Оценка исходных патофизиологических изменений у пациентов с неотложной абдоминальной патологией

Актуальность. Острая хирургическая патология характеризуется высоким риском возникновения послеоперационных осложнений и смертности. Цель исследования — определить исходныe патофизиологические изменения у больных с неотложной патологией органов брюшной полости и их зависимость от степени хирургического риска пациентов. Материалы и методы. Обследовано 200 больных, оперированных ургентно в объеме лапаротомии. В зависимости от степени операционного риска, определяемого по шкале Р-POSSUM, больные были разделены на 2 группы — среднего (n = 100) и высокого (n = 100) хирургического риска. Изучали рутинные клинико-лабораторные показатели, состояние центральной гемодинамики и водных секторов организма методом неинвазивной биоэлектрической интегральной оценки состава тела с помощью аппаратного комплекса «Диамант». Результаты. У всех пациентов среднего хирургического риска наблюдалось уменьшение внеклеточного объема за счет снижения объема плазмы (83 % от нормы в 1-й группе (p < 0,05), 86 % от нормы (p < 0,05) во 2-й группе). Статистически достоверных изменений внутриклеточного объема не отмечалось у пациентов обеих групп. Гемодинамический ответ у всех больных имел приспособительный характер. Так, увеличение ударного объема на 105 % от нормы (p < 0,05) при снижении ударного индекса на 122 % от нормы (p < 0,05) и компенсации умеренной тахикардией приводило к формированию относительно гипердинамического типа кровообращения (значения сердечного индекса составили 107 % нормы (p < 0,05)) в 1-й группе пациентов. Это позволяло сохранять тканевую перфузию (периферический перфузионный индекс соответствовал 93,7 % от нормы; p > 0,05). У пациентов 2-й группы отмечался относительно гиподинамический тип кровообращения (показатели сердечного индекса соответствовали 84,6 % от нормы; p < 0,05) при высоком напряжении сердечно-сосудистой системы (показатели ЧСС превышали норму на 45 %; p < 0,05, общего периферического сопротивления сосудов — на 84 % (p < 0,05)) и сни
Background. Acute surgical pathology is associated with high rates of postoperative complications and mortality. The aim is to determine baseline pathophysiological changes in patients with acute abdominal pathology and their dependence on the grade of surgical risk. Materials and methods. We examined 200 patients with urgency laparotomy. We have divided the patients into two groups (according to the surgical risk score — P-POSSUM), namely moderate (n = 100) and high (n = 100) surgical risk. We measured routine clinical laboratory characteristics, central hemodynamic state and fluid compartments of the body by the noninvasive bioelectric integral evaluation of the body structure with the Diamant monitor complex. Results. We found significant decrease of extracellular volume due to reduction of plasma volume (83 % of the norm (p < 0.05) in the 1st group, 86 % of the norm (p < 0.05) in the 2nd group); and dehydration was not defined. All patients had adaptive hemodynamic response. The 1st group was found to have decline in stroke volume by 10 % (p < 0.05) due to hypovolemia. We fixed a decrease of stroke volume index by 122 % of the norm (p < 0.05), which was compensated with moderate tachycardia and formed relative hyperdynamia (cardiac output was 107 % of the norm (p < 0.05)) for the 1st group. As a result, tissue perfusion complied with the standard rate. The relative hypodynamia was determined in the 2nd group (cardiac output was 84.6 % of the norm (p < 0.05)) despite tachycardia (heart rate was 45 % over the norm (p < 0.05)) and vasospasm (systemic vascular resistance was 184 % of the norm (p < 0.05)) while tissue perfusion decreased (peripheral perfusion index accounted for 81.3 % of the norm (p < 0.05)). Conclusions. Acute surgery pathology under II rate of dehydration forms the moderate vоlumе dеplеtion/hypovolemia, causes redistribution of extracellular fluid volume. Hypovolemia also deals with loss of plasma volume and causes deve
Актуальність. Гостра хірургічна патологія характеризується високим ризиком виникнення післяопераційних ускладнень і смертності. Мета дослідження — визначити вихідні патофізіологічні зміни у хворих із невідкладною патологією органів черевної порожнини і їх залежність від ступеня хірургічного ризику пацієнтів. Матеріали та методи. Обстежено 200 хворих, оперованих в обсязі ургентної лапаротомії. Залежно від ступеня операційного ризику, що визначався за шкалою P-POSSUM, хворі були розподілені на 2 групи — середнього (n = 100) і високого (n = 100) хірургічного ризику. Вивчали рутинні клініко-лабораторні показники, стан центральної гемодинаміки та водних секторів організму методом неінвазивної біоелектричної інтегральної оцінки складу тіла за допомогою апаратного комплексу «Діамант». Результати. У всіх пацієнтів середнього хірургічного ризику спостерігалося зменшення позаклітинного об’єму за рахунок зниження об’єму плазми (83 % від норми (p < 0,05) у 1-й групі, 86 % від норми (p < 0,05) у 2-й групі). Статистично вірогідних змін внутрішньоклітинного об’єму не відзначалось у пацієнтів двох груп. Гемодинамiчна відповідь в усіх хворих мала пристосувальний характер. Так, збільшення ударного об’єму на 105 % від норми (p < 0,05) при зниженні ударного індексу на 122 % від норми (p < 0,05) і компенсації помірною тахікардією приводило до формування відносно гіпердинамічного типу кровообігу (значення серцевого індексу становили 107 % від норми (p < 0,05)) у 1-й групі пацієнтів. Це дозволяло зберігати тканинну перфузію (периферичний перфузійний індекс відповідав 93,7 % від норми; p > 0,05). У пацієнтів 2-ї групи відзначався відносно гіподинамічний тип кровообігу (показники серцевого індексу відповідали 84,6 % від норми; p < 0,05) при високому напруженні серцево-судинної системи (показники ЧСС перевищували норму на 45 %; p < 0,05), загального периферичного опору судин — на 84 % (p < 0,05)) і зниженні тканинної перфузії (периферичний перфузійний індекс відпов