Search

A review of foreign and native sources of literature from scientometric databases provides data on the harmful and beneficial properties of such well-known nutrients as table salt and sugar in essential hypertension and associated diseases, primarily in abdominal obesity and diabetes mellitus. The historical aspects of obtaining these nutrients, their participation in the pathogenesis of hypertension, the physiology of sodium and glucose metabolism are considered; the evidence base for prospective epidemiological studies is provided; the negative impact of these products on the intestinal microbiota, alarming statistics of salt and added free sugar abuse in population of different countries, social, economic and medical aspects of excess salt and sugar as risk factors for chronic non-communicable diseases emergence and progression of arterial hypertension are noted. The methods for assessing their amount in food, approaches to inhibiting salt and sugar-rich food abuse are given; the attention on the materials of the WHO, European, American, and Ukrainian guidelines on the safe amount of both nutrients is focused. The paper gives advice on rational nutrition of patients and options for modern diets, first of all, a low-salt DASH diet (Dietary Approaches to Stop Hypertension) from the standpoint of salt and sugar limiting., В огляді закордонних та вітчизняних джерел літератури з наукометричних баз даних наводяться дані щодо шкідливих та корисних властивостей таких загальновідомих нутрієнтів, як кухонна сіль та цукор, за умов гіпертонічної хвороби та асоційованих з нею захворювань, насамперед при абдомінальному ожирінні, цукровому діабеті. Розглядаються історичні аспекти видобування цих нутрієнтів, їх участь у патогенезі гіпертонічної хвороби, фізіологія обміну натрію та глюкози, наводиться доказова база щодо проспективних епідеміологічних досліджень, відмічається негативний вплив цих продуктів на кишкову мікробіоту, тривожна статистика щодо зловживання кухонною сіллю та доданим вільним цукром серед населення різних країн, соціальні, економічні та медичні аспекти надлишку солі та цукру як факторів ризику виникнення хронічних неінфекційних захворювань і прогресування артеріальної гіпертензії. Наводяться методи оцінки їх кількості в їжі, підходи до гальмування зловживання багатими на сіль та цукор продуктами харчування, акцентується увага на матеріалах ВООЗ, європейських, американських та українських рекомендаціях щодо безпечної кількості обох нутрієнтів, надаються поради щодо раціонального харчування пацієнтів та варіанти сучасних дієт, насамперед низькосольова дієта DASH (дієтичні підходи щодо зупинення гіпертензії), з позиції обмеження солі і цукру.

The paper deals with the results of the study of the effect of 2-ethyl-6-methyl-3-hydroxypyridine succinate (Elfunat) on erythroid lineage in patients with alcoholic liver cirrhosis and a history of gastroesophageal variceal bleeding. The study compared the impact on the central nervous system and blood values. The results of this study are important for the management of anemia and encephalopathy in this category of patients., У статті наведені результати дослідження впливу 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату (Елфунат) на еритроцитарний росток кісткового мозку в пацієнтів, які страждають від алкогольного цирозу печінки та перенесли кровотечу з варикозно розширених вен стравоходу. У дослідженні порівнювали вплив на центральну нервову систему з показниками червоної крові. Результати цього дослідження мають значення для корекції анемії та енцефалопатії в цієї категорії пацієнтів.

The paper analyzes the structure of sanitary losses within 2015–2020 in servicemen with gunshots of major joints during military participation in Joint Forces Operation on the East of Ukraine. The knee-joint damages prevailed in the structure of the gunshots, the ankle-joint and shoulder-joints damages took the second and the third places, respectively. By the shell type, the bullet wounds prevailed that is caused to our opinion by target-orients defeat by a marksman. That results in the resignation of a military serviceman from the Ukrainian Armed Forces and long-term treatment., В статье приведен анализ структуры санитарных потерь за период с 2015 по 2020 г. военнослужащих с огнестрельными ранениями крупных суставов, проходивших военную службу во время операции Объединенных сил на Востоке Украины. В структуре огнестрельных ранений крупных суставов преобладали ранения коленного сустава, на втором и третьем месте — ранения голеностопного и плечевого сустава. По виду снаряда преобладали пулевые ранения, что, на наш взгляд, обусловлено целенаправленным поражением крупного сустава снайпером противника, которое приводит к увольнению военнослужащего из рядов Вооруженных сил Украины и длительному лечению., В статті наведений аналіз структури санітарних втрат за період з 2015 по 2020 р. військовослужбовців із вогнепальними пораненнями великих суглобів, які проходили військову службу під час операції Об’єднаних сил на Сході України. У структурі вогнепальних поранень великих суглобів переважали поранення колінного суглоба, на другому та третьому місці — поранення гомілковостопного та плечового суглоба. За видом снаряду переважали кульові поранення, що, на наш погляд, обумовлено цілеспрямованим ураженням великого суглоба снайпером противника, яке призводить до звільнення військовослужбовця з лав Збройних сил України та тривалого лікування.

The article contains a theoretical overview of the bases of animal-assisted interventions within the structure of psychosocial service for elderly people in geriatric centers. It also contains analysis of the main theories that explain the impact of animal-assisted interventions on the emotional state in humans, as well as the opportunities to incorporate such an approach in various types of psychosocial work. The article contains a thorough summary of the recent research papers on the use of animal-assisted interventions in educational and therapeutic work with elderly people in geriatric centers. The conclusion of the theoretical overview is that among the analyzed theories that explain the effect of animal-assisted interventions, the most scientifically grounded is the physiological theory, according to which the human brain produces a range of neurotransmitters that activate pleasurable emotional experience during human-animal interaction. Generally, the review of scientific articles has allowed us to discover the benefits of animal-assisted interventions in various human service fields, including occupational therapy, psychotherapy, counseling, and social service. In this view, there are various skills that can be supported for development when working with elderly people in geriatric centers, such as the following:1. Physical skills, including handling a wheelchair and the body balance.2. Psychological skills, including individual and group communication and interaction, self-esteem, leisure and recreation, attention, decrease of the subjective sense of loneliness, short- and long-term memory.3. Motivation, including interaction with staff members, exercise of goal-making., У статті розглянуто теоретичні засади залучення тварин до соціально-психологічного супроводу людей похилого віку в закладах інтернатного типу. Проаналізовано основні теорії, які пояснюють вплив методу людино-тваринної взаємодії на емоційний стан людей, та можливість залучати тварин до різних форм соціально-психологічної роботи. Опрацьовано останні дослідження щодо залучення тварин до навчальної та терапевтичної роботи з особами похилого віку в закладах інтернатного типу. Зроблено висновок, що серед проаналізованих теорій, які пояснюють вплив людино-тваринної взаємодії на емоційний стан людей, найбільш обґрунтованою є фізіологічна теорія, згідно з якою мозок людини під час такої взаємодії виділяє низку нейромедіаторів, які породжують приємні емоційні переживання.

Physical therapy occupies one of the most important places in the rehabilitation ofpersons with discogenic spinal pathology, since the use of physical therapy provides a pathogeneticinfluence on the problem, eliminating not only the consequence but also its cause. Objective. Toanalyze the experience of foreign and domestic authors on the use of mechanotherapy for personswith discogenic pathology of the lumbar spine. Methods. Analysis and generalization of scientificand methodological literature. Results. The paper summarizes the use of equipment with discogenicpathology of the lumbar spine. The main strategies for the use of mechanotherapy are described.Conclusions. Mechanotherapy in the system of physical therapy is used as an independent tool,and included in the complexes of therapeutic gymnastics and instrumental massage in its mainpart. In the future it is planned to develop a program of physical therapy for persons with discogenicpathology of the lumbar spine using technical means., Фізична терапія посідає одне з найважливіших місць у відновному лікуванніосіб з дискогенною патологією хребта, оскільки використання засобів фізичної терапіїдає можливість патогенетичного впливу на проблему, усуваючи не лише наслідок, але і їїпричину. Мета. Проаналізувати досвід зарубіжних та вітчизняних авторів щодо використаннямеханотерапії для осіб з дискогенною патологією поперекового відділу хребта. Методи. Аналізта узагальнення науково-методичної літератури. Результати. У роботі узагальнено досвідвикористання технічних засобів з дискогенною патологією поперекового відділу хребта.Охарактеризовано основні стратегії використання механотерапії. Висновки. Механотерапіюу системі фізичної терапії застосовують як самостійний засіб, так і включають у комплексилікувальної гімнастики та апаратного масажу в основну її частину. У перспективі плануєтьсярозробка програми фізичної терапії осіб з дискогенною патологією поперекового відділухребта з використанням технічних засобів.

Cosmetic prosthetics of patients after orbital exenteration remains an urgent problem of ophthalmology and maxillofacial surgery. The process of orbital exoprosthetics is quite complex and requires an interdisciplinary approach with the involvement of a bioengineer, ocularist, ophthalmologist and maxillofacial surgeon. The end result should satisfy primarily the patient, for whom anophthalmos becomes not only a medical but also a psychological and social problem that complicates relationships with people at home and at work. The paper presents a clinical case of orbital exoprosthesis using computer CAD/CAM technology in a 33-year-old patient who underwent exentheration of the right orbit for sarcoma at the age of 2 years. The treatment was carried out in several stages: segmentation of computed tomography data and creation of virtual three-dimensional computer models; creation of design of patient-specific implants as a basis for fixing of an exoprosthesis; surgical intervention - fixation of patient-specific implants; production of exoprosthesis. The postoperative period passed without complications. The results of the treatment fully satisfied the aesthetic requirements of the patient, which allowed her to communicate freely with people and return to a full life., Косметическое протезирование пациентов после проведенной экзентерации орбиты остается актуальной проблемой офтальмологии и челюстно-лицевой хирургии. Процесс экзопротезирования орбиты достаточно сложный и требует междисциплинарного подхода с привлечением биоинженера, окуляриста, офтальмолога и челюстно-лицевого хирурга. Конечный результат должен удовлетворять в первую очередь пациента, для которого анофтальм становится не только медицинской, но и психологической и социальной проблемой, осложняющей отношения дома и на работе. В работе представлен клинический случай экзопротезирования орбиты с использованием компьютерных СAD/CAM-технологий у 33-летней пациентки, которой в 2-летнем возрасте выполнена экзентерация правой орбиты по поводу саркомы. Лечение проводилось в несколько этапов: сегментация данных компьютерной томографии и создание виртуальных трехмерных компьютерных моделей; создание дизайна пациентспецифических имплантатов как основы для фиксации экзопротезов; оперативное вмешательство — фиксация пациентспецифических имплантатов, изготовление экзопротеза. Послеоперационный период прошел без осложнений. Через полгода после остеоинтеграции титановых имплантатов изготовленный экзопротез помещен в ложе и обеспечены условия для его постоянной фиксации. Результаты проведенного лечения полностью удовлетворили эстетические требования пациентки, что позволило ей вернуться к полноценной жизни., Косметичне протезування пацієнтів після проведеної екзентерації орбіти залишається актуальною проблемою офтальмології й щелепно-лицевої хірургії. Процес екзопротезування орбіти досить складний і вимагає міждисциплінарного підходу із залученням біоінженера, окуляриста, офтальмолога й щелепно-лицевого хірурга. Кінцевий результат має задовольняти в першу чергу пацієнта, для якого анофтальм стає не лише медичною, а й психологічною і соціальною проблемою, що ускладнює стосунки з людьми вдома та на роботі. У роботі наведено клінічний випадок екзопротезування орбіти з використанням комп’ютерних СAD/СAM-технологій у 33-річної пацієнтки, якій у 2-річному віці виконано екзентерацію правої орбіти з приводу саркоми. Лікування проводилося в декілька етапів: сегментація даних комп’ютерної томографії та створення віртуальних тривимірних комп’ютерних моделей; створення дизайну пацієнтспецифічних імплантатів як основи для фіксації екзопротеза; оперативне втручання — фіксація пацієнтспецифічних імплантатів; виготовлення екзопротеза. Післяопераційний період пройшов без ускладнень. Через півроку після остеоінтеграції титанових імплантів виготовлений екзопротез поміщено в ложе та забезпечено умови для його постійної фіксації. Результати проведеного лікування повністю задовольнили естетичні вимоги пацієнтки, що дозволило їй вільно спілкуватися з людьми і повернутися до повноцінного життя.

This article describes a clinical case of pulmonary hypertension, associated with a rare lung disease – lymphangioleiomyomatosis (LAM). The paper elucidates the diagnostic criteria of this disease, its prevalence, pathogenesis, including mechanisms of pulmonary hypertension development, clinical presentations and methods of treatment. Authors concluded some special features of this case: a rare disease that could be diagnosed only by the experienced staff; late patient’s age is atypical for this disease (this disease is usually diagnosed in younger women (childbirth potential age); moderate lung function impairments were accompanied by severe pulmonary hypertension that needed additional examination in a tertiary center; despite of general recommendations not to use specific therapy in patients with lung disease, the prostaglandins were used in this patient that improved the clinical symptoms. Based on the summary of the 6th World Symposium on Pulmonary Hypertension (Nice, 2018), there were discussed the particularities of pulmonary hypertension diagnosis and treatment in patients with lung disease or chronic hypoxia (group 3) and their differences with pulmonary arterial hypertension (group 1). It was stressed on the necessity of individual approaches to specific therapy using in patients with lung diseases and high pulmonary artery pressure and providing the clinical trials for evaluation of this therapy influence on prognosis., В данной статье приведен клинический случай легочной гипертензии (ЛГ), ассоциированной с редким заболеванием легких — лимфангиолейомиоматозом. Освещаются такие вопросы относительно данного заболевания: критерии диагностики, распространенность, основные пути патогенеза, в том числе механизмы развития ЛГ, клинические проявления, методы лечения. Делаются выводы об особенностях данного случая: редкое заболевание легких, которое возможно диагностировать только при наличии опыта; заболевание диагностировано в относительно позднем возрасте пациентки, является нетипичным (как правило, большинство женщин с таким диагнозом детородного возраста); при умеренных изменениях функции легких наблюдалась значительная ЛГ, которая требовала дополнительного обследования в специализированном центре; несмотря на диагностированное поражение легких и общие рекомендации не назначать специфическую терапию при данной форме ЛГ, как исключение были применены простагландины, что улучшало клиническое состояние пациентки. С учетом последних рекомендаций 6-го Всемирного симпозиума по легочной гипертензии (Ницца, 2018) рассматриваются особенности диагностики и лечения ЛГ, связанных с гипоксией и болезнями легких (группа 3) и их отличия от легочной артериальной гипертензии (группа 1). Особый акцент делается на необходимости индивидуального подхода к назначению специфической терапии ЛГ пациентам с заболеванием легких и повышением давления в легочной артерии и проведении клинических исследований по изучению ее влияния на течение заболевания., У даній статті наведений клінічний випадок легеневої гіпертензії (ЛГ), асоційованої з рідкісним захворюванням легень — лімфангіолейоміоматозом. Висвітлюються такі питання щодо даного захворювання: критерії діагностики, поширеність, основні шляхи патогенезу, в тому числі механізми розвитку ЛГ, клінічні прояви, методи лікування. Робляться висновки щодо особливостей даного випадку: рідкісне захворювання легень, що можливо діагностувати лише за наявності досвіду; захворювання діагностовано у відносно пізньому віці пацієнтки, що є нетиповим (як правило, більшість жінок із таким діагнозом дітородного віку); при помірних змінах функції легень спостерігалася значна ЛГ, яка потребувала додаткового обстеження в спеціалізованому центрі; незважаючи на діагностоване ураження легень та загальні рекомендації не призначати специфічну терапію при даній формі ЛГ, як виняток були застосовані простагландини, що покращувало клінічний стан пацієнтки. З огляду на останні рекомендації 6-го Всесвітнього симпозіуму з легеневої гіпертензії (Ніцца, 2018) розглядаються особливості діагностики та лікування ЛГ, пов’язаних із гіпоксією та хворобами легень (група 3), та їх відмінності від легеневої артеріальної гіпертензії (група 1). Особливий наголос робиться на необхідності індивідуального підходу до призначення специфічної терапії ЛГ пацієнтам із захворюванням легень і підвищенням тиску в легеневій артерії та проведення клінічних досліджень із вивчення її впливу на перебіг захворювання.

Легені найбільше вражає коронавірус. Саме тому легені пацієнтів із COVID-19 потребують постійного медичного моніторингу. В роботі розглядається біомедична кіберфізична система цілодобового моніторингу функцій легень у пацієнтів із COVID-19, яка дозволяє лікарям неперервно контролювати основний орган пацієнтів, що вражається коронавірусом, – легені. Її спроектовано так, щоб цілодобово та незалежно від місцеперебування пацієнта контролювати стан його легень. Відтак, створені засоби дозволяють лікареві безперервно на відстані (скажімо, зі свого кабінету) бачити рівень кисню в крові пацієнта. The coronavirus has the greatest effect on the lungs. That is why the lungs of patients with COVID-19 need constant medical monitoring. The paper considers the biomedical cyber-physical system for round-the-clock monitoring of lung functions in patients with COVID-19, which allows physicians to continuously monitor the main organ of patients affected by the coronavirus – the lungs. It is designed to monitor the patient's condition around the clock and regardless of the patient's location. Therefore, the created means allow the doctor to see the level of oxygen in the patient's blood continuously at a distance (say, from his office).

Medical oxygen has been currently considered as a medication according to the Ukrainian and worldwide data. The WHO has included it into the list of the main medical agents. Moreover, medical oxygen has a broad application spectrum and here it may be the only remedy that cannot be replaced by the analogous one. The most common symptoms of respiratory problems are oxygenation disorder and hypoxemia which require the application of medical oxygen. This factor determined the target group of our research, namely, the patients with community-acquired pneumonia of moderate and severe course. The aim of the research was to study the state and expense of oxygen provision for patients with community-acquired pneumonia who were admitted to the internal unit of one of the health care institutions in Lviv. Medical documentation was the object of the research. It included: reporting/control documentation and medical prescriptions of patients diagnosed with community-acquired pneumonia. The study involved the application of systemic analysis, as well as analytical and comparative, information and search, clinical and economic, bibliographic of research methods. The paper describes the importance of oxygen therapy for hypoxia treatment in certain pathological conditions, in particular community-acquired pneumonia. We performed an analysis of the state and expense of oxygen provision in the Lviv Regional Clinical Hospital as well as the patients with community-acquired pneumonia. The study was carried out in two periods (2006 and 2017). It has been established that the total expenses associated with oxygen were increased by 10 times in the hryvnia and by 2 times in dollar equivalents for 11 years. In addition, from the cost of all medicines purchased by the hospital during 2017, 8% was spent on medical oxygen. In the course of our study, the need for oxygen for a single therapeutic patient with non-hospital pneumonia is about 25 m3. The total cost of providing them with this category of patients has also grown almost 10 times in hryvnia and 2 times in dollar equivalents – from 41.56 UAH (8.23 $)/patient) to 477.72 UAH (17.63 $)/patient in 2006 and 2017, respectively. This certainly leads to a significant increase in the costly pharmacotherapy of patients with community-acquired pneumonia. Вeside this, the analysis has revealed a list of problems associated with outdated material and technical equipment, weariness of equipment, danger of explosion, and continuously growing expense of medical oxygen which forces the search for new and safer patient provision methods. Medical oxygen becomes a financial burden in clinical practice particularly under conditions of restricted financing in the branch of health care. Herein, it remains the main and compulsory component of pathogenic therapy in community-acquired pneumonia. The abovementioned problematic aspects require the urgent solution that, in our opinion, can be reached with the application of rational pharmaceutical management.

A large amount of effort is being applied to develop a more accurate diagnosis, prevention and timely detection of sepsis in patients of different age groups. Despite current advances in prevention and treatment, sepsis remains the leading cause of death for severe burn injury. The threat of developing sepsis in burn patients remains until the wounds are completely closed. The study aimed to review the current literature on screening and early diagnosis of sepsis in burn patients. This article analyzes the literature using PubMed, Scopus, GoogleScholar and highlights the current problems of the prevention and diagnosis of burn sepsis that occurs in patients of different age groups. At the third international consensus (Sepsis-3) in 2016, sepsis was defined as a life-threatening organ dysfunction, causing a disturbance in the patient’s response to infection. The article presents the diffe­rences of pathophysiological changes in the wound and late phase of burn disease, when manifestations of organ failure develop. The criteria for high, moderate and low risk based on anam­nesis, changes in respiratory and cardiovascular systems, skin, circulation and hydration of the patient were determined during the stratification of sepsis for adults and children. Although the criteria for the development of burn sepsis are consistent with gene­rally accepted, however, the development of a systemic inflammatory response from the first days of severe burn disease should be taken into account, which distinguishes burn sepsis from sepsis in the general intensive care population and complicates the diagnosis and treatment. The article deals with the expediency of biochemical markers, in particular the dynamics of procalcitonin, C-reactive protein, and presepsin. It is concluded that patients with thermal trauma until the moment of the closure of burn wounds have a systemic inflammatory response syndrome, hypermetabolism-hypercatabolism and possible manifestations of organ failure. Therefore, many scientific papers are aimed at finding and developing an accurate algorithm for the diagnosis of burn sepsis. The development of genetic methods for the study of burn sepsis is one of the promising directions in the prediction and prevention of serious complications, which will allow timely prognosis and correction of the development of sepsis., На сегодняшний день много усилий приклады­вается для разработки более точной диагностики, профилактики и своевременного выявления сепсиса у больных разных возрастных групп. Несмотря на современные достижения в профилактике и лечении, сепсис остается основной причиной смертности при тяжелой ожоговой травме. Угроза развития сепсиса у ожоговых больных остается до тех пор, пока раны не будут полностью закрыты. Цель обзора: рассмотреть современные данные литературы по проведению скрининга и ранней диагностики сепсиса у больных с ожогами. В статье проведен анализ литературы с использованием PubMed, Scopus, GoogleScholar и освещены актуальные проблемы профилактики и диагностики ожогового сепсиса, возникающего у больных разных возрастных групп. На третьем международном консенсусе «Сепсис-3» в 2016 году сепсис был определен как угрожающая жизни органная дисфункция, вызывающая нарушения реакции организма пациента на инфекцию. В статье представлены различия патофизиологических изменений в раннюю и позднюю фазы течения ожоговой болезни, когда развивается органная недостаточность. Определено, что при проведении стратификации сепсиса для взрослых и детей определяются критерии высокого, умеренного и низкого риска на основании анамнеза, изменений со стороны дыхательной и сердечно-сосудистой систем, кожи, циркуляции и гидратации пациента. Хотя критерии развития ожогового сепсиса соответствуют общепринятым, однако следует учитывать развитие системного воспалительного ответа с первых дней тяжелой ожоговой болезни, что отличает ожоговый сепсис от сепсиса в общей популяции интенсивной терапии и ­усложняет диагностику и лечение. В статье рассмотрены вопросы информативности биохимических маркеров, в частности динамики прокальцитонина, С-реактивного белка, пресепсина. Сделан вывод, что у больных с термической травмой до момента закрытия ожоговых ран имеют место синдром системного воспалительного ответа, гиперметаболизма-гиперкатаболизма и возможны проявления органной недостаточности. Поэтому многие научные работы направлены на поиск и разработку точного алгоритма диагностики ожогового сепсиса. Развитие генетических методов диагностики ожогового сепсиса — одно из перспективных направлений в прогнозировании и предупреждении тяжелых осложнений, что позволит своевременно спрогнозировать и корректировать развитие сепсиса., На сьогодні багато зусиль докладається для розробки більш точної діагностики, профілактики та своєчасного виявлення сепсису у хворих різних вікових груп. Незважаючи на сучасні досягнення в профілактиці і лікуванні, сепсис залишається основною причиною смертності тяжкої опікової травми. Загроза розвитку сепсису в опікових хворих залишається до тих пір, поки рани не будуть повністю закриті. Мета огляду: розглянути сучасні дані літератури щодо скринінгу та ранньої діагностики сепсису у хворих з опіками. У статті проведено аналіз літератури з використанням PubMed, Scopus, GoogleScholar і висвітлені актуальні проблеми діагностики опікового сепсису, що виникає у хворих різних вікових груп. На третьому міжнародному консенсусі «Сепсис-3» у 2016 році сепсис був визначений як загрозлива для життя органна дисфункція, яка викликає порушення реакції організму пацієнта на інфекцію. У статті розглянуті відмінності патофізіологічних змін у ранню та пізню фази перебігу опікової хвороби, коли проявляється органна недостатність. Визначено, що при проведенні стратифікації сепсису для дорослих і дітей визначаються критерії високого, помірного та низького ризику на підставі анамнезу, змін з боку дихальної та серцево-судинної систем, шкіри, циркуляції та гідратації пацієнта. Хоча критерії розвитку опікового сепсису відповідають загальноприйнятим, проте слід враховувати розвиток системної запальної відповіді з перших днів тяжкої опікової хвороби, що відрізняє опіковий сепсис від сепсису в загальній популяції інтенсивної терапії і ускладнює діагностику і лікування. У статті розглянуті питання інформативності біохімічних маркерів, зокрема динаміки прокальцитоніну, С-реактивного білка, пресепсину. Зроблено висновок, що у хворих з термічною травмою до моменту закриття опікових ран мають місце синдром системної запальної відповіді, гіперметаболізму-гіперкатаболізму та можливі прояви органної недостатності. Тому багато наукових робот спрямовані на пошук та розробку точного алгоритму діагностики опікового сепсису. Розвиток генетичних методів дослідження опікового сепсису — один з перспективних напрямків в прогнозуванні та запобіганні тяжким ускладненням, що дозволить ­своєчасно спрогнозувати та корегувати розвиток сепсису.

The paper presents a comprehensive clinical, neurological, psychodiagnostic and neurophysiological study results of the Valeo-Dorm Duo drug use for 30 patients (average age 46.9 ± 2.3 years) with initial stages of discirculatory encephalopathy to correct the symptoms of insomnia, anxiety and asthenic syndrome. The Valeo-Dorm Duo drug was taken for two months simultaneously with the basic therapy; there was a 14 days break between the months of admission. A comparative analysis with a control group (30 people) who received only basic symptomatic therapy is carried out. The study design includes a comprehensive examination of all patients before the start of therapy, one month and two months after the start of treatment. It is shown that the combined use of Relax capsules in the daytime and Sleep capsules in the evening complement each other's effects, influencing the different parts of insomnia pathogenesis. The effectiveness of Valeo-Dorm Duo drug appears as an improvement of subjective night sleep indicators, a decrease of daytime sleepiness, and a declined severity of anxiety manifestations and asthenia symptoms during the first month of therapy, while the stable positive dynamics maintain until the end of treatment. According to an objective night sleep assessment using polysomnography, by the end of the treatment course, patients taking Valeo-Dorm Duo had a statistically significant reduction of the falling asleep process duration and the length and percentage of the REM phase increased; the delta sleep and slow wave sleep episodes in general have become longer too; cyclic sleep organization has recovered; the total duration of sleep increased, what resulted in the high rates of the night sleep efficiency index.

Chronic inflammatory bowel diseases, namely ulcerative colitis and Crohn’s disease, still remain one of the most complicated and pressing challenges of gastroenterology and coloproctology. As chronic inflammatory bowel disease are very common and number of patients with this disease increases, the scientists all over the world have to study the clinical features and pathogenesis of systemic lesions in ulcerative colitis and Crohn’s disease more intensively in order to develop some new methods for the diagnosis and treatment of such patients. The problem is that physicians do not focus enough attention on detection of the nutritional status disorders in this ca­tegory of patients. One of the causes for such situation is that there is no common standard for assessing nutritional status and risk of its disorders, which reduces possibility of analysis, generalization of research results and development of algorithms to correct these disorders. This paper reflects the principal methods to diagnose the nutritional status disorders. The possibilities of instrumental and laboratory research methods are shown. The attention was paid to gastrointestinal microbiota, as it is well known that small intestinal bacterial overgrowth and microflora disorders in large bowel play an important role and lead to the progression of malnutrition. The search was done using PubMed, Medline, Embase databases., Хронические воспалительные заболевания кишечника, а именно неспецифический язвенный колит и болезнь Крона, остаются одной из наиболее сложных и актуальных проблем гастроэнтерологии и колопроктологии. Широкая распространенность хронических воспалительных заболеваний кишечника и постоянный рост заболеваемости побуж­дают ученых всего мира к более глубокому изучению клинических особенностей и механизмов развития системных поражений у больных неспецифическим язвенным колитом и болезнью Крона, разработке новых схем диагностики и лечения таких больных. Проблемой является недостаточное внимание врачей к выявлению нарушений нутритивного статуса у данной категории пациентов. Одной из причин этого является отсутствие единых стандартов оценки нутритивного статуса и риска его нарушения, что снижает возможности анализа, обобщения результатов исследований и разработки алгоритмов коррекции этих нарушений. В статье освещены основные методы диагностики нарушений нутритивного статуса. Показаны возможности инструментальных и лабораторных методов исследования. Уделено внимание методам исследования микробиоты кишечника, поскольку известно, что синдром избыточного бактериального роста в тонкой кишке и нарушение микрофлоры в толстой кишке играют важную роль и способствуют прогрессированию мальнутриции. Поиск проводился с применением баз данных PubMed, MedLine, EMBASE., Хронічні запальні захворювання кишечника, а саме неспецифічний виразковий коліт і хвороба Крона, залишаються однією з найбільш складних і актуальних проблем гастроентерології і колопроктології. Значна поширеність хронічних запальних захворювань кишечника і невпинне зростання захворюваності змушують науковців усього світу до більш глибокого вивчення клінічних особливостей і механізмів розвитку системних уражень у хворих на неспецифічний виразковий коліт і хворобу Крона, розробки нових схем діагностики й лікування таких хворих. Проблемою є недостатня увага лікарів до виявлення порушень нутритивного статусу в даної категорії пацієнтів. Однією з причин цього є відсутність єдиних стандартів оцінки нутритивного статусу й ризику його порушення, що знижує можливості аналізу, узагальнення результатів досліджень й розробки алгоритмів корекції цих порушень. У статті висвітлені основні методи діагностики порушень нутритивного статусу. Показані можливості інструментальних і лабораторних методів дослідження. Приділено увагу методам дослідження мікробіоти кишечника, оскільки відомо, що синдром надлишкового бактеріального росту в тонкій кишці й порушення мікрофлори в товстій кишці відіграють вагому роль і сприяють прогресуванню мальнутриції. Пошук проводився із застосуванням баз даних PubMed, MedLine, EMBASE.

A review of the literature on the combination of chronic lymphoproliferative and chronic myeloproliferative disease in one patient, which are diagnosed simultaneously or in the treatment of an existing hematological nosology, was conducted. In this paper, in addition to a brief overview of current sources, five patients are presented with two diagnoses simultaneously: a combination of chronic myeloproliferative and chronic lymphoproliferative diseases. In three of them, on the background of true polycythemia, chronic lymphocytic leukemia was diagnosed (2 patients) after 1 and 8 years, the third - non-Hodgkin B-large-cell diffuse anaplastic CD-30-positive lymphoma, which was detected on the background of 5-year therapy for myeloproliferative pathology. One patient was simultaneously diagnosed with multiple myeloma and idiopathic myelofibrosis, in the other case – during the treatment of diffuse B-cell non-Hodgkin lymphoma of the mantle zone, essential thrombocythemia was diagnosed, which after 2 years transformed into idiopathic myelofibrosis. The aim of the work was to describe the cases when a chronic myeloproliferative and lymphoproliferative disease is present in one patient at the same time. These 5 patients were observed in the advisory clinic of the State Institution "Institute of Blood Pathology and Transfusion Medicine of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine" in the period 2011-2018. Despite the rarity of a combination of chronic myeloproliferative and lymphoproliferative diseases, this possibility must be taken into account in order to avoid diagnostic errors. These patients require an individual approach to diagnosis, and the treatment of these patients is quite problematic and should be directed to the treatment of each disease separately

The idiopathic non-cytolytic portal hypertension and Budd — Chiari syndrome refer to orphan diseases, however last time the incidence of these liver diseases is being increased recently, especially among young people. The paper presents analysis of the etiological factors, peculiarities of the clinical picture and methods of correction of portal hypertension developing in patients with idiopathic portal hypertension and Budd — Chiari syndrome. The lack of a golden standard of diagnosis, histologic pronounced changes, and the presence of small deviations in laboratory parameters complicate their diagnosis in the early period. Timely diagnosis and the appointment of appropriate treatment contribute to reducing the mortality rate from bleeding from varicose veins and hepatic insufficiency. For the prevention of bleeding from varicose veins transjugular intrahepatic portosystemic shunt (TIPS) is increasingly used, it is recommended for patients who did not respond to the endoscopic treatment. The presence of history of bleeding episode is an absolute indication of the surgical decompression of the portal system. Despite the high efficiency of non-invasive techniques, the creation of a portosystemic shunt may be complicated by its dysfunction and can be detected by stenosis or thrombosis, therefore, after conducting TIPS, it is recommended to provide control tests using duplex ultrasound examination., Идиопатическая нецирротическая портальная гипертензия и синдром Бадда — Киари принадлежат к редким заболеваниям, однако частота этих сосудистых заболеваний печени в последнее время растет особенно среди лиц молодого возраста. Проанализированы этиологические факторы, особенности клинической картины и методы коррекции портальной гипертензии, развивающейся у пациентов с идиопатической портальной гипертензией и синдромом Бадда — Киари. Отсутствие золотого стандарта диагностики, гистологических выраженных изменений и наличие незначительных отклонений лабораторных показателей затрудняют установление диагноза в ранний период. Своевременная диагностика и назначение соответствующего лечения способствуют уменьшению летальности от кровотечения из варикозно расширенных вен и печеночной недостаточности. Для профилактики кровотечений из варикозно расширенных вен все чаще используют трансъюгулярное внутрипеченочное портосистемное шунтирование, которое рекомендовано пациентам, которые не реагируют на эндоскопическое лечение. Наличие эпизода кровотечения в анамнезе является абсолютным показанием к хирургической декомпрессии портальной системы. Несмотря на высокую эффективность малоинвазивных методик, создание портосистемного шунта может осложниться его дисфункцией и проявляться стенозом или тромбозом, поэтому после выполнения трансъюгулярного внутрипеченочного портосистемного шунтирования рекомендуют проводить контрольные обследования с помощью дуплексного ультразвукового исследования., Ідіопатична нециротична портальна гіпертензія та синдром Бадда — Кіарі належать до рідкісних захворювань, однак частота цих судинних захворювань печінки останнім часом зростає особливо серед осіб молодого віку. Проаналізовано етіологічні чинники, особливості клінічної картини та методи корекції портальної гіпертензії, яка розвивається у пацієнтів з ідіопатичною портальною гіпертензією та синдромом Бадда — Кіарі. Відсутність золотого стандарту діагностики, гістологічних виразних змін та наявність незначних відхилень лабораторних показників ускладнюють установлення діагнозу в ранній період. Своєчасна діагностика і призначення відповідного лікування сприяють зменшенню летальності від кровотечі з варикозно розширених вен та печінкової недостатності. Для профілактики кровотеч з варикозно розширених вен дедалі частіше використовують транс’югулярне внутрішньопечінкове портосистемне шунтування, яке рекомендоване пацієнтам, котрі не реагують на ендоскопічне лікування. Наявність епізоду кровотечі в анамнезі є абсолютним показанням до хірургічної декомпресії портальної системи. Незважаючи на високу ефективність малоінвазивних методик, створення портосистемного шунта може ускладнитися його дисфункцією та виявлятися стенозом або тромбозом, тому після виконання транс’югулярного внутрішньопечінкового портосистемного шунтування рекомендовано проводити контрольні обстеження за допомогою дуплексного ультразвукового дослідження.

Цель: проанализировать частоту возникновения острого повреждения почек (ОПП) у критических больных. Материалы и методы. В 2014–2018 годах в клинике анестезиологии и интенсивной терапии Львовского национального медицинского университета имени Данила Галицкого (клинические базы: Львовская областная клиническая больница и Львовская городская больница скорой медицинской помощи) находились 317 больных с явлениями ОПП. У 121 больного причиной возникновения ОПН был сепсис, у 56 больных ОПП возникло на фоне острого деструктивного панкреатита, у 84 больных ОПП возникло после кардиохирургических операций, и у 56 больных причиной ОПП было отравление нефротоксическими ядами. У 64 больных (2016–2018 роки) технологией почечно-заместительной терапии (ПЗТ) была низкопоточная пролонгированная вено-венозная гемодиафильтрация (аппарат multiFiltrate, колонки multiFiltrate Kit14 фирмы Fresenius). У 253 больных проводился интермиттирующий гемодиализ. Дозу последнего определяли с помощью формулы Kt/V. Диагностику ОПП проводили с помощью критериев Acute injury criteriа (KDIGO), которые были разработаны группой ученых в 2012 году и включали показатели креатинина сыворотки крови и величину темпа мочеотделения. Для оценки рекрутабельности нефронов мы использовали фуросемид-стресс-тест: вводили фуросемид в дозе 1–1,5 мг/кг. Увеличение диуреза более 200 мл указывало на наличие кровотока в проксимальном извивистом канальце. Противоположный случай мы трактовали как предиктор прогрессирования ОПП и одно из показаний к началу ПЗТ. Результаты. Инфузионная терапия была и остается главным инструментом влияния на гомео­стаз больных. Она ликвидирует волемические, метаболические, электролитные и другие нарушения гомеостаза у критических больных. Вместе с тем слишком большой внутрисосудистый объем ятрогенного генеза может привести к осложнениям и увеличению периоперационной летальности. На наш взгляд, причиной неадекватной инфузионной терапии, с одной стороны, является отсутствие идеального препарата, а с другой стороны — отсутствие адекватного контроля физиологических и биохимических параметров, на которые влияют инфузионные препараты, и сложность их комплексной оценки. Объем инфузионной терапии для конкретного больного мы подбирали индивидуально с помощью непрямого измерения сердечного выброса (технология esCCO, фирма Nihon-Kohden). При проведении ПЗТ важной технологией интенсивной терапии является нутритивная терапия. Проведение ПЗТ, как и других операционных вмешательств, сопровождается активацией катаболизма. Его эффект обу­словлен как диффузионным массопереносом и потерей нутриентов с эффлюентом, так и активацией комплемента и кининовой системы. Эксперты ASPEN (2009) и ESPEN (2016) считают, что больные с ОПП могут получать стандартные препараты для нутритивной терапии согласно рекомендациям о необходимой потребности в белке и калориях для больных, которые находятся в критическом состоянии. Но в случае развития определенных метаболических и электролитных нарушений, проведения продолжительной ПЗТ необходимо решить вопрос об использовании специальных смесей для парентерального и энтерального питания больных с ОПП. Выводы. Нами не было выявлено достоверной разницы в уменьшении летальности в зависимости от технологии проведения ПЗТ. Но необходимо учитывать, что проведение пролонгированной вено-венозной гемодиафильтрации оказывает меньшее отрицательное влияние на гемодинамику (это особенно важно у критических пациентов) и эта технология является достаточно маневренной («аппарат едет к больному», а не наоборот). Эта технология ПЗТ хорошо корригирует водный баланс больных с ОПП и дает возможность проводить нутритивную терапию у данной категории пациентов в полном объеме., Мета: проаналізувати частоту виникнення гострого пошкодження нирок (ГПН) у критичних хворих. Матеріали та методи. У 2014–2018 роках у клініці анестезіології та інтенсивної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (клінічні бази: Львівська обласна клінічна лікарня і Львівська міська лікарня швидкої медичної допомоги) перебувало 317 хворих з ознаками ГПН. У 121 хворого причиною виникнення ГПН був сепсис, у 56 хворих ГПН виникло на фоні гострого деструктивного панкреатиту, у 84 хворих ГПН виникло після кардіохірургічних операційних втручань, а в 56 хворих причиною ГПН було отруєння нефротоксичними отрутами. У 64 хворих (2016–2018 р.) технологією нирково-замісної терапії (НЗТ) була низькопотокова пролонгована вено-венозна гемодіафільтрація (апарат multiFiltrate, колонки multiFiltrate Kit14 фірми Fresenius). У 253 хворих проводився інтермітуючий гемодіаліз. Дозу останнього визначали за допомогою формули Kt/V. Діагностику ГПН проводили за допомогою Acute injury criteriа (KDIGO), які були розроблені групою вчених й опубліковані у 2012 році, вони включали рівень креатиніну сироватки крові й величину темпу сечовиділення. Для оцінки рекрутабельності нефронів ми використовували фуросемід-стрес-тест: вводили фуросемід у дозі 1–1,5 мг/кг. Збільшення діурезу понад 200 мл вказувало на наявність кровотоку в ділянці проксимального звивистого канальця. Протилежний випадок ми трактували як предиктор прогресування ГПН і одне з показань до початку НЗТ. Результати. Інфузійна терапія була й залишається одним з головних інструментів впливу на гомеостаз хворих. Вона усуває волемічні, метаболічні, електролітні та інші порушення гомеостазу критичних хворих. Разом з тим надмірний внутрішньосудинний об’єм ятрогенного генезу призводить до ускладнень і зростання періопераційної летальності. На наш погляд, причиною неадекватної інфузійної терапії, з одного боку, є відсутність ідеального препарату, а з другого боку, відсутність адекватного конт­ролю фізіологічних і біохімічних параметрів, на які впливають інфузійні середники й складність їх комплексної оцінки. Об’єм інфузійної терапії для кожного конкретного хворого ми добирали індивідуально за допомогою непрямого визначення серцевого викиду (технологія esCCO, фірма Nihon-Kohden). При проведенні НЗТ важливою технологією інтенсивної терапії є нутритивна терапія. Проведення НЗТ, як і інших операційних втручань, супроводжується активацією катаболізму. Його ефект зумовлений як дифузійним масопереносом і втратою нутрієнтів з ефлюентом, так і активацією комплементу й кінінової системи. Експерти ASPEN (2009) і ESPEN (2016) вважають, що хворі з ГПН можуть отримувати стандартні препарати для нутритивної терапії згідно з рекомендаціями щодо потреби в білках і калоріях для хворих, які перебувають у критичному стані. Але у випадку розвитку певних метаболічних та електролітних порушень і проведення тривалої НЗТ необхідно розглянути питання про використання спеціальних сумішей для парентерального й ентерального харчування хворих із ГПН. Висновки. Нами не було знайдено вірогідної різниці в зменшенні летальності залежно від технології проведення НЗТ. Але слід врахувати, що проведення пролонгованої вено-венозної гемодіафільтрації чинить менший негативний вплив на гемодинаміку (це особливо важливо в критичних пацієнтів) і ця технологія є значно більш маневреною («апарат їде до хворого», а не навпаки). Ця технологія НЗТ добре коригує водний баланс хворих із ГПН і дає можливість проводити нутритивну терапію в даної категорії хворих у повному обсязі., Background. The paper analyzes the frequency of acute kidney injury (AKI) in critically ill patients. Mate­rials and methods. In 2014–2018, a total of 317 patients with the signs of AKI were admitted to the anesthesiology and intensive care unit of Danylo Halytskyi Lviv National Medical University (clinical bases: Lviv Regional Clinical Hospital and Lviv Municipal Emergency Hospital). AKI in 121 patients was caused by sepsis, in 56 cases, it was accompanied by acute destructive pancreatitis, in 84 patients, it occurred after cardiosurgical interventions, and in 56 persons, AKI was caused by nephrotoxic poisons. The technology of renal replacement therapy (RRT), namely low flow continuous veno-venous hemodiafiltration (multiFiltrate device, multiFiltrateKit1 acoustic system by Fresenius) was applied in 64 patients (2016–2018). In 253 individuals, we used intermittent hemodialysis. The dose of the latter was calculated by Kt/V formula. The diagnosis of AKI was made by the Acute injury criteriа (KDIGO) developed and published by the team of researchers in 2012. These criteria included the level of blood creatinine and the urine flow rate. Nephron involvement was evaluated using furosemide stress test: the drug was injected at a dose of 1–1.5 mg/kg. The increase of diuresis above 200 ml indicated the presence of blood flow in the region of proximal convoluted tubule. The opposite case served as a predictor of ARI progression and one of the indications for RRT application. Results. Infusion therapy remains one of the main instruments in terms of influence on homeostasis of patients. It eliminates volemic, metabolic, electrolyte and other disturbances of homeostasis in critically ill patients. Additionally, the excessive intravascular volume of iatrogenic origin causes the complications and the increase of surgical lethality. In our opinion, the inadequate infusion therapy is caused, on the one hand, by the absence of ideal medication and, on the other, by the lack of proper control of physiological and biochemical parameters which are influenced by infusion media and difficulty of their comprehensive evaluation. The volume of infusion therapy was selected for each patient by the indirect evaluation of the cardiac output (esCCO technology by Nihon Kohden). Nutritional therapy is known as another important intensive care technique applied during the RRT. The procedure of RRT as well as other surgical interventions is accompanied by catabolism activation. Its effect is caused by both diffusion mass transfer and the loss of nutrients with effluent, and by the activation of complement and kinin system. The experts of ASPEN (2009) and ESPEN (2016) think that the patients with AKI can be administered standard medications for nutritional therapy according to the recommendations on the protein and calorie requirement for the critically ill patients. However, in case of the development of certain metabolic and electrolyte disorders, as well as continuous RRT, it is necessary to consider the application of special mixtures for the parenteral and enteral nutrition of patients with AKI. Conclusions. We have not found any significant difference in the decrease of lethality depending on RRT techno­logy. However, it is worth taking into account that continuous veno-venous hemodiafiltration has less negative influence on hemodynamics (this is particularly important for critically ill patients). Moreover, this technology is much more maneuve­ring (“the device is delivered to the patient” and not otherwise). This technology of RRT shows good results in the correction of water balance in patients with AKI and allows performing nutritional therapy in this category of patients to the full extent.

The purpose of the paper is to develop a specialized module for the personal diagnostics of motor functions in patients after stroke, which software implements the determination of the degree of motor functions disorders and the results of their recovery using the technique for quantitative assessment of motor functions deficit. Results. The structural and functional model of the software module for personal diagnostics of motor functions and the effectiveness of their recovery as a result of rehabilitation measures in patients after stroke has been developed. Мета статті — розробити спеціалізований модуль персонального діагностування рухових функцій у хворих після інсульту, який програмно реалізує визначення ступеня порушень рухових функцій і результатів їхнього відновлення за новою методикою персонального кількісного оцінювання дефіциту рухових функцій. Результати. Розроблено структурно-функціональну модель програмного модуля персональної діагностики рухових функцій і ефективності їхнього відновлення внаслідок реабілітаційних заходів у хворих після інсульту. Цель статьи — разработать специализированный модуль персонального диагностирования двигательных функций у больных после инсульта, который программно реализует определение степени нарушений двигательных функций и результатов их восстановления по новой методике персональной количественной оценки дефицита двигательных функций. Результаты. Разработана структурно-функциональная модель программного модуля персональной диагностики двигательных функций и эффективности их восстановления в результате реабилитационных мероприятий у больных после инсульта.

Рецидивирующие инфекции мочевого тракта представляют собой важную проблему современной медицины. Выделяют две основных группы рецидивирующих инфекций: первая — протекающие на фоне аномалий развития органов мочевой системы, вторая — рецидивирующие без видимой причины. Повторные курсы антибиотикотерапии, как правило, не обеспечивают санацию мочевых путей при рецидивирующих инфекциях мочевого тракта. В настоящей работе представлена схема, предназначенная для врачей практического здравоохранения, которая демонстрирует преимущества комплексного подхода, основу которого составляет иммунопрофилактика препаратом Уривак на фоне профилактической терапии Макмирором и фитопрепаратами (УроПак-36). Приведена последовательность и сочетание препаратов, указана длительность приема и раскрыта иммунологическая целесообразность представленного подхода. Материал предназначен для практикующих врачей, занимающихся лечением рецидивирующих инфекций мочевого тракта., Рецидивуючі інфекції сечових шляхів є важливою проблемою сучасної медицини. Виділяють дві основні групи рецидивуючих інфекцій: перша — ті, що перебігають на тлі аномалій розвитку органів сечової системи, друга — ті, що рецидивують без видимої причини. Повторні курси антибіотикотерапії, як правило, не забезпечують санацію сечових шляхів при рецидивуючих інфекціях сечового тракту. У даній роботі подана схема терапії, призначена для лікарів практичної охорони здоров’я, що демонструє переваги комплексного підходу, основу якого становить імунопрофілактика препаратом Урівак на тлі профілактичної терапії Макмірором і фітопрепаратами (УроПак-36). Наведено послідовність й поєднання препаратів, вказано тривалість прийому й розкрито імунологічну доцільність поданого підходу. Матеріал призначений для практикуючих лікарів, які займаються лікуванням рецидивуючих інфекцій сечового тракту., Recurrent urinary tract infections are an important issue in modern medicine. There are 2 main groups among recurrent infections: the first, occurring against the background of abnormal development of the urinary organs, and the second, recurring for no apparent reason. Repeated courses of antibiotic therapy, as a rule, are not accompanied by sanitation of the urinary tract in recurrent urinary tract infections. This paper presents a treatment scheme for practical health care physicians, demonstrating the advantages of an integrated approach, which is based on drug immunoprophylaxis with Urivac against the background of preventive therapy with Macmiror and her­bal medicinal products (Uropak-36). A speci­fic sequence and combination of drugs is given, the duration of administration is indicated, and the immunological expediency of the presented approach is disclosed. This article is intended for practitioners engaged in the treatment of recurrent urinary tract infections.

The paper present the proof for risks of the rectal carcinoma developing from the serrated polyps, adenomas. The histological structure of these tumors is typical, therefore, they should be morphologically verified. The follow up of patients with the identified serrated tumors should be as thorough as possible to prevent and as early as possible treatments of colorectal carcinoma that have developed by the serrated path. Taking into account the tendency towards more malignant and aggressive growth of «serrated carcinoma» of the large intestine and rectal area, early detection of their precursors in the form of serrated polyps, indirectly improves the prognosis and volume of surgical intervention for patients. The article considers and gives histological types of serrated neoplasms presented in the classification of the World Health Organization. Moreover, the risks have been discussed that may affect the development of serrated tumors. The data on clinical picture have been presented, which unfortunately is not specific, as well as recommendations for the monitoring of patients with tumors detected, according to the European Society of Gastroenterology and the American Association of Gastroenterologists., Доказаны риски развития колоректальных карцином из зубчатых полипов/аденом. Гистологическая структура этих новообразований является типичной, поэтому их необходимо морфологически верифицировать. Наблюдение за пациентами с зубчатыми образованиями требует внимания для предотвращения и как можно более раннего лечения колоректальных карцином, которые развились из зубчатых аденом. С учетом тенденции к более злокачественному и агрессивному росту «зубчатых карцином» толстого кишечника и ректальной зоны раннее выявление их предшественников в виде зубчатых полипов улучшает прогноз и объем оперативного вмешательства. Освещены гистологические типы зубчатых новообразований, представленных по классификации ВОЗ. Рассмотрены риски, которые, возможно, влияют на развитие зубчатых новообразований. Приведены данные о клинической картине, которая не является специфической, а также рекомендации по наблюдению за больными с зубчатыми новообразованиями Европейского общества гастроэнтерологии и Американской ассоциации гастроэнтерологов., Доведено ризик розвитку колоректальних карцином із зубчастих поліпів/аденом. Гістологічна структура цих новоутворень є типовою, тому їх потрібно морфологічно верифікувати. Спостереження за пацієнтами із зубчастими утвореннями потребує пильної уваги для запобігання та якомога ранішого лікування колоректальних карцином, котрі розвинулися із зубчастих аденом. З огляду на тенденцію до більш злоякісного та агресивного росту «зубчастих карцином» товстого кишечника та ректальної зони раннє виявлення їх попередників у вигляді зубчастих поліпів поліпшує прогноз та обсяг оперативного втручання. Висвітлено гістологічні типи зубчастих новоутворень за класифікацією ВООЗ. Розглянуто ризики, які, можливо, впливають на розвиток зубчастих новоутворень. Наведено дані про клінічну картину, яка не є специфічною, а також рекомендації щодо спостереження за хворими із зубчастими новоутвореннями Європейського товариства гастроентерології та Американської асоціації гастроентерологів.

The paper provides analysis of atopic diseases incidence diagnosed in children. There have been analyzed the associations between genesis of atopic diseases and child`s age, spectrum of cause-significant allergens, presence of digestive tract comorbidities. There have been given the recommendations for personalizing diagnostics and treatment of children having allergy manifestations on the background of the digestive tract diseases.&nbsp

There are conservative and surgical (fusion at 360°, posterior and anterior) method of treatment for burst fractures of the low­er thoracic and lumbar spine. However, each has its limitations and open questions. Objective: to identify trends in the use of various methods of treatment of burst vertebral fractures. Methods: meta-analysis of publications in professional journals, Medline and PubMed databases for the period 2001–2015 years. Results: found 124 scientific articles, 16 of which were selected, corresponding to II–III level of evidence. Total the results of treatment of 692 patients with burst fractures of the lower thoracic and lumbar spine are presented in these papers. A com­parative analysis of the results of conservative and surgical treatment, transpedicular fixation (TPF) of different lengths, proved the effectiveness of anterior fusion. Conclusions: choice of treatment for burst fractures of the lower thoracic and lumbar spine depends on injury morphology, neurological status and general condition of the patient, the surgeon’s preferences and skills. In case of damage type A classification Magerl fragmen­tation of the vertebral body to 50 %, but with a intact posterior complex recommended conservative treatment. In case of damage of the AB type fragmentation of the vertebral body to 50 % with injuries posterior support complex and longitudinal liga­ment, spinal canal stenosis of 50 % short posterior TPF without anterior reconstruction can be used. Long TPF in this group of patients provides a more effective correction of distortion and reliable stabilization. Anterior decompression and fusion alone or in combination with short TPF effective in treating compli­cated and uncomplicated burst spine fractures., Существуют консервативные и хирургические (спондилодез на 360°, передний и задний) методы лечения взрывных переломов нижнегрудного и поясничного отделов позвоночника. Однако каждый из них имеет свои ограничения и нерешенные вопросы.Цель: определить тенденции в использовании различных методов лечения взрывных переломов позвоночника. Методы: метаанализ публикаций в ведущих специализированных изданиях, в базах Medline и PubMed за период 2001–2015 гг. Результаты: обнаружено 124 научные статьи, из которых отобрано 16, соответствующих ІІ–ІІІ уровню доказательности. Всего в работах представлены результаты лечения 692 больных с взрывными переломами нижнегрудного и поясничного отдела позвоночника. Проведен сравнительный анализ результатов консервативного и хирургического лечения, транспедикулярной фиксации (ТПФ) различной протяженности, доказана эффективность переднего спондилодеза. Выводы: выбор метода лечения взрывных переломов нижнегрудного и поясничного отделов позвоночника зависит от морфологии повреждения, неврологического статуса, общего состояния больного, предпочтений и навыков хирурга. При повреждениях типа А по классификации Magerl с фрагментацией тела позвонка до 50 %, но с целым задним опорным комплексом рекомендован консервативный метод лечения. В случае повреждений типа АВ с фрагментацией тела позвонка до 50 %, повреждением заднего опорного комплекса и задней продольной связки, стенозом позвоночного канала до 50 % можно использовать короткую заднюю ТПФ без передней реконструкции. Длинная ТПФ в этой группе больных обеспечивает более эффективную коррекцию деформации и надежную стабилизацию. Передняя декомпрессия и передний спондилодез изолированно или в комбинации с короткой ТПФ эффективны в лечении осложненных и неосложненных взрывных переломов позвоночника., Існують консервативні та хірургічні (спондилодез на 360°, передній і задній) методи лікування вибухових переломів нижньогрудного і поперекового відділів хребта. Проте кожен із них має свої обмеження й невирішені питання. Мета: визначити тенденції у використанні різних методів лікування вибухових переломів хребта.Методи: метааналіз публікацій у провідних фахових виданнях, базах Medline і PubMed за період 2001–2015 рр. Результати: виявлено 124 наукові статті, з них відібрано 16, які відповідають ІІ–ІІІ рівню доказовості. Усього в роботах наведені результати лікування 692 хворих із вибуховими переломами нижньогрудного і поперекового відділів хребта. Проведено порівняльний аналіз результатів консервативного та хірургічного лікування, транспедикулярної фіксації (ТПФ) різної протяжності, доведено ефективність переднього спондилодезу.Висновки: вибір методу лікування вибухових переломів нижньогрудного та поперекового відділів хребта залежить від морфології ушкодження, неврологічного статусу, загального стану хворого, переваг і навичок хірурга. У разі ушкоджень типу А за класифікацією Magerl із фрагментацією тіла хребця до 50 %, але з цілим заднім опорним комплексом рекомендований консервативний метод лікування. Якщо ушкодження типу АВ із фрагментацією тіла хребця до 50 %, ушкодженням заднього опорного комплексу і задньої поздовжньої зв’язки, стенозом хребтового каналу до 50 % можна використовувати коротку задню ТПФ без передньої реконструкції. Довга ТПФ у цій групі хворих забезпечує ефективнішу корекцію деформації та надійну стабілізацію. Передня декомпресія й передній спондилодез ізольовано або в комбінації з короткою ТПФ ефективні під час лікування ускладнених і неускладнених вибухових переломів хребта.

The paper presents an analysis of the availability of medical services Ukraine,accordingto Ukraine State Statistics conductedasurvey of households, including the availability of services to private institutions. Studied the causes of population Transcarpathian region appeals to a private health institution ophthalmologic evaluation of patients and the availability of paid medical services., В статье представлены результаты анализа доступности медицинских услуг населению Украины по данным проведенного Госстатом Украины опросадомохозяйств, в т.ч.доступностиуслуг в учреждениях частной формы собственности. Изучены причины обращений населения Закарпатской области в частное офтальмологическое учреждение здравоохранения и оценка пациентами доступности платных медицинских услуг, У статті представлено результати аналізу доступності медичних послуг населенню України за даними проведеного Держстатом України опитування домогосподарств, у т.ч. доступності послуг у закладах приватної форми власності. Вивчено причини звернень населення Закарпатської області до приватного офтальмологічного закладу охорони здоров’я та оцінку пацієнтами доступності платних медичних послуг

The paper presents an analysis of the main components of social and biological histories of children with peptic ulcer complicated by gastrointestinal bleeding and uncomplicated one. It was found that patients with gastrointestinal bleeding had significantly more frequent presence of adverse social and biological factors., В статье представлен анализ основных компонентов социального и биологического анамнезов детей с язвенной болезнью, осложненной желудочно-кишечным кровотечением и неосложненной. Установлено, что у пациентов с желудочно кишечным кровотечением достоверно чаще отмечается наличие неблагоприятных социально-биологических факторов., У статті представлено аналіз основних компонентів соціального та біологічного анамнезів дітей, хворих на ускладнену шлунково-кишковою кровотечею та неускладнену виразкову хворобу. Встановлено, що в пацієнтів із шлунково-кишковою кровотечею вірогідно частіше відмічається наявність несприятливих соціально-біологічних факторів.

З метою вивчення взаємозв’язку між активацією фібробластів у портальних трактах і перисинусоїдальних клітин Іто вивчили 140 трепанобіоптатів хворих на хронічний вірусний гепатит С. Здійснили патогістологічні, комп’ютерно-морфометричні й імуногістохімічні дослідження. Встановили, що основними структурними одинцями частки печінки, з якими пов’язаний розвиток фіброзу, є венозні синусоїди печінки, центральна вена і портальний тракт. Визначили, що індекс гістологічної активності хронічного гепатиту С не в усіх хворих корелює зі ступенем розвитку фіброзу печінки, який визначили в гістологічних препаратах. Прогностичними ознаками вірогідності розвитку значного фіброзу печінки у хворих на хронічний вірусний гепатит С є гіперплазія активованих А-SMA-позитивних клітин Іто в перисинусоїдальних просторах печінки і сегментарна колагенізація стінок внутрішньочасточкових венозних синусоїдів, наявність А-SMA-позитивних фібробластів в імуноклітинних «ступінчастих некрозах» і в портальних трактах, розвиток тонких фіброзних септ із портальних трактів у часточках печінки, збільшення числа портальних трактів із фіброзом різного ступеня виразності., Aim. The paper contains the results of pathohistological integrated computer-morphometric and immunohistochemical liver bioptates research of the patients with chronic viral hepatitis C to upgrade the most significant microscopic features of the liver fibrosis development and progression.Methods and results. As a result of the research, histological activity index of chronic viral hepatitis C didn’t correlate in all the patients with liver fibrosis, found in histological preparations colored by Masson’s trichrome Stain or van Gieson’s Stain.Conclusion. It has been stated that the prognostic signs of probability of liver fibrosis development in patients with chronic viral hepatitis C are hyperplasia of the activated positive A-SMA Ito cells in the liver perisinusoidal spaces and segmental collagenization of the intralobular venous sinusoids walls, availability of A-SMA positive fibroblasts in immunocellular «piecemeal necrosis» and in portal paths., С целью изучения взаимосвязи между активацией фибробластов в портальных трактах и перисинусоидальных клетках Ито изучили 140 трепанобиоптатов больных хроническим вирусным гепатит С. Провели патогистологические, компьютерно-морфометрические и иммуногистохимические исследования. Установлено, что основными структурными единицами печени, с которым связано развитие фиброза, являются синусоиды печени, центральная вена и портальный тракт. Отмечено, что индекс гистологической активности хронического гепатита С не у всех больных коррелирует со степенью развития фиброза печени, который определен в гистологических препаратах. Прогностические признаки вероятности развития выраженного фиброза печени у больных хроническим вирусным гепатитом С: гиперплазия активированных А-SMA-положительных клеток Ито в перисинусоидальных пространствах печени и сегментарная коллагенизация стенок внутридольковых венозных синусоидов, наличие А-SMA-положительных фибробластов в иммуноклеточных «ступенчатых некрозах» и в портальных трактах, развитие тонких фиброзных септ из портальных трактов в дольках печени, увеличение количества портальных трактов с фиброзом разной степени выраженности.

The paper presents results of hormonal and genetic study of 51 women with threatening miscarriage in gestational age 4-12 weeks of pregnancy. It was established that under threatening miscarriage there is some progesterone deficiency, which is associated with unfavorable variations of polymorphic genes variants PGR (T1/T2), MDR1 (C3435T), in 29,5 % and 11,9 % of cases respectively. The data obtained showed genetic characteristics of women which contribute to the development of early threatening miscarriages, but this does not preclude from conducting a large-scale study., В работе представлены результаты гормонального и генетического исследования 51 женщины с угрожающим выкидышем в сроках гестации 4-12 недель беременности. Установлено, что при угрожающем выкидыше имеет место прогестероновая недостаточность, которая ассоциируется с неблагоприятными вариантами полиморфных вариантов генов PGR (Т1/Т2), MDR1 (C3435T), соответственно, в 29,5 % и 11,9 % случаев. Полученные данные установили вклад генетических особенностей женщин в развитие угрожающего выкидыша ранних сроков, однако это не исключает необходимости проведения масштабных исследований., У роботі представлені результати гормонального та генетичного дослідження 51 жінки із загрозливим викиднем у термінах гестації 4-12 тижнів вагітності. Встановлено, що за умов загрозливого викидня має місце прогестеронова недостатність, яка асоціюється із несприятливими варіантами поліморфних варіантів генів PGR (Т1/Т2), MDR1 (C3435T), відповідно у 29,5 % та 11,9 % випадків. Отримані дані засвідчили внесок генетичних особливостей жінок у розвиток загрозливого викидня ранніх термінів, проте це не виключає необхідності проведення масштабних досліджень.

Influence of monooxide nitrogen (MN) blockage on excretory function of the kidneys against a background of the pineal gland hypofunction (PG) has been considered in the paper. It has been demonstrated that introduction effects of Nω-nitro-L-arginine (L-NNA) under the conditions PG hypofunction results in more marked disturbances of integral characteristics of excretory renal function in comparison with blocking NO synthesis against a background of hyperfunction of this organ.The established common appropriatenesses of about daily reforming of the renal function under study in case of synthesis NOblockage against a background of the pineal gland (PG) hypofunction enable to make optimal methods of diagnostics and prevention of renal diseases., В работе рассмотрено влияние блокады монооксида нитрогена (NО) на экскреторную функцию почек на фоне гипофункции шишковидной железы (ШЖ). Показано, что введение N-нитро-L-аргинина (L-NNА) в условиях гипофункции ШЖ приводит к более выраженным нарушениям интегральных характеристик экскреторной функции почек в сравнении с блокадой синтеза NO на фоне гиперфункции этого органа. Установленные общие закономерности околосуточных перестроек исследуемой ренальной функции при блокаде синтеза NO на фоне гипофункции ШЗ позволяют оптимизировать методы диагностики и профилактики почечных заболеваний., У роботі відображено вплив блокади монооксиду нітрогену (NО) на екскреторну функцію нирок на фоні гіпофункції шишкоподібної залози (ШЗ). Показано, що уведення N-нітро-L-аргініну (L-NNА) в умовах гіпофункції ШЗ призводить до більш виражених порушень інтегральних характеристик екскреторної функції нирок порівняно з блокадою синтезу NO на фоні гіперфункції цього органу. Встановлені загальні закономірності добових перебудов досліджуваної ренальної функції при блокаді синтезу NO на фоні гіпофункції ШЗ дозволяють оптимізувати методи діагностики і профілактики ниркових захворювань.

An improvement of surgical treating diseases of the abdominal organs, the emergence of new endosurgical technologies do not reduce the incidence of the development of adhesions, an important aspect of the problem remeains the development of a complex of medical diagnostic and preventive measures. The paper presents data on a case of autolysis and necrosis of the small intestine with underlying adhesive intestinal obstruction., Совершенствование методов хирургического лечения заболеваний органов брюшной полости, новые ендохиругические технологии не уменьшают частоту развития спаек, важным аспектом решения проблемы остается разработка комплекса лечебно-диагностических и профилактических мероприятий. В статье приведены данные о случае аутолиза и некроза тонкой кишки на фоне спаечной кишечной непроходимости., Удосконалення методів хірургічного лікування захворювань органів черевної порожнини, нові ендохіругічні технології не зменшують частоту розвитку спайок, важливим аспектом вирішення проблеми залишається розробка комплексу лікувально-діагностичних та профілактичних заходів. У статті наведені дані про випадок аутолізу та некрозу тонкої кишки на фоні спайкової кишкової непрохідності.

This paper describes a rare clinical case of a successful treatment of a patient with cancer of the rectosigmoid portion of the colon complicated by a urinary bladder and large intestinal fistula., В статье приведен редчайший клинический случай успешного лечения больного раком ректосигмоидного отдела толстой кишки, осложненного мочепузырно-толстокишечным свищем., У статті наведено рідкісний клінічний випадок успішного лікування хворого на рак ректосигмоїдного відділу товстої кишки, ускладнений сечоміхурово-товстокишковою норицею.

The paper reveals risk factors of vascular eye pathology in the diabetic patients on the base of ophthalmic and general examination 120 diabetic (type 2) and 20 healthy people. It was estimated that unstable level of blood sugar, increase of cholesterol, LPLW, triglyceride, KA and increase of on the HbA1c, blood pressure, BPIMB with low physical activity and tense anxiety complicated with functional disorders of macula and increase the risk of retinal eye pathology in diabetic patients., Определены факторы риска развития сосудистой патологии у больных сахарным диабетом (СД) по данным комплексного офтальмологического и клинического обследования 120-ти больных СД 2-го типа и 20-ти практически здоровых лиц. Установлено, что нестабильный уровень глюкозы натощак, повышение уровней холестерина, липопротеинов низкой плотности, триглицеридов и коэффициента атерогенности при повышении HbA1c, артерильного давления, индекса массы тела в условиях недостаточной физической активности и нервного напряжения приводят к функциональным нарушениям макулярной зоны сетчатки и повышают риск развития сосудистой патологии органа зрения.

The paper submits an analysis of modern methods of a surgical treatment of pyoseptic processes of the soft tissues and infections postoperative complications. An effective remedial procedure is vacuum the therapy., В статье приведен анализ современных методов хирургического лечения гнойносептических процессов мягких тканей и инфекционных послеоперационных осложнений. Эффективным лечебным средством является вакуумная терапия., У статті наведено аналіз сучасних методів хірургічного лікування гнійно-септичних процесів м'яких тканин та інфекційних післяопераційних ускладнень. Ефективним лікувальним засобом є вакуумна терапія.

Актуальною проблемою сучасної педіатрії є інфекції респіраторного тракту, зокрема пневмонії. В роботі узагальнений досвід застосування препарату цефалоспоринового ряду Цефодокс у комплексній терапії нетяжких позалікарняних пневмоній у дітей різних вікових груп., Актуальной проблемой современной педиатрии являются инфекции респираторного тракта, в частности пневмонии. В работе обобщен опыт использования препарата цефалоспоринового ряда Цефодокс в комплексной терапии нетяжелых внебольничных пневмоний у детей разных возрастных групп., Actual problem of modern pediatrics is a respiratory tract infection, especially pneumonia. This paper summarizes the experience of Cefodox, a cephalosporin drug, in comprehensive treatment of mild community-acquired pneumonia in children of different age groups.

The reaction of the elements of the haemomicrocirculatory bed of the pyloric part of the stomach wall has been studied in the paper after introducing the "Platex-placental" preparation on the course of the inflammatory process. The administration of this preparation against a background of acute experimental gastritis accelerates the realization of vascular reactions which develop in response to an acute inflammation of the gastric mucosa., В работе изучена реакция элементов гемомикроциркуляторного русла стенки пилорического отдела желудка при введении препарата «Платекс-плацентарный» на течение воспалительного процеса. Введение этого препарата на фоне острого экспериментального гастрита ускоряет реализацию сосудистых реакций, которые развиваются в ответ на острое воспаление слизистой оболочки желудка., В роботі вивчена реакція елементів гемомікроциркуляторного русла стінки воротарної частини шлунка при введенні препарату «Платекс-плацентарний» на перебіг запального процесу. Введення цього препарату на тлі гострого експериментального гастриту прискорює реалізацію судинних реакцій, які розвиваються у відповідь на гостре запалення слизової оболонки шлунка.

The paper presents the results of lowinvasive urological operations in case of renal tumors as compared with the findings of open type urological operations. The procedures of performing endovideosurgical operations with the use of laparoscopic and retroperitoneoscopic approaches have been described., В статье приведены результаты малоинвазивных урологических операций при опухолях почек в сравнении с данными открытых урологических операций. Описаны методики выполнения эндовидеохирургических операций с использованием лапароскопического и ретроперитонеоскопического доступов., У статті наведені результати малоінвазивних урологічних операцій при пухлинах нирок у порівнянні з даними відкритих урологічних операцій. Описані методики виконання ендовідеохірургічних операцій з використанням лапароскопічного та ретроперитонеоскопічного доступів.

The paper presents the features of pathogenesis, clinical picture, diagnosis and treatment of congestive heart failure in newborns., В статье приведены особенности патогенеза, клиники, диагностики и лечения застойной сердечной недостаточности у новорожденных., У статті наведені особливості патогенезу, клініки, діагностики та лікування застійної серцевої недостатності у новонароджених.

The paper presents the results of studies of the condition of the small intestine and the cells of its diffuse neuroendocrine system, when simulating high obturative ileus and its surgical treatment, using enterodetoxication., В статье приводятся результаты исследований состояния тонкой кишки и клеток ее диффузной нейроэндокринной системы при высокой обтурационной кишечной непроходимости и ее хирургическом лечении с использованием энтеродетоксикации., У статті наводяться результати досліджень стану тонкої кишки та клітин її дифузної нейроендокринної системи при моделюванні високої обтураційної кишкової непрохідності та її хірургічному лікуванні з використанням ентеродетоксикації.