The structure of void space of complex structured Bashkir carbonate reservoir rocks from the Opishnianske deposit of the DDD

The analysis of materials of well-logging of the wells of the Opishnanske deposit of the DDD was conducted for the purpose of the determination of their reservoir promise. The void structure of Bashkir carbonate reservoir rocks (productive horizon B-10) of 11 wells of the Opishnanske deposit of the DDD was defined for the first time in this article. The quantitative assessment of porosity types of reservoir rocks was done using a method, developed at the Taras Shevchenko University of Kyiv, which basis is a complex of well-logging methods that includes radioactivity and acoustic logging. Using well-logging methods, the potential reservoir rocks were distinguished, the forms of voids were calculated, and the contribution of different void types (intergranular, fracture, vuggy, secondary porosity) in the absolute porosity was assigned. As a result of the study, it was found that the fracture voids are present to a large extent only in layers, presented by water-saturated reservoir rocks, whose fracture porosity ratio acquire values from 0,2 % to 1,5 %. The fracture type of voids is present in layers with gas-saturated reservoirs in rocks with considerably lower concentrations (from 0,05 to 0,29 %). The vugggy voids are distinguished in almost a majority of layers, a vuggy porosity ratios in them reach 9,8 %. Based on the determination of type and concentration of voids in car-bonate reservoir rocks, the promise and predictive discharges of water and gas were determined by authors using a calculated parameter of the unit surface area of voids. The authors have identified the predictive yields higher than 1tonn per day in all wa-ter-saturated reservoir layers, and the highest were in two layers with daily flowrates of 307 and 3200 t/d in the well intervals of: 2816,4—2820 m (№ 12) and 2864—2870,4 m (№ 114). The highest predictive discharge of gas, that is 352 thousand cubic meters per day, is determined in a well 127 (the interval of 2773,8—2775,5 m). The gas discharges
Проведен анализ материалов геофизических исследований скважин Опишнянского месторождения Днепровско-Донецкой впадины с целью определения перспективности башкирских карбонатных отложений как пород-коллекторов. Впервые по данным геофизических исследований скважин определена структура пустотного пространства этих отложений (продуктивный горизонт Б-10) по керну 11 скважин Опишнянского месторождения. Количественная оценка типов пористости пород-коллекторов проводилась с помощью методики, разработанной в Киевском национальном университете имени Тараса Шевченко, основой которой является комплекс методов геофизических исследований скважин, включающий в себя скважинные радиоактивные и акустические методы исследований. По материалам этих исследований выделены потенциальные породы-коллекторы, рассчитаны форматы пустот и их концентрации в породах, установлен вклад в общую пористость различных типов пустот — межзерновой (гранулярной), трещинной и кавернозной, вторичной пористости. По результатам исследований установлено, что трещинные пустоты в значительной степени находятся только в пластах, представленных водонасыщенными породами-коллекторами, коэффициент трещинной пористости составляет от 0,2 до 1,5 %. В пластах с газонасыщенными коллекторами трещинный тип пустот отмечается в породах со значительно меньшими концентрациями ( от 0,05 до 0,29 %). Кавернозные пустоты выделены практически в большинстве пластов, кавернозная пористость в них достигает 9,8 %. На основе определения типа и концентрации пустот карбонатных пород-коллекторов установлена перспективность указанных пластов и определены прогнозные дебиты воды и газа по рассчитанному параметру удельной площади поверхности пустот. Во всех водонасыщенных пластах-коллекторах прогнозируемые дебиты выше 1 т/сут, а самые высокие — в двух пластах со среднесуточными дебитами 307 и 3200 т/сут в интервалах глубин 2816,4—2820 (скв. 12) и 2864—2870,4 м (скв. 114). Самый высокий прогнозный дебит газа (352 тыс. м3/сут) установлен в скв. 127
Проведено аналіз матеріалів геофізичних досліджень свердловин опішнянське родовища Дніпровсько-Донецької западини з метою визначення перспективності башкирських карбонатних відкладень як порід-колекторів. Вперше за даними геофізичних досліджень свердловин визначена структура пустотного простору цих відкладень (продуктивний горизонт Б-10) по керну 11 свердловин опішнянське родовища. Кількісна оцінка типів пористості порід-колекторів проводилася за допомогою методики, розробленої в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, основою якої є комплекс методів геофізичних досліджень свердловин, що включає в себе свердловинні радіоактивні і акустичні методи досліджень. За матеріалами цих досліджень виділені потенційні породи-колектори, розраховані формати пустот і їх концентрації в породах, встановлений внесок в загальну пористість різних типів пустот - межзерновой (гранулярной), тріщиною і кавернозної, вторинної пористості. За результатами досліджень встановлено, що трещинние порожнечі в значній мірі знаходяться тільки в пластах, представлених водонасиченими породами-колекторами, коефіцієнт тріщиною пористості становить від 0,2 до 1,5%. У пластах з газонасичених колекторів тріщинні тип пустот відзначається в породах зі значно меншими концентраціями (від 0,05 до 0,29%). Кавернозні порожнечі виділені практично в більшості пластів, кавернозна пористість в них досягає 9,8%. На основі визначення типу і концентрації пустот карбонатних порід-колекторів встановлена перспективність зазначених пластів і визначені прогнозні дебіти води і газу за розрахованим параметру питомої площі поверхні пустот. У всіх водонасичених пластах-колекторах прогнозовані дебіти вище 1 т / добу, а найвищі - в двох пластах з середньодобовими дебітом 307 і 3200 т / добу в інтервалах глибин 2816,4-2820 (скв. 12) і 2864-2870,4 м (скв. 114). Найвищий прогнозний дебіт газу (352 тис. М3 / добу) встановлено в скв. 127 (інтервал 2773,8-2775,5 м). У трьох інтервалах скв. 212 дебіти газу розрахован