Українська дискографія часів радянського поневолення: основні тенденції

Мета дослідження – проаналізувати доступний масив інформації про грамофонні платівки із записами творів українських композиторів, виданих в СРСР, виявити їх жанрове багатоманіття, коло персоналій та оцінити масштаби ідеологічного впливу радянської номенклатури. Методологія дослідження спирається на статистичний аналіз даних за допомогою програми Excel. Наукова новизна дослідження. Статистичний аналіз сукупної дискографії української музики застосовується вперше. Висновки. На окресленому етапі досліджень доступним для статистичного аналізу є масив грамофонних записів українських авторів, виданих з 1926 по 1980 рр., що охоплює близько 126 видань. Проведений аналіз показує, що найбільшу кількість видань серед українських авторів мають дискографії М. Лисенка, І. Шамо та А. Кос-Анатольського. Найчастіше видавалися твори у пісенному та хоровому жанрах – близько 2/3 усього асортименту, решта припадає на опери та номери з опер, камерно-інструментальні, симфонічні, ансамблеві твори, твори для капели бандуристів та ансамблів бандуристок. Радянсько-комуністична тематика становить до 10 % усього асортименту грамплатівок, причому найбільшу частку вона складає в хоровому жанрі (близько 30 %). Показано, що переважна більшість композиторів, що жили за часів радянського поневолення, мали понад 15 виданих записів творів лише в тому разі, якщо хоча б один з них був радянсько- комуністичної тематики. Переважна більшість композиторів, чиї твори були випущені на грамплатівках – чоловіки, а автори записаних творів радянської тематики – виключно чоловіки.