Preschool age is a period of child's introduction to the world of values. These, as qualities, states, things desired by an individual or a social group, determine the direction of aspirations, constituting motives for actions. They are the centerpiece of upbringing, which is to guide a person toward changes set precisely by values. The purpose of this article is to highlight the peculiarities of preschool children’s perception of values and to analyze the factors that determine this difference. Therefore, the subjects of analysis are such characteristics of a child as the heteronomous nature of their morality, the features of their reasoning and action, as well as their relationship with significant others. Thus, for instance, moral heteronomy determines that values and norms are perceived by the child as part of the external world. The child's reasoning – specific, situational, egocentric – means that concepts that define values and have no designators are not always immediately understood, and desired behavior is not obvious. What helps on the path of choosing and understanding desired values are the significant people with whom the child identifies, adopting their motives, patterns of behaviors and moral evaluations. The structure of this text corresponds to the problems analyzed in sequence and comprises issues such as: the place of values in the process of upbringing; developmental characteristics of the preschool child and the reception of the world of values; significant persons in moral upbringing. The analysis of the above indicated points, leads to the conclusion that the process of discovering the world of values is complex and long-term, subject to multiple conditions, among which the developmental characteristics of the child hold an important place. This process takes place in various surroundings of the child's life. There the child comes into contact with people who become carriers of values and norms. Pedagogization of these surroundings is a condition that will help to introduce children to the world of values tailored to their needs and abilities., Wiek przedszkolny to okres wprowadzania dziecka w świat wartości. One to, jako cechy, stany, rzeczy pożądane przez jednostkę bądź grupę społeczną, wyznaczają kierunek dążeń, stanowiąc motywy działania. Są osią wychowania, które polega na prowadzeniu człowieka ku zmianom wytyczonym właśnie przez wartości. Celem artykułu jest zwrócenie uwagi na specyfikę odbioru wartości przez dzieci wieku przedszkolnym oraz analiza czynników, które o tej odmienności decydują. Przedmiotem analiz są więc takie właściwości dziecka, jak heteronomiczny charakter jego moralności, cechy jego myślenia i działania oraz związek z osobami znaczącymi. I tak np. heteronomia moralna decyduje o tym, że wartości i normy są przez dziecko postrzegane jako element świata zewnętrznego. Myślenie dziecka – konkretne, sytuacyjne, egocentryczne – powoduje, że pojęcia określające wartości, a niemające desygnatów, nie zawsze są od razu zrozumiałe, a pożądane zachowania nie są oczywiste. Pomocne na drodze wyboru i zrozumienia pożądanych wartości są osoby znaczące, z którymi dziecko się identyfikuje, przyjmując ich motywy, wzory postępowania czy oceny moralne. Struktura tekstu odpowiada analizowanym kolejno problemom i obejmuje takie zagadnienia, jak: miejsce wartości w procesie wychowania; cechy rozwojowe dziecka w wieku przedszkolnym a odbiór świata wartości; osoby znaczące w wychowaniu moralnym. Analiza wskazanych wyżej zagadnień prowadzi do konkluzji, w których należy stwierdzić, że odkrywanie świata wartości to proces złożony i długotrwały, podlegający wielorakim uwarunkowaniom, wśród których ważne miejsce zajmują cechy rozwojowe dziecka. To proces, który przebiega w różnych środowiskach życia dziecka. To w nich dziecko styka się z osobami, które stają się nośnikami wartości i norm. Pedagogizacja tych środowisk jest warunkiem, który pomoże wprowadzanie dzieci w świat wartości dostosować do ich potrzeb i możliwości., У статті представлено специфіку сприйняття цінностей дітьми дошкільного віку та проаналізувати чинники, що зумовлюють цю різницю. Дошкільний вік – це період знайомства дитини зі світом цінностей. Цінності – риси, стани, бажані індивідом чи соціальною групою – задають напрям прагнень, становлять зміст мотивації до діяльності. Вони є стрижнем виховання, яке полягає в тому, щоб спрямувати особистість на зміни, зумовлені цінностями. Тому предметом аналізу в статті стали такі характеристики дитини, як гетерономний характер її моралі, особливості її мислення і вчинків, взаємини з референтними особами. Сформульовано висновок, що моральна гетерономія визначає те, що цінності і норми сприймаються дитиною як елемент зовнішнього світу. Мислення дитини (специфічне, ситуативне, егоцентричне) означає, що поняття, які визначають цінності, не завжди можуть бути окреслені, а бажана поведінка є неочевидною. На шляху вибору та розвитку бажаних цінностей дитині сприяють референтні особи, з якими вона ідентифікується, переймаючи мотиви, моделі поведінки чи моральні судження.Структура тексту статті відповідає поставленим проблемам і охоплює такі питання, як: місце цінностей у процесі виховання; особливості розвитку дитини дошкільного віку та сприйняття світу цінностей; визначення особливостей референтних осіб, значущих у моральному вихованні дитини.Аналіз вищезазначених питань дозволив авторці сформулювати висновок про те, що розвиток світу цінностей дитини є складним і довготривалим процесом, підпорядкованим багатьом умовам, серед яких важливу роль відіграють особливості її розвитку. Це процес, який відбувається в межах соціального середовища. Саме в ньому дитина зустрічається з людьми, які стають носіями її цінностей і норм. Педагогізація середовища є умовою, яка допоможе ввести дітей у світ цінностей і адаптувати їх до своїх потреб і можливостей.