ФОЛЬКЛОРИСТИЧНИЙ ДИСКУРС НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПАВЛА ЧУБИНСЬКОГО (ДО 185-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВЧЕНОГО)

Вступ. Розглядається науковий чин Павла Чубинського як провісника ідей етнонаціонального ренесансу, актуалізуються методологічні засади опрацювання фольклорного матеріалу, вироблені дослідником, що дозволяє надалі здійснити комплексне вивчення народної культури України та функціонування українського фольклору за географічними, жанрологічними параметрами у синхронії й діахронії. Методи.Саме Павло Чубинський і представники Південно-західного відділу Російського географічного товариства в 70-ті рр. ХІХ ст. запропонували нову методологію наукових досліджень фольклору як синкретичного явища, що цілісно зберігає етнічну інформацію. У межах системного підходу розробляються нові, порівняно з попередніми етапами розвитку наукового пізнання, моделі пояснення змісту фольклорного тексту, звичаєвого права, обряду, в основі яких – пошук цілісності об'єкта і виявлення типології зв'язків з іншими об'єктами народної культури. Аналітичний метод сприяє аналізу фольклорного смислу в багатоманітності форм його прояву. Наукова новизна репрезентованого дослідження полягає в тому, що досі постать Павла Чубинського як фольклориста не отримала в українському науковому дискурсі належного висвітлення й оцінювання. Результати. У пропонованій роботі здійснено спробу системного розгляду фольклористичного доробку вченого, з'ясування його світоглядних переконань і методологічних засад. Висновки. У висновках актуалізовано ідею про те, що Павло Чубинський став основоположником української фольклористики, чи не першим відчув необхідність досліджувати фольклорну царину народної культури комплексно, усвідомлюючи фольклор як колективні традиційні народні знання, що необхідно вивчати в соціальному та культурному контексті.