Мотив та мета зловживання впливом

Вказується, незважаючи на те, що злов­живання впливом з суб’єктивної сторони ха­рактеризується передусім умисною формою вини, важливо також встановити мотиви та мету вчинення злочинів, передбачених ст. 369 Кримінального кодексу України. Кожне к. пр. вчиняється з певною метою, а особа, яка його вчиняє, керується певним мотивом. Тому з’ясу­вання мотиву та мети цих деліктів має значення для розуміння причин їх вчинення, а також чин­ників, що спонукають особу до вчинення таких суспільно небезпечних діянь. Отже, у статті досліджено зміст мотиву та мети зловживання впливом як кримінально-пра­вових ознак злочину, передбаченого ст. 369-2 Кримінального кодексу України. За результата­ми дослідження встановлено, що для зловжи­вання впливом здебільшого характерний кори­сливий мотив. Корисливий мотив зазвичай ха­рактеризує суб’єкта «пасивного» зловживання впливом і значно рідше - суб’єкта «активного» зловживання впливом. Однак це не дає підстави визнавати цей мотив обов’язковим для особи, винної у зловживанні впливом. Не слід виклю­чати можливість вчинення цих деліктів з інших мотивів (наприклад, через особисту неприязнь). Оскільки мотив не є обов’язковою ознакою зло­чину, передбаченого ст. 369-2 Кримінального кодексу України, він не впливає на криміналь­но-правову оцінку вчиненого, однак може бути врахований під час призначення покарання. Аргументовано, що обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони зловживання впливом є така мета, як вплив на прийняття рішення осо­бою, уповноваженою на виконання функцій держави (ч. 1 ст. 369-2 Кримінального кодек­су України), та одержання неправомірної ви­годи (ч. 2, 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України). Ці два види мети випливають зі змісту кримінального закону та мають значення для кваліфікації зловживання впливом. Водночас делікт, передбачений ч. 2, 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, може вчинятися не лише з метою одержання непра­вомірної вигоди, але й з іншою метою, напри­клад, допомогти особі домогтися прийняття не­обхідного чи бажаного для неї рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Інша мета, окрім одержання неправомірної вигоди, на криміналь­но-правову оцінку вчиненого не впливає, однак може бути врахована під час призначення по­карання.