Search

The relevance of the study is motivated by the need to clarify the littleknown details of the preparation of Ivan Franko’s works publication in 20 volumes, to introduce information from archival documents into scientific circulation. Elimination of gaps contributes to the development of a holistic concept of the history of multivolume collections of Ivan Franko’s works. The scientific novelty is due to the fact that the textual and source history of this collection hasn’t been the subject of scientific analysis. The purpose of the article is to investigate the time range and circumstances of preparation for the publication of works by Ivan Franko in 20 volumes; to establish the circle of involved persons who in one way or another joined the publication at different times; to outline the difficulties in implementing a new publishing project. Research methods. General scientific methods (analysis, synthesis, comparative, descriptive-chronological) are combined with special methods — source and textual, used in the search, detection, selection of sources, their comprehensive critical study, establishing the reliability and informative value of the source. Conclusions. Preparation of I. Franko's works edition in 20 volumes originates from the previous edition of works in 25 volumes. Its concept was not only discussed at the official level in the post-war period, but also concrete steps were taken towards its implementation. Adverse political circumstances of the second half of 1940s postponed the plans. The result of the conflict was the removal of M. Vozniak from the editorial board, he painfully went through the concealment of the team of Lviv scientists’ merits in the development of Ivan Franko’s legacy. The multivolume book was published during 1950–1956 and presented a large part of little-known material to the mass reader., La pertinence de l'étude est motivée par la nécessité d'éclaircir les détails méconnus de la préparation de la publication des travaux d'Ivan Franko en 20 volumes, d'introduire dans la circulation scientifique des informations issues de documents d'archives. L'élimination des lacunes contribue au développement d'un concept holistique de l'histoire des collections en plusieurs volumes des œuvres d'Ivan Franko. La nouveauté scientifique est due au fait que l'histoire textuelle et source de cette collection n'a pas fait l'objet d'une analyse scientifique. Le but de l'article est d'étudier la période et les circonstances de la préparation de la publication des œuvres d'Ivan Franko en 20 volumes; établir le cercle des personnes impliquées qui, d'une manière ou d'une autre, ont rejoint la publication à différents moments; d'exposer les difficultés de mise en œuvre d'un nouveau projet éditorial. Méthodes de recherche. Les méthodes scientifiques générales (analyse, synthèse, comparative, descriptive-chronologique) sont combinées avec des méthodes spéciales - source et textuelle, utilisées dans la recherche, la détection, la sélection des sources, leur étude critique complète, établissant la fiabilité et la valeur informative de la source. Conclusions. La préparation de l'édition des oeuvres de I. Franko en 20 volumes trouve son origine dans l'édition précédente des oeuvres en 25 volumes. Son concept a non seulement été discuté au niveau officiel dans la période d'après-guerre, mais des mesures concrètes ont également été prises pour sa mise en œuvre. Les circonstances politiques défavorables de la seconde moitié des années 1940 ont reporté les plans. Le résultat du conflit a été le retrait de M. Vozniak du comité de rédaction, il a douloureusement traversé la dissimulation des mérites de l'équipe de scientifiques de Lviv dans le développement de l'héritage d'Ivan Franko. Le livre en plusieurs volumes a été publié entre 1950 et 1956 et a présenté une grande partie du matériel peu connu au grand public., Актуальность исследования обусловлена ​​необходимостью уточнения малоизвестных подробностей подготовки издания сочинений Ивана Франко в 20 томах, введения в научный оборот сведений из архивных документов. Устранение пробелов способствует развитию целостной концепции истории многотомных собраний произведений Ивана Франко. Научная новизна обусловлена ​​тем, что текстовая и источниковедческая история данного сборника не подвергалась научному анализу. Цель статьи - исследовать временной диапазон и обстоятельства подготовки к изданию произведений Ивана Франко в 20 томах; установить круг причастных лиц, так или иначе присоединившихся к изданию в разное время; обозначить трудности в реализации нового издательского проекта. Методы исследования. Общенаучные методы (анализ, синтез, сравнительный, описательно-хронологический) сочетаются со специальными методами — источниковедческим и текстовым, применяемыми при поиске, обнаружении, отборе источников, их всестороннем критическом изучении, установлении достоверности и информативности источника. Выводы. Подготовка издания сочинений И. Франко в 20 томах берет свое начало с предыдущего издания сочинений в 25 томах. Его концепция не только обсуждалась на официальном уровне в послевоенный период, но и предпринимались конкретные шаги по ее реализации. Неблагоприятные политические обстоятельства второй половины 1940-х отложили реализацию планов. Итогом конфликта стало отстранение М. Возняка от редакции, он болезненно переживал сокрытие заслуг коллектива львовских ученых в развитии наследия Ивана Франко. Многотомник выходил в 1950–1956 гг. и представил массовому читателю большую часть малоизвестного материала., Актуальність дослідження зумовлена ​​необхідністю з’ясувати маловідомі деталі підготовки видання творів Івана Франка у 20 томах, ввести до наукового обігу відомості з архівних документів. Усунення прогалин сприяє розробці цілісної концепції історії багатотомного зібрання творів Івана Франка. Наукова новизна зумовлена ​​тим, що текстологічна та джерелознавча історія цього збірника не була предметом наукового аналізу. Мета статті — дослідити часовий діапазон та обставини підготовки до друку творів Івана Франка у 20 томах; встановити коло причетних осіб, які так чи інакше долучилися до видання в різний час; окреслити труднощі реалізації нового видавничого проекту. Методи дослідження. Загальнонаукові методи (аналіз, синтез, порівняльний, описово-хронологічний) поєднуються зі спеціальними методами — джерелознавчим і текстологічним, які використовуються при пошуку, виявленні, відборі джерел, їх всебічному критичному дослідженні, встановленні достовірності та інформативності джерела. Висновки. Підготовка видання творів І. Франка у 20 томах бере початок від попереднього видання творів у 25 томах. Її концепція не тільки обговорювалася на офіційному рівні в післявоєнний період, але й робилися конкретні кроки до її реалізації. Несприятливі політичні обставини другої половини 1940-х років відтермінували виконання планів. Результатом конфлікту стало усунення з редколегії М. Возняка, він болісно пережив приховування заслуг колективу львівських учених у розробці спадщини І. Франка. Багатотомник виходив у 1950–1956 роках і представив масовому читачеві значну частину маловідомого матеріалу.

Статтю присвячено особливостям мовного представлення образу польської сім’ї, зокрема дітей, у художньому дискурсі Івана Франка. На основі аналізу творів письменника виявлено набір лексико-стилістичних засобів, які використано для моделювання образів дітей. Це іменники, прикметники, дієприкметники, дієслова, прислівники, метафори, порівняння, що позначають вік, соціальний статус, зовнішні характеристики, риси характеру та зацікавлення дітей. Установлено, що особливий акцент у творах І. Франка зроблено на статусі сім’ї. Подано інформацію про поведінку дітей у сім’ї й товаристві, їхнє ставлення до нижчих за соціальним статусом осіб. З’ясовано, що проаналізовані мовні засоби містять семи як позитивної, так і негативної оцінки., The article deals with specific features of the language representation of the image of the Polish family, in particular children, in the literature discourse of Ivan Franko. The source base of the study includes the following works by I. Franko: the novels “Without asking a wade” (1927) and “The foundations of society” (1894), the short novel “The Great noise” (1907) and the stories “Genius” (1890), “Hryts and a young barin” (1898) and “In the Bosom of Nature” (1905), describing the life of the impoverished Polish gentry in Galicia of the nineteenth century. Using such methods of analysis as “the word – image” method, component and contextual analysis, descriptive method, a complex of linguistic devices used to create images of children in the literature discourse of I. Franko are found; semes of evaluation are singled out; the reliability of the interpretation of the evaluation component in the meaning of the word is checked and the characteristics of images are systematized. A set of lexico-stylistic devices that provide modeling of children’s images is described, which includes nouns, adjectives, participles, verbs, adverbs, metaphors, similes, etc. These devices denote children’s age, social status, appearance, character traits, and interests. It is established that special emphasis in I. Franko’s works is made on the status of the family. Information is given about the behavior of children in the family and society, their attitude towards people of lower social status – peasants. It is found that the analyzed linguistic devices contain semes of positive and negative evaluations. In his works, I. Franko positively evaluates his characters’ appearance and most of their traits. The attitude of children to the environment is negatively evaluated.

The late period of Ivan Franko's artistic work is characterized by the presence of a number of stories that contain a naturalistic reproduction of Jewish themes. In such stories as «Pure Race», «In the Prison Hospital», «In the Carpentry», «In the Forge (From My Memories)» there are memories of the author about different stages of his life, which clearly distinguishes the Jewish theme revealed by naturalistic means.The story «Pure Race» demonstrates the collision in the life of an old Jew who found himself in a compartment of a train with representatives of other nationalities. The description of events in the compartment is presented with elements of naturalism – the use of factualism and a detailed description of events, the objectivity of the image. The story «In the prison hospital» has the following naturalistic features: the story tells about the stay in the hospital of two or three seriously ill people with a detailed description of the circumstances of their lives with factual accuracy. The story «In the Carpentry» contains a fragment from the life of a Jew, written by the author from his youthful memories and under the influence of a certain historical moment. The story describes the terrible murder of calves by a Jewish boy, with the fixation of all the details that convey all the burden of what was seen in the soul of the hero. The story «In the Forge (From my memories)» contains the author's childhood memories from his stay in the father's forge with the recording of all the small moments of his impressions. In the memoirs there is a naturalistic description with a detailed account of events in life of Boryslav.In the above stories, with the help of naturalistic means, the problems of Jewish life in Galicia are reproduced. Among the naturalistic features of the depiction of Jewish figures there are: factography, detailed description with fixation of all the details as a consequence of scientific accuracy, plausibility, objectivity of reproduction and unity in the depiction of natural and social factors, which together makes the reader their witness., Пізній період творчості І. Франка характеризується наявністю низки оповідань, у яких натуралістично відтворено єврейську тематику.У творах «Чиста раса», «В тюремнім шпиталі», «У столярні», «У кузні (Із моїх споминів)» простежуємо автобіографічні мотиви про різні етапи життя І. Франка, у яких чітко виокремлюється єврейська тематика, розкрита за допомогою натуралістичних засобів, зокрема фактографізму, докладного опису з фіксацією всіх дрібниць як наслідку наукової точності, правдоподібності, об’єктивності відтворення та єдності в процесі зображення природних і соціальних чинників, що в сукупності робить читача їх свідком.Здійснено аналіз згаданих вище оповідань, простежено вживання в них виокремлених натуралістичних засобів. Зокрема, в оповіданні «Чиста раса» елементами натуралізму – використанням фактографізму та докдадного опису подій, об’єктивності зображення – представлено опис подій у купе вагона. Оповідання «В тюремнім шпиталі» відрізняється такими натуралістичними особливостями, як докладний опис обставин життя персонажів із фактографічною точністю. В оповіданні «У столярні» зафіксовано протокольні подробиці вбивства телят хлопцем-євреєм із відтворенням усіх деталей поведінки персонажа. В оповіданні «У кузні (Із моїх споминів)» у спогадах героя наявний натуралістичний опис із докладною фіксацією подій із життя в Бориславі.У наведених оповіданнях за допомогою натуралістичних засобів відтворено проблематику єврейського буття в Галичині. Серед натуралістичних особливостей зображення єврейських постатей можна назвати: фактографізм, докладний опис із фіксацією всіх дрібниць як наслідок наукової точності, правдоподібність, об’єктивність відтворення та єдність у процесі зображення природних і соціальних чинників, що в сукупності робить читача їх свідком.

Цель исследования заключается в определении места научного доработка Ю. Стефаника в изучении взаимоотношений И. Франка и В. Стефаника. Методы исследования. Для написания научной разведки восполь- зуемся сравнительно-историческим, биографическим, описательным, эстетико-функциональным, сравнительно- типологическим методами анализа и синтеза, индукции и дедукции, методом сбора, отбора и обобщения информативных данных. Научная новизна исследования заключается в презентации взаимоотношений В. Стефаника и И. Франка сквозь призму наблюдений Ю. Стефаника, который отыграл ключевую роль в исследовании творчества украинских писателей. Выводы. Нам удалось очертить сферу личных и творческих поисков В. Стефаника и И. Франка через призму трактовки Ю. Стефаника; детализировать некоторые моменты из жизни художников слова; определить разведку Ю. Стефаника, как один из раритетных источников при изучении этой тематики; охватить широту интересов Ю. Стефаника взаимоотношени- ями В. Стефаника и И. Франка; ознакомиться с другими источниками касательно изучения этой тематики и определить место среди них издания Ю. Стефаника «Франко и Стефаник».The purpose of the study is to determine the place of the scientific work of Y. Stefanyk in studying the relations between I. Franko and V. Stefanyk. Research methods. For the writing of scientific research we use comparative-historical, biographical, descriptive, aesthetic- functional, comparative-typological methods, analysis and synthe- sis, induction and deduction, the method of collecting, selecting and generalizing information data. he scientific novelty of the research is to present the relati- onship between V. Stefanyk and I. Franko through the prism of Y. Stefanyk's observations who played a key role in the study of the creativity of Ukrainian writers.

The purpose of the study is to determine the place of the scientific work of Y. Stefanyk in studying the relations between I. Franko and V. Stefanyk. Research methods. For the writing of scientific research we use comparative-historical, biographical, descriptive, aesthetic-functional, comparative-typological methods, analysis and synthesis, induction and deduction, the method of collecting, selecting and generalizing information data. he scientific novelty of the research is to present the relationship between V. Stefanyk and I. Franko through the prism of Y. Stefanyk's observations who played a key role in the study of the creativity of Ukrainian writers. Conclusions. We succeeded in outlining the scope of personal and creative searches of V. Stefanyk and I. Franko through the prism of Y. Stefanyk's interpretations; we also thoroughly analyzed some aspects from the life of the artists of the word. We determined the exploration of Y. Stefanyk as one of the rare sources in studying this subject, the breadth of interests of Y. Stefanyk with the relations of V. Stefanyk and I. Franko. We also examined other sources for studying this topic and determined the place among them by Y. Stefanyk "Franko and Stefanyk"., Le but de l’étude est de déterminer la place du raffinement scientifique de J. Stefanik dans l’étude des relations entre I. Frank et V. Stephanik. Méthodes de recherche. Pour rédiger des informations scientifiques, nous utilisons les méthodes comparatives d'analyse typologique historiques, biographiques, descriptives, esthético-fonctionnelles, d'analyse et de synthèse, d'induction et de déduction, les méthodes de collecte, de sélection et de synthèse des données informatives. La nouveauté scientifique de la recherche réside dans la présentation des relations de V. Stefanik et I. Frank à travers le prisme d'observations de J. Stefanik, qui a joué un rôle clé dans l'étude du travail d'écrivains ukrainiens. Conclusions. Nous avons réussi à définir le domaine des recherches personnelles et créatives de V. Stefanik et I. Frank à travers le prisme de l'interprétation de J. Stefanik; détailler quelques moments de la vie des artistes de la parole; identifier l’exploration de J. Stefanik comme l’une des rares sources à étudier ce sujet; couvrir l'étendue des intérêts de J. Stefanik par les relations de V. Stefanik et de I. Frank; Familiarisezvous avec d’autres sources concernant l’étude de ce sujet et déterminez l’endroit où se trouve l’édition de J. Stefanik Franco et Stefanik., Цель исследования заключается в определении места научного доработка Ю. Стефаника в изучении взаимоотношений И. Франка и В. Стефаника. Методы исследования. Для написания научной разведки воспользуемся сравнительно-историческим, биографическим, описательным, эстетико-функциональным, сравнительно-типологическим методами анализа и синтеза, индукции и дедукции, методом сбора, отбора и обобщения информативных данных. Научная новизна исследования заключается в презентации взаимоотношений В. Стефаника и И. Франка сквозь призму наблюдений Ю. Стефаника, который отыграл ключевую роль в исследовании творчества украинских писателей. Выводы. Нам удалось очертить сферу личных и творческих поисков В. Стефаника и И. Франка через призму трактовки Ю. Стефаника; детализировать некоторые моменты из жизни художников слова; определить разведку Ю. Стефаника, как один из раритетных источников при изучении этой тематики; охватить широту интересов Ю. Стефаника взаимоотношениями В. Стефаника и И. Франка; ознакомиться с другими источниками касательно изучения этой тематики и определить место среди них издания Ю. Стефаника «Франко и Стефаник»., Мета дослідження полягає у визначенні місця наукового доробка Ю. Стефаника у вивченні взаємовідносин І. Франка та В. Стефаника. Методи дослідження. Для написання наукової розвідки скористаємося порівняльно-історичним, біографічним, описовим, естетико-функціональним, порівняльно-типологічних методами аналізу і синтезу, індукції і дедукції, методом збору, відбору та узагальнення інформативних даних. Наукова новизна дослідження полягає в презентації взаємин В. Стефаника та І. Франка крізь призму спостережень Ю. Стефаника, який відіграв ключову роль в дослідженні творчості українських письменників. Висновки. Нам вдалося окреслити сферу особистих і творчих пошуків В. Стефаника та І. Франка через призму трактування Ю. Стефаника; деталізувати деякі моменти з життя художників слова; визначити розвідку Ю. Стефаника, як один з раритетних джерел при вивченні цієї тематики; охопити широту інтересів Ю. Стефаника взаємовідносинами В. Стефаника та І. Франка; ознайомитися з іншими джерелами щодо вивчення цієї тематики і визначити місце серед них видання Ю. Стефаника «Франко і Стефаник».

У статті розкрито особливості комунікації між батьками та дітьми (батько → син, мати → син) у сім’ях євреїв Галичини другої половини ХІХ століття. Визначено основні способи реалізації комунікативних стратегій кооперативності та конфронтативності, що характеризують мовлення батьків. Виявлено спільні та відмінні риси у комунікації батько → син і мати → син. Встановлено, що стратегію кооперативності у мовленні батьків до дітей забезпечують тактики виправдовування, згоди, надання нової інформації, надання поради, позитивної оцінки, спонукання до виконання певних дій та спонукання до надання нової інформації; стратегію конфронтативності – тактики відмови, грубого спонукання, демонстрації опозиції, іронії та негативної оцінки. Аналіз здійснено на матеріалі творів І. Франка. В статье раскрыты особенности коммуникации между родителями и детьми (отец → сын, мать → сын) в семьях евреев Галиции второй половины XIX века. Определены основные способы реализации коммуникативных стратегий кооперативности и конфронтативности, характеризующие речи родителей. Выявлены общие и отличительные черты коммуникации отец → сын и мать → сын. Установлено, что стратегию кооперативности в речи родителей к детям обеспечивают тактики: оправдания, согласия, предоставления новой информации, предоставления советов, положительной оценки, побуждение к выполнению определенных действий и побуждение к оказанию новой информации; стратегию конфронтативности – тактики отказа, грубого побуждения, демонстрации оппозиции, иронии и негативной оценки. Анализ осуществлен на материале произведений И. Франко. The article reveals the peculiarities of communication between parents and children (father → son, mother → son) in the families of the galician Jews of the second half of the 19th century. The basic ways of realization of communicative strategies of co-operative and confrontational characterization of parent’s speech are determined. The are revealed common and distinctive features of the father → son and mother → son communication. It has been established that the cooperative strategy in the broadcasting of parents to children provides tactics of justification, consent, provision of new information, giving advice, positive assessment, inducement to perform certain actions and encouragement to provide new information; confrontationalities strategy – tactics of refusal, coarse motive, opposition demonstration, irony and negative evaluation. The analysis is based on the material of Ivan Franko’s works.

Стаття присвячена особливостям реалізації конфліктного мовлення дітей різних вікових категорій у сім’ї. Взаємодію комунікативна тактика ↔ вік дітей обґрунтовано шляхом аналізу лінгвістичних (мовленнєвих актів/комплексних мовленнєвих актів) та кількісних (частотність) показників комунікативних тактик відмови, грубого спонукання, звинувачення, демонстрації опозиції та негативної оцінки. Виявлені спільні та відмінні лінгвістичні показники реалізації комунікативних тактик, відмінні показники частотності вживання комунікативних тактик засвідчують зумовленість комунікації діти → батьки позамовним чинником – віком дітей. Статья посвящена особенностям реализации конфликтной речи детей разных возрастных категорий в семье. Взаимодействие коммуникативная тактика ↔ возраст детей обоснованно путем анализа лингвистических (речевых актов/комплексных речевых актов) и количественных (частотность) показателей коммуникативных тактик отказа, грубого побуждения, обвинения, демонстрации оппозиции и негативной оценки. Выявлены общие и отличные лингвистические показатели реализации коммуникативных тактик, отличные показатели частотности употребления коммуникативных тактик свидетельствуют об обусловленности коммуникации дети → родители внеязыковым фактором – возрастом детей. The article is devoted to peculiarities of the realization of conflict speech of children of different age groups in the family. The interaction of communicative tactics age children is proved by the analyzing of linguistic (speech acts/complex speech acts) and quantitative (frequency) indicators of the communication tactics of refusal, rough prompting, accusations, opposition demonstrations and negative estimation. There are detected similar and different linguistic indicators of the realization of communicative tactics, different indicators of communicative tactics frequency using, that confirms determination of the children → parent communication by nonlinguistic factors – age of children.

In the article the basic strategies of author’s identity’s creation in Ivan Franko’s dramas are studied; a comparison of his theoretical views on the drama and their practical implementation is carried out, В статье рассмотрены основные стратегии отображения авторской идентичности в драматургии Ивана Франко, осуществлено сопоставление его теоретических взглядов на драматическое искусство и их практической реализации, У статті розглянуті основні стратегії відтворення авторської ідентичності в драматургії Івана Франка, здійснене зіставлення його теоретичних поглядів на мистецтво драми та їх практичної реалізації.

Досліджено лексико-граматичні домінанти наукового тексту на прикладі праць Івана Франка, проаналізовано їх функційно- комунікативне наванжаження. Конкретизовано міркування І. Франка про науковий термін, зокрема роль терміна у лінгвофілософській концепції, його генези й типології. З ’ясовано внесок Франка -термінолога у формуванні та кодифікації багатьох галузей національної термінології, його головні вимоги та основні шляхи національного терміноутворення. Окреслено значення І. Франка в мовнотворчому процесі кінця 19 - поч. 20 століть, його візію розвитку української мови в культурному просторі майбутнього., In the article the lexical and grammatical dominants scientific text by the example of the works of Ivan Franko, analyzed their functional and communicative load. The concept of a scientific text is found, its dominant. Concretized Franko’s considerations about scientific term, terminology, including the term role in linguophilosophical concept, its genesis and typology.

У статті виокремлено й розглянуто три основних етапи формування біографічного методу в українському літературознавстві: перший – етап зародження, представлений дослідженнями М. Максимовича та М. Косто-марова; другий – етап становлення, презентований статтями П. Куліша; третій – етап утвердження, пов’язаний із входженням у літературознавчий дискурс багатоаспектних досліджень І. Франка. На початковому етапі формування біографічного методу подані в літературно-критичних працях авторські «життєписи» виконували суто інформативну функцію – представляли життєвий шлях письменника, однак не увиразнювали його «літературного портрета» – жодним чином не відстежували специфіки впливу біографії на творчість. На другому етапі дослідники літератури стали звертати увагу на зв’язок біографічних фактів із творчим доробком митця, проте лише третій період формування біографічного методу ознаменований виробленням власне науко-вого підходу до вивчення біографій: усвідомлено вплив біографії на змістовий (тематика, проблематика, хронотоп, герої-персонажі) та формальний (поетикально-стильові особливості) рівні твору, до обґрунтування літературознавчих теорій залучено показові факти з життя письменника, розпочато осмислення проблеми психології творчості тощо. Біографічний метод став плацдармом для виникнення психоаналітичних концепцій на початку ХХ ст.The article points out and deals with the three main stages of the formation of the biographical method in the study of Ukrainian literature: the first one is the stage of initiation represented by the studies of M. Maksymovych and M. Kostomarov; the second one is the stage of formation represented by the articles of P. Kulish; the third one is the stage of consolidation connected with the introduction of the multifold studies of I. Franko in the literary discourse. In the initial stage of the formation of the biographical method the authors’ «biographies» performed just an informative function in the literary and critical works. They represented the life of the writer but they didn’t show his «literary portrait» and the peculiarity of the influence of biography upon the works. In the second stage the researchers of literature began to pay attention to the connection of biographical facts and works of the artist. However, just the third stage of the formation of the biographical method is connected with the producing of the scientific approach to the study of biographies. The influence of biography upon the contents (subjects, problems, chronotope, characters) and formal (poetical and style peculiarities) parts of the work was realized. The significant facts of the writer’s life were used while explaining the literary theories and the comprehension of the problem of the psychology of the works began. The biographical method became the base for the rise of psychoanalytical conceptions at the beginning of the XXth century.

Предметом аналізу у статті стала періодизація й наукова рецепція «Літературно-Наукового Вістника» («Вістника») (1898−1939). Виокремлено три періоди функціонування часопису. Визначено роль Івана Франка, Михайла Грушевського і Дмитра Донцова в історії видання ЛНВ. Розглянуто наукові студії журналу. Акценто-вано на думці про те, що, зважаючи на масштабність «Літературно-Наукового Вістника» («Вістника»), його роль та значення в українському національному житті, часопис заслуговує на ретельне, ґрунтовне й усебічне наукове дослідження. The subject of analysis in the article was the periodization and scientific reception of “Literary-Scientific Herald” (“Herald”) (1898−1939). It is determined three periods of functioning of the magazine. It is proved that the first period of the magazine (1898−1906) was rightly called “Frankivsk”; editor in chief of his second, “Kiev” period (1907−1919) was M. Grushevsky; LSH of the third period (1922−1939) not without reason was called “Dontsov’s Herald”. It is considered the scientific studies of the magazine. The first comprehensive work was the monograph of J. G. Shapoval “And in Ukraine it is consecrated that word...” (Lviv, 2003). Considerable part of the monograph of S. A. Kost “West ukrainian press of the first half of the twentieth century...” (Lviv, 2006) is devoted to the analysis of “Literary-Scientific Herald”. The first period of the history of LSH is covered in the candidate’s thesis of G. Korbych (K., 1997). In the candidate’s thesis of M. V. Butyrina (K., 2001) is studied LSH of Lviv and Kiev periods. As an example of Ukrainian scientific journalism of XIX – early XX centuries “Literary-Scientific Herald” is analyzed in the doctoral thesis of N. V. Zelinska (K., 2004). LSH of Kiev edition became an independent subject of study in the candidate’s thesis of N. V. Cusina (K., 2002). In the candidate’s thesis of L. S. Pavlyuk (K., 1996) made a comparative analysis of journalistic creativity of V. Vynnychenko, M. Hrushevsky and D. Dontsov. The third period of the history of LSH is the subject of journalistic research in candidate’s thesis of M. P. Leskov (K., 1996). Fundamental research of the activity of Dmytro Dontsov at the post of editor of “Literary-Scientific Herald” (“Herald”) was the doctoral thesis of S. M. Kvit (K., 2000). In the candidate’s thesis of T. L. Sheptycka it is actualized 1922−1932 years of functioning of the magazine (K., 2005). Fragmentary research of LSH we find in a number of other works.