Search

Introduction. The article examines one of the most urgent problems of modern Ukraine - its place and importance in the worldcommunity, and the dynamics of Ukrainian society, both in the external and internal aspects of its functioning. The aim and maintask are to analyze the processes of formation and interaction of civilizational identities, as well as to reveal the image of"otherness" in the context of civilizational interaction and its illumination in the mass consciousness. The research methodologicalbasis was the works of representatives of German classical philosophy, and the works of modern and postmodern thinkers. Toidentify the real place of Ukraine in the political, economic, military, and cultural terms of Modernity, the formational and civilizationalapproaches are completed by a dialogical approach. The research result is the conclusion that the dialogue between civilizations isthe only possible way for the existence of Mankind. Dialogue is perceived as a constant interaction between different civilizationsbased on respect and mutual understanding. At the same time, a differentiation was between the concepts of "culture" and"civilization". The first concept is an internal feature of society, and the second is its external characteristic. The discussion showsthat in modern conditions, the status and need for researchers, who are able to create constructive ideas and concepts for thedevelopment of an original Ukrainian identity and the preservation of Ukrainian civilizational values naturally increase. “Other” is aconcept, a phenomenon that has a long history. As one of the main categories of ontology, the “other” is the subject of attention ofresearchers at different stages of the development of philosophy. The main conclusion is that economic, and socioculturaldevelopment raises the problem of specificity and identification of the state to a new level of complexity. Each country should havethe opportunity of free choice of civilizational development. However, the manifestation of individuality for different civilizations isspecific, therefore, one cannot copy someone's experience, and it only needs will take into account. Ukraine can only exist as a systemic state, with its tight control over the economy. However, in any case, it faces tasks that are not ideological clichés, butcommon for the development of any civilization, installations. The future of Ukraine is connected with its constant movement,through post-industrial development, the realization of basic, civilizational rights and freedoms of citizens. У статті досліджується одна з найактуальніших проблем сучасної України – її місце та значення у світовійспільноті, динаміка українського суспільства як у зовнішньому, так і внутрішньому аспектах його функціонування.Головним завданням є аналіз процесів формування та взаємодії цивілізаційних ідентичностей, а також розкриття образу«іншості» у контексті цивілізаційної взаємодії й її висвітлення у масовій свідомості. Методологічною основою статті булипраці представників німецької класичної філософії, праці мислителів доби модерну і постмодерну. Для виявлення дійсногомісця України в політичному, економічному, воєнному, культурному плані сучасності, формаційний і цивілізаційний підходидоповнюються діалогічним підходом. Діалог між цивілізаціями – це єдиний можливий спосіб існування людства. Діалогусвідомлюється як постійна взаємодія між різними цивілізаціями на основі поваги та взаєморозуміння. При цьомупроводиться диференціація між поняттями «культура» і «цивілізація». Перше поняття виступає внутрішньою ознакоюсуспільства, а друге – його зовнішньою характеристикою.

"Post-globalization" is presented as a new phenomenon, considered in the perspective of history, what actualized thedefinition of the place and role of the individual in the new state of society. The goal of the study was the conceptualization ofthe phenomenon of personality in the "post-globalization" of the new society based on epistemological and ontologicalapproaches. The key task of the research made it possible to verify whether "post-globalization" is one of the ways to preservethe life of the globalized world. As a result, the "end of globalization", the world's entry into a new state under a different name,and the impact of these processes on the individual were confirmed. Meta-ontology has shown, that personality appears asuniversality in the system of "universe – society – man" relations. It was shown that the new model of society can serve as abasis for the coming world formation. Personality is presented as the basis of a complex system. The proposed model of "HomoSpiritus in Universum Concentus", considering the acceleration of time, is the most optimal in the future. Вступ. Постглобальна архітектоніка соціуму не вибудувалася до кінця, але її обриси проглядають на цивілізаційному,культурному, політичному, економічному, а також особистісно-психологічному та емоційному рівнях. Метою дослідження сталаконцептуалізація феномена особистості в «пост глобальності» нового соціуму, що трансформується у стан «Homo Spiritus inUniversum Concentus». Ключове завдання дослідження полягає у здійсненні перевірки того, чи є «постглобальність» одним зіспособів збереження життя глобалізованого світу. Використано такі методологічні принципи: онтологічний, епістемологічний.Результати дослідження. «Постглобальність» представлено як нове явище, що й актуалізувало визначення місця та роліособистості в новому стані соціуму. Визначено, що «постглобальність» має радше негативну конотацію з огляду на те, щоглобалізований світ маскується в нових зразках дискурсу. Підтверджено, що сучасна теорія особистості формується в контекстіонтології соціуму. Показано, що базисом особистості є не тільки генетичні, біологічні, фізіологічні (структурні) особливості,соціум і культура, але й більшою мірою трансцендентна її частина – дух, душа, свідомість. Соціальна епістемологія умовнорозмежовує антропологічні поняття «людина», «індивідуум», «індивідуальність», а також з’єднує різні моделі реальностей –онтичну та онтологічну (фізику та «чисту модель»). Філософська метаонтологія показала, що особистість постаєуніверсальністю, всезагальністю у системі відносин «універсум – соціум – людина». Підтверджено, що запропонована автороммодель «Homo Spiritus in Universum Concentus» може слугувати підґрунтям для прийдешнього історичного етапу формуваннясвіту, в якому можливе: самовідродження особистості, її творчості; відтворення глибинних архетипів етнокультурного тарелігійного різноманіття у суспільних відносинах; збереження природних програм, зумовлених біологічними особливостямилюдини. Обговорення. Особистість подано як активно діючий соціальний суб’єкт, який може змінити середовище свого існування. Знеособлення природи, утилітарний підхід до природи та до людини породжують ризоми. Зроблено висновки, щоособистість – це морально-етичний феномен, який представлений як єдність цілепокладань, інтенціонально та гармонійноспрямованих на інші особистості, які, своєю чергою, конструктивно впливають на неї саму. Така єдність може сформуватися вмайже ідеальному соціальному середовищі. Тому запропонована модель соціуму «Homo Spiritus in Universum Concentus»,зважаючи на пришвидшення часу, у майбутньому є оптимальною.

Der Artikel analysiert die Merkmale des Wiener Dialekts und identifiziert die typischsten Unterschiede des Wiener Dialekts zu anderen Dialekten in Österreich. Es wird der Einfluss des Wiener Dialekts des Wiener Dialekts auf die Bildung des österreichischen Deutsch. Basierend auf der Forschung können wir sagen die Wiederbelebung des Trends, wie die österreichische Identität und ihre Kultur, die ihren Niederschlag im zeitgenössischen österreichischen Sprachgebrauch, nämlich dem Wiener Dialekt, widerspiegelt., The article analyzes the characteristics of the Viennese dialect, and identified the most typical Viennese dialect differences from other dialects in Austria. It is revealed and proved the influence of the Viennese dialect on the formation of Austrian German. Based on the research we can say the trend revival, as the Austrian identity and its culture, which finds its reflection in contemporary Austrian lexicon, namely the Viennese dialect., У статті представлено характерні особливості віденського діалекту. Виявленло вплив віденського діалекту на формування австрійського варіанта німецької мови. На основі проведеного дослідження можна констатувати тенденцію відродження як австрійської самобутності, так і її культури, що знаходить своє відображення в сучасній австрійській лексиці, а саме у віденському діалекті.

In 2013-2022, the Ukrainian ethnic group faced numerous external and internal challenges, which were largely the result of its previous historical development and profound transformations in the public consciousness.These changes, in turn, have become a natural reaction to a number of historical processes and phenomena that have taken place in the territory of the people from ancient times to the present. In this article, the author aims to analyze some factors of stress genesis of the ethnic legal mentality of the Ukrainian ethnic group and show their impact on the content of its behavioral stereotypes. The methodology of this study is comprehensive and is based on socio-philosophical and philosophical and legal analysis of behavioral attitudes of Ukrainians in the field of legal understanding.Results. In the course of analyzing the scientific works of a number of researchers, we found that during its historical existence, the Ukrainian ethnic group has experienced a number of events, phenomena and processes of objective reality, which led to the transformation of the content of its behavioral stereotypes. Factors of stress genesis can be divided into endogenous and exogenous. Exogenous sources of Ukrainian ethnopsychologists include, for example, continuous invasions of various aggressors (Tatar, Polish, Russian, German) and various attempts to acculturate Ukrainians.According to them, endogenous factors include various migration processes that have generated marginality and betrayal by Ukrainian leaders of their people. In the future, the established guidelines play or may play a destructive role in the process of nationbuilding.Conclusions. We found that the stress genesis of domestic political and legal can be defined as the process of creating political and legal mentality of the Ukrainian ethnos under the influence of events, phenomena, processes of its sociohistorical development, as well as factors of geographical location and environmental conditions. community and, as a consequence, cause transformations in the content of its guidelines. In addition, the border situation of Ukrainian lands, long statelessness of the ethnic group, serfdom in the homeland and other factors of socio-historical development of the national ethnic group have led to the emergence or deepening in the people’s consciousness such destructive stereotypes as anarchism, legal nihilism, freedom “, absenteeism and civic passivity, deep corruption traditions and nepotism, low status of state property, etc., В статті здійснено аналіз категорії стресогенезу як фактору формування ментально-правових стереотипів українського етносу в державотворчому дискурсі. Серед іншого, було вивчено та описано такі прояви цього явища як межове становище українських етнічних земель на кордоні цивілізаційних Європи та Азії, Заходу і Сходу; тривалий період бездержавності нашого народу в результаті дії об›єктивних та суб›єктивних чинників; кріпацтво як явище суспільно-правової дійсності на землях сучасної України та інші фактори. Автори доходять до обґрунтованого висновку, що вказані процеси та явища мали наслідком виникнення чи поглиблення у вітчизняній суспільній свідомості таких деструктивних в державотворчому аспекті поведінкових стереотипів як анархізм, правовий нігілізм, громадоцентризм, «втеча від свободи», абсентеїзм та громадянська пасивність, глибокі корупційні традиції та непотизм, низький статус державної власності тощо.

The article examines certain aspects of human life, pointing out the variety of problems of freedom of choice in the modern world. For examples, phenomena and situations understood by many, which correspond to the real circumstances of reality, were taken. This is the need to show that the problems of freedom of choice in the 21st century are still relevant and absolutely real., В статье исследуются отдельные аспекты человеческой жизни, указывая на разнообразие проблем свободы выбора в современном мире. Для примеров были взяты понятные многим явления и ситуации, отвечающие реальным обстоятельствам действительности. В этом заключается необходимость показать, что проблемы свободы выбора в XXI веке до сих пор актуальны и абсолютно реальны., У статті досліджуються окремі аспекти людського життя, вказуючи на різноманіття проблем свободи вибору в сучасному світі. Для прикладів були узяті зрозумілі багатьом явища і ситуації, які відповідають реальним обставинам дійсності. В цьому полягає потреба показати, що проблеми свободи вибору у ХХІ столітті досі актуальні та абсолютно реальні.

Актуальність даної теми полягає в тому, що соціальна комунікація – це спосіб передачі інформації, думок і емоцій між людьми, що можна охарактеризувати однією з умов існування соціуму. Соціальна комунікація дозволяє нам вивчати та визначати поведінку інших людей. Розуміння інших, або суспільна взаємодія – умова для існування людей в одному суспільстві. Як говорить Харченко Л. М.: «Процес соціальної комунікації відбувається під час багатостороннього та різнорівневого обміну соціальною інформацією (якщо в ньому бере участь людина, процес набуває соціальності) між політичною, економічною та духовною сферами глобального суспільства та їх національними відповідниками» [1]. Метою роботи є дослідження ролі соціальної комунікації в суспільстві на сучасному рівні. Завданнями дослідження визначено наступне: розглянути термін «соціальна комунікація» в більш широкому значенні, проаналізувати стан наукової розробки цієї теми.

The problem of bossing in labor collectives is relevant, so it is often studied in the domestic literature. The article highlights the social view of the problem of bossing in the workforce, substantiates the problems of today and ways to solve them.The preconditions for the emergence of bossing in the institutional environment are determined, the typology of bossing as a threat to the psychological and social security of the individual is systematized. Different types of psychological terrorism, phases of the course of bossing, forms and strategies of bossing are revealed, the reasons of occurrence of bossing in the labor collective, directions of its prevention and overcoming are being analyzed.Bosing, or in other words psychological terror in the workplace, is becoming an increasingly common problem and phenomenon in various workplaces. The problem of bossing can be traced in situations when there are various rumors about our function in the workplace, we become the object of ridicule, when we are entrusted with work that is not within our competence, we do not have enough opportunity to express our opinion, it harms our health and, in such situations, we experience mental, physical and sexual abuse.In order to prevent the problem of bossing in labor collectives are introduced such areas of social work as social assistance, social support, social protection, social prevention, social counseling, social adaptation and socialization of the individual.The following four phases of the course of bossing are analyzed: conflict, psychological terror, personnel management, the victim of bossing is excluded from the corporate community.Trends, features and methods of boss detection are identified and practical recommendations for detecting and counteracting boss in labor relations are provided. The consequences of bossing for the individual, enterprise and society as a whole are systematized. The directions of further research on the problem of bossing are outlined.Prospects for further research are to identify ways to develop social sustainability of potential victims of bossing and methods of correction of personal qualities that provoke social violence in the workforce, Проблема босингу в трудових колективах є актуальною, тому досить часто підіймається у вітчизняній літературі. У статті висвітлено соціальний погляд на проблему босингу в трудових колективах, обґрунтовано проблеми сьогодення та шляхи їх подолання.Визначено передумови виникнення босингу в інституційному середовищі, систематизовано типи босингу як загрозу психологічній і соціальній безпеці особистості. Розкрито різні види психологічного тероризму, фази перебігу босингу, форми та стратегії босингу, проаналізовано причини його виникнення в трудовому колективі, напрямки його профілактики і подолання. Виявлено тенденції, особливості й способи виявлення босингу та надано практичні рекомендації щодо виявлення та протидії босингу в трудових відносинах. Систематизовано наслідки босингу для окремої особистості, підприємства і суспільства в цілому. Окреслено напрямки подальших досліджень щодо проблеми босингу.

Introduction. Since the late 60's of the twentieth century, scientists and philosophers have talked about the survival of mankind through the irrational activities of people in nature. Since then, a thorough study of the problem of the relationship of man and society to the biosphere began in the natural sciences, in interdisciplinary fields, and in social sciences. In the XXI century, the technological activity of people in a technogenic civilization is significantly expanding beyond the Earth's atmosphere, which encourages a philosophical understanding of the processes of further technologicalization of the biosphere and near space. The aim and tasks is to identify positive and negative trends in the transformation of human nature in the context of the system of "man-nature" in the deepening global environmental crisis. Research methodology. Leading methodological tools of the research are: a systemic methodological approach, which allows for analysis of the unity of nature and man as a representative of the species Homo sapiens in a holistic system of "naturesociety"; a socio-cultural methodological approach that helps to identify socio-cultural factors that influence the transformation of human nature; an interdisciplinary methodological approach, which allows taking into account both philosophical and scientific views on the problem of transformation of human nature in the context of exacerbation of the global environmental crisis. Research results. The article considers the impact of technological activities of society on the biological state of man, as it adapts to changing natural conditions of everyday life. However, other factors have a significant impact on the transformation of human nature. In particular, the intervention in human nature through the use of biotechnology; the use of pharmacological drugs that enhance physiological endurance; gender reassignment surgery, etc is demonstrated. It is shown that such interference in the biological nature of man leads to the transformation of his socio-cultural nature. Questions for discussion by the philosophical and scientific community have been formulated. Discussion The problems related to the research in the article, which arises in the context of the system "man - society", are studied. In particular, those outlined in the articles by G.M. Kleshny, S.S. Ordenov, I.P. Skiba, O.P. Skiba, and T.H. Shorina, published in the professional publication "Proceedings of the National Aviation University. Series: Philosophy. Cultural Studies", no 2 (34) for 2021. Conclusions. The article considers only some aspects of the problem of transformation of human nature in the context of the system "man-nature". It is shown that the main current risks in this system lie in the application of modern biotechnology, the latest information and communication tools, pharmacological agents, and more. У статті досліджується проблема збереження людської ідентичності як представника Homo sapiensу вконтексті системи «людина – природа» в умовах поглиблення глобальної екологічної кризи на рубежі ХХ і ХХІстоліть. Здійснюється аналіз різних точок зору в сучасних науках і філософії на проблему природи людини,природних і соціокультурних факторів, що ведуть до трансформації людської природи. Окреслюються позитивні йнегативні тенденції трансформацій, пов’язаних із застосуванням новітніх біотехнологій, інструментарію генноїінженерії, фармакології тощо.

Introduction. The article is devoted to the philosophical understanding of the relationship between culture and religion, theirinteraction in the modern world. The methodology for studying the relationship between culture and religion presupposes cleardefinitions of conceptualization and concept. In modern Ukrainian religious studies, there are no methodological approaches to thestudy of religion, the features of its functioning in society. The main task of the article is to reveal the features of the relationshipbetween culture and religion in their historical movement. Various stages of their relationship are revealed. The main researchmethods are: interdisciplinary, dialectical, historical, non-confessional. Research results are the basic value propositions aboutculture in its historical movement, as well as the variety of philosophical and religious searches at different stages of the formation of mankind, are revealed. Conceptualization is a process of intellectual coding of ideas that highlight the meaning of understandingculture in a particular language area. The concept is the result of individual and collective cognition. The concept includes, firstly, themeanings that belong to reality, and secondly, it opens up possibilities for the search and interpretation of these meanings. In thisregard, it is impossible to provide the concept with any universal definition. A concept is perceived by another person if the ideacontained in the concept correlates with the experience of a particular person. The discussion leads to the fact that the dynamics ofthe movement of culture is decisive for the development of society, while religion, to a certain extent, can have negativeconsequences. Conclusions. Any "modernization" of Christianity leads to the dominance of non-traditional religious currents andmovements. Стаття присвячена філософському осмисленню співвідношення культури і релігії, їхній взаємодії в сучасномусвіті. Методологія дослідження взаємовідносин культури і релігії передбачає чіткі дефініції концептуалізації й концепту. Всучасному українському релігієзнавстві відсутні методологічні підходи щодо дослідження релігії, особливостей їїфункціонування в соціумі. Виявлені базові ціннісні положення щодо культури в її історичному русі, а також розмаїттяфілософських і релігійних пошуків на різних етапах становлення людства. Концептуалізація являє собою процесінтелектуального кодування ідей, у яких висвітлюється смисл розуміння культури в конкретній мовній сфері. Концепт єрезультатом індивідуального і колективного пізнання. Концепт містить у собі, по-перше, смисли, які є приналежними дореальності, а по-друге, він відкриває можливості для пошуку та інтерпретації цих смислів. У такому плані неможливонадати концепту якогось універсального визначення. Концепт є таким, який усвідомлюється іншою людиною, якщо таідея, що міститься в концепті, співвідноситься з досвідом конкретної людини.Висновком є те, що в ХХІ ст. будь-які«осучаснення» християнства призводять до домінування нетрадиційних релігійних течій і рухів.

Introduction. The article is devoted to the philosophical, religious understanding of the latest technologies in the field of natural sciences. We are talking about transhumanism, which causes a number of problems – genetic engineering, biotechnology, related to the philosophical justification of ethical provisions pro et contra, and research in neurobiology and cybernetics, with the prospect of changes in the human brain, creative and semantic abilities, related to philosophical and religious discussions about the nature of consciousness and intellect. The aim and tasks of the article is to justify and disclose the main characteristics of transhumanism not only as a specific scientific field, but also as a big problem of ethics. The main aim is a research, analysis, disclosure and explanation of the essential characteristics of transhumanism, its connection with all spheres of society, with the basics of human life. Research methods of trans-humanism in particular are systemic, interdisciplinary, analytical, hermeneutical, historical and philological methods, the method of innovative ethnography, etc. Religion exists and functions in a particular society, in a particular sociocultural and the political situation, therefore, one of the methods of studying transhumanismis the comparative method includes this entire multicomponent. Research results. The basic conceptual values of transhumanism are revealed, which are formulated regardless of the historical context of a certain era. It is emphasized that trans-humanism as a worldview can have meanings if the ethical principles of using its technological aspects are resolved. Religion, which considers most artificial technologies to be purely negative, plays a role in resolving the moral rationale for trans-humanism. Discussion says that methodological integration involves a systematic, typological, comparative and field study of trans-humanism. Conclusion.The conclusion is that the universal practical and immoral goal of transhumanism is to achieve power over all characteristics of human life. Стаття присвячена філософському, релігієзнавчому осмисленню новітніх технологій у сфері природни-чих наук. Йдеться про трансгуманізм, який породжує цілу низку проблем – генна інженерія, біотехнології, що пов’язані з філософським обґрунтуванням етичних положень pro et contra, а також дослідження у нейробіології та кібернетиці, з перспективою змін у людському мозку, у творчих і семантичних здатностях людини, які пов’язані з філософськими та релігійними дискусіями щодо природи свідомості та інтелекту. Виявлені базові концептуальні ціннісні положення трансгуманізму, які формулюються незалежно від історичного контексту певної доби. Наголошується, що транс-гуманізм як світогляд може мати змісти і смисли, якщо вирішеними є етичні засади щодо використання його техно-логічних аспектів. Певну роль у вирішенні моральнісних обґрунтувань трансгуманізму відіграє релігія, яка вважає бі-льшість штучних технологій суто негативними. Висновком є те, що універсальною практичною і позаморальною метою трансгуманізму є досягнення влади над усіма характеристиками життєдіяльності людини.

В умовах, коли світ швидко перетворюється на глобальне село, спілкування між культурами стало неминучою реальністю. З одного боку, міжкультурна комунікація представляє прекрасну можливість сприяти глобальному миру і процвітанню, оскільки ми використовуємо потенційну цінність культурного розмаїття. З іншого боку, вона може мати неприємні наслідки, якщо нею погано управляти. Існування особистості неможливе без спілкування, адже ми постійно перебуваємо в соціумі. Кожного дня людина, яка приходить на роботу, в школу, в університет, у магазин тощо обов’язково взаємодіє з іншими учасниками, проте у більшості випадків кожен із нас зіштовхується з тим, що його не розуміють, не сприймають, інколи навіть складається враження, що співрозмовник не хоче «уловлювати нитку спілкування». Вивчаючи міжкультурну комунікацію, багато дослідників намагалися концептуалізувати культуру та комунікацію з різних точок зору, щоб оцінити їх взаємозв'язок. Загалом, культура розглядається як спільний спосіб життя, колективно розроблений і поділюваний групою людей, який передається з покоління в покоління [1]. В свою чергу, міжкультурна комунікація – це «обмін інформацією між чітко визначеними групами людей зі значно розбіжними культурами» [2]. У загальному вигляді комунікативні бар’єри можна визначити як перешкоди на шляху передачі інформації від комунікатора (відправник інформації) до реципієнта (одержувача). Виникають вони на макро- і мікрорівнях.