Search

Цель работы — представить сравнительную характеристику клинико-гормональных показателей при вторичной и первичной олигоменорее (ОМ ІІ и ОМ І) у девочек-подростков.Материалы и методы. Обследованы 185 девочек с ОМ в возрасте 13—17 лет (142 с ОМ І и 43 с ОМ II) и 107 девочек с регулярным менструальным циклом (регМЦ — группа сравнения (ГС)). Проанализированы клинико-анамнестические показатели, данные УЗИ органов малого таза и уровни ЛГ, ФСГ, Э2, тестостерона иммуноферментным методом.Результаты и обсуждение. Отягощенную наследственность по нарушениям функции половой системы девочки с ОМ II имели реже, чем при ОМ І (12,5 против 25,8 %; рφ < 0,002). Матери девочек с ОМ рожали их чаще в раннем репродуктивном возрасте, чем в ГС (14,5 и 4,9 %; рφ < 0,001). Позднее менархе (15 лет и более) при ОМ I оказывалось в 5 раз чаще, чем в ГС (24,1 против 4,7 %; рφ < 0,001), при ОМ II его частота достоверно не отличалась от ГС. Нормальный показатель индекса массы тела при ОМ наблюдался реже, чем у девочек с регМЦ (40,8 и 72,2 %, рφ < 0,001). При ОМ ІІ гипоплазия матки встречалась реже, чем при ОМ І (38,5 и 53,9 %; рφ < 0,05). Гипогонадотропинемия регистрировалась чаще при ОМ ІІ, чем при ОМ І (21,6 против 4,3 %; рφ < 0,001), а повышение уровня тестостерона в крови — чаще при ОМ І, чем при ОМ ІІ (24,1 против 5,6 %; рφ < 0,01). Восстановление нарушений менструальной функции у больных с ОМ ІІ отмечалось чаще, чем при ОМ І (79,5 против 63,4 %; рφ < 0,03).Выводы. Для ОМ І характерны позднее менархе, гипоплазия матки, отягощенная наследственность с нарушениями функции половой системы и повышение уровня тестостерона, для ОМ II — отсутствие стойкой нормализации менструальной функции, выраженный гирсутизм и гипогонадотропинемия., The objective was to provide a comparative characteristic of clinical and hormonal parameters in secondary and primary oligomenorrhea (OM II and OM I) in adolescent girls.Materials and methods. A total of 185 girls with OM aged 13—17 years (142 with OM I and 43 with OM II) and 107 girls with a regular menstrual cycle (regMС — comparison group (CG)) were examined. We analyzed clinical and anamnestic indicators, data of ultrasound of the pelvic organs, LH, FSH, estradiol, and testosterone levels.Results and discussion. Family history of impaired function of the reproductive system in girls with OM II were less likely than with OM I (12.5 vs. 25.8 %; рφ < 0.002). Mothers of girls with OM gave birth more often at an early reproductive age than in CG (14.5 and 4.9 %; рφ < 0.001). Delayed menarche (15 years and later) with OM I was 5 times more frequent than in CG (24,1 vs 4,7 %; рφ< 0,001), while in OM II its frequency did not differ significantly from CG. Normal body mass index (BMI) in OM was less frequent than in women with reg MС (40.8 and 72.2 %, pφ < 0.001). In OM II, uterine hypoplasia was less common than in OM I (38.5 and 53.9 %; pφ < 0.05). Hypogonadotropinemia was more frequent with OM II than with OM I (21.6 versus 4.3 %; рφ < 0.001), and an increase in blood testosterone levels was more common with OM I than with OM II (24.1 versus 5.6 %; рφ < 0.01). Restoration of menstrual dysfunction was more frequent with OM II than with OM I (79.5 versus 63.4 %; рφ < 0.03).Conclusions. OM I is characterized by delayed menarche, hypoplasia of the uterus, family history of impaired function of the reproductive system and increased testosterone levels. OM II is associated with lack of stable normalization of menstrual function, marked hirsutism and hypogonadotropinemia., Мета роботи — надати порівняльну характеристику клініко-гормональних показників при вторинній і первинній олігоменореї (ОМ ІІ і ОМ І) у дівчат-підлітків.Матеріали та методи. Обстежено 185 дівчат з ОМ у віці 13—17 років (142 із ОМ І та 43 із ОМ ІІ) та 107 дівчат з регулярним менструальним циклом (регМЦ — група порівняння (ГП)). Проаналізовано клініко-анамнестичні показники, дані УЗД органів малого таза та рівні ЛГ, ФСГ, Е2, тестостерону імуноферментним методом.Результати та обговорення. Обтяжену спадковість за розладами функції статевої системи дівчата з ОМ II мали рідше, ніж при ОМ І (12,5 проти 25,8 %; рφ < 0,002). Матері дівчат з ОМ народжували їх частіше у ранньому репродуктивному віці, ніж у ГП (14,5 і 4,9 %; рφ < 0,001). Пізнє менархе (15 років і більше) при ОМ І виявлялося в 5 разів частіше, ніж у ГП (24,1 проти 4,7 %; рφ < 0,001), при ОМ ІІ його частота достовірно не відрізнялася від ГП. Нормальні показники ІМТ при ОМ спостерігалися рідше, ніж у дівчат із регМЦ (40,8 і 72,2 %; рφ < 0,001). При ОМ ІІ гіпоплазія матки виявлялася рідше, ніж при ОМ І (38,5 і 53,9 %; рφ < 0,05). Гіпогонадотропінемія виявлялася частіше при ОМ ІІ, ніж при ОМ І (21,6 проти 4,3 %; рφ < 0,001), а підвищення рівня тестостерону в крові — частіше при ОМ І, ніж при ОМ ІІ (24,1 проти 5,6 %; рφ < 0,01). Відновлення порушень менструальної функції у хворих з ОМ ІІ відзначено частіше, ніж при ОМ І (79,5 проти 63,4 %; рφ < 0,03).Висновки. Для ОМ І характерними є пізнє менархе, гіпоплазія матки, обтяжена спадковість за розладами функції статевої системи та підвищення рівня тестостерону, для ОМ ІІ — відсутність стійкої нормалізації менструальної функції, виражений гірсутизм та гіпогонадотропінемія.

It is known that in treatment of hypomenstrual syndrome (HMS) in adolescent girls non­-hormonal methods are preferred. However, prediction of their effectiveness still requires more precision.Objective — to study hormonal metabolic indices in adolescent girls with HMS with different effectiveness of non-­hormonal treatment, with inclusion of spironolactone in it.Materials and methods. We have examined 64 patients aged 13—17 years with HMS, who along with basic therapy (according to the Order of the Ministry of Healthcare of Ukraine # 417 of 15th of July, 2011, «About organization of outpatient obstetrical gynecological care in Ukraine») additionally received treatment with spironolactone. All girls have been divided into 4 groups depending on size of uterus and effectiveness of treatment. For evaluation of statistical significance in compared groups we used the Fisher angular transformation and the Wilcoxon­Mann­Whitney test, for determination of prognostic indices — the Wald test, and explanatory value of an attribute was determined using the Kullback measure of informative value.Results and discussion. It has been determined that effectiveness of using non­-hormonal treatment complex, with spironolactone included in it, is twice as high in adolescent girls with HMS and without uterine hypoplasia, than in patients with uterus of a decreased size (77.5 % against 32.6 %, Рφ < 0.05). Of effectiveness of using non-­hormonal treatment complex in patients with hypomenstrual syndrome, with uterus of a size corresponding to age norms, with spironolactone included in the complex, there are the following informative features: presence of insulin resistance and hyperinsulinemia, increased BMI, age of menarche, level of T.Conclusions. We have determined prognostic indices for using non­hormonal treatment complex, with spironolactone included in it, in adolescent girls with hypomenstrual syndrome; use of these indices should aid in increasing effectiveness of treatment and i, Известно, что преимущество лечения гипоменструального синдрома (ГМС) у девочек­-подростков предоставляется негормональным методам. Однако прогнозирование их эффективности и до сих пор нуждается в уточнении.Цель работы — изучение гормонально­-метаболических показателей у девочек-­подростков с ГМС с разной эффективностью негормонального лечения с включением в него спиронолактона.Материалы и методы. Проведено обследование 64 больных 13—17 лет с ГМС, которые вместе с базисной терапией (со­ответственно Приказа МЗ Украины от 15.07.2011 г. № 417 «Об организации амбулаторной акушерско­-гинекологической помощи в Украине») получали дополнительно лечение спиронолактоном. Все девушки в зависимости от размеров матки и эффективности лечения были разделены на 4 группы. Для оценки достоверности различий в сравниваемых группах применяли методы углового преобразования Фишера и Вилкоксона—Манна—Уитни, определение прогностических коэффициен­тов — метод Вальда, величину информативности признака определяли с помощью меры информативности Кульбака.Результаты и обсуждение. Установлено, что эффективность применения негормонального комплекса лечения с включением спиронолактона в два раза выше у девочек-­подростков с ГМС без гипоплазии матки, чем у больных с уменьшением ее размеров (77,5 % против 32,6 %, Рφ < 0,05 ). К информативным признакам по эффективности применения лечебного негормонального комплекса у больных с гипоменструальним синдромом с размерами матки, соответствующими возрастным нормативам, с включением в него спиронолактона относятся: наличие инсулинорезистентности и гиперинсулинемии, повышенный ИМТ, возраст менархе, уровень тестостерона.Выводы. Определены прогностические показатели применения негормонального комплекса терапии с включением спиронолактона у девушек-­подростков с гипоменструальным синдромом, применение которых будет способствовать повышению эффективности лечения и восстановлению репродуктивного потенциала., Відомо, що перевага лікування гіпоменструального синдрому (ГМС) у дівчаток-­підлітків надається негормональним методам. Однак прогнозування їх ефективності і досі потребує уточнення.Мета роботи — вивчення гормонально-­метаболічних показників у дівчаток-­підлітків з ГМС з різною ефективністю негормонального лікування з включенням у нього спіронолактону.Матеріали та методи. Проведено обстеження 64 хворих 13—17 років з ГМС, які разом з базисною терапією (відповідно до Наказу МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-­гінекологічної допомоги в Україні») отримували додатково лікування спіронолактоном. Усі дівчата залежно від розмірів матки і ефективності лікування були розподілені на 4 групи. Для оцінки достовірності відмінностей в порівнюваних групах застосовували методи кутового перетворення Фішера і Вілкоксона—Манна—Уїтні, визначення прогностичних коефіцієнтів — метод Вальда, величину інформативності ознаки визначали за допомогою міри інформативності Кульбака.Результати та обговорення. Встановлено, що ефективність застосування негормонального комплексу лікування з включенням спіронолактону в два рази вище у дівчаток­-підлітків з ГМС без гіпоплазії матки, ніж у хворих зі зменшенням її розмірів (77,5 % проти 32,6 %, Рφ < 0,05). До інформативних ознак з ефективності застосування лікувального негормонального комплексу у хворих з гіпоменструальним синдромом з розмірами матки, відповідним віковим нормативам, з включенням у нього спіронолактону належать: наявність інсулінорезистентності та гіперінсулінемії, підвищений ІМТ, вік менархе, рівень тестостерону.Висновки. Визначено прогностичні показники застосування негормонального комплексу терапії з включенням спіронолактону у дівчаток-­підлітків з гіпоменструальним синдромом, застосування яких сприятиме підвищенню ефективності лікування і відновленню репродуктивного потенціалу.