Особливості досудового врегулювання адміністративних спорів в Україні та в іноземних державах

У статті автором досліджується досудове вре­гулювання адміністративних спорів в Україні та в іноземних державах. Акцентується увага на тім, що у зв'язку із введенням в Україні воєн­ного стану зростає навантаженість на ті суди, які мають можливість розглядати справи, бо є достатня кількість суддів, бойові дії не прово­дяться або територія, на якій знаходиться суд, є деокупованою. В таких умовах зростає необ­хідність застосування альтернативних способів врегулювання спорів, а саме медіації та прими­рення. Автор виділяє проблему застосування цих способів - суб'єктий склад публічно-правового спору, бо обов'язковим учасником такого спо­ру є чиновник, який не має достатню кількість повноважень для використання альтернативних способів врегулювання спору, він є обмеженим у прийнятті рішень. Тому у статті надається пропозиція щодо розширення дискреційних по­вноважень суб'єкта владних повноважень. Вказуються позитивні аспекти медіації. Вона сприяє збільшенню довіри та налагодженню партнерських відносин між суб'єктом владних повноважень та приватною особою. Необхідним кроком є внесення змін до чинного законодав­ства України і надання права суб'єкту владних повноважень пропонувати фізичним чи юридич­ним особам процедуру медіації з метою пошуку взаємовигідного рішення. Автор особливу увагу звертає на застосування медіації в Ізраїлі. До­сліджується і використання медіації в держа­вах-членах Європейського Союзу, зокрема Іта­лії та Польщі. Аналізуються і позитивні сторони примирення в Україні та Сполученому Королів­стві, вказуються проблеми, які виникають на практиці та шляхи їх вирішення. Автор приходить до висновку, що в умовах воєнного стану необхідним є застосування аль­тернативних способів вирішення спорів, оскіль­ки це призведе до розвантаження судової гіл­ки влади, пошуку взаємовигідного рішення для обох сторін, відсутності корупції, економії часу, коштів як для фізичних та юридичних осіб, так і для суб'єкта владних повноважень.