Analysis of clinical efficacy and safety of intravenous use of diclofenac for the prevention of postoperative pain: current status and strategic aspect

The aim of the work is to analyze and systematize the literature data regarding the current state and strategic aspect of intravenous use of diclofenac for the prevention of postoperative pain, namely clinical efficacy and safety.Materials and methods. Studies were conducted using databases on the Internet: PubMed; Food and Drug Administration, European Medicines Agency. It has used retrospective, logical, research methods, content analysis.Results. Conducted clinical data analysis indicates that diclofenac sodium, when administered intravenously, has an opioid-saving effect, is effective in patients experiencing acute postoperative pain, or as part of a multimodal analgesic strategy to achieve perioperative pain control. This increases the possibility of relief of pain and promotes accelerated rehabilitation after surgery, reduces the need for opiates. The incidence of side effects with intravenous diclofenac was similar to that seen with other treatments. New opportunities of the strategic aspect of intravenous use of diclofenac is related to the use of Dyloject, Hospira Inc., USA, which has improved solubility, shorter administration time than infusion. The incidence of thrombophlebitis on treatment with Dyloject was less pronounced compared to Voltarol.Conclusions. Thus, the experience of clinical intravenous use of diclofenac sodium for the prevention of postoperative pain has confirmed its efficacy, favorable safety profile and the ability to reduce the need for opiates. The promising strategic aspect is the creation of domestic diclofenac sodium preparations for intravenous administration, which have improved solubility, shorter administration time than infusions and have no additional safety risk
Целью работы является анализ и систематизация данных литературы относительно современного состоянии и стратегического аспекта внутривенного использования диклофенака для предупреждения послеоперационной боли, а именно клинической эффективности и безопасности.Материалы и методы. Исследования проводились с использованием баз данных в сети Интернет: PubMed; Администрации по контролю за лекарствами и пищевыми продуктами (Food and Drug Administration), Европейского агентства лекарственных средств (European Medicines Agency). Использованы ретроспективный, логический методы исследования, контент-анализ.Результаты. Проведенный анализ клинических данных свидетельствует, что диклофенак натрия при внутривенном введении оказывает опиоидсберегающий эффект, является эффективным у пациентов, испытывающих острую послеоперационную боль, или как часть мультимодальной анальгетической стратегии для достижения периоперационного контроля боли. Указанное расширяет возможности купирования болевого синдрома и способствует ускорению реабилитации после хирургических вмешательств, уменьшает потребность в наркотиках. Частота побочных эффектов при внутривенном введении диклофенака была схожей с таковой при других видах лечения. Новые возможности стратегического аспекта внутривенного использования диклофенака связаны с применением препарата Dyloject, Hospira Inc., США, обладающего улучшенной растворимостью, меньшим временем введения, чем проведение инфузии. Частота возникновения тромбофлебита на фоне Dyloject была выражена в меньшей степени сравнительно с препаратом Voltarol.Выводы. Таким образом, опыт клинического внутривенного использования диклофенака натрия для предупреждения послеоперационной боли подтвердил его эффективность, благоприятный профиль безопасности и возможность уменьшать потребность в наркотиках. Перспективным стратегическим аспектом является создание отечественных препаратов диклофенака натрия для внутривенного введения, имеющие улучшенную растворимость, меньшее время введени
Метою роботи є аналіз та систематизація даних літератури щодо сучасного стану і стратегічного аспекту внутрішньовенного використання диклофенака для попередження післяопераційного болю, а саме клінічної ефективності та безпеки.Матеріали та методи. Дослідження проводилися з використанням баз даних в мережі Інтернет: PubMed; Адміністрації з контролю за ліками та харчовими продуктами (Food and Drug Administration), Європейського агентства лікарських засобів (European Medicines Agency). Використано ретроспективний, логічний методи дослідження, контент-аналіз.Результати. Проведений аналіз клінічних даних свідчить, що диклофенак натрію при внутрішньовенному введенні виявляє опіоїдзберегаючий ефект, є ефективним у пацієнтів, які відчувають гострий післяопераційний біль, або як частина мультимодальної анальгетичної стратегії для досягнення періопераційоного контролю болю. Зазначене розширює можливості купірування больового синдрому і сприяє прискоренню реабілітації після хірургічних втручань, зменшує потребу в наркотиках. Частота побічних ефектів при внутрішньовенному введенні диклофенаку була схожою з такою при інших видах лікування. Нові можливості стратегічного аспекту внутрішньовенного використання диклофенаку пов'язані із застосуванням препарату Dyloject, Hospira Inc., США, що має поліпшену розчинність, менший час введення, ніж проведення інфузії. Частота виникнення тромбофлебіту на тлі Dyloject була виражена в меншій мірі порівняно з препаратом Voltarol.Висновки. Таким чином, досвід клінічного внутрішньовенного використання диклофенака натрію для попередження післяопераційного болю підтвердив його ефективність, сприятливий профіль безпеки і можливість зменшувати потребу в наркотиках. Перспективним стратегічним аспектом є створення вітчизняних препаратів диклофенаку натрію для внутрішньовенного введення, які мають поліпшену розчинність, менший час введення, ніж інфузії і не мають додаткового ризику щодо безпеки