Modern approaches to diagnostics of hyperandrogenism distributed forms in reproductive aged women

PCOS is a widespread endocrine disorder of polymorphic ethiology and pathogenesis and varying phenotypic forms that has negative effect non only on reproductive function but also on glucose and lipid metabolism, cardiovascular health, psychological wellbeing and oncologic risks throughout all life of women and their offsprings.Diagnosis of PCOS is based upon at least 2 of the 3 criteria: clinical/biochemical hyperandrogenism, olygo-anovulation, polycystic ovarian morphotype on ultrasound. Exclusion of all other causes of hyperandogenism and anovulation is mandatory.PCOS women both with and without obesity or overweight have significantly higher risk of glucose metabolism disorders and dyslipidemia starting from reproductive age, which leads to diabetes mellitus and cardiovascular disease in older age.Interconnected processes of hyperandrogenism and insulin resistance are the main causes of high risks of cardiometabolic complications in women with PCOS.At the same time PCOS is among risk factors of DM2 which makes screening of all women with PCOS for disglycemia irrespectable of BMI reasonable.Evaluation of insulin resistance in PCOS in clinical setting may be complicated.Contemporary laboratory tests make diagnosis of all stages of dysglicemia from insulin resistance to diabetes possible as well as monitoring of applied interventions (lifestyle modification, medications).Thus, contemporary management of PCOS implies not only correction of reproductive disorders but also prevention of metabolic risks and comorbidities lifelong starting from the moment PCOS is diagnosed.
Синдром поликистозных яичников (СПКЯ) – распространенная эндокринная патология с полиморфной этиологией, патогенезом и фенотипическими формами, оказывающая негативное влияние не только на репродуктивную функцию, но и на состояние углеводного, липидного обмена, функцию сердечно-сосудистой системы, психическое здоровье и повышающая риск некоторых онкопатологий в течение всей жизни женщины и ее потомства.Диагноз СПКЯ устанавливается при наличии минимум двух из трех критериев: клиническая/биохимическая гиперандрогения, олиго-/ановуляция, поликистозный морфотип яичников при УЗИ. При этом обязательным является исключение иных причин гиперандрогении и ановуляции.Женщины с СПКЯ как с избыточным весом/ожирением, так и без них имеют значительно повышенный риск нарушений углеводного обмена и дислипидемии уже в репродуктивном возрасте, что приводит к сахарному диабету 2-го типа и сердечно-сосудистой заболеваемости в пери- и менопаузальном возрасте.Взаимосвязанные явления гиперандрогении и инсулинорезистентности являются основными причинами высоких рисков развития с возрастом кардиометаболических осложнений при СПКЯ.СПКЯ относится к факторам риска развития сахарного диабета 2-го типа, что обусловливает целесообразность скрининга на наличие нарушений углеводного обмена всех женщин с этим синдромом независимо от индекса массы тела.Диагностика инсулинорезистентности при СПКЯ в клинической практике может быть связана с определенными трудностями. Современные лабораторные исследования обеспечивают возможность диагностики всех этапов развития нарушений углеводного обмена – от инсулинорезистентности до предиабета/сахарного диабета, а также мониторинг эффективности применяемых вмешательств (модификация образа жизни, медикаментозная терапия).Таким образом, современный менеджмент СПКЯ требует от гинеколога не только коррекции репродуктивных расстройств, но и профилактики метаболических рисков и коморбидности на протяжении всей жизни женщины, начиная с момента установления диагноза СПКЯ.Мед
Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – поширена ендокринна патологія з поліморфною етіологією, патогенезом і фенотиповими проявами, що чинить негативний вплив не лише на репродуктивну функцію, а й на стан вуглеводного, ліпідного обміну, функцію серцево-судинної системи, психічне здоров’я і підвищує ризик деяких онкопатологій протягом усього життя жінки та її потомства.Діагноз СПКЯ встановлюється за наявності щонайменше двох із трьох критеріїв: клінічна/біохімічна гіперандрогенія, оліго-/ановуляція, полікістозний морфотип яєчників за даними УЗД. При цьому обов’язковим є виключення інших причин гіперандрогенії й ановуляції.Жінки з СПКЯ як з надлишковою вагою/ожирінням, так і без них мають значно підвищений ризик порушень вуглеводного обміну і дисліпідемії вже в репродуктивному віці, що призводить до розвитку цукрового діабету 2-го типу та серцево-судинної захворюваності в пери- і менопаузальному віці.Взаємопов’язані явища гіперандрогенії та інсулінорезистентності є основними причинами високих ризиків розвитку з віком кардіометаболічних ускладнень при СПКЯ.СПКЯ належить до факторів ризику розвитку цукрового діабету 2-го типу, що обумовлює доцільність скринінгу на наявність порушень вуглеводного обміну всіх жінок з цим синдромом незалежно від індексу маси тіла.Діагностика інсулінорезистентності при СПКЯ в клінічній практиці може бути пов’язана з певними труднощами. Сучасні лабораторні дослідження забезпечують можливість діагностики всіх етапів розвитку порушень вуглеводного обміну – від інсулінорезистентності до предіабету/цукрового діабету, а також моніторинг ефективності застосовуваних втручань (модифікація способу життя, медикаментозна терапія).Сучасний менеджмент СПКЯ вимагає від гінеколога не лише корекції репродуктивних розладів, а й профілактики метаболічних ризиків та коморбідності протягом всього життя жінки, починаючи від моменту встановлення діагнозу СПКЯ.Медична лабораторія «ДІЛА» для скринінгу кардіометаболічних ускладнень СПКЯ пропонує наступні тести: про