Search

В даній статті розглядається вплив сільського господарства на розвиток економіки України і аналіз сільського господарства як одного з найважливіших секторів національної економіки, Проаналізовано основні причини, що сповільнюють розвиток сільського господарства. Досліджено, як фінансово підтримує держава даний сектор. Адже, сільське господарство як частина економіки не тільки займає велику долю у ВВП, зовнішніх ринкових відносинах і на ринку праці, але й є важливим споживачем товарів та послуг інших сфер, створює в них робочі місця. Тому воно може мати сильний вплив на розвиток галузей виробництва та економічну стабільність держави. В статті досліджено проблеми реформування, розвитку та ефективної діяльності сільського господарства, які в сучасних умовах набувають великої актуальності. Сьогодні економіка України зазнає змін структури, тому для того, щоб вибрати напрями руху в майбутньому необхідна оцінка взаємозв’язків сільського господарства і національної економіки. In this article the impact of agriculture on the economy of Ukraine and analysis of agriculture as one of the most important sectors of the national economy, analyzed the main reasons that slow down the development of agriculture. Investigated how the government financially supports the sector. After all, agriculture as part of the economy not only occupies a large share of GDP, external market relations and the labor market, but also an important consumer of goods and services other fields, they create jobs. Therefore, it can have a strong influence on the development of industries and economic stability of the state. In the article the problem of reform, development and efficient operation of agriculture, which in modern terms is of great importance. Today, Ukraine's economy is undergoing structural changes, so in order to choose the direction of movement in the future an evaluation of relationships of agriculture and the national economy. В данной статье рассматривается влияние сельского хозяйства на развитие экономики Украины и анализ сельского хозяйства как одного из важнейших секторов национальной экономики, Проанализированы основные причины, замедляющие развитие сельского хозяйства. Исследовано, как финансово поддерживает государство данный сектор. Ведь сельское хозяйство как часть экономики не только занимает большую долю в ВВП, внешних рыночных отношениях и на рынке труда, но и является важным потребителем товаров и услуг других сфер, создает в них рабочие места. Поэтому оно может иметь сильное влияние на развитие отраслей производства и экономическую стабильность государства. В статье исследованы проблемы реформирования, развития и эффективной деятельности сельского хозяйства, в современных условиях приобретают большую актуальность. Сегодня экономика Украины изменится структуры, поэтому для того, чтобы выбрать направления движения в будущем необходима оценка взаимосвязей сельского хозяйства и национальной экономики.

У даній статті розглянуті методи використання відходів винограду. Поблизу підприємств, які переробляють виноград, скупчується величезна кількість відходів, які можуть бути переробленні в нові цінні продукти. Метою роботи є визначення найбільш перспективних галузей для впровадження перероблених вторинних ресурсів виноробної промисловості, задля підвищення рівня економіки України, а також покращення екологічного стану, викликаного тонами відходів багатьох виробництв. Дане дослідження є одним з напрямків особливої моделі економіки – «Зеленої економіки», яка отримує все більший суспільний резонанс в світі. Проаналізовано доцільність імпорту перероблених виробів. Особливої популярності набуває використання вторинних ресурсів винограду у косметичній промисловості з метою надання антиоксидантних, протизапальних, консервуючих і інших властивостей. Розглянуто ефективність безвідходної технології переробки винограду, яка дозволить вітчизняним виноробним підприємствам стати більш конкурентоспроможними і поліпшити показники діяльності, наблизивши їх до світових. In this article considered the methods of using grape waste. Near the factories that process grapes, a huge amount of waste accumulates, which can be recycled into new valuable products.The purpose of this work is to determing the most promising sectors for the implementation of recycled resources of the wine industry, in order to increase the level of the Ukrainian economy, as well as to improve the ecological condition caused by tones of waste from many industries. Also, this study is one of the directions of a special model of the economy – the «Green Economy», which receives an increasing public resonance in the world. The expediency of imported processed products has been analyzed. Especially popular is the use of secondary grape resources in the cosmetic industry in order to provide antioxidant, anti-inflammatory, preservative and other properties.The efficiency of non-waste processing technology of grapes is considered, which will allow domestic winemaking enterprises to become more competitive and improve performance indicators, bringing them closer to the world. В данной статье рассмотрены методы использования отходов винограда. Вблизи предприятий, перерабатывающих виноград скапливается огромное количество отходов, которые могут быть перерабатоны в новые ценные продукты. Целью работы является определение наиболее перспективных отраслей для внедрения переработанных вторичных ресурсов винодельческой промышленности, для повышения уровня экономики Украины, а также улучшение экологического состояния, вызванного тонами отходов многих производств. Также данное исследование является одним из направлений особой модели экономики – «Зеленой экономики», которая получает все больше общественный резонанс в мире. Проанализирована целесообразность импорта переработанных изделий. Особую популярность приобретает использование вторичных ресурсов винограда в косметической промышленности с целью предоставления антиоксидантных, противовоспалительных, консервирующих и других свойств. Рассмотрена эффективность безотходной технологии переработки винограда, которая позволит отечественным винодельческим предприятиям стать более конкурентоспособными и улучшить показатели деятельности, приблизив их к мировым.

Проаналізовано тенденції міжнародної міграції серед країн G-20, країн Європейського Союзу та України. Встановлено, що лідерами міграційних процесів виступають найбільш розвинені в економічному відношенні країни: США, Канада, Австралія, Німеччина і значна частина західноєвропейських країн. Визначено основні причини міжнародної міграції: високий ступінь безробіття, умови та рівень оплати праці, якість життя, економічна та соціальна стабільність, навчання, туризм тощо. Встановлено, що міграційні процеси неоднозначно впливають на економіку країн, залежно від належності країни: приймаюча або країна-донор. Визначено основні інструменти регулювання міграційних процесів. Ідентифіковано проблеми, що пов’язані з неконтрольованим поширенням міграційних процесів в умовах глобалізації. Запропоновано низку напрямів щодо оптимізації процесу регулювання міжнародною міграцією на прикладі України, які залежно від масштабів поділено на міжнародні та національні інструменти. Використовуючи методи математичної статистики, здійснено прогноз міграційних процесів в Україні. За проведеними обчисленнями очікується зменшення обсягів міжнародної міграції українців до 2020 року. The trends of international migration among the G-20 countries, the countries of the European Union and Ukraine are analyzed. It was established that the leaders of the migration processes are the most economically developed countries: the USA, Canada, Australia, Germany and a significant part of the Western European countries. The main causes of international migration are identified: high unemployment, conditions and level of remuneration, quality of life, economic and social stability, education, tourism, etc. It has been established that migration processes have a mixed impact on the economies of countries, depending on the country's membership: host or donor country. The basic tools of regulation of migration processes are determined. Problems related to uncontrolled distribution of migration processes in the conditions of globalization have been identified. A number of directions are proposed for optimizing the process of regulation of international migration on the example of Ukraine, which, depending on the scale, are divided into international and national instruments. Using the methods of mathematical statistics, the forecast of migration processes in Ukraine is carried out. According to the calculations, the volume of international migration of Ukrainians by 2020 is expected to decrease. Проанализированы тенденции международной миграции среди стран G-20, стран Европейского Союза и Украины. Установлено, что лидерами миграционных процессов выступают наиболее развитые в экономическом отношении страны: США, Канада, Австралия, Германия и значительная часть западноевропейских стран. Определены основные причины международной миграции: высокий уровень безработицы, условия и уровень оплаты труда, качество жизни, экономическая и социальная стабильность, обучение, туризм и тому подобное. Установлено, что миграционные процессы неоднозначно влияют на экономику стран, в зависимости от принадлежности страны: принимающая или странадонор. Определены основные инструменты регулирования миграционных процессов. Идентифицированы проблемы, связанные с неконтролируемым распространением миграционных процессов в условиях глобализации. Предложен ряд направлений по оптимизации процесса регулирования международной миграции на примере Украины, которые в зависимости от масштабов разделены на международные и национальные инструменты. Используя методы математической статистики, осуществлен прогноз миграционных процессов в Украине. Согласно проведенным вычислениям ожидается уменьшение объемов международной миграции украинский в до 2020 года.

У статті досліджено державну підтримку підприємств видавничополіграфічної галузі України, розглянуто діяльність Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Інституту книги, податкове та митне законодавство, а також міські програми підтримки книговидання. Під час дослідження виявлено, що заходами, якими держава здійснює підтримку підприємств видавничо-поліграфічної галузі є митні та податкові пільги, державна та міські програми підтримки випуску соціально значимих видань. Проте, незважаючи на широкий спектр заходів на підтримку підприємств видавничо-поліграфічної галузі з боку держави, їхній вплив був лише частково успішним. Податкові пільги на імпорт обладнання та сировини не призвели до суттєвого оновлення основних виробничих засобів. Державні програми з підтримки книговидання мають невеликий обсяг й не мають значимого впливу на стан поліграфічних підприємств. The article investigates the state support of the enterprises of the publishing and printing industry of Ukraine, reviews the activities of the State Committee for Television and Radio Broadcasting of Ukraine, the Book Institute, tax and customs legislation, as well as urban programs for the support of book publishing. During the research, it was discovered that the measures supported by the state of the enterprises of the publishing and printing industry are customs and tax privileges, state and municipal programs to support the production of socially significant editions. However, in spite of the wide range of activities supported by the state in the printing and publishing industry, their influence was only partially successful. Tax exemptions for the import of equipment and raw materials did not lead to a significant upgrade of the main production facilities. State programs for supporting book publishing have a small amount and do not have a significant impact on the state of printing companies. В статье исследована государственная поддержка предприятий издательско-полиграфической отрасли Украины, рассмотрена деятельность Государственного комитета телевидения и радиовещания Украины, Института книги, налоговое и таможенное законодательство, а также городские программы поддержки книгоиздания. В ходе исследования выявлено, что мероприятиями, которыми государство осуществляет поддержку предприятий издательско-полиграфической отрасли являются таможенные и налоговые льготы, государственные и городские программы поддержки выпуска социально значимых изданий. Однако, несмотря на широкий спектр мероприятий в поддержку предприятий издательско-полиграфической отрасли со стороны государства, их влияние было лишь частично успешным. Налоговые льготы на импорт оборудования и сырья не привели к существенному обновлению основных производственных средств. Государственные программы по поддержке книгоиздания имеют небольшой объем и не имеют значимого влияния на состояние полиграфических предприятий.

У статті охарактеризовано першопричини виникнення інфляції в історичному контексті. Визначено сутність інфляції та досліджено вплив макроекономічних процесів на інфляцію в країні. Відображено внутрішні (монополія виробництва, мілітаризація економіки, надлишковий випуск паперових грошей) і зовнішні (поглиблення міждержавних валютнокредитних відносин, посилення інтернаціоналізації господарських зв’язків між країнами, загострення суперництва на міжнародних ринках капіталів, товарів, послуг, робочої сили) причини інфляції з точки зору порушення економічної рівноваги. Проаналізовано тенденції інфляційних процесів в Україні впродовж останніх років та передумови їх виникнення. Охарактеризовано соціально-економічні наслідки для національного господарства та негативний вплив інфляції на матеріальне становище населення країни. Запропоновано заходи антиінфляційного регулювання й шляхи впливу на інфляційні процеси з метою їх зниження та запобігання. Окреслено перспективи подальших досліджень у напрямі аналізу інфляційних очікувань та вивчення специфіки впливу дефіцитного попиту на подорожчання товарів. The article describes the root causes of inflation in the historical context. The essence of inflation and the influence of macroeconomic processes on inflation in Ukraine. Displaying internal (production Monopoly, the militarization of the economy, excessive emissions of paper money, etc.) and external (worsening international monetary relations, increased internationalization of economic relations between countries, increased competition in global markets, capital, goods, services, labor, etc.) causes inflation in terms of the violation of economic equilibrium. The tendencies of inflation in Ukraine in recent years and the conditions of their occurrence. Characterized social and economic consequences for the national economy and the negative impact of inflation on the financial situation of the country. The measures of regulation and anti-inflationary effects on inflationary pressures for their reduction and prevention. Prospects for further research towards the analysis of inflation expectations and study the specific impact of pumping scarce rise in demand for goods. В статье охарактеризованы первопричины возникновения инфляции в историческом контексте. Установлена суть инфляции и исследовано влияние макроэкономических процессов на инфляционные процессы в Украине. Отображены внутренние (монополия производства, милитаризация экономики, чрезмерный выпуск бумажных денег) и внешние (усиление интернациональных валютно-кредитных связей, увеличение международных хозяйственных отношений между странами, усиление соперничества на мировых рынках капиталов, товаров, услуг, рабочей силы.) причины инфляции со стороны нарушения экономического равновесия. Проанализированы тенденции инфляционных процессов в Украине на протяжении последних лет и предпосылки их возникновения. Охарактеризованы социально-экономические следствия для национального хозяйства и отрицательное влияние инфляции на материальное положение населения государства. Предложены меры антиинфляционного регулирования и воздействия на инфляционные процессы с целью их понижения и предотвращения. Установлены перспективы последующих исследований в направлении анализа инфляционных ожиданий и изучение особенностей влияния увеличения дефицитного спроса на подорожание продуктов.

Енергетична галузь України перебуває в скрутному становищі. Критичність ситуації додає не тільки скорочення вугільного резерву за рахунок припинення поставки з окупованих територій, а й за рахунок загального зменшення видобутку кам'яного та бурого вугілля. У зв'язку зі складними відносинами з Російською Федерацією, а також з прагненням продемонструвати свою незалежність, Україна також прагне до скорочення споживання природного газу. Виникнувший замкнений цикл (скорочення використання газового ресурсу на користь вугільної енергетики з метою незалежності від інших країн і одночасне зменшення видобутку у вугільній сфері) – одна з причин дострокового поновлення Енергетичної стратегії України (Енергетична Стратегія України до 2035 року). В Енергетичній стратегії України на період до 2030 року в песимістичному прогнозі закладено щорічне зростання ВВП на 3,8% в 2010- 2030 рр. Невідповідність реального ВВП прогнозованому робить всі розрахунки некоректними і всю Енергетичну стратегію України до 2030 року неефективною і не відображає реальну ситуацію в галузі. У статті аналізується ситуація в енергетичній галузі України, проблеми, що в ній виникли, некоректні вхідні дані в Енергетичну стратегію України до 2030 року, реальність показників в Енергетичній стратегії України до 2035 року. The energy industry of Ukraine is in a difficult situation. Criticalness of the situation is given not only to the reduction of the coal reserve due to stop of supply from the occupied territories, but also due to a general decrease in the extraction of black and brown coal. In connection with the complex relations with the Russian Federation, as well as with the desire to demonstrate its independence, Ukraine also aims to reduce the consumption of natural gas. Occurred closed cycle (reduction of the use of gas resources in favor of coal power for the sake of independence from other countries and a simultaneous decrease in coal production) is one of the reasons for the premature renewal of the Energy Strategy of Ukraine (Energy Strategy of Ukraine until 2035). In the Energy Strategy of Ukraine for the period until 2030, pessimistic forecast was established annual GDP growth of 3.8% in 2010-2030. The discrepancy between real GDP and the forecasted makes all calculations incorrect and the entire Energy Strategy of Ukraine until 2030 ineffective and does not reflect the real situation in the industry. The article analyzes the situation in the energy sector of Ukraine, the problems that arose in it, incorrect input data into the Energy Strategy of Ukraine until 2030, the unreal goals in the Energy Strategy of Ukraine until 2035. Энергетическая отрасль Украины находится в тяжелом положении. Критичность ситуации придает не только сокращение угольного резерва за счет прекращений поставки с оккупированных территорий, но и за счет общего уменьшения добычи каменного и бурого угля. В связи со сложными отношениями с Российской Федерацией, а также со стремлением продемонстрировать свою независимость, Украина также стремится к сокращению потребления природного газа. Возникший замкнутый цикл (сокращение использование газового ресурса в пользу угольной энергетики с целью независимости от других стран и одновременное уменьшение добычи в угольной сфере) – одна из причин досрочного обновления Энергетической стратегии Украины (Энергетическая Стратегия Украины до 2035 года). В Энергетической стратегии Украины на период до 2030 года в пессимистическом прогнозе заложен ежегодный рост ВВП на 3,8% в 2010- 2030 гг. Несоответствие реального ВВП прогнозируемому делает все расчеты некорректными и всю Энергетическую стратегию Украины до 2030 года неэффективной и не отображающей реальную ситуацию в отрасли. В статье анализируется ситуация в энергетической отрасли Украины, возникшие в ней проблемы, некорректные входные данные в Энергетическую стратегию Украины до 2030 года, реальность показателей в Энергетической стратегии Украины до 2035 года.