Search

La littérature comparée, comme discipline institutionnelle, se définit par la nécessité de travailler sur des œuvres étrangères. C’est cette nécessité qui est interrogée ici. Créer et commenter un rapport entre des textes, même quand il n’y en a pas, c’est une façon de créer un « texte possible », ce qui est une nouvelle définition de la notion traditionnelle de « fait comparatiste ». comparative literature, as an institutional discipline, is defined by the need to work on foreign works. This very necessity is questioned here. Creating and commenting on a relationship between texts, even when there is none, is a way of creating a “possible text”, which is a new definition of the traditional French notion of “comparative fact”.

Le premier numéro de la Revue de littérature comparée, en 1921, contenait deux inédits de Nodier publiés par Jean Larat. À partir de ce moment fondateur, l’introduction du volume tente de mesurer l’apport de Nodier au comparatisme français, tel qu’il apparaît au début du XIXe siècle, tel qu’il est présenté en 1921 par Baldensperger, le fondateur de la Revue de littérature comparée et tel qu’il apparaît aujourd’hui., The first edition of the Revue de littérature comparée, in 1921, contained two new works by Nodier published by Jean Larat. Starting from this pivotal moment, the volume’s introduction attempts to measure Nodier’s contribution to French comparatism, as it appeared at the beginning of the nineteenth century, as it was presented in 1921 by Baldensperger, the founder of the Revue de littérature comparée, and as it appears today.

The first edition of the Revue de littérature comparée, in 1921, contained two new works by Nodier published by Jean Larat. Starting from this pivotal moment, the volume’s introduction attempts to measure Nodier’scontribution to French comparatism, as it appeared at the beginning of the nineteenth century, as it was presented in 1921 by Baldensperger, the founder of the Revue de littérature comparée, and as it appears today., Le premier numéro de la Revue de littérature comparée, en 1921, contenait deux inédits de Nodier publiés par Jean Larat. À partir de ce moment fondateur, l’introduction du volume tente de mesurer l’apport de Nodier aucomparatisme français, tel qu’il apparaît au début du xixe siècle, tel qu’il est présenté en 1921 par Baldensperger, le fondateur de la Revue de littérature comparée et tel qu’il apparaît aujourd’hui.

Целью данной работы было изучить, как чтение текстов на английском языке помогает ученикам любого уровня эффективно расширять словарный запас, изучать грамматические конструкции и повышать уровень владения иностранным языком для дальнейшей разработки универсальной и эффективной методики обучению английскому языку посредством чтения иностранных текстов. The purpose of this work was to study how reading texts in English helps students of any level to effectively expand their vocabulary, study grammatical constructions and improve their proficiency in a foreign language for further development of a universal and effective method for teaching English through reading foreign texts.

The terminological load of the phrase “foreign / world literature” is outlined. The attention is focused on the semantic, cultural-historical, epistemological features of this concept. Literature as a verbal art, being formed since the time of oral folk creativity, reflects the corresponding established canon in the national expression, accordingly, the dynamics of the world literary process. It is emphasized that the development of national literatures had strengthened the nature of explicit-implicit literary relationships. It contributed to the formation of new genres, artistic tastes, as well as to the expansion of the recipient`s worldview, and, accordingly, literary concepts. Controversial interpretations of Goethe’s term “Weltliteratur” are considered: supporters who perceived literature as one general world synthesis (F. Moretti) and scientists who predicted the collapse of the views of the German classics (E. Auerbach). The scientific discourse of the 20th century is assumed. Diverse interpretations of the “world literature” paradigm is understood as a collection of all works from antiquity to modern times; an anthology of the best literary texts (a kind of canonization); as a high-quality cultural and intellectual mutual enrichment. The significant contribution to the formation of the “world / foreign literature” paradigm of comparative studies and sociocultural research is emphasized (the works of P. Sorokin, O. Biletsky, L. Gumilyov, G. Gachev, D. Dyuryshin, A. Volkov of the Chernivtsi TPI School). Outlining the term world / foreign literature in the general literary process, the modern concepts of Western literary critics (E. Auerbach, P. Casanova, K. Prado and T. Samuayo, F. Moretti, D. Damrosch, R. Thomsen, J. David, N. Esenlilioglu, S. Uhliga and C. Zhang) are assumed. It is concluded that the diversity of the interpretation of the term “world / universal / foreign” literature directly depends on the historical, cultural and epistemological approaches to considering this issue; however, for all researchers there are common criteria for the nominative definition of the given paradigm – comprehensiveness, canons of a certain method, anthropological value, and participation in globalization processes., Простежено термінологічне навантаження словосполучення „зарубіжна / світова література”. Увагу акцентовано на семантичних, культурно-історичних, гносеологічних особливостях цього поняття. Література як словесне мистецтво, формуючись ще з часів усної народної творчості, відображає відповідний усталений канон в національному вираженні відповідно до динаміки світового літературного процесу. Наголошено, що саме розвиток національних літератур зміцнив природу експліцитно-імпліцитних літературних взаємозв’язків, сприяв формуванню нових жанрів, художніх смаків, розширенню світогляду реципієнта, а отже, й літературознавчих концепцій. Розглянуто суперечливі трактування ґетівського терміна „Weltliteratur”: прибічників, які сприймали літературу як один загальний світовий синтез (Ф. Моретті), та науковців, які прогнозували крах поглядів німецького класика (Е. Ауербах). Наведено притаманні науковому дискурсу ХХ ст. інтерпретації парадигми „всесвітня література” – зібрання всіх творів від античності до Нового часу; антологія найкращих літературних текстів (своєрідна канонізація); високоякісне культурне та інтелектуальне взаємозбагачення. Підкреслено вагомий внесок у формування парадигми „світова / зарубіжна література” компаративістичних студій та соціокультурних досліджень (праці П. Сорокіна, О. Білецького, Л. Гумільова, Г. Гачева, Д. Дюришина, Чернівецької школи ТСО А. Волкова). Щодо окреслення контурів світової / зарубіжної літератури у загальному літературному процесі прокоментовано сучасні концепції західних літературознавців (Е. Аурбаха, П. Казанової, К. Прадо і Т. Самуайо, Ф. Моретті, Д. Дамроша, Р. Томсена, Ж. Давида, Н. Есенліліоглу, С. Уліга та Ч. Чжана). Зроблено висновок, що різновекторність трактування терміна „світова / всесвітня / зарубіжна” література безпосередньо залежить від історико-культурних та епістемологічних підходів до розгляду цього питання, однак для всіх дослідників існують спільні критерії щодо номінативного визначення означеної парадигми – всеосяжність, канони певного методу, антропологічна цінність, участь у глобалізаційних процесах.

Bài báo này trình bày kết quả nghiên cứu về thực trạng dạy và học tác phẩm văn học nước ngoài trong chương trình Ngữ văn bậc Trung học phổ thông (THPT), đi sâu tìm hiểu những thuận lợi và khó khăn trong việc dạy và học văn học nước ngoài đồng thời chỉ ra những nguyên nhân dẫn đến thực trạng đó. Bài viết không chỉ khẳng định vị trí của văn học nước ngoài trong chương trình Ngữ văn bậc THPT mà còn đưa ra một số giải pháp nhằm nâng cao chất lượng dạy và học tác phẩm văn học nước ngoài sao cho hiệu quả như: thay đổi phương pháp dạy và học văn học nước ngoài theo hướng phát huy năng lực người học, dạy học theo chủ đề, tăng cường các hoạt động ngoại khóa và sân khấu hóa văn học nước ngoài., {"references":["Đặng Anh Đào (2009). Văn học phương Tây, NXB Giáo dục.","Lê Huy Bắc (2009). Dạy học văn học nước ngoài Ngữ văn 11 cơ bản và nâng cao, NXB Giáo dục.","Lê Huy Bắc (2012). Giáo trình Văn học phương Tây, NXB Giáo dục.","Nguyễn Thị Thanh Hương (1998). Phương pháp tiếp nhận tác phẩm văn học ở trường phổ thông trung học, NXB Giáo dục.","Nguyễn Thị Lan (2010). Văn học nước ngoài trong nhà trường, NXB Hội nhà văn, Hà Nội.","Phạm Thị Liên (2020). \"Định hướng cách tiếp nhận văn học nước ngoài trong trường phổ thông ở Việt Nam\", Tạp chí Khoa học, số 37, Trường Đại học Sư phạm Hà Nội.","Phan Trọng Luận (2001). Văn học nhà trường, nhận diện, tiếp nhận, đổi mới, NXB Đại học Sư phạm, Hà Nội.","Phan Trọng Luận (2019). Ngữ văn 10, 11, 12, NXB Giáo dục.","Lưu Thị Ngọc (2010). Dạy học truyện ngắn \"Người trong bao\" của A.P. Sêkhốp ở trung học phổ thông theo hướng tiếp cận văn hóa, Luận văn thạc sĩ, Đại học Sư phạm Hà Nội.","Phùng Văn Tửu (2008). Cảm thụ và giảng dạy văn học nước ngoài, NXB Trường Đại học Sư phạm Hà Nội."]}

The study relevance is due to the need to modernize the didactic ways of considering poetry in institutions of secondary school education in the lessons of Ukrainian and foreign literature, caused, firstly, by the introduction of meaningful and poetically complex works into the programs and, secondly, by the need for comprehensive consideration of the age-related psychological characteristics of schoolchildren as readers. Lyrics, along with epic and drama, are studied in every class. The analysis of lyrical works causes the most difficulties for teachers of literature, since this literary genre is psychologically complex and requires developed feelings that are not always inherent in students. Through psychological lack of formation, small life experience, mainly objective thinking, schoolchildren find it difficult to perceive complex metaphors, psychological drawing, subtexts, philosophical thoughts that characterize the lyrics. The article discusses the features of the personality-oriented study of lyrical works in the lessons of Ukrainian and foreign literature. The main attention is focused on a number of innovations that correspond to the fundamental ideas of personality-oriented learning and contribute to their implementation: interactive learning, suggestopedic learning, the eidetics method, literary play, new information technologies and the like.

The knowledge of foreign languages in modern society becomes necessary as we live in a multicultural and multilingual world. The range of intercultural educational links has changed. Within the Bologna process, academic exchanges have been intensified, and opportunities for continuing education abroad expanded. Students participate in interregional and European projects organized with the help of new telecommunication technologies, communicate in a foreign language with their peers on the Internet, and foreign trips are connected today with the cultural and educational exchange.Hence, the process of intercultural competence formation for Pre-service English students in the context of cultural dialogue requires innovative educational technologies in learning and teaching. The sociocultural component is possible only through authentic materials reflecting the reality in which the representative of the relevant culture lives and performs. With thorough knowledge of this culture, students are ready to communicate with the person of certain cultures.So, as we think to form the intercultural competence of the future foreign language teachers, one of the effective means is reading literary texts of American literature. Moreover, the research is devoted to the problem of intercultural competence formation and the study aims to provide a theoretical basis and practical application of methods and techniques to form intercultural competence of pre-service English students through interpreting 20-century American fiction. The following methods of the research work were used to solve the problems of the study: historical chronological, theoretical content analysis, statistical processing methods, ranking, stating, formative and final (control) experiments, questioning, pedagogical supervision, interviewing, and others., Мақала болашақ ағылшын тілі мұғалімінің мәдениетаралық құзыреттілігін қалыптастыру мәселесіне арналған. Болон процесінің қызметі аясында академиялық алмасулар күшейіп, шетелде үздіксіз білім алу мүмкіндіктері кеңейді. Демек, шет тілдеріне қатысты қоғамның әлеуметтік тәртібі тілді практикалық білімде ғана емес, сонымен бірге бұл тілді басқа мәдениет өкілінің нақты шығу тегіне байланысты әдепті қарым-қатынаста қолдану қабілетінде де көрінетіні анық. Жаңа әлеуметтік-экономикалық және саяси жағдай студенттердің-болашақ ағылшын тілі мұғалімдерінің лингвомәдени құзыреттілік деңгейіне қойылатын талаптардың артуына алып келеді.Біз осы жұмыста болашақ ағылшын тілі мұғалімдерінің мәдениаралық құзіреттілігін қалыптастыру үшін XX ғ. Америка әдебиеті бойынша әдістеме мен практикалық жаттығулар әзірледік. Мақалада жұмыс нәтижелері сипатталған және зерттеу нәтижелері келтірілген. Зерттеу міндеттерін шешу үшін келесі зерттеу әдістері қолданылды: тарихи-хронологиялық, теориялық мазмұнды талдау, статистикалық өңдеу әдістері, рейтинг, анықтау, қалыптастыру және қорытынды (бақылау) эксперименттер, сұрақ қою, педагогикалық бақылау, сұхбат және т.б., Статья посвящена проблеме формирования межкультурной компетенции будущего учителя английского языка. В рамках деятельности Болонского процесса активизировались академические обмены и расширились возможности для продолжения образования за рубежом. Следовательно, очевидно, что социальный порядок общества по отношению к иностранным языкам отражается не только в практическом знании языка, но и в умении использовать этот язык в реальном тактичном общении в зависимости от конкретного происхождения представителя другой культуры. Новая социально-экономическая и политическая ситуация приводит к повышению требований к уровню лингвокультурной компетенции студентов-будущих учителей английского языка,В данной работе нами была разработана методика и практические упражнения по изучению литературы Америки ХХ века для формирования межкультурной компетенции будущих учителей английского языка. В статье описаны результаты работы и приведены выводы исследования. Для решения задач исследования использовались следующие методы исследовательской работы: историко-хронологический, теоретический контент-анализ, методы статистической обработки, ранжирование, констатирующий, формирующий и итоговый (контрольный) эксперименты, анкетирование, педагогическое наблюдение, интервьюирование и другие., Педагогические науки, Выпуск 2 (65) 2022

Экзистенциализм принято считать философским направлением. Однако в художественной литературе можно обнаружить достаточное количество произведений, где представлены экзистенциальные идеи. Автор находит примеры экзистенциальных концептов в художественной литературе, показывая ее состоятельность в данном вопросе. Existentialism is considered to be a philosophical trend. However, in fiction one can find a sufficient number of works where existential ideas are presented. The author finds examples of existential concepts in fiction, showing its consistency in this matter.

The relevance of the problem lies in the fact that in line with the current trends in the development of society, it is necessary to state the fact of a decrease in interest in reading poetic and prose texts, even by those who choose philological specialties for training. Therefore, the question of how to interest a modern philologist student in a work of fiction is not illogical. The main task in solving this problem is to provide an opportunity to realize oneself involved in the creation of a new artistic environment and the opportunity to connect students of educational institutions to it. In this approach, it will be relevant and necessary to identify the types of artistic communication inherent in the work under study. While studying at a higher education institution, the teacher introduces students to the features of the school course of foreign literature in high school, provides a system of knowledge, professional skills and abilities necessary for practical activities in a modern school, forms the creative foundations of the personality of a word teacher. The development of professional and subject competencies will help future teachers develop flexible skills when teaching foreign literature at school. The purpose of the article is to highlight the importance of forming the literary competence of future teachers in the «school course of foreign literature with the methodology of teaching in high school» in educational institutions. As a result of the study, we note that attention should be focused on practical improvement of the learning process for the development of personal professional competence of future teachers of educational institutions. Training that is accompanied by a motivational effect is always effective. It is in the ability to interest High School students in information and communication technologies, differentiated learning, and an individual approach to the perception of both poetic, prose, and dramatic works that young people will read. Methods of research applied: analysis of psychological and pedagogical, professional literature on the research topic; empirical: generalization of pedagogical experience; observation and analysis of lessons taking into account the problem under study. In educational institutions, you can also use the cross-section method or the mass simultaneous survey method; the method of purposeful observation contributes to a detailed study of the course of the pedagogical process, in accordance with the problem and hypothesis set by researchers, the method of natural experiment (close to the method of observations); laboratory experiment, training program., Актуальність проблеми полягає у тому, що у руслі нинішніх тенденцій розвитку суспільства доводиться констатувати факт зниження інтересу до прочитання поетичних і прозових текстів навіть тими, хто обирає для навчання філологічні спеціальності. Тому питання про те, як зацікавити сучасного студента-філолога художнім твором не є алогічним. Головне завдання у вирішенні даної проблеми полягає у наданні можливості усвідомити себе причетними до створення нового художнього простору та можливості приєднати до нього учнів освітніх закладів. У цьому підході актуальним і необхідним стане виявлення типів художньої комунікації, закладеної в досліджуваному творі. Під час навчання у закладі вищої освіти, викладач знайомить студентів з особливостями шкільного курсу зарубіжної літератури у старшій школі, забезпечить системою знань, професійних вмінь та навичок, необхідних для практичної діяльності в умовах роботи в сучасній школі, сформує творчі основи особистості вчителя-словесника. Розвиток професійних та предметних компетентностей допоможе майбутнім вчителям розвивати гнучкі навички у старшокласників під час викладання зарубіжної літератури у школі. Метою статті є виокремлення значення формування літературної компетенції майбутніх педагогів в «Шкільному курсі зарубіжної літератури з методикою навчання у старшій школі» у закладах освіти. Як результат дослідження зазначимо, що слід зосередити увагу на практичному вдосконаленні процесу навчання для розвитку особистої фахової компетентності майбутніх вчителів освітніх закладів. Навчання, яке супроводжується мотиваційним ефектом, завжди є результативним. Саме у вмінні зацікавити старшокласників інформаційно-комунікативними технологіями, диференційованим навчанням, індивідуальним підходом до сприйняття як поетичних, так прозових і драматичних творів, молодь буде читати. Методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної, фахової літератури з теми дослідження; емпіричні: узагальнення педагогічного досвіду. The relevance of the problem lies in the fact that in line with the current trends in the development of society, it is necessary to state the fact of a decrease in interest in reading poetic and prose texts, even by those who choose philological specialties for training. Therefore, the question of how to interest a modern philologist student in a work of fiction is not illogical. The main task in solving this problem is to provide an opportunity to realize oneself involved in the creation of a new artistic environment and the opportunity to connect students of educational institutions to it. In this approach, it will be relevant and necessary to identify the types of artistic communication inherent in the work under study. While studying at a higher education institution, the teacher introduces students to the features of the school course of foreign literature in high school, provides a system of knowledge, professional skills and abilities necessary for practical activities in a modern school, forms the creative foundations of the personality of a word teacher. The development of professional and subject competencies will help future teachers develop flexible skills when teaching foreign literature at school. The purpose of the article is to highlight the importance of forming the literary competence of future teachers in the «school course of foreign literature with the methodology of teaching in high school» in educational institutions. As a result of the study, we note that attention should be focused on practical improvement of the learning process for the development of personal professional competence of future teachers of educational institutions. Training that is accompanied by a motivational effect is always effective. It is in the ability to interest High School students in information and communication technologies, differentiated learning, and an individual approach to the perception of both poetic, prose, and dramatic works that young people will read. Methods of research applied: analysis of psychological and pedagogical, professional literature on the research topic; empirical: generalization of pedagogical experience; observation and analysis of lessons taking into account the problem under study. In educational institutions, you can also use the cross-section method or the mass simultaneous survey method; the method of purposeful observation contributes to a detailed study of the course of the pedagogical process, in accordance with the problem and hypothesis set by researchers, the method of natural experiment (close to the method of observations); laboratory experiment, training program.