Search

The article is dedicated to the study of paradigmatic relations of adjectives on the semantic level in the scientific style. Paradigmatic ties in the nucleus and the first periphery are determined and compared. The object of study is adjectives in the scientific style. The subject of the study is paradigmatic ties on the semantic level. The goal is to investigate and compare paradigmatic ties of adjectives in the scientific style. The topicality is caused by the necessity of study of paradigmatic ties of adjectives in the scientific style as they have not been investigated yet. In our study the statistical method was used such as the correlation analysis which helps to determine intensity and character of ties. The more there is the dependence between signs, the more the quantity of coefficient of correlation will approach to 1. In case of the absence of the statistical dependence the quantity of coefficient of correlation will be about zero or equals zero. Using the quantity of usage LSG of adjectives were divided into the nucleus and the first periphery. Due to the correlation analysis paradigmatic ties of LSG of adjectives within the nucleus and within the first periphery and between them were found and analyzed. In our study the statistical method was used such as χІ -which shows presence or absence of a tie. The coefficient K indicates the force (intensity) of ties. Due to it the ties are divided into strong, mean and weak ones. Statistically meaningful ties of lexical-semantic groups (LSG) of adjectives were analyzed. A scientific novelty is in distinguishing the nucleus and the first periphery and investigating paradigmatic ties between them. Conclusions. LSG of adjectives within the first periphery create not a big number of ties in comparison with the number of ties with LSG of adjectives of the nucleus. LSG of adjectives “Natural and physical state” and “Space value of distance and duration” are distinguished as making up the biggest number of ties with nucleus. The study shows that LSG of adjectives within of the first periphery are more independent between themselves and are able to have free ties. Paradigmatic ties of LSG of adjectives within the nucleus have the tendency to dependence and a mutual influence., L'article est consacré à l'étude des connexions paradigmatiques adjectifs au niveau sémantique dans un style scientifique. Des connexions paradigmatiques sont établies et comparées dans le noyau et la première périphérie. Le but de l'article est d'étudier et de comparer les connexions paradigmatiques des adjectifs dans le style. La pertinence de cette étude est due à la nécessité d'étudier les connexions paradigmatiques adjectifs dans un style scientifique. L'étude a utilisé une méthode statistique, à savoir l'analyse de corrélation, qui vous permet d'établir le degré et la nature de la relation. Isolement du noyau et de la première périphérie, l'étude des connexions comme à l'intérieur du noyau et de la périphérie, ainsi que les connexions paradigmatiques entre eux est la nouveauté scientifique de l'œuvre. Conclusion. Les connexions paradigmatiques des adjectifs LSG 1 de la périphérie sont plus indépendantes entre elles, capables de entrer dans des connexions libres. Et entre les LSG des adjectifs du noyau, on note une tendance à la dépendance, à la sélectivité et à lainfluence mutuelle., Статья посвящена изучению парадигматических связей прилагательных на семантическом уровне в научном стиле. Устанавливаются и сравниваются парадигматические связи в ядре и первой периферии. Цель статьи – исследовать и сравнить парадигматические связи прилагательных в научном стиле. Актуальность данного исследования обусловлена необходимостью изучения парадигматических связей прилагательных в научном стиле. В исследовании использован статистический метод, а именно корелляционный анализ, который позволяет установить степень и характер связей. Выделение ядра и первой периферии, изучение связей как внутри ядра и 1 периферии, а также парадигматичских связей между ними является научной новизной работы. Выводы. Парадигматические связи ЛСГ прилагательных 1 периферии болем независимы между собой, способны вступать в свободные связи. А между ЛСГ прилагательных ядра отмечаем тенденцию к зависимости, избирательности и взаимовлиянию., Стаття присвячена вивченню парадигматичних зв'язків прикметників на семантичному рівні в науковому стилі. Встановлюються і порівнюються парадигматичні зв'язки в ядрі і першої периферії. Мета статті - дослідити і порівняти парадигматичні зв'язки прикметників в науковому стилі. Актуальність даного дослідження обумовлена ​​необхідністю вивчення парадигматичних зв'язків прикметників в науковому стилі. У дослідженні використаний статистичний метод, а саме кореляційні аналіз, який дозволяє встановити ступінь і характер зв'язків. Виділення ядра і першої периферії, вивчення зв'язків як всередині ядра і 1 периферії, а також парадигматичних зв'язків між ними є науковою новизною роботи. Висновки. Парадигматичні зв'язки ЛСГ прикметників 1 периферії більш незалежні між собою, здатні вступати у вільні зв'язки. А між ЛСГ прикметників ядра відзначаємо тенденцію до залежності, вибірковості та взаємовпливу.

The article is dedicated to the study of combinability of adjectives with lexical-semantic groups (LSG) of nouns in the belle-lettres, publicistic and scientific styles. The object of the investigation is syntactical combinability of adjectives with nouns, the subject is statistically meaningful ties on the syntactical level. The goal is a comparative characteristic of syntactical combinability of adjectives with nouns in the belle-lettres, publicistic and scientific styles of the modern English language. Topicality is caused by the necessity of comparison of syntactical combinability in three styles. In our study the statistical method was used such as χ² - which shows presence or absence of a tie. In such a way standard elements of contextual sets of adjecives with lexical-semantic groups (LSG) of nouns were found. The coefficient K indicates the force (intensity) of ties. Due to it the ties are divided into strong, mean and weak ones. Statistically meaningful ties of adjectives with LSG of nouns were analyzed. A scientific novelty is in finding standard ties for adjectives that gave a possibility to determine peculiarities of func-tioning of adjectives in each style. Conclusions. The belle-lettres style is distinguished by a number of statistically meaningful ties as well as ties which are characteristic to only the belle-lettres style. The scientific style is between the belle-lettres and publicistic styles. A number of the same statistically meaningful ties was found more between the belle-lettres and publicistic styles (9) in comparison with the scientific and belle-lettres ones (5) and the publicistic and scientific ones (2), Le but de l'article est une description comparative de la compatibilité des adjectifs avec les noms dans les styles artistiques, journalistiques et scientifiques. La pertinence de cette étude est due à la nécessité de comparer la compatibilité syntaxique dans trois styles. L'étude a utilisé une méthode statistique qui montre la présence ou l'absence de communication. Le coefficient K indique la force (intensité) des liaisons. L'attribution de connexions standard pour les adjectifs a permis d'établir les caractéristiques du fonctionnement des adjectifs dans chaque style, ce qui est la nouveauté scientifique de l'ouvrage. Résultats. Le style artistique se distingue par le nombre de relations statistiquement significatives et les relations qui ne sont caractéristiques que du style artistique. Le style scientifique occupe une place intermédiaire entre artistique et journalistique. Le nombre de relations statistiquement significatives identiques a été davantage révélé entre journalistique et artistique (9) que scientifique et artistique (5) et journalistique et scientifique (2), Цель статьи – сравнительная характеристика сочетаемости прилагательных с существительными в художественном, публицистичном и научном стилях. Актуальность данного исследования обусловлена необходимостью сравнения синтаксической сочетаемости в трех стилях. В исследовании использован статистический метод, который показывает наличие или отсутствие связи. Коефициент К указывает на силу (интенсивность) связей. Выделение стандартних связей для прилагательных дало возможность установить особенности функционирования прилагательных в каждом стиле, что является научной новизной работы. Выводы. Художественный стиль отличается количеством статистически значимых связей, так и связями, которые характерны только художественному стилю. Научный стиль занимает промежуточное место между художественным и публицистичным. Количество одинаковых статистически значимых связей виявлено больше между публицистичным и художественным (9) в сравнении с научным и художественным (5) и публицистическим и научным (2), Мета статті - порівняльна характеристика сполучуваності прикметників з іменниками в художньому, публіцистичному і науковому стилях. Актуальність даного дослідження обумовлена необхідністю порівняння синтаксичної сполучуваності в трьох стилях. У дослідженні використаний статистичний метод, який показує наявність або відсутність зв'язку. Коефіцієнт К вказує на силу (інтенсивність) зв'язків. Виділення стандартних зв'язків для прикметників дало можливість встановити особливості функціонування прикметників в кожному стилі, що є науковою новизною роботи. Висновки. Художній стиль відрізняється кількістю статистично значущих зв'язків, так і зв'язками, які характерні тільки для художнього стилю. Науковий стиль займає проміжне місце між художнім і публіцистичним. Кількість однакових статистично значущих зв'язків виявлено більше між публіцистичним і художнім (9) в порівнянні з науковим і художнім (5) і публіцистичним і науковим (2)