Search

A study to determine the volatile fraction of distillates with added 50% and 70% ethanol extracts of donkey thistle (Onopordum acanthium L.) was conducted. The extracts were added to the pure distillate from the grapes of Melnik-55 grapevine variety in amounts of 20, 50, 80, 100, 200, 400 and 600 ml. The remaining amount to liter was a pure distillate. A distillate of Melnik-55 grapes (without extracts) was used as a control. The addition of 50% ethanol extract of Onopordum acanthium L. increased the total volatile composition of variants 1000:20 and 1000:50, in comparison to the control sample. Higher levels of esters and higher alcohols were found in the same variants. Incorporation of the 50% and 70% ethanol extracts of donkey thistle resulted in increased final total terpene content of the distillates. By increasing the amount of the added 50% ethanol extract, a reduction in the concentrations of acetaldehyde and ethyl acetate was found in the distillates. The basic ester in all the distillates analyzed was ethyl acetate, and the major higher alcohols were 2-methyl-1-butanol, 3-methyl-1-butanol, 1-propanol and 2-butanol. By applying of 50% and 70% ethanol extracts of the plant, a reduction in methanol content in the final distillates was observed. A prospect was the application of 50% ethanol extracts of Onopordum acanthium L, especially variants 1000:20 and 1000:50. This two variants showed higher final levels of aromatic compounds (beverage quality) and slightly higher final levels of terpenes (biological value) compared to the control. The other variants of this group had proven lower levels of methanol (improved toxicological quality) compared to the control., Проведено е изследване за определяне на летливата фракция на дестилат с добавени 50% и 70% етанолни екстракти на магарешки бодил (Onopordum acanthinum L.). Екстрактите са добавени в чист дестилат от грозде на сорта Мелник-55 в количества 20, 50, 80, 100, 200, 400 и 600 ml. Останалото количество до литър е дестилат. Като контрола служи чистия дестилат (без екстракти) на грозде от сорта Мелник-55. Установено е, че добавянето на 50% етанолен екстракт на Onopordum acanthinum L. повишава общия летлив състав на варианти 1000:20 и 1000:50, значително над установеното в контролата. Прилагането на 50% и 70% етанолни екстракти на магарешки бодил води до повишаване на финалното общо терпеново съдържание на дестилатите. С увеличаване количеството на добавен 50% етанолен екстракт е установено редуциране в концентрациите на ацеталдехид и етилацетат в дестилатите. Основен естер във всички анализирани дестилати е етилацетат, а основни висши алкохоли са 2-метил-1-бутанол, 3-метил-1-бутанол, 1-пропанол и 2-бутанол. При прилагане на 50% и 70% етанолни екстракти на растението, се констатира редуциране на метанолното съдържание в дестилатите. Перспектива представлява прилагането на 50% етанолни екстракти на Onopordum acanthium L, особено варианти 1000:20 и 1000:50. В тези два варианта се установяват високи крайни нива на ароматичн съединения (качество на напитката) и малко по-високи крайни нива на терпени (биологична стойност), в сравнение с контролата. Останалите варианти на тази група са с доказани по-ниски нива на метанол (подобрено токсикологично качество), в сравнение с контролата.

The genus Salvia L. has more than 900 species distributed throughout the globe. 21 species are growing in Ukraine. All species of this genus have essential oils. Salvia officinalis and Salvia sclarea have been used in the culture and are widely used in medical practice. The chemical composition of other species of sage and the possibility of their use in pharmaceutical and medical practice are almost not studied. Taking into account the results of chemotaxonomic studies of species of the flora genus of Ukraine, their prevalence and prospects for introduction into the culture, for further studies were selected raw materials of S. grandiflora, S. pratensis and S. verticillata. The aim. The aim of the study was to conduct a chromato-mass spectrometric study of the aboveground organs of S. grandiflora L., S. pratensis L. and S. verticillata L. to establish the prospects for the use of raw materials of these species in medical and pharmaceutical practice. Materials and methods. The objects of the study were leaves of S. officinalis, leaves, stems and flowers of S. grandiflora, S. pratensis and S. verticillata, which were harvested on the basis of the botanical garden of Ivan Franko National University of Lviv. The research of volatile substances in the objects of the research was carried out by the method of GC-MS on the basis of the Department of Natural Sciences for Foreign Students and Toxicological Chemistry of Zaporizhia State Medical University. Results. As a result of the study, 243 substances were found in the objects of the study, of which 149 were identified. 77 substances were found in the leaves of S. officinalis, 80, 26 and 63 substances in the leaves, stems and flowers of S. grandiflora, respectively, in the leaves , stems and flowers of S. pratensis – 28, 30 and 48 substances, respectively, in leaves, stems and flowers of S. verticillata – 39, 22 and 39 substances, respectively. Dominant compounds among substances of terpenoid nature are: cyclofenchene, camphene, 1,8-cineole, α-thujone, β-thujone, camphor borneol, caryophyllene, humulene, viridiflorol, sabinene, pyranone, β-pinene, phytol, kolavenol, β-copaen, loliolide, pseudolimonene and spatulenol. Among the dominant substances, 8 were detected for the first time in these species: cyclofenchene, viridiflorol, sabinene, pyranone, phytol, kolavenol, loliolide and pseudolimonene. Conclusions. The leaves of S. officinalis, leaves, stems and flowers of S. grandiflora, S. pratensis and S. verticillata of the flora of Ukraine were studied by chromato-mass spectrometric method. As a result of the study, 243 substances were identified, of which 149 were identified. Promising raw materials containing terpene compounds for S. grandiflora there are leaves, and for S. pratensis and S. verticillata – flowers, so they are promising agents for introduction into pharmaceutical practice, Род Salvia L. насчитывает более 900 видов, распространенных по всему земному шару. В Украине растет 21 вид. Все виды этого рода являются эфирномасличными. Шалфей лекарственный и шалфей мускатный вошли в культуру и широко используются в медицинской практике. Химический состав других видов шалфея и возможность их использования в фармацевтической и медицинской практике почти не изучены. Учитывая результаты хемотаксономических исследований видов рода флоры Украины, их распространенность и перспективы введения в культуру для дальнейших исследований были выбраны сырье S. grandiflora, S. pratensis и S. verticillata. Цель. Целью исследования было провести хромато-масс-спектрометрическое исследование надземных органов S. grandiflora L., S. pratensis L. и S. verticillata L. для установления перспективы использования сырья этих видов в медицинской и фармацевтической практике. Материалы и методы. Объектами исследования были листья S.officinalis, листья, стебли и цветы S. grandiflora, S. pratensis и S. verticillata, которые были заготовлены на базе ботанического сада Львовского национального университета имени Ивана Франко. Исследование летучих веществ в объектах исследования проводили методом ГХ-МС на базе кафедры естественных дисциплин для иностранных студентов и токсикологической химии Запорожского государственного медицинского университета. Результаты. В результате проведенного исследования было выявлено 243 вещества в объектах исследования, из них идентифицировано - 149. В листьях S. officinalis было выявлено 77 веществ, в листьях, стеблях и цветках S. grandiflora - 80, 26 и 63 вещества соответственно, в листьях, стеблях и цветках S. pratensis – 28, 30 и 48 веществ соответственно, в листьях, стеблях и цветках S. verticillata – 39, 22 и 39 веществ соответственно. Доминирующими соединениями среди веществ терпеноидной природы являются: циклофенхен, камфен, 1,8-цинеол, α-туйон, β-туйон, камфора борнеол, кариофилен, гумулен, виридифлорол, сабинен, пиранон, β-пинен, фитол, колавенол, β-копаен, лолиолид, псевдолимонен и спатуленол. Среди доминирующим веществ 8 были обнаружены впервые в этих видах: циклофенхен, виридифлорол, сабинен, пиранон, фитол, колавенол, лолиолид и псевдолимонен. Выводы. Хромато-масс-спектрометрическим методом исследовано листья S. officinalis, листья, стебли и цветки S. grandiflora, S. pratensis и S. verticillata флоры Украины. В результате проведенного исследования было выявлено 243 вещества, из них идентифицировано - 149. Перспективным сырьем, содержащим терпеновые соединения, для S. grandiflora являются листья, а для S. pratensis и S. verticillata - цветки, поэтому именно они являются перспективными агентами для ввода в фармацевтическую практику, Рід Salvia L. нараховує понад 900 видів, розповсюджених по всій земній кулі. В Україні зростає 21 вид. Усі види цього роду є ефіроолійними. Шавлія лікарська і шавлія мускатна ввійшли у культуру та широко використовуються у медичній практиці. Хімічний склад інших видів шавлії і можливість їх використання у фармацевтичній та медичній практиці майже не вивчені. Враховуючи результати хемотаксономічних досліджень видів роду флори України, їх поширеність та перспективи введення у культуру, для подальших досліджень було обрано сировину S. grandiflora, S. pratensis та S. verticillata. Мета. Метою дослідження було провести хромато-масс-спектрометричне дослідження надземних органів S. grandiflora L., S. pratensis L. та S. verticillata L. для встановлення перспективи використання сировини цих видів у медичній та фармацевтичній практиці. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження було листя S.officinalis, листя, стебла та квітки S. grandiflora, S. pratensis та S.verticillata, які було заготовлено на базі ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка. Дослідження летких речовин у об’єктах дослідження проводили методом ГХ-МС на базі кафедри природничих дисциплін для іноземних студентів та токсикологічної хімії Запорізького державного медичного університет. Результати. В результаті проведеного дослідження було виявлено 243 речовини в об’єктах дослідження, з них ідентифіковано – 149. У листі S.officinalis було виявлено 77 речовин, у листі, стеблі та квітках S. grandiflora – 80, 26 та 63 речовини відповідно, у листі, стеблі та квітках S. pratensis – 28, 30 та 48 речовин відповідно, у листі, стеблі та квітках S. verticillata – 39, 22 та 39 речовин відповідно. Домінувальними сполуками серед речовин терпеноїдної природи є: циклофенхен, камфен, 1,8-цинеол, α-туйон, β-туйон, камфора борнеол, каріофілен, гумулен, вірідіфлорол, сабінен, піранон, β-пінен, фітол, колавенол, β-копаєн, лоліолід, псевдолімонен та спатуленол. Серед домінувальних речовин 8 були виявлені вперше у цих видах: циклофенхен, вірідіфлорол, сабінен, піранон, фітол, колавенол, лоліолід та псевдолімонен. Висновки. Хромато-масс-спектрометричним методом досліджено листя S. officinalis, листя, стебла та квітки S. grandiflora, S. pratensis та S.verticillata флори України. В результаті проведеного дослідження було виявлено 243 речовини, з них ідентифіковано – 149. Перспективною сировиною, яка містить терпенові сполуки, для S. grandiflora є листя, а для S.pratensis та S.verticillata – квітки, тому саме вони є перспективними агентами для введення у фармацевтичну практику

В статье рассмотрены различные классы химических соединений винограда и вина, их химические и биохимические превращения, которые влияют на формирование аромата и букета вина. Происхождение аромата и букета вина представляет большой интерес в течение последнего столетия, в связи с достижениями современных аналитических, сенсорных методов, многомерных статистических сравнений. В аромате вина заключается фактически 90 % всей информации о напитке. В мировой энологической и научно-исследовательской практике разработаны методические подходы к сенсорной оценке аромата/букета виноматериалов и вин, которые позволяют в числовом выражении отразить его особенности по интенсивности отдельных оттенков. Однако субъективность органолептического метода не позволяет использовать его как основной. Сочетание аналитических и сенсорных методик является особенно важным в решении влияния взаимодействий ароматических соединений с нелетучими соединениями, а также с другими летучими соединения. Эти взаимодействия могут привести к изменениям ароматического профиля вина за счет улучшения восприятия и подавления отрицательных эффектов, а также благодаря физико-химическим воздействиям на летучесть и выделение ароматических соединений., Wine flavor arises from a mixture of hundreds of chemical components interacting with our sense organs, producing neuronal stimulation, which is processed in the brain, with the result that we can easily identify the drink as a "wine". Wine flavor actually contains 90 % of all information about the drink. The world oenological and research practice has developed methodic approaches for sensory evaluation of flavor/bouquet of wine materials and wines which allow reflecting in a numerical value its features by the intensity of certain color tones. However, the subjectivity of organoleptic method does not allow using it as the main one. Only exact numerical values of mass concentrations of smelling substances form an aromatic profile of wine.Chemical composition of the wine is formed from several sources; during grape fermentation flavor components pass into the wine, new compounds are formed during numerous processes. In this review, we will consider various classes of chemical compounds of grapes and wine, chemical and biochemical interactions that affect their formation and concentration., У статті розглянуто різні класи хімічних сполук винограду і вина, їхні хімічні та біохімічні перетворення, що впливають на формування аромату і букету вина.Походження аромату і букету вина представляє великий інтерес протягом останнього століття у зв’язку з досягненнями сучасних аналітичних, сенсорних методів, багатовимірних статистичних порівнянь. Аромат вина містить фактично 90 % всієї інформації про напій. У світовій енологічній та науково-дослідницькій практиці розроблено методичні підходи до сенсорної оцінки аромату/букету виноматеріалів і вин, які дозволяють в числовому вираженні відобразити його особливості за інтенсивністю окремих відтінків. Однак, суб’єктивність органолептичного методу не дозволяє використовувати його як основний. Комплекс аналітичних і сенсорних методик є особливо важливим у вирішенні впливу взаємодій ароматичних сполук з нелеткими сполуками, а також з іншими леткими речовинами. Ці взаємодії можуть призвести до змін ароматичного профілю вина за рахунок поліпшення сприйняття і зменшення негативних ефектів, а також завдяки фізико-хімічному впливу на леткість та виділення ароматичних сполук.