Lower extremity amputations due to modern combat operations: clinical and anatomical aspect

Background. The article analyzes the clinical and anatomical aspect of lower limb amputations in victims of an antiterrorist operation in the East of Ukraine. Data analysis was carried out in accordance with the requirements and criteria of evidence­based medicine using computer technologies. The volume and nature of the research allows us to state that it is a cohort study with Oxford IIb level of evidence. The purpose of the study was to determine the volume and need for amputations in modern combat injuries of the lower extremities based on the risk­focused approach. Materials and methods. To perform the task of this study, we conducted a scientific analysis of 664 victims with combat injuries of the lower extremities of various origins using the random number method and the methodology of irretrie­vable randomization. Results. According to our data, lower extremity amputation at the foot level were most frequent — 6.66 %, the next is amputation at the shin — 6.44 % and hip level — 1.09 %. Conclusions. The most common is the damage to the distal parts of the lower extremities — 55.57 %, with shin injured most often — 39.25 %. The need for amputation is 6.48 % of the number of wounded persons with damage to the lower extremities, ranging from 5.76 % (hip) to 6.66 % (foot), i.e. there is a tendency to increase in the level of limb amputation from the distal to the proximal part. The effective risk of amputation when injuring the lower limb is relatively minimal in terms of qualitative characteristics and is 0.6–0.7 %. In most cases, the damage to the lower limbs is right­sided (51.13 %), monolateral (84.96 %), the ratio of combined (multiple) injuries is 1.06, (femur — 1.08, shin — 1.06, foot — 1.04). The above clinical and anatomical description indicates the need for the development of specific therapeutic and diagnostic approaches to medical care of these patients.
Актуальность. В статье проведен анализ клинико­анатомического аспекта ампутаций нижних конечностей у пострадавших вследствие антитеррористической операции на Востоке Украины. Анализ данных проводился в соответствии с требованиями и критериями доказательной медицины с помощью компьютерных технологий. Объем и характер исследований позволяют утверждать, что оно имеет когортный характер с уровнем доказательности ІІb Oxford. Цель исследования: определить объем и потребность в ампутациях при современных боевых повреждениях нижних конечностей на основе риск­ориентированного подхода. Материалы и методы. Для выполнения задачи данного исследования нами был проведен научный анализ 664 пострадавших с боевыми повреждениями нижних конечностей разного генеза методом случайных чисел и безвозвратной рандомизации. Результаты. По нашим данным, наиболее частыми являются ампутации нижних конечностей на уровне стопы — 6,66 % случаев, на втором ранговом месте ампутация на уровне голени — 6,44 %, на третьем — на уровне бедра (1,09 %). Выводы. Наиболее часто повреждение нижних конечностей происходит в дистальных отделах — 55,57 % случаев, при этом наиболее часто повреждается голень — 39,25 %. Необходимость ампутации составляет 6,48 % от массива раненых с повреждениями нижних конечностей, колеблясь от 5,76 % (бедро) до 6,66 % (стопа), то есть прослеживается тенденция к увеличению уровня ампутации конечностей от дистального до проксимального отдела. Результативный риск ампутации при ранении нижней конечности относительно минимальный по качественной характеристике и составляет 0,6–0,7 %. В большинстве случаев повреждение нижних конечностей правостороннее (51,13 %), монолатеральное (84,96 %), коэффициент сочетанности (множественности) повреждений составляет 1,06 (бедра — 1,08, голени — 1,06, стопы — 1,04). Вышеизложенная клинико­анатомическая характеристика указывает на необходимость формирования специфической лечебно­диагностической тактики оказания медицинской помощи пострадавшим.
Актуальність. У статті проведено аналіз клініко-анатомічного аспекту ампутацій нижніх кінцівок у постраждалих унаслідок антитерористичної операції на Сході України. Аналіз даних проводився відповідно до вимог та критеріїв доказової медицини за допомогою комп’ютерних технологій. Обсяг та характер дослідження дозволяють стверджувати, що воно має когортний характер із рівнем доказовості ІІb Oxford. Мета дослідження: визначити обсяг та потребу в ампутаціях при сучасних бойових пошкодженнях нижніх кінцівок на підставі ризик-орієнтованого підходу. Матеріали та методи. Для виконання завдання даного дослідження нами було проведено науковий аналіз 664 постраждалих із бойовими пошкодженнями нижніх кінцівок різного генезу методом випадкових чисел та безповоротної рандомізації. Результати. За нашими даними, найбільш частими є ампутації нижніх кінцівок на рівні стопи — 6,66 % випадків, на другому ранговому місці ампутація на рівні гомілки — 6,44 %, на третьому — на рівні стегна (1,09 %). Висновки. Найбільш часто пошкодження нижніх кінцівок відбувається в дистальних відділах нижніх кінцівок — 55,57 % випадків, при цьому найбільш часто ушкоджується гомілка — 39,25 %. Потреба в ампутації становить 6,48 % від масиву поранених із пошкодженням нижніх кінцівок, коливаючись від 5,76 % (стегно) до 6,66 % (стопа), тобто простежується тенденція до збільшення рівня ампутації кінцівок від дистального до проксимального відділу. Результативний ризик ампутації при пораненні нижньої кінцівки є відносно мінімальним за якісною характеристикою та становить 0,6–0,7 %. У більшості випадків пошкодження нижніх кінцівок є правобічним (51,13 %), монолатеральним (84,96 %), коефіцієнт поєднання (множинності) пошкоджень становить 1,06, (стегна — 1,08, гомілки — 1,06, стопи — 1,04). Вищевикладена клініко-анатомічна характеристика вказує на необхідність формування специфічної лікувально-діагностичної тактики надання медичної допомоги постраждалим.