Association between sarcopenia and hypertension, ways of mutual influence on clinical course in the elderly (literature review)

Population aging remains one of the most important demographic processes in recent decades. Representatives of the older age groups make up a significant proportion of various patient profiles. Among the specific features of these patients there is not only comorbidity, but also age-related changes in the peripheral tissues. Although formally they remain physiological, such changes may significantly burden the patient's condition. One of the processes accompanying aging is the loss of muscle tissue – sarcopenia. At the same time, hypertension is the most common cardiovascular disease, which develops in people over 40 years of age, and among the elderly its prevalence is 30–40%. The development of hypertension-associated complications, comorbidity in the elderly is directly related to disability, loss of self-care capacities and loss of physical independence. Redu­cing physical activity may contribute to the progression of muscle tissue involution, which negatively affects the quality of life, as well as life span prognosis. Taking into account the above mentioned facts, the review deals with the pathogenetic mechanisms of communication of arterial hypertension and sarcopenia, their mutual influence on the clinical course in people of the older age groups. The emphasis lies on the negative effects of potentiating synergism of sarcopenia, sarcopenic obesity, disorders of the hemostasis system and autonomic regulation on the development of hemodynamic disorders associated with hypertension, especially in the elderly. This article is of interest to a wide range of internists, which care for the older patient groups.
Одним из наиболее важных демографических процессов в течение последних десятилетий остается старение населения. Представители старших возрастных групп составляют весомую долю пациентов различного профиля. Особенностью этих пациентов является не только сопутствующая патология, но и возрастные изменения в периферических тканях. Формально сохраняя физиологический характер, такие изменения могут существенно ослабить состояние пациента. Одним из процессов, который сопровождает старение, является потеря мышечной ткани — саркопения. Вместе с тем наиболее распространенным заболеванием сердечно-сосудистой системы является артериальная гипертензия (АГ), которая развивается у лиц в возрасте от 40 лет, а среди пожилых людей ее распространенность достигает 30–40 %. Развитие осложнений АГ, коморбидность у лиц старших возрастных групп напрямую связаны с инвалидизацией, утратой способности к самообслуживанию и потерей физической независимости. Снижение физической активности может способствовать прогрессированию инволюции мышечной ткани, что ухудшает качество жизни, а также прогноз. С учетом вышеизложенного в обзоре рассмотрены патогенетические механизмы связи АГ и саркопении, их взаимное влияние на клиническое течение у лиц старшего возраста. Сделан акцент на негативное влияние потенцированного синергизма саркопении, саркопеничного ожирения, нарушений системы гемостаза и вегетативной регуляции на развитие гемодинамических нарушений при АГ, особенно у пожилых людей. Данная статья представляет интерес для широкого круга врачей-интернистов, которые сталкиваются в своей практической деятельности с пациентами старших возрастных групп.
Одним з найбільш важливих демографічних процесів протягом останніх десятиліть залишається постаріння населення. Представники старших вікових груп становлять вагому частку пацієнтів різного профілю. Особливістю цих хворих є не тільки коморбідна патологія, а й вікові зміни периферичних тканин. Формально залишаючись фізіологічними, такі зміни можуть суттєво обтяжувати стан хворого. Одним із процесів, що супроводжує старіння, є втрата м’язової тканини — саркопенія. Разом з тим найбільш поширеним захворюванням серцево-судинної системи є артеріальна гіпертензія, що розвивається в осіб віком від 40 років, а серед людей літнього віку її поширеність сягає 30–40 %. Розвиток ускладнень артеріальної гіпертензії, коморбідність в осіб старших вікових груп безпосередньо пов’язані з інвалідизацією, втратою здатності до самообслуговування й фізичної незалежності. Зниження фізичної активності може сприяти прогресуванню інволюції м’язової тканини, що погіршує якість життя, а також прогноз. З огляду на вищевикладене в огляді розглянуто патогенетичні механізми зв’язку артеріальної гіпертензії й саркопенії, їх взаємний вплив на клінічний перебіг у людей старших вікових груп. Наголошено на негативному впливі потенціювального синергізму саркопенії, саркопенічного ожиріння, порушень системи гемостазу й вегетативної регуляції на розвиток гемодинамічних порушень при артеріальній гіпертензії, особливо в осіб літнього віку. Дана стаття становить інтерес для широкого кола лікарів-інтерністів, що стикаються у своїй практичній діяльності з пацієнтами літнього й старечого віку.