Search

Актуальність. На сьогодні дефіцит і недостатність вітаміну D є глобальною проблемою охорони здоров’я, що стосується близько 1 мільярда людей у всьому світі. Чисельні роботи доводять, що біологічні ефекти вітаміну D не обмежені регулюванням кальцій-фосфорного обміну, він також впливає й на інші фізіологічні процеси в організмі. Мета: дослідити ефективність і безпечність дієтичної добавки Олідетрим у корекції дефіциту вітаміну D у жінок у постменопаузальному періоді, а також вивчити вплив рівня вітаміну D на вираженість больового синдрому і якість життя. Матеріали та методи. У дослідження включено 26 жінок у постменопаузальному періоді віком від 50 до 83 років, які мали дефіцит або недостатність вітаміну D. Усі пацієнти приймали Олідетрим 1000 МО по 1 капсулі 3 рази на день упродовж 3 місяців. Під час кожного візиту виконували дослідження рівня 25(OH)Dзагальний електрохемілюмінесцентним методом, оцінку інтенсивності болю в нижній частині спини за допомогою візуально-аналогової шкали, визначення альгофункціонального стану великих суглобів проводили за допомогою шкали WOMAC (загальний показник, показники субшкал болю, скутості, повсякденної активності), якість життя пацієнтів оцінювали за шкалою ECOS-16. Оцінка стану проводилася через 1 та 3 місяці. Результати. Встановлене вірогідне збільшення рівня 25(ОН)D в обстежених жінок через 1 (p = 0,000004) і 3 місяці (p = 0,000002) прийому Олідетриму. Через 3 місяці прийому Олідетриму дефіциту вітаміну D у жінок постменопаузального періоду не було зареєстровано, недостатність мали 69,6 %, а оптимальний рівень вітаміну D — 30,4 % пацієнток. Вірогідно зменшився максимальний рівень болю через 1 місяць прийому Олідетриму (р = 0,01) і через 3 місяці (р = 0,01) спостереження. За результатами аналізу даних за опитувальником WOMAC встановлено вірогідне покращення показника повсякденної активності через 1 і 3 місяці спостереження в пацієнтів, які отримували Олідетрим. За період спостереження в жінок не відзначалось побічних ефектів, пов’язаних із прийомом дієтичної добавки. Висновки. Олідетрим є ефективним і безпечним препаратом у корекції дефіциту вітаміну D у жінок у постменопаузальному періоді.

Актуальність. Дефіцит вітаміну D поширений в усіх країнах світу. Недавні дослідження показали зв’язок між дефіцитом вітаміну D та захворюваннями кістково-м’язової системи. Метою даного дослідження є вивчення частоти дефіциту та недостатності вітаміну D у пацієнтів різного віку із захворюваннями кістково-м’язової системи, а також вплив на зазначені показники сезонності. Матеріали та методи. Обстежено 3460 пацієнтів Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу віком від 1 до 92 років, які були направлені лікарями різного профілю з метою оцінки стану кісткової тканини. Переважну більшість становили хворі із системним остео­порозом та його ускладненнями, остеохондрозом хребта, остеоартрозом колінних та кульшових суглобів (середній вік — 52,9 ± 21,1 року). Переважну більшість становили жінки — 83,5 %. Дослідження 25(ОН)D та паратгормона проводили за допомогою електрохемілюмінесцентного методу на аналізаторі Elecsys 2010 (Roche Diagnostics, Німеччина) тест-системами cobas. При аналізі використовували пакети програм Statistica 6.0 Copyright StatSoft, Inc. 1984–2001. Результати. Серед хворих із патологією кістково-м’язової системи найвищий рівень 25(ОН)D спостерігається у віковій групі 1–9 років, найнижчий — у віковій групі 80 років та старше. Вік вірогідно впливає на рівень 25(ОН)D. Частота дефіциту вітаміну D серед обстежених із патологією кістково-м’язової системи становила 37,3 %, недостатності вітаміну D — 30,6 %, нормальні рівні показника вітаміну D спостерігали в 32,1 % випадків. Нормальний рівень вітаміну D відмічався в 38,0 % дітей, 33,2 % дорослих, 29,6 % пацієнтів літнього віку. Місяць, в якому проводилось дослідження, вірогідно впливає на рівень 25(ОН)D (F = 7,49; p < 0,0000001). Найбільші вірогідні відмінності рівня 25(ОН)D у літній період порівняно із зимовим спостерігали у вікових групах 10–19 років (18,2 %), 40–49 років (17,3 %), 30–39 років (16,2 %) та 1–9 років (16,1 %). Не відмічали відмінностей показника залежно від сезону у хворих літнього віку (60 років й старше) із патологією кістково-м’язової системи. Висновки. Незважаючи на додатковий прийом комбінованих препаратів кальцію й вітаміну D більшістю пацієнтів із патологією кістково-м’язової системи, тільки у 37,9 % дітей, 33,2 % дорослих та 29,6 % хворих літнього віку спостерігали нормальні рівні 25(ОН)D у сироватці крові, що диктує необхідність обов’язкового скринінгового визначення рівня вітаміну D у пацієнтів із захворюваннями кістково-м’язової системи та додаткового призначення вітаміну D у клінічній практиці (рекомендації для країн Центральної та Східної Європи).

Background. The purpose was to determine the level of N-terminal of type I procollagen (PINP) and carboxy-terminal telopeptide of type I collagen (β-CTX) and their relationship in the serum of a healthy Ukrainian population of varying age and gender. Materials and methods. The study included 3,850 people aged 20–89 years (3,351 women (mean age 59.05 ± 13.89 years) and 499 men (49.17 ± 15.8 years). All participants were divided by age based on the gerontological age classification: young age 20–44 yrs, middle age 45–59 yrs, elderly 60–74 yrs, and old 75–89 yrs, and between 7 groups by decades: from 20 to 89. β-CTX and serum PINP concentrations were determined by electrochemiluminescence immunoassay ECLIA on a Cobas E411 analyzer. Results. We have detected a significant effect of age on serum β-CTX and PINP variability in men (F = 6.64, p, Целью исследования является определение уровня N-терминального пропептида проколлагена I типа (PINP) и карбокситерминального телопептида коллагена I типа (β-CTX) и их взаимосвязи в сыворотке крови у здорового населения Украины разного возраста и пола. Материалы и методы. В исследование было включено 3850 человек в возрасте 20–89 лет (3351 женщина (средний возраст 59,05 ± 13,89 года) и 499 мужчин (49,17 ± 15,8 года)). Всех участников распределили по возрасту в соответствии с геронтологической классификацией на 4 группы: молодой возраст — 20–44 года, средний — 45–59 лет, пожилой — 60–74 года и старческий возраст — 75–89 лет, а также на 7 групп по десятилетиям: от 20 до 89 лет. Концентрацию β-CTX и PINP в сыворотке крови определяли методом электрохемилюминесцентного иммуно­анализа ECLIA на анализаторе cobas e 411. Результаты. Выявлено достоверное влияние возраста на вариабельность β-CTX и PINP у мужчин (F = 6,64, р < 0,001, и F = 4,93, р < 0,001) и женщин (F = 16,17, р < 0,001, и F = 10,46, р < 0,001). У женщин по критерию Шеффе обнаружили достоверно более высокий уровень β-CTX в группе 80–89 лет по сравнению с группами 20–29 лет (р = 0,01), 30–39 лет (р < 0,001), 40–49 лет (р < 0,001), 50–59 лет (0,52 ± 0,27, р = 0,002), 60–69 лет (р = 0,001) и 70–79 лет (р = 0,04). Показатели PINP в группе 80–89 лет также были достоверно выше в сравнении с группами 30–39 лет (р < 0,001), 40–49 лет (р < 0,001), 50–59 лет (р = 0,009), 60–69 лет (р = 0,002) и 70–79 лет (р = 0,02). У мужчин обнаружили достоверное снижение концентрации β-CTX в группах: 30–39 лет (р = 0,02), 40–49 лет (р < 0,001), 50–59 лет (р = 0,01) и 60–69 лет (р = 0,001) в сравнении с группой 20–29 лет. Уровень PINP был достоверно ниже в группах 40–49 лет (р < 0,001) и 50–59 лет (р = 0,03) в сравнении с группой 20–29 лет. По результатам исследования, коэффициент корреляции между показателями концентрации PINP и β-CTX изменяется в зависимости от возраста и пола. Самые высокие коэффициенты корреляции среди обоих полов наблюдались в возрастных группах 40–49 (женщины: r = 0,74; мужчины: r = 0,64) и 50–59 (женщины: r = 0,74; мужчины: r = 0,66) лет; низкие коэффициенты корреляции у женщин наблюдались в возрастной группе 20–29 (r = 0,63) и 70–79 (r = 0,65) лет; у мужчин (r = 0,53) в возрасте 20–29 и 70–79 лет. Выводы. Выявлено достоверное влияние возраста на вариабельность β-CTX и PINP в сыворотке крови у мужчин и женщин. Наиболее высокая корреляционная связь между концентрациями β-CTX и PINP наблюдалась в группах 40–49 и 50–59 лет среди обоих полов. Полученные результаты могут быть использованы у практически здоровых мужчин и женщин Украины как референтные, а в будущем будут необходимыми для изучения метаболизма костной ткани при вторичном остеопорозе и его осложнениях., Метою дослідження є визначення рівня N-термінального пропептиду проколагену I типу (PINP) і карбокситермінального телопептиду колагену I типу (β-CTX) та їх взаємозв’язку в сироватці крові в здорового населення України різного віку та статі. Матеріали та методи. У дослідження було включено 3850 осіб віком 20–89 років (3351 жінка (середній вік 59,05 ± 13,89 року) та 499 чоловіків (49,17 ± 15,8 року)). Усіх учасників розподілили за віком відповідно до геронтологічної класифікації на 4 групи: молодий вік — 20–44 роки, середній — 45–59 років, літній — 60–74 роки та старечий вік — 75–89 років, а також на 7 груп за десятиріччями: від 20 до 89 років. Концентрацію β-CTX та PINP у сироватці крові визначали методом електрохемілюмінесцентного імуноаналізу ECLIA на аналізаторі cobas e 411. Результати. Виявлено вірогідний вплив віку на варіабельність β-CTX та PINP у чоловіків (F = 6,64, р < 0,001, та F = 4,93, р < 0,001) і жінок (F = 16,17, р < 0,001, та F = 10,46, р < 0,001). У жінок за критерієм Шеффе виявили вірогідно вищий рівень β-CTX у групі 80–89 років порівняно із групами 20–29 років (р = 0,01), 30–39 років (р < 0,001), 40–49 років (р < 0,001), 50–59 років (0,52 ± 0,27, р = 0,002), 60–69 років (р = 0,001) та 70–79 років (р = 0,04). Показники PINP у групі 80–89 років також були вірогідно вищими порівняно із групами 30–39 років (р < 0,001), 40–49 років (р < 0,001), 50–59 років (р = 0,009), 60–69 років (р = 0,002) та 70–79 років (р = 0,02). У чоловіків ви­явили вірогідне зниження концентрації β-CTX у групах: 30–39 років (р = 0,02), 40–49 років (р < 0,001), 50–59 років (р = 0,01) та 60–69 років (р = 0,001) порівняно із групою 20–29 років. Рівень PINP був вірогідно нижчим у групах 40–49 років (р < 0,001) та 50–59 років (р = 0,03) порівняно із групою 20–29 років. За результатами дослідження, коефіцієнт кореляції між показниками концентрації PINP та β-CTX змінюється залежно від віку та статі. Найвищі коефіцієнти кореляції серед обох статей спостерігалися у вікових групах 40–49 (жінки: r = 0,74; чоловіки: r = 0,64) та 50–59 (жінки: r = 0,74; чоловіки: r = 0,66) років; найнижчі коефіцієнти кореляції в жінок спостерігалися у віковій групі 20–29 (r = 0,63) та 70–79 (r = 0,65) років; у чоловіків (r = 0,53) віком 20–29 та 70–79 років. Висновки. Виявлено вірогідний вплив віку на варіабельність β-CTX та PINP у сироватці крові в чоловіків і жінок. Найвищий зв’язок між концентраціями β-CTX та PINP за коефіцієнтом кореляції спостерігався в групах 40–49 та 50–59 років серед обох статей. Отримані результати можуть бути використані в практично здорових чоловіків і жінок України як референтні, а в майбутньому будуть необхідними для вивчення метаболізму кісткової тканини при вторинному остеопорозі та його ускладненнях.