on theoretical and practical aspects of the formation of the concept of creative personality as a factor in the formation of a creative and knowledge economy.Setting objectives – the use of socio-acciological and neoaxiological approaches and methods that allowed deeply penetrate into the conditions for the formation of a creative personality in the context of the challenges of globalization 4.0 and the information society. Presentation of the main material. It is at the heart of axiology that the value orientations of a person are necessary for the formation of an information-knowledge economy or neo-economy. It is researched that creativity stimulates the production of innovative material and spiritual goods, promotes acceleration of commercialization and the final consumption of material and spiritual goods. It has been found that Homo economicus is the basis for the formation of creative entrepreneurship and its transformation into the social capital of the nation. The essence of culture as the main dominant and the key factor of formation of creative and valuable competitive specialists is revealed.Conclusions - the evolution of "homo economicus" to "homo creativus" is exposed in the conditions of globalization 4.0 and global rankings of creative economy; Creation of the concept of creative personality as a factor in creative and knowledge economy in the face of globalization challenges 4.0; the integral representation of the creative personality as a factor in the formation of a knowledge-information economy is presented, Актуальність дослідження в тому, що представлено умови формування креативної особистості, що є результатом формування креативно-знаннєвої економіки, в якій витребуваною є даний тип особистості. Постановка завдання – феномен креативної особистості як феномен і основа для формування креативно-знаннєвої економіки в умовах викликів та трендів глобалізації 4.0. Саме інформаційне суспільство та соціальне підприємництво виступають головними чинниками становлення і розвитку креативно-знаннєвої економіки, яка вимагає формування креативної особистості. Аналіз останніх досліджень і публікацій – ми спираємося на авторів, що досліджували «знаннєво-інтелекутальне» суспільство, в основі якого знаннєво-інтелекутальна власність та особистість. Це твори В.Андрущенка, Т.Андрущенко, В.Вашкевича, В.Воронкової, О.Кивлюк, В.Мельник, В.Нікітенко, Р.Олексенка, О.Сосніна, С.Шарова. Виділення недосліджених частин загальної проблеми –концептуалізація концепції креативної особистості в умовах викликів глобалізації 4.0. В основі дослідження – теоретичні та практичні аспекти формування концепції креативної особистості як чинник формування креативно-знаннєвої економіки. Постановка завдання – використання соціоаксіологічного та неоаксіологічного підходів і методів, що дозволили глибоко проникнути в умови формування креативної особистості в умовах викликів глобалізації 4.0 та інформаційного суспільства. Виклад основного матеріалу. Саме в основі аксіології – ціннісні орієнтації особистості, необхідні для формування інформаційно-знаннєвої економіки чи неоекономіки. Досліджено, що творчість стимулює виробництво інноваційних матеріальних і духовних благ, зумовлює прискорення комерціалізації та кінцевого споживання матеріальних і духовних благ. З’ясовано, що Homo economicus є основою формування творчого підприємництва та його трансформації в соціальний капітал нації. Висновки - розкрито еволюцію від «homo economicus» до «homo creativus» в умовах глобалізації 4.0 та глобальних рейтингах креативної економіки; створено концепцію креативної особистості як чинник креативно-знаннєвої економіки в умовах викликів глобалізації 4.0; представлено цілісне уявлення креативної особистості як чинника формування знаннєво-інформаційної економіки, Актуальность исследования в том, что представленые условия формирования креативной личности, являются результатом формирования креативно-знаниевой экономики, в которой нуждается данный тип личности. Постановка задачи - феномен креативной личности как феномен и основа для формирования креативно-знаниевой экономики в условиях вызовов и трендов глобализации 4.0. Именно информационное общество и социальное предпринимательство выступают главными факторами становления и развития креативно-знаниевой экономики, требующей формирования креативной личности. Анализ последних исследований и публикаций - мы опираемся на авторов, исследовавших «знаниевое-интелекутальное» общество, в основе которого знаниевая-интелекутальная собственность и личность. Это труды: В. Андрущенко, Т. Андрущенко, В. Вашкевича, В. Воронковой, О.Кивлюк, В. Мельник, В. Никитенко, Р. Олексенка, О. Соснина, С. Шарова. Выделение неисследованных частей общей проблемы - концептуализация концепции креативной личности в условиях вызовов глобализации 4.0. В основе исследования - теоретические и практические аспекты формирования концепции креативной личности как фактор формирования креативно-знаниевой экономики. Постановка задачи - использование социоаксиологичного и неоаксиологичного подходов и методов, которые позволили глубоко проникнуть в условия формирования креативной личности в условиях вызовов глобализации 4.0 и информационного общества. Изложение основного материала. Именно в основе аксиологии - ценностные ориентации личности, необходимые для формирования информационно-знаниевой экономики или неоэкономики. Доказано, что творчество стимулирует производство инновационных материальных и духовных благ, обусловливает ускорение коммерциализации и конечного потребления материальных и духовных благ. Выяснено, что Homo economicus является основой формирования творческого предпринимательства и его трансформации в социальный капитал нации. Выводы - раскрыто эволюцию от «homo economicus» к «homo creativus» в условиях глобализации 4.0 и глобальных рейтингах креативной экономики; создана концепция креативной личности как фактор креативно-знаниевой экономики в условиях вызовов глобализации 4.0; представлено целостное представление креативной личности как фактора формирования знаниево-информационной экономики

У статті розглядається проблема цілеспрямованої організації самостійної пізнавальної роботи студентів у навчальному процесі та висвітлюються можливості включення в неї майбутніх фахівців у контексті розвитку їхнього творчого потенціалу. Вказується значення різних рівнів самостійного освоєння навчального матеріалу студентами для створення умов реалізації основних складових їхніх творчих зусиль на шляху оволодіння майбутньою професією. Окреслюються основні напрямки розвитку компонентів творчого потенціалу молоді в навчальному процесі в умовах вищої школи., In the article the problem of purposeful organization of students’ self-dependent work in the learning process is considered. Also the possibilities of inclusion of future specialists into it in the context of the development of their creative potential are elucidated. Some contradictions of the development of creative personality in the higher school are revealed. They are connected mainly with the traditional organization of educational process. Specifics of the creative activity of personality, which ensures its originality and identity, are considered. The content of the concept “human’s creative potential” and its components are revealed. Such components as physiological characteristics, cognitive qualities and personal characterological features are discussed. The the essence of different levels of self-dependent mastering of educational material by students and possible means of methodical support in higher educational institutions for creating conditions of realization of the main components of creative efforts on the way of mastering the future profession by the youth (based on the material of teaching the professional disciplines to future psychologists) is analyzed. The results of empirical research of the meaning of the specific of tasks of reproductive and explanatory, as well as the integrative and creative content for self-dependent educational and cognitive activity of student youth in the development of creative possibilities are considered. The main directions of the development of components of the young people creative potential in the educational process in the conditions of higher school are outlined.

The article deals with the philosophical and historical foundations of the interpretation of the human’s will freedom in Russian westernization in the middle of the nineteenth century, in particular, in the works of K. Kavelin, S. Solovyov and B. Chicherin. An attempt of the representatives of the liberal-scientific direction to associate the solution of the ‘ free will’ problem with the spiritual and practical manifestations of the individual in the historical development is unfold. Only the moral development of a free person becomes the basis for a deep mastering of the objective movement of the historical process. The main issue for the philosophical comprehension of the historical knowledge in the works of K. Kavelin is the problem of defining the general law of the historical development. The philosopher –westernist criticized the one-sidedness of the methodology of empiricism and apriorism in the historical cognition. Empirical matter in the philosophy of the history as a finished result gives dead facts that have the external and random character. Apriorism in the history expresses the comprehension of events and phenomena exclusively through the abstract rationalistic forms that do not reveal the objective essence of the historical truths. An important point of the historical cognition is the interaction of the principle of the objective development with the subjective process of the historical life and with the individual will freedom the in the philosophy of the history. The methodology of comprehension of the will freedom requires a holistic knowledge − the organic interconnection of empirical, rational and intuitive one. Philosophical and historical search of representatives of the liberal-scientific direction gave a powerful impetus to the establishment of a systematic study of fundamental problems in Russian philosophy of the nineteenth century.

The article deals with the philosophical and historical foundations of the interpretation of the human’s will freedom in Russian westernization in the middle of the nineteenth century, in particular, in the works of K. Kavelin, S. Solovyov and B. Chicherin. An attempt of the representatives of the liberal-scientific direction to associate the solution of the ‘ free will’ problem with the spiritual and practical manifestations of the individual in the historical development is unfold. Only the moral development of a free person becomes the basis for a deep mastering of the objective movement of the historical process. The main issue for the philosophical comprehension of the historical knowledge in the works of K. Kavelin is the problem of defining the general law of the historical development. The philosopher –westernist criticized the one-sidedness of the methodology of empiricism and apriorism in the historical cognition. Empirical matter in the philosophy of the history as a finished result gives dead facts that have the external and random character. Apriorism in the history expresses the comprehension of events and phenomena exclusively through the abstract rationalistic forms that do not reveal the objective essence of the historical truths. An important point of the historical cognition is the interaction of the principle of the objective development with the subjective process of the historical life and with the individual will freedom the in the philosophy of the history. The methodology of comprehension of the will freedom requires a holistic knowledge − the organic interconnection of empirical, rational and intuitive one. Philosophical and historical search of representatives of the liberal-scientific direction gave a powerful impetus to the establishment of a systematic study of fundamental problems in Russian philosophy of the nineteenth century.

The text reviews the sources of the possible connection between creativity and emotional intelligence in the psychological structure of the personality, their importance for adaptability and the achievement of success in modern society. The authors also reveal the basic concepts of the research, provide recommendations and justify further directions for the formulation and testing of hypotheses. Статья обозревает истоки возможной связи креативности и эмоционального интеллекта в психологической структуре личности, их значимости для адаптивности и достижения успехов в современном социуме. Также авторы раскрывают основные понятия исследования, приводят рекомендации и обосновывают дальнейшие направления постановки и проверки гипотез.

Сегодня страна находится в состоянии цифровой трансформации, очень мощной, динамично развивающейся трансформации, и, если вовремя не сориентироваться и не понять, что нужно делать, отстать в экономическом развитии можно навсегда. Под воздействием проникновения электросвязи/ИКТ многие профессии изменяются, становятся более технологичными. Надвигающаяся волна инноваций, согласно неопубликованным исследованиям, ставит под удар до половины рабочих мест. Но в цифровом будущем профессия экономиста будет востребована. Всегда нужен специалист, который правильно расставит приоритеты и цели для получения максимальной прибыли. Понимание студентами-экономистами сути будущей профессии – специалист по экономической эффективности цифровой эпохи – позволит им адаптироваться в меняющемся мире и быть удовлетворенными профессией. В настоящее время понятие «цифровая экономика» широко используется для определения сквозного проникновения электросвязи/ИКТ, где знания, информация играют ключевую роль, а разработка инновационных проектов становится источником социально-экономического роста. Творческая личность экономиста – это тот ресурс, за который конкуренты будут сражаться., Today, the country is in a process of digital transformation, a very powerful, dynamically evolving transformation, and if you do not get your bearings in time and do not understand what you need to do, you can fall behind in economic development forever. Many professions are changing under the influence of ICT, becoming more technological. The impending wave of innovations, according to unpublished research, puts up to half of the workplaces at risk. Nevertheless, the profession of economist will be in demand in the digital future. They always need a specialist who sets priorities and goals correctly for maximum profit. Understanding the essence of the future profession by students-economists – a specialist in the economic efficiency of the digital age will allow them to adapt to the changing world and be satisfied with the profession. Currently, the concept of "digital economy" is widely used to define the total penetration of ICT, where knowledge, information play a key role, and the development of innovative projects becomes a source of socio-economic growth. The creative personality of the economist is the resource for which competitors will fight.

Статья следует в русле исследований, проводимых Ярославской культурологической школой по вопросу корреляции концептов «массовая культура» и «творческая личность». Констатируя тот факт, что сложившиеся в науке представления относят собственно феномен массовой культуры к XX столетию, авторы работы отмечают, что ряд мыслителей обращается уже к веку девятнадцатому в поиске истоков тех особенностей коллективной психологии, которая отличает массовую культуру в ее современном научном понимании. В связи с этим наибольшее внимание в теоретической части работы уделено мнениям также мненриям М. Горького, А. В. Захарова, Т. С. Злотниковой в поисках истоков концепта массовой культуры в традиционном представлении о мещанстве. Методологически авторы исходят из положения Ортеги-и-Гассета о поисках оппозиции массовая vs элитарная культура вне привычных сословных или идеологических рамок (аристократия и плебс и т.д.) Делается попытка на основании анализа русской художественной литературы XIX века выстроить бинарную оппозицию «мещанство vs творческая личность», рассматривая феномен мещанства как прото-массовую культуру по отношению к массовой культуре XX века. Исследуя литературные образы т.н. «лишних людей», традиционно противопоставляемых «среде», в которой им приходится обращаться, авторы делают попытку выделения типов, которые по тем или иным параметрам и в той или иной мере могут претендовать на современное представление о «творческой личности». Проблематика статьи разрабатывается на основе анализа произведений А. С. Грибоедова, Н. Г. Помяловского, Н. Г. Чернышевского, В. А. Слепцова, И. С. Тургенева, с привлечением работ русской литературно-критической школы., The article enlights the research carried out within the Yaroslavl School of Cultural Studies project concerning correlation of the concepts of «mass culture» and «creative person». Acknowledging the fact that the prevailing in science views relate the actual phenomenon of mass culture to the 20th century, the authors draw attention to the fact that a number of scholars regard the nineteenth century in search of the origins of those features of collective psychology that distinguishes popular culture in its modern scientific understanding. In this regard, in the theoretical part of the work, the most attention is also given to the opinions of M. Gorky, A. V. Zakharov, T. S. Zlotnikova, in search of the origins of the concept of popular culture in the traditional notion of philistinism. Methodologically, the authors proceed from the position of J. Ortega y Gasset on the search for opposition to the mass vs elite culture outside the usual class or ideological framework (aristocracy and plebs, etc.) An attempt is made on the basis of the analysis of the 19th-century Russian literature to build a binary opposition «bourgeois vs creative person» considering the phenomenon of philistinism as a kind of proto-mass culture in relation to the mass culture of the XX century. Exploring the literary images of the socalled «odd people», traditionally opposed to the social environment in which they have to turn, the authors try to identify types that, according to certain parameters, can claim to be the idea of «a creative personality». The subject matter of the article is developed through the analysis of the works of A. S. Griboyedov, N. G. Pomyalovsky, N. G. Chernyshevsky, V. A. Sleptsov, I. S. Turgenev.

The relevance of the study is that the analysis of education as a factor in the formation and development of a creative personality and the conditions conducive to the emergence of a "new creative class" is done. Formulation of the problem - the conceptualization of education as a factor in the formation and development of a creative personality, its main categories in terms of "creativity" and the demand of man as a creator of an innovative environment, based on a new level of interaction "man-society-education", changing the model of sociality. Analysis of recent research and publications. In the study, we rely on the phenomenon of creativity, which is studied in the works of V. Andruschenko, V. Beh, V. Voronkova, A. Kravchenko, S. Kutsepal, O. Kivlyuk, R. Olexenko. The main focus is on Richard Florida's work "Homo creatives: How the New Class Conquers the World" (Kyiv, 2018). The matrix of education as a factor in the formation and development of a creative personality focuses attention on the discourse thinking of the relationship "creative personality-education" and the influence of the information society on these relationships. Exemption of unexplored parts of the general problem - conceptualization of the concept of "creative personality" and its role in modern information society. At the heart of the study - the conceptualization of the basic schemes of creativity and this is a scientific novelty. The epistemological character of the statement and the praxeological solution of this problem in favor of a creative person and education show that the society must have the necessary and sufficient resources for the reproduction of a creative person and its effective development that affects the social sphere of man. The basic material. The analysis of formation and development of the creative person as the main factor of education is carried out; the definition of "creative personality" is presented; it is proved that the creative component is the dominant factor necessary for solving problems of efficiency of all spheres of activity, including economic ones; conditions that contribute to the growth of the creative component in the future are analyzed ; It was found that it is a "creative social class" as a new class of information society. The object of research is the concept of a creative personality as a new social and cultural phenomenon. The subject of research is the influence of the information society on the formation and development of a creative personality. Methodology is a method of cultural creation, which provides an opportunity for the formation and development of a creative personality. Conclusions - the concept of education as a factor in the formation and development of a creative personality in the conditions of the information society is formed, Актуальність дослідження в тому, що проаналізовано освіту як чинник становлення і розвитку креативної особистості та умови, що сприяє появі «нового креативного класу». Постановка завдання - концептуалізація освіти як чинника становлення і розвитку креативної особистості, основних її категорій у вимірі «креативності» та витребуваності людини як креатора інноваційного середовища, в основі якого новий рівень взаємодії «людина-суспільство-освіта», що змінює моделі соціальності. Аналіз останніх досліджень і публікацій. В дослідженні ми спираємося на феномен креативності, що досліджуються в роботах В.Андрущенка, В.Беха, В.Воронкової, А.Кравченко, С.Куцепал, О.Кивлюк, Р.Олексенка. Головна увага зосереджена на роботі Річарда Флориди «Homo creatives: Як новий клас завойовує світ» (Київ, 2018). Матриця освіти як чинника становлення і розвитку креативної особистості актуалізує увагу на дискурсосмисленні взаємовідносин «креативна особистість-освіта» та впливу інформаційного суспільства на ці взаємовідносини. Виділення недосліджених частин загальної проблеми – концептуалізація поняття «креативна особистість» та її роль в сучасному інформаційному суспільстві.В основі дослідження – концептуалізація базових схем креативності, що представляє собою наукову новизну. Епістемологічний характер постановки та праксеологічне вирішення даної проблеми на користь креативної людини та освіти свідчить, що соціум повинен володіти необхідними і достатніми ресурсами для відтворення креативної людини та її ефективного розвитку, що торкається соціальної царини людини.Виклад основного матеріалу. Здійснено аналіз становлення і розвитку креативної особистості як головного чинника освіти; представлено визначення «креативної особистості»; доведено, що креативна складова є домінантою, необхідною для вирішення проблем ефективності всіх сфер діяльності, включаючи економічну; проаналізовано умови, що сприяють зростанню креативного складника в майбутньому; виявлено, що являє собою «креативний соціальний клас» як новий клас інформаційного суспільства. Об’єкт дослідження – концепт креативної особистості як новий соціальний і культурний феномен. Предмет дослідження - вплив інформаційного суспільства на становлення і розвиток креативної особистості. Методологія – методологія культуротворчості, що дає можливість для становлення і розвитку креативної особистості.Висновки – сформовано концепцію освіти як чинника становлення і розвитку креативної особистості в умовах інформаційного суспільства, Актуальность исследования в том, что проанализировано образование как фактор становления и развития креативной личности и условия, которые способствуют появлению «невого креативного класса».Постановка задания - концептуализация образования как фактора становления и развития креатвиной личности, основные ее категории в измерении «креативности» и востребованности человека как креатора инновационной среды, в основе которой новый уровень взаимодействия «человек-общество-образование», что изменеят модели социальности. Анализ последних исследований и публикаций. В исследовании мы опираемся на феномен креативности, который исследуется в работах В.Андрущенко, В, Беха, В.Воронковой, А.Кравченко, С.Куцепал, О.Кивлюк, Р.Олексенко. Главное внимание сосредоточено на работе Ричарда Флориды» «Homo creatives: Как новый класс завоевывает мир» (Киев, 2018). Матрица образования как фактора становления и развития креативной личности актуализирует внимание на дискурсосмыслении взаимоотношений «креативная личность-образование» и влияния информационного общества на эти взаимоотношения.Выделение неисследованных частей общей проблемы - концептуализация понятия «креативная личность» и ее роль в современном информационном обществе.В основе исследования - концептуализация базисных схем креативнсоти, которая представляет собой научную новизну. Эпистемологический характер постановки и праксиологическое решение данной проблемы на пользу креативной личности и образования свидетельствуют, что соцум должен владеть необходимыми и достаточными ресурсами для воспроизводства креативной личности и ее эффективного развития, что касается социальной основы личности.Изложение основного материала. Исследован анализ становления и развития личности как главного фактора образования; представлено определение «креативной личности»; исследовано, что креативная составляющая есть доминатой, необходимой для решения проблем эффективности всех сфер деятельности, включая экономическую; проанализированы условия, которые содействуют увеличению креативной составляющей в будущем; исследовано, что предстваляет собой «креативный класс» как новый класс информационного общества. Объект исследования- концепт креативной личности как новый социальный и культурный феномен. Предмет исследования - влияние информационного общества на становление и развитие креативной дличности. Методология - методы культуротворчества и синергетики, которые дают возможность для становления и развития креативной личности.Выводы - сформирована концепция образования как фактор становления и развития креативной личности в условиях информационного общества

The article recreates the important page of the creative biography of Dmytro Hnatyuk – his directorial activity. In the contradiction of complex socio-political and ideological changes of time, the essence of the artist is crystallized, due to the fierce thirst for national traditions, to the revival of Ukrainian nature in all dimensions of the cultural and artistic space, and in the operatic genre, above all. D. Hnatyuk’s appeal to the operatic classics, to the essence of the national tradition traced in her historical heritage, stimulates the formation of a new aesthetic understanding of the creativity of many composers, performers, and artists. D. Hnatyuk is a person who not only accumulates powerful energy potential, but also generalizes the super-performing experience with compelling and rationally-weighted directorial decisions. Perfectly mastering the mechanisms of solving scenic problems, the laws of development of the drama of the work, the director deliberately forms a qualitatively new level of dialogical unity of all components of the operatic genre: he localizes the personal factor as an irreplaceable component that structures the essence of acting, destroys the stereotypes of the development of the drama of the work, rooted convention. It was through the efforts of D. M. Hnatyuk that the opera of P. I. Tchaikovsky continued in the complex realities of the Ukrainian operatic tradition of the twentieth century, revealing a new dimension of its existence.The purpose of the article is to consider the little-known pages of the creative biography of D. Hnatyuk, his ascent to the Olympus of artistic recognition. By fixing the problem in the coordinates of the director’s practice of the artist and focusing on the production of P. I. Tchaikovsky’s opera “Mazepa”, we have the opportunity to reveal the dynamics of the resuscitation of the Ukrainian theatrical space in the context of the operatic genre.The methodology of the research involves the use of historical, comparative, art criticism and cultural methods, which makes it possible to analyze the opera of P. Tchaikovsky’s “Mazepa” in a new dimension, opening unexcited pages of the creative biography of the artist.The scientific novelty of the work is due to the fact that it uses a considerable amount of archival materials, reviews, and an epistolary heritage, which enables to fill the gaps of the cultural and artistic space of Ukraine at the end of the twentieth century, and, by focusing on the phenomenon of the artist’s creative biography, to reveal his essence in the context. socio-cultural tendencies of this period.Conclusion. The scientific thought of the present stimulates a permanent rethinking of the established and already canonized methods and mechanisms of studying creative biography as a cultural phenomenon, laying the unshakable basis for the development of humanitarianism in the space of modern attitudes and discourses. Investigating the creative biography of D. Gnatyuk, we fill significant gaps in the national cultural and artistic heritage, form orientations for the opera and theatrical performances of the future and introduce the methods of operatic scenography into the practice of educational activities of the Academy., Охарактеризована важная страница творческой биографии Д. Н. Гнатюка – его режиссёрская деятельность. В сложных социополитических и мировоззренческих изменениях времени кристаллизуется сущность художника, его стремление восстановить национальные традиции, прежде всего в оперном жанре. Обращение Д. Гнатюка к оперной классике обусловлено новым пониманием творчества многих композиторов и исполнителей. Д. Гнатюк как личность не только аккумулирует мощный энергетический потенциал, но и обобщает исполнительский опыт убедительными и взвешенными режиссёрскими решениями. В совершенстве владея приёмами воплощения сценических задач, он как режиссёр формирует качественно новое единство всех составляющих оперного спектакля: локализует личностный фактор как незаменимую составляющую, выявляющую сущность актёрского мастерства; разрушает стереотипы развития драматургии произведения, её условности. Именно благодаря усилиям Д. Гнатюка опера П. Чайковского была воплощена в сложных реалиях украинской оперной традиции ХХ века. Рассмотрены малоизвестные страницы творческой биографии Д. Гнатюка, охарактеризована его режиссёрская интерпретация оперы П. Чайковского «Мазепа», раскрыты пути обогащения репертуара украинского театра образцами оперного жанра. Методология исследования предполагает применение исторического, сравнительного, искусствоведческого и культурологического методов, даёт возможность проанализировать оперу П. Чайковского «Мазепа» в новом измерении, открывая малоизученные страницы творческой биографии художника. Для понимания особенностей творческой биографии Д. Гнатюка использовано значительное количество архивных материалов, рецензий, его эпистолярное наследие. Современные музыковеды переосмысливают канонизированные методы изучения творческой биографии как явления культуры, закладывая фундамент для развития гуманитаристики на основе новейших дискурсов., Відтворено важливу сторінку творчої біографії Д. М. Гнатюка – його режисерську діяльність. У складних соціополітичних і світоглядних змінах часу кристалізується сутність митця, його прагнення відновити національні традиції, передусім в оперному жанрі. Звернення Д. Гнатюка до оперної класики зумовлено новим розумінням творчості багатьох композиторів і виконавців. Д. Гнатюк як особистість не тільки акумулює потужний енергетичний потенціал, а й узагальнює виконавський досвід переконливими і виваженими режисерськими рішеннями. Досконало володіючи механізмами втілення сценічних завдань, він як режисер формує якісно нове єднання всіх складових оперного жанру: локалізує особистісний фактор як незамінну складову, яка структурує сутність акторської майстерності; руйнує стереотипи розвитку драматургії твору, її закорінену умовність. Саме завдяки зусиллям Д. Гнатюка опера П. Чайковського набула втілення у складних реаліях української оперної традиції ХХ століття. Розглянуто маловідомі сторінки творчої біографії Д. Гнатюка, охарактеризовано його режисерську інтерпретацію опери П. Чайковського «Мазепа», розкрито шляхи збагачення репертуару українського театру зразками оперного жанру. Методологією дослідження передбачено застосування історичного, порівняльного, мистецтвознавчого й культурологічного методів, що дає можливість проаналізувати оперу П. Чайковського «Мазепа» в новому вимірі, відкриваючи малодосліджені сторінки творчої біографії митця. Для розуміння особливостей творчої біографії Д. Гнатюка використано багато архівних матеріалів, рецензій, його епістолярну спадщину. Сучасні музикознавці переосмислюють канонізовані методи вивчення творчої біографії як явища культури, закладаючи основи для розвитку гуманітаристики на основі новітніх дискурсів.

The significance of solution of the exercises that based on creative activities in the development of potential opportunities of the pupils are told in the article and given samples based on creative activities in the development of potential opportunities for classes.

In the present paper theories of creative personality are considered, developed by great philosophers, social psychologists, humanists, and also by representatives of religious confes­sions. On base of known triad of Hegel about subjective, objective and absolute spirit is done relative gradation of personality, which is containing in each man: ‘Empiric’, ‘Social’ and ‘Super empiric’ man or simply creative subject in all aspects. All this is related also to gradation of whole peoples and states. On this base it is shown complete coincidence of, on first sight contrary theories of personality. It is shown, that often first and second types of man demonstratively break laws of mentioned categories, pursuing in their actions, unnecessary for nobody momentary benefits and ‘victories’. As it was mentioned by Pope Benedict, the rescue of the Mankind is in the rapprochement and in community of all religions in general for all these doctrines, the creation of an image of the pure high strong personality. There aren’t any differences between these doctrines.The analysis of many contemporary problems in psychology and ethics of individuals and nations in terms of priority common to all approaches to relationships of modern conditions of the individual and society, of all countries and peoples are given.

У статті досліджено біографію видатної творчої особистості ХХ – початкуХХІ століття – Д. М. Гнатюка. Розглянуто виконавську та режисерську діяльність Майстра сцени в контексті соціокультурного та мистецького-комунікативного простору. Охарактеризовано епістолярну спадщину Д. Гнатюка, рецензії театральних критиків, матеріали періодичних видань., The article is devoted to the biography of the outstanding creative personality of the XX – the beginning of the XXI century – Dmytro Gnatyuk. The master and director’s activity of the Master in the context of socio-cultural and artistic-communicative space is considered. The epistolary heritage of D. Gnatyuk was described, reviews of theatrical critics, materials of periodicals.By fixing the problem into the chosen scientific discourse, the subject of the research is clearly defined – the vital and creative way of D. Gnatyuk, who, in the context of his own procedural organization, demonstrates the artist’s life realities in the projection of relevant text materials and other informative media, which forms the source base in the form of empirically accumulated works It is the material-fixed elements of a complex multi-level ontological model of a person who give the most-justified ground of coordination as an individual in the space of his psychophysical evolution, and tracking the communication of the individual in a dynamic socio-cultural dialogue. By synthesising these two aspects of analytical intelligence, we are able to fully comprehend the problem of social adaptation of a person and to identify the stimulating aspects of its creative principle, at the intersection of which a person acquires the status of a creative person whose essence is determined by the continuum as artistic achievements and psycho-physiological aspects of its evolution.Discussions caused by the problems of biography and its source base give reason to believe that the philosophical, sociological, psychological, art studies and cultural space is now in the stage of a permanent rethinking of phenomena, their essence, which, in turn, leads to the formation of new, sometimes undesirable conclusions, which are an important structuring element of history, science, and art.According to the findings of historiography, the tradition of textual and graphic fixation of the human way of life is a projection of one of the most ancient phenomena of mankind – written culture, therefore, for its study it is necessary to maintain the coordinates of a meaningful and scientificallysound approach. The tradition of studying biographical texts is characterized by the synthesis of rationalism and individualism, avoiding which one can lose logic and semantic substantiation. The key point in the study of D. Gnatyuk’s biography is the problem of the timekeeping of his life cycle with the corresponding semantic load determined by the sociocultural dynamics of objective reality. Such informative vectors of a social organization are noticeable, dissolving not only the cultural and artistic component, but also biographies of artists, their like-minded people and ascetics. In such realities, as the result of the personality reflection of a person of objective reality, an important component of a biographical study is crystallized – factual materials of personal origin, with which the conceptual moments are accentuated, the idea of important aspects of the creativeprocess in general is deepened. The identified factual materials include: epistolary, memoirs, official documentation, and others.

The article analyzes Slavophilism and westernism − the main approaches to the definition of human’s free will in Russian philosophy in the middle of the nineteenth century. An attempt of representatives of the liberal-western orientation to connect the solution of the problem of free will with rational, creative manifestations of the individual in the historical development of Western Europe is uncovered. Westerners proceeded from the notion of culture as a conscious creativity of an individual. Originality of historical development of Russia westerners evaluated negatively. Slavophils, while determining the opposition in the ways of Russian and Western European life, saw the originality and independence of the creative activity of the Slavic peoples, who at levels of social progress were far above the Western European nations. Slavophils focus on communal and synodic spiritual relationships of a person with a community within which individual freedom is attained. Consequently, the main directions in the Russian philosophy of 40-50-ies of the nineteenth century. fundamentally differ in assessing the results of Russian history and the role of free personality. Thus, westerners highlighted only the disadvantages of the past and present-day history of the Slavic peoples, and Slavophils found in it exclusively positive achievements. However, there were also such philosophical problems that united Slavophils and westerners. The need for a constant search for the foundations, the definition of the law of historical development brought to life in the middle of the 19 century such philosophical and scientific activity, in which the doctrines of Slavophils and westerners were formed. At the same time, Slavophils and westerners, studying various aspects of the historical development of the Slavic and Western European nations, were not able to give a holistic solution to the philosophical and historical problems, the relation between freedom of will and necessity, could not scientifically solve the topical issues of Russian life. There is also an attempt to combine the opposite approaches, the Slavophils’ and the Westerners’, to find out the true laws of historical development, the synthesis of logical and epistemological issues with the spiritual and practical, the study of free will in its general manifestation − the community, conciliarism, and individually − in a separate personality.

The article is devoted to some aspects of teacher’s influence on the formation and development of students’ creative activity. The questions of the creative component of both the student and the teacher are investigated. The article presents the place of creative activity of the teacher in the context of pedagogical competence, which is the foundation of pedagogical skill. The author examines the relationship between the creative activity of the teacher and the creative development of the student., Статья посвящена некоторым аспектам влияния личности педагога на формирование и развитие творческой активности учащихся. Исследованы вопросы творческой составляющей как студента, так и преподавателя. В статье представлена роль творческой активности преподавателя в контексте педагогической компетентности, являющейся фундаментом педагогического мастерства. Автором рассмотрена взаимосвязь творческой активности преподавателя и креативного развития студента., Стаття присвячена деяким аспектам впливу особистості педагога на формування і розвиток творчої активності студентів. Досліджено питання творчої компоненти як студента, так і викладача. У статті представлена роль творчої активності викладача в контексті педагогічної компетентності, що є фундаментом педагогічної майстерності. Авторкою розглянуто взаємозв’язок творчої активності викладача і креативного розвитку студента.

The subject of research is to form a creative personality of the future teacher of vocational training. The aim of the article is to trace how through the pedagogical cycle of disciplines and the introduction of elements of pedagogical skills in pedagogical universities, it is possible to provide the formation of professional and creative teachers. To achieve this aim, the method of pedagogical observation, analysis and descriptive method were used. There is increasing focus on module and developing training of creative teachers of vocational training with elements of pedagogical skills. The use of results is the system of training teachers of vocational training in pedagogical universities of Ukraine. The higher level of vocational and pedagogical training is achieved on the basis of students’ creative activity, fundamental changes in their personal and professional qualities. However, this can only be achieved if one succeeds in awakening the need for future specialists to professional self-development and selfimprovement, to educate a valuable attitude to pedagogical activity, to develop the ability to emotional and voluntary self-regulation, self-organization and self-control.

The article deals with the pedagogical approach of the formation of the creative personality of senior pupils at general comprehensive schools in the 1950-1980s. The composed material is grounded on the basis of the thorough analysis of the archive materials, publications based on the description of teachers’ work of the described period and publications in the press of the outlined period. The system of class based on conditions that favoured the formation of the creative personality of the senior students has been the centre of the investigation. Friendly atmosphere in the lesson as well as extra curricular activities and personal interaction between the teacher and senior pupils encouraged pupils’ self determination, desire to self expression, self guidance, and self upbringing. The main concepts of teachers work in the lessons that did their best in order to shape and form the creative personality of the senior students have been clearly shown in the article via vivid examples taken from the archive documents. It has been proven that teaching that aimed the personal rather than group or class development of the growing up youth generation resulted in their conscious self improvement. The youth educated by individual approach were able to make independent decisions and behave in non-traditional way when solving problems,it was easier for pupils to come up with personal ideas in order to solve the set tasks. The above listed results were achieved via series of lessons conducted by teachers who used progressive approach which strongly was different from the standard one. Lessons conducted as seminars, discussions, conferences etc aroused pupils’ personal initiative to act as well as improved their creative skills and interests. The teaching methods that engaged students activity, prompted their creative and research work have been illustrated in the article. It has been proven that despite the general belief that the school of the past was aimed at mass rather than individual education, the conducted investigation has proven and demonstrated the work of teachers who committed themselves in order to find individual approach to every senior pupil and help them blossom intellectually and develop their creative personality., Розкрито зміст формування творчої особистості учнів старших класів у вітчизняній школі у 1950–1980-і роки. Узагальнено форми і методи проведення уроків вчителями у загальноосвітніх школах України окресленого періоду. Зосереджено увагу на створенні умов, що сприяли формуванню творчих здібностей старшокласників в класно-урочній системі школи. На основі опрацювання архівних матеріалів, педагогічної літератури і публікацій у тогочасній пресі проаналізовано роботу вчителів-предметників щодо формування творчої особистості старшокласника в умовах диференційованого навчання. Встановлено, що дружня атмосфера, особистісна взаємодія учнів та вчителів сприяли самоуправлінню, самовиховання, самореалізації та творчому самовираженню старшокласників. Висвітлено основні концепції роботи педагогів, щодо формування творчої особистості учня старших класів в загальноосвітній школі. Особистісно зорієнтований підхід вчителя в організації навчального процесу сприяв свідомому самовдосконаленню та самовизначенню підростаючого інтелектуального покоління молоді, здатного приймати самостійні рішення та нестандартно діяти в проблемних ситуаціях. Продемонстровано практичну реалізацію уроків вчителів-новаторів (урок-семінар, урок-диспут, урок-конференція й ін.), що розвивало самостійну пізнавальну ініціативі школярів і їхні творчі здібності та інтереси. Висвітлено методи навчання, що активізували діяльність старшокласників, спонукали їх до творчо-пошукової праці, загалом впливали формуванню творчої особистості учня.

Urgency of the research is the formation conditions for creative personality, which are the result of the creative knowledge economy, where the given type of personality is the main component. Target setting is the phenomenon of the creative personality as a phenomenon and the basis for the formation of a similar concept. Information society and social entrepreneurship are the key factors for the formation and development of the creative knowledge economy. Actual scientific researches and issues analysis. We rely on authors who investigate the " knowledgeable-intellectual " society, which is based on a knowledgeable-intellectual personality. The main works are written by V. Andrushenko, T. Andruschenko, V.Vashkevich, V.Voronkova, O.Kivliyuk, V.Melnyk, V.Nikitenko, R.Olexenko, O.Sosnin. Uninvestigated parts of general matters defining: conceptualization of the creative personality concept through the global world challenges. The research is based on theoretical aspects of the concept formation for the creative personality as a factor of the creative knowledge economy formation. The research objective is the use of socio-axiological and neo-axiological approaches and methods that allow to get through the conditions of the creative individual formation in response to the challenges of globalization and the information society. The statement of basic materials. Personal value orientations, which are essential for the formation of the information-knowledge economy or neo-economy are the main cores of axiology. The research shows that creativity stimulates the production of innovative material and spiritual goods, promotes acceleration of commercialization and the final consumption of material and spiritual goods. It is found that Homo economicus is the basis for the formation of creative entrepreneurship and its transformation into the social capital of the nation. The essence of culture as the main dominant component and the key formation factor for creative and valuable competitive specialists are revealed.Conclusions. The evolution from "homo economicus" to "homo creativus" is revealed in the conditions of globalization and global rankings of the creative economy; the concept of creative personality as a factor of creative and knowledge economy in the conditions of globalization challenges is created; holistic representation of the creative personality as a factor in the formation of the knowledge-information economy is presented, Актуальність дослідження в тому, що представлено умови формування креативної особистості, що є результатом формування креативно-знаннєвої економіки, в якій витребуваною є даний тип особистості. Постановка завдання – феномен креативної особистості як феномен і основа для формування аналогічної концепції. Саме інформаційне суспільство та соціальне підприємництво виступають головними факторами і чинниками становлення і розвитку креативно-знаннєвої економіки.Аналіз останніх досліджень і публікацій – ми спираємося на авторів, що досліджували «знаннєво-інтелекутальне» суспільство, в основі якого знаннєво-інтелекутальна особистість. Це твори В.Андрущенка, Т.Андрущенко, В.Вашкевича, В.Воронкової, О.Кивлюк, В.Мельник, В.Нікітенко, Р.Олексенка, О.Сосніна, С.Шарова. Виділення недосліджених частин загальної проблеми – концептуалізація концепції креативної особистості в умовах викликів глобального світу. В основі дослідження – теоретичні аспекти формування концепції креативної особистості як фактор формування креативно-знаннєвої економіки.Постановка завдання – використання соціоаксіологічного та неоаксіологічного підходів і методів, що дозволили глибоко проникнути в умови формування креативної особистості в умовах викликів глобалізації та інформаційного суспільства. Виклад основного матеріалу. Саме в основі аксіології – ціннісні орієнтації особистості, необхідні для формування інформаційно-знаннєвої економіки чи неоекономіки. Досліджено, що творчість стимулює виробництво інноваційних матеріальних і духовних благ, зумовлює прискорення комерціалізації та кінцевого споживання матеріальних і духовних благ. З’ясовано, що Homo economicus є основою формування творчого підприємництва та його трансформації в соціальний капітал нації. Виявлено сутність культури як головної домінанти та ключового фактора формування креативно-ціннісних конкурентоспроможних фахівців.Висновки - розкрито еволюцію від «homo economicus» до «homo creativus» в умовах глобалізації та глобальних рейтингах креативної економіки; створено концепцію креативної особистості як фактор креативно-знаннєвої економіки в умовах викликів глобалізації; представлено цілісне уявлення креативної особистості як фактора формування знаннєво-інформаційної економіки

In this study, we investigated the relationship between narcissism, creative personality traits, ideational fluency, and accomplishments in various creative activities. We measured narcissism with the Narcissistic Personality Inventory (Emmons, 1987), creative personality with the Creative Person Profile (Martinsen, 2011), creative potential with a figural measure of divergent thinking, and a biographical inventory was used to measure accomplishments in creative activities. The sample consisted of 1375 young adults, mainly men. The results showed that narcissism was associated with fluency, seven creative personality dispositions, and five measures of creative activities. The latter associations were in general significant even when controlling for traits and creative potential. The strongest relationship displayed with narcissism was with the creative personality traits, in particular ambition, agreeableness, and motivation. Implications and limitations are noted. Narcissism and creativity

�� �������������� ������������ ������ ������������������������ ������������������ ���������� �� ���������������� ������ ���������������� ������ ������������ ���������������������������� ������������������������ �������� ������������������������ ����������������������, �������������������� ���� �������������� ������ ���������������� ����������������������������. ������������������������, �� �������������� ���������������������� ������������ ���������������� �������� �������������������������� �������������������� ������ �������������������� ������ ���������������������������� �������������� ������ ������������������������������ ���������������������������� �������� ������������������������ ����������������������. �� �������������������� ������ �������������������������� ������ �������������������������������������� ���� ���������� ������ ������ ���������������������� ������ ������������������������ ���������������������� ������ ������ ���������������� ���� ��������, ���������������� �������������������� ������ �������������������� ������ ����������������, ������ ���������������� ������ ������ �������������� ������ �������������������� �������������������������������������� ������ ���������������������� ������������������. ���� �������������������� ������ �������� ���������������� ���� �������������� �������������������� ���������������������� �������� ������������ ������ �� ���������������������� ��������������������������, �� ���� ���������������������������� ������������������������������ ������ �������������������������� ������������������������������, �� ����������������, �� �������������������������� �������������������� (mentoring) ������ �� �������������������� �������� �������������� �������������������������������������� �������� ���������������������� �������� ������������������. ����������������������, �������������������� ������ ���������������� ������ ������������������ ������ ������ ������������������ ������ ������������������������������ ���������������� ������ ���������������������������� �������� ������������������������ ����������������������, ���������������������� ���������� ������ ���������������������������� ������ �������������������� ������ ������������ ���������������������������� �������������������������� �������� ���������� �������� ���������� ������ ������������������������������ ������ ���������������� �� ������ ���������� ��������������. ������ �������� ������ ��������, �� ���������������������������� �������������� �������� �������������� ������������ �������������������� ���� ������ �������������������� ������ �������������������� ������ ���� ����������������������. �� �������������������� ���������������������� ������������������ ���� �������� ���� ������������������������ �������������� ������ ���������������������� ���� Saunders ��.�� (2007). ���� �������������� ������ ���� �������������� ������ ������������������, �������������������� �� ���������������� ������������ ���� ���� ���������� ������ ������������������ ������������������������������ ���� ������������������ ������ ������������������ ������������������������ ������ ���������������������� ���������������� ������ ������ ������������������ �������������������������� ��������������. H �������������������� ������������������ ������������ ���� ���������������� ������������������ ���������������� ���������������������������� ������ ������������������������������������ �������� ������������������������ ���������������������� �������������������� ������ ������ �������������� ������ �������������� ������ ������������������������ ������ ������������������ �������������� ������ ������ ���������������� ������ ���������������� �������� ���������������������������� �������������� ������ ������������������������������ ������������������������. �� ���������������������� �������������������� ������������������������������ ������ ������ �������������� ������ ������������ ������ ������������������ ������ 371 ���������������� ���������������������������� ������ ������������, ������ �������������� ������ ������ �������������������� ������������������, ������ �������������������������������� ���� �������������� ���������������������� ������ ���������������������� ������ ���������������������������������� ���������������������� ������������������. O �������������� ������ ���������������������� ������������������ ���������������������� ������������ ���� ������ ���������� ������ ������������������������ �������������������� ������ ������������������������ ������ �������������������� �������������������� ������ Pearson r ������ ���� ���� ���������� ������ ���������������� ������ ���������������������������� ������������������ �������������������������� �������� ������ ������ �������������� ������������������. �� �������������������� ���������� ������ ������������������������ �������������� ������ ������������������������ ������ ������ ������������ ������������ �������� ������ �������������� ������������������������. ������������, ���������������������� ���� ������������������ ���������� ���� ������ ���������������� ������ ���������� �������� �������� ���������������������� �������������������� ������ �������������� ���� �������������������� �������������������� ������ ������������������������������ ���������������� ������ ���������������������������� �������� ������������������������ ����������������������. ����������������, ������������������ ���������� ������������������ ������ ���������� ������ ������������������������ ����������������������, ���������������������� ���� ���� �������������� �������������������� ������ �������������������� �������������������������������������� �������������������� ���� ������ �������� �� �������������� ������������������������������ ���������� ������ �������������� ������ ������������������������������ ������������������������ �������� ������������������������ ����������������������., The purpose of this doctoral research is to illustrate the significance of rapidly developing businesses in creative industries by examining the role of the women entrepreneurs. In particular, the present doctoral thesis examines the deterministic factors that influence entrepreneurial activities��� venture performance in creative industries. An extensive literature review of entrepreneurship in general and the relevant of creative industries and women entrepreneurs specifically revealed factors which impact women entrepreneurship���s growth, success and performance in creative economy. Creative personality, characteristics of entrepreneurial and artistic orientation, networking, mentoring and opportunity-driven motivation to undertake entrepreneurial activity have been chosen as the basic variables ��� factors in the research. Additionally, the doctoral thesis introduces and then examines a variable for the appraisal of entrepreneurial ventures performance in creative industries, taking into account the specific nature of creators��� entrepreneurial activity regarding the way they perceive success and high venture performance. Thus, venture performance is evaluated in this research by two dimensions, the economic and the creative. The economic dimension of venture relies more on objective measures, namely sales, the number of employees, profitability and the number of business deals ��� agreements. In contrast, the creative dimension of venture performance is based on the criteria creativity in practice, social reputation and creators��� personal aims achievement. Research Design was articulated upon the research framework by Saunders et al. (2007). As a technique of data collection, quantitative analysis by using a structured questionnaire was considered as appropriate for an exploratory research. A primary empirical research in a population of Greek women who exert entrepreneurial activity in creative industries was selected in order to test research questions and research hypotheses developed in our research framework, which investigates the predictors of venture performance. Descriptive statistics analyses the profile of the sample consisting of 371 women creative industries��� entrepreneurs filled out the questionnaire. In turn, by using reliability and validity tests, the developed research constructs are tested. Research hypotheses were tested both by Bivariate correlation and specifically Pearson coefficient r, multiple regression analysis and structural equations modeling. The originality of this research concerning the entrepreneurship in creative industries has two basic directions. First, it enriches the theoretical framework by developing for a first time a research variable providing the possibility of venture performance appraisal of their entrepreneurial activities. Second, it offers new horizons in the field of creative industries, by examining whether critical factors of conventional entrepreneurship influence within the same or similar way the venture performance in creative industries.

Профессиональная подготовка музыканта-исполнителя — это сложнейший процесс воспитания творческой личности, формирования у нее индивидуального исполнительского стиля, открывающего широкие возможности для творческой самореализации и самоактуализации. Процесс, требующий от всех его участников явно выраженной потребности и способности к творческому взаимодействию. Неслучайно современные исследователи употребляют по отношению к этому процессу такие термины, как «искусство воспитания» и «искусство творческого общения». Специфике этого процесса, его теоретическим и практическим аспектам, наиболее перспективным направлениям его осуществления посвящена статья., Professional training of a performing musician is a very complicated process of encouraging a creative personality towards developing an individual performing style, which gives him or her wide opportunities for creative self-realisation and selfactualisation. This process requires all its participants to have a clearly expressed desire and ability to interact creatively. It is not fortuitous that modern researchers use the terms “the art of education” and “the art of creative communication” in relation to this process. The article discusses the specifics of this process, its theoretical and practical aspects as well as the most promising directions of its implementation., Научное мнение, Выпуск 12 2018, Pages 122-126

Профессиональная подготовка музыканта-исполнителя — это сложнейший процесс воспитания творческой личности, формирования у нее индивидуального исполнительского стиля, открывающего широкие возможности для творческой самореализации и самоактуализации. Процесс, требующий от всех его участников явно выраженной потребности и способности к творческому взаимодействию. Неслучайно современные исследователи употребляют по отношению к этому процессу такие термины, как «искусство воспитания» и «искусство творческого общения». Специфике этого процесса, его теоретическим и практическим аспектам, наиболее перспективным направлениям его осуществления посвящена представленная статья., Professional training of a performing musician is a very complicated process of encouraging a creative personality towards developing an individual performing style, which gives him or her wide opportunities for creative self-realisation and self actualisation. This process requires all its participants to have a clearly expressed desire and ability to interact creatively. It is not fortuitous that modern researchers use the terms “the art of education” and “the art of creative communication” in relation to this process. The article discusses the specifics of this process, its theoretical and practical aspects as well as the most promising directions of its implementation., Научное мнение, Выпуск 6 2018, Pages 82-86

The article investigates the phenomenon of compositional thinking as to create the necessary forms and understanding of artistic creation. Visual dialogue effectively demonstrates the living perception of reality, allowing dynamic content deeper into the plot, but also think of static pauses, which increase the power of art, make it possible to feel the image. It also provides the author’s approach to cultural essence creating a compre­ hensive creative environment (the Kyiv Children’s Academy of Arts), which in the free choice of the process of formation and growth of an artist. Posted copyright and reading of the term «compositional thinking» and followed its role in the formation of the creative personality of the artist., Исследован феномен композиционного мышления как необходимой формы создания худо­жественного произведения. Визуальный диалог эффективно демонстрирует живое восприятие действи­тельности, дает возможность углубиться в содержание динамического сюжета, сосредоточиться на ста­тических паузах, усиливающих влияние искусства, дающих возможность ощутить образ. Сформулирован авторский поход к проблеме культурологической сущности создания комплексной творческой среды (на примере Киевской детской академии искусств), где в обстановке свободного выбора совершается процесс становления и роста художника. Приведено авторское трактование термина «композиционное мышление» и прослежена его роль в процессе формирования творческой личности, Досліджено феномен композиційного мислення як необхідної форми для створення і розу­міння мистецького твору. Візуальний діалог ефективно демонструє живе сприйняття дійсності, дозво­ляє заглибитись у зміст динамічного сюжету, зосередитися на статичних паузах, які підсилюють вплив мистецтва, уможливлюють відчуття образу. Сформульовано авторський підхід до проблеми культуроло­гічної сутності розбудови комплексного творчого середовища (на прикладі Київської дитячої академії мистецтв), де в умовах вільного вибору здійснюється процес становлення і зростання митця. Подано авторське прочитання терміну «композиційне мислення» та прослідковано його роль у процесі форму­вання творчої особистості художника.

Цель исследования заключается в освещении важных событий отечественного художественного про- странства, в центре которых находится непоколебимая фигура ХХ века Д. Гнатюк. Концентрируя внимание на исполнительских свершениях художника, мы имеем возможность почувствовать динамику возрождения украинского оперного жанра, вектор его движения к трансформации в контексте европейского и мирового коммуникативного пространства. Методология исследования предполагает обязательное закрепление проблемы в координатах исторического, искусствоведческого и культурологического дискурса, что дает возможность раскрыть личность Д. Гнатюка в проекции на художественные тенденции. Научная новизна заключается в освещении малоизвестных страниц биографического материала мастера с учетом его мировоззренческих интенций на пе- ресечении культурных коммуникаций времени; весомую составляющую исследования уделено исследованию архивных материалов и включение их в систему анализа темы. Вывод. Фигура Д. Гнатюка маркировано очерти- ла пространство отечественной оперной культуры конца 60-х – начала 70-х годов и динамично заполнила нишу творческого наследия национального достояния. Затрагивая почти все формы художественной коммуникации, имя выдающегося мастера оставило мощный отблеск в сознании всей украинской нации, сформировало четкий алгоритм творческого роста профессионального исполнителя, обозначило вектор развития отечественного музыкального искусства на многие годы вперед. Ключевые, The purpose of the study is to cover the important events of national artistic space, in the center of which there is a strong figure of the XX century – D.M.Hnatyuk. Concentrating attention on the performing achievements of the artist, we can feel the dynamics of revival of Ukrainian opera genre and the vector of its movement to the transformation in the context of European and world communication space. Methodology of the research suggests that the problem is necessarily fixed in the coordinates of historical, art and cultural discourse, which enables to reveal personality of Dmytro Hnatyuk in the projection into the art tendencies. Scientific novelty consists in coverage of the little known pages of the biography of the master taking into account his worldview intentions at the intersection of time cultural communications. Significant component of the work is research of archive materials and inclusion it into the topic analysis system. Conclusions. The figure of D.M.Hnatyuk clearly defined the national opera culture space in late 60’s – early 70’s and dynamically filled in a niche of national creative heritage. Addressing almost all forms of art communication, the name of outstanding master left a great gleam in the consciousness of Ukrainian nation, formed clear algorithm of creative growth of a professional performer and defined the vector of national music art development for many years to come., Мета дослідження полягає у висвітленні важливих подій вітчизняного мистецького простору, в центрі яких знаходиться непохитна постать ХХ століття Д. Гнатюк. Концентруючи увагу на виконавських звершеннях митця, ми маємо можливість відчути динаміку анастазису українського оперного жанру, вектор його руху до тран- сформації у контексті європейського та світового комунікативного простору. Методологія дослідження передбачає обов’язкове закріплення проблеми в координатах історичного, мистецтвознавчого та культурологічного дис- курсу, що дає можливість розкрити сутнісні основи творчої особистості Д.М.Гнатюка в проекції на мистецькі поступи театральних реалій часу. Наукова новизна полягає у висвітленні маловідомих сторінок біографічного матеріалу майстра з урахуванням його світоглядних інтенцій на перетині культурно-мистецьких комунікацій часу; вагому складову дослідження приділено дослідженню архівних матеріалів та включення їх в систему аналізу те- ми. Висновок. Постать Д.М.Гнатюка маркованими лініями окреслила простір вітчизняної оперної культури кінця 60-х – початку 70-х років і динамічно заповнила нішу творчого спадку національних надбань. Заторкуючи майже всі форми мистецької комунікації, ім’я видатного майстра залишило потужний відблиск у свідомості всієї української нації, сформувало чіткий алгоритм творчого зростання професійного виконавця, окреслило вектор розвитку вітчизняного музичного мистецтва на багато років вперед.