The level and process of forming household and social skills in children with cerebral palsy, as well as the influence of ergotherapy and physical therapy on it, is an actual subject of study. Objective. To evaluate the level of development of large motor functions and functions of hands, to exa mine the level of possibilities for self-service, mobility and social functionality in children with cerebral palsy. Methods: 106 patients (54 with spastic hemiplegia GP and 52 with spastic diplegia DP) aged 4-6 years were examined according to GMFCS, MASS and PEDI. Results. Among children with cerebral palsy in the group with GP for GMFCS II level is 25.9 % of children, III 53.7%, IV 20.4 %; in the group with DP 11.6 %, 36.5 % and 51.9 % of children, respectively. Among the group with the GP for MASS II level had 11.1 % of children, III 55.6 %, and IV 33.3 %; in the group with DP 25 %, 63.5 % and 11.5% of children, respectively. The average value of the total self-service section for PEDI was 29.7 ± 8.09 points in the group of children with GP and 33.5 ± 7.58 points in the group with the GP of the possible 73 points. The obtained values of the total amount of the mobility section were 27.3 ± 9.72 points in the group with the GP and 22.2 ± 8.05 points in the group with the GP of possible 59 points. The statistical indices of the total amount of the section of social functionality for PEDI were 36.5 ± 4.94 points in the group of children with GP and 38.0 ± 5.33 points in the group with the DP of the possible 65. Conclusions. The children’s groups had significantly decreased levels of activity and participation, indicating the need to take measures to improve them, including ergotherapy and physical therapy., Уровень и процесс формирования бытовых и социальных навыков у детей с церебральным параличом, а также влияние на него эрготерапии и физической терапии, является актуальным объектом изучения. Цель. Оценить уровень развития моторных функций и функции рук, исследовать уровень возможностей в самообслуживании, мобильности и социальной функциональности у детей с церебральным параличом. Методы: 106 пациентов (54 со спастической гемиплегией – ГП и 52 со спастической диплегией – ДП) в возрасте 4–6 лет были обследованы в соответствии с GMFCS, МАСS и PEDI. Результаты. Среди детей с церебральным параличом в группе с ГП по GMFCS II уровень составлял 25,9 % детей, III – 53,7 %, IV – 20,4 %; в группе с ДП – соответственно 11,6 %, 36,5 % и 51,9 % детей. Среди группы с ГП по МАСS II уровень имели 11,1 % детей, III – 55,6 %, а IV – 33,3 %; в группе с ДП соответственно 25 %, 63,5 % и 11,5 % детей. Среднее значение общей суммы раздела самообслуживания по PEDI было равно 29,7 ± 8,09 балла в группе детей с ГП и 33,5 ± 7,58 балла в группе с ДП из возможных 73 баллов. Полученные значения общей суммы раздела мобильности составили 27,3 ± 9,72 балла в группе с ГП и 22,2 ± 8,05 балла в группе с ДП из возможных 59 баллов. Статистические показатели общей суммы раздела социальной функциональности по PEDI были 36,5 ± 4,94 балла в группе детей с ГП и 38,0 ± 5,33 балла в группе с ДП из возможных 65. Выводы. Группы детей имели значительно сниженые показатели уровня активности и участия, что свидетельствует о необходимости принятия мер по их улучшению, в частности эрготерапии и физической терапии., Рівень та процес формування побутових і соціальних навичок у дітей із церебральним паралічем, а також вплив на нього ерготерапії та фізичної терапії, є актуальним об’єктом вивчення. Мета. Оцінити рівень розвитку великих моторних функцій та функції рук, дослідити рівень можливостей у самообслуговуванні, мобільності та соціальній функціональності у дітей з церебральним паралічем. Методи: 106 пацієнтів (54 зі спастичною геміплегією – ГП та 52 зі спастичною диплегією – ДП) віком 4–6 років було обстежено відповідно до GMFCS, МАСS та PEDI. Результати. Серед дітей із церебральним паралічем у групі з ГП за GMFCS II рівень становив 25,9 % дітей, III – 53,7 %, IV – 20,4 %; у групі з ДП – відповідно 11,6 %, 36,5 % та 51,9 % дітей. Серед групи з ГП за МАСS II рівень мали 11,1 % дітей, III – 55,6 %, IV – 33,3 %; у групі з ДП – відповідно 25 %, 63,5 % та 11,5 % дітей. Середнє значення загальної суми розділу самообслуговування за PEDI дорівнювало 29,7 ± 8,09 бала у групі дітей з ГП та 33,5 ± 7,58 бала у групі з ДП із можливих 73 балів. Отримані значення загальної суми розділу мобільності становили 27,3 ± 9,72 бала у групі з ГП та 22,2 ± 8,05 бала у групі з ДП при можливих 59 балах. Статистичні показники загальної суми розділу соціальної функціональності за PEDI були 36,5 ± ± 4,94 бала у групі дітей з ГП та 38,0±5,33 бала у групі з ДП з можливих 65. Висновки. Групи дітей мали значно знижені показники рівня активності та участі, що свідчить про необхідність вжиття заходів щодо їх поліпшення, зокрема ерготерапії та фізичної терапії.