The article is devoted to the concepts of business and human rights in metamodernism era (postpostmodern), when the contradictory processes of globalization and glocalization of economical and legal relations simultaneously create new opportunities and challenge the actuality and effectiveness of legal mechanisms of promotion of human rights in business field.It is emphasized that despite some progress in promoting the concept of business and human rights,the question whether international and national law is able to oblige businesses to sustain humanrights remains relevant. It is determined that the concept of business and human rights is based onthe categories of public interest, which is realized and taken into account by voluntary commitmentand implementation of relevant obligations of business entities and positive obligations of the statein the field of human rights. The article analyzes political and economic global trends and challenges which influence theconcept of business and human rights. Increasing asymmetry and inequality, changes in the systemof international economic institutions, especially financial, development of digital technologies,contradictory processes of integration and disintegration, expansion of illegal business and migration,the phenomenon of “Black Swans,” global economic crises and the covid -19 pandemic areprompting the necessity to provide sustainable development and social responsibility to business.Emphasis is placed on raising the level of awareness of business about the necessity and expediencyof observing human rights standards not only for ethical reasons, but also as a means of improvingtheir own success and competitiveness.The article also examines the main trends in the development of law which occur under the influenceof globalization and the demand for a new social contract, such as socialization, anthropologizationand ecologization of law, increasing the impact of crises, conflicts, pandemics on the content of law,expanding the scope and range of legal issues. changing the ratio of international and national legalregulation, changes in the subject area, raising the topics of non-state and global law, convergenceof public and private, changes in the system of sources of international law, blending of legal andnon-legal forms of regulation.It is emphasized that one of the trends in the development of international regulation of businessresponsibility in the field of human rights is the demand for more “strict” legal regulation, but thequestion is the realism and effectiveness of “strengthening” the legal force of international acts aboutbusiness responsibility in the field of human rights.The opinion on its own regulatory value of norms of soft law in the given sphere is expressed., Статья посвящена концепции бизнеса и прав человека в эпоху метамодерна (постпостмодерна), когда противоречивые процессы глобализации (и глокализации) экономических и правовых отношений одновременно создают новые возможности и бросают вызов действенности и эффективности юридических механизмов обеспечения прав человека в сфере бизнеса. Отмечается, что несмотря на определенные успехи в продвижении концепции бизнеса и правчеловека, актуальными остаются вопросы способности международного и национального праваобязать бизнес соблюдать права человека. Определено, что концепция бизнеса и прав человекабазируется на категориях общественного интереса, который осознается и учитывается путем добровольного взятия и реализации соответствующих обязательств субъектами предпринимательской деятельности и положительных обязательствах государства в области прав человека.Анализируются политико-экономические глобальные тренды и вызовы, влияющие на концепцию бизнеса и прав человека. Проблемы увеличения асимметрии и неравенства, изменения в системе международных экономических институтов, особенно финансовых, развитие цифровых технологий, противоречивые процессы интеграции и дезинтеграции, расширение нелегального бизнеса и миграции, феномен “черных лебедей,” глобальные кризисы в экономике и пандемия COVID-19 актуализируют необходимость обеспечение устойчивогоразвития и социальной ответственности бизнеса. Определено, что главным глобальным трендомстановится поиск более справедливого, базирующегося на значимости общин ценностей, посткапиталистического нового мирового порядка (что находит свое выражение в концептах “stakeholder capitalism,” “глобальный социализм,” “конец капитализма,” “великая перезагрузка” и т. п.) и запрос на формирование нового общественного договора, способного согласовать интересы государства, общества и бизнеса, обеспечить права человека и уважение достоинства, противостоять кризисам и конфликтам современности. Подчеркивается повышение уровняосознанности самым бизнесом необходимости и целесообразности соблюдения стандартовправ человека не только по этическим соображениям, но и как средства повышения собственнойуспешности и конкурентоспособности.В статье рассматриваются также основные тенденции развития права, происходящие подвлиянием глобализации и запроса на новый общественный договор: социализация, антро-пологизация и экологизация права, повышение влияния последствий кризисов, конфликтов,пандемий на содержание права, расширение сферы и круга вопросов, которые регулируютсяправом, изменение соотношения международного и национального правового регулирования,изменения в субъектной сфере, постановка вопроса о негосударственном и глобальном праве,конвергенция публичного и частного, изменения в системе источников международного права,смешение правовых и неправовых форм регулирования.Отмечается, что одной из тенденций развития международного регулирования ответственностибизнеса в сфере прав человека является запрос на более “жесткое” правовое регулирование,однако вопрос заключается в реалистичности и действенности “укрепление” юридической силымеждународных актов об ответственности бизнеса в сфере прав человека. Высказано мнениео собственной регулятивной ценности норм soft law в данной сфере., Статтю присвячено концепції бізнесу та прав людини в епоху метамодерну (постпостмодерну), коли суперечливі процеси глобалізації (та глокалізації) економічних і правових відносин одночасно створюють нові можливості й кидають виклик дієвості та ефективності юридичних механізмів забезпечення прав людини у сфері бізнесу. Наголошується, що попри певні успіхи у промоції концепції бізнесу та прав людини, актуальними залишаються питання спроможності міжнародного та національного права зобов’язати бізнес дотримуватися прав людини. Визначено, що концепція бізнесу та прав людини базується на категоріях суспільного інтересу, який усвідомлюється і враховується через добровільне взяття і реалізацію відповідних зобов’язань суб’єктами підприємницької діяльності та позитивні зобов’язання держави у сфері прав людини. Аналізуються політико-економічні глобальні тренди та виклики, що впливають на концепцію бізнесу та прав людини. Проблеми збільшення асиметрії та нерівності, зміни в системі міжнародних економічних інституцій, особливо фінансових, розвиток цифрових технологій, суперечливі процеси інтеграції та дезінтеграції, розширення нелегального бізнесу та міграції, феномен “чорних лебедів,” глобальні кризи в економіці та пандемія COVID-19 актуалізують необхідність забезпечення сталого розвитку та соціальної відповідальності бізнесу. Визначено, що головним глобальним трендом стає пошук більш справедливого, усвідомленого значущості спільних цінностей, посткапіталістичного нового світового устрою (що виражається у концептах “stakeholder capitalism,” “глобальний соціалізм,” “кінець капіталізму,” “велике перезавантаження” тощо) і запит на формування нового суспільного договору, здатного узгодити інтереси держави, суспільства та бізнесу, забезпечити права людини та повагу до гідності, протистояти кризамі конфліктам сьогодення. Підкреслюється підвищення рівня усвідомленості самим бізнесом необхідності та доцільності дотримання стандартів прав людини не лише з етичних міркувань, а й як засобу підвищення власної успішності та конкурентоздатності.У статті розглядаються також основні тенденції розвитку права, що відбуваються під впливом глобалізації та запиту на новий суспільний договір: соціалізація, антропологізація та екологізація права, підвищення впливу наслідків криз, конфліктів, пандемій на зміст права, розширення сфери та кола питань, які регулюються правом, зміна співвідношення міжнародного та національного правового регулювання, зміни у суб’єктній сфері, постановка питання про недержавне та глобальне право, конвергенція публічного та приватного, зміни у системі джерел міжнародногоправа, “змішування” правових і неправових форм регулювання. Наголошується, що однією з тенденцій розвитку міжнародного регулювання відповідальності бізнесу в сфері прав людини є запит на більш “жорстке” правове регулювання, однак питання полягає у реалістичності та дієвості “зміцнення” юридичної сили міжнародних актів щодо відповідальності бізнесу в сфері прав людини. Висловлено думку про власну регулятивну цінність норм soft law у цій сфері.