Особенности микроциркуляции крови при физических нагрузках

This research deals with the study of blood microcirculation peculiarities.Materials and methods. 72 students of Bogdan Khmelnytsky Melitopol State Pedagogical University, aged 18–19, were examined. The experimental research consisted of the study of blood microcirculation functional state by means of Laser Doppler flowmetry (LDF) method. It helped to evaluate the state of tissue blood-circulation and to detect individual-typological peculiarities of blood microcirculation under the influence of physical activity (before and after exercise).Results. Three types of blood microcirculation were identified by using LDF-metry. The normoemic type of blood microcirculation, characterized by the superposition of oscillatory rhythms and reflected the balance of the mechanisms of regulation of microcirculation. The hyperemic type, characterized by a «monotonous» LDF-gram with a high parameter of microcirculation, which reflects the relative predominance of metabolic mechanisms in the regulation of microcirculation. The hypoemic type, characterized by a «monotonous» LDF-gram with a low parameter of the microcirculation parameter, which reflects the decrease of vasomotor mechanisms in the regulation of microcirculation. According to the LDF-metric data, the examined students under intensive physical activity have a significant increase in microcirculatory status: by 6 % of the microcirculation parameter, by 28 % of the mean square deviation and by 45 % of the initial value of the coefficient of variation.Conclusions. This dynamics of microcirculation shows that under the influence of physical exertion, a person creates significant functional reserves for the redistribution of blood flow and for more perfect intraorgan capillary blood flow. It was found, that in the process of physical activity, morpho-functional rearrangements of the human cardiovascular system occur. This reaction is formed by several components of blood microcirculation: blood flow in the transport direction, regulating blood supply in accordance with the needs of tissues and the exchange component of the histochemical barrier
Дослідження присвячене вивченню особливостей показників мiкроциркуляцiї крові.Матеріали та методи. Було обстежено 72 студента Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, віком від 18 до 19 років. Експериментальне дослідження включало вивчення функціонального стану мiкроциркуляцiї крові за допомогою методу лазерної допплерівської флоуметрії (ЛДФ). Це дозволяло оцінити стан тканинного кровотоку та виявити індивідуально-типологічні особливості мiкроциркуляцiї крові до та після фізичного навантаження.Результати. Були виявлені три типи мiкроциркуляцiї крові. Нормоемічний тип мікроциркуляції крові характеризувався суперпозицією коливальних ритмів та відображав збалансованість механізмів регуляції мiкроциркуляцiї. Для гіперемічного типу характерна «монотонна» ЛДФ-грама з високим параметром мiкроциркуляцiї, що відображає відносне переважання метаболічних механізмів у регуляції мiкроциркуляцiї крові. Для гіпоемічного типу характерна «монотонна» ЛДФ-грама з низьким показником параметру мiкроциркуляцiї, що відображає зниження вазомоторних механізмів у регуляції мiкроциркуляцiї крові. При інтенсивних фізичних навантаженнях спостерігалося значне збільшення показників мiкроциркуляцiї крові. Так, на 6 % збільшувався параметр мiкроциркуляцiї, на 28 % – показник середнього квадратичного відхилення та на 45 % коефіцієнт варіації.Висновки. Ця динаміка показників мiкроциркуляцiї крові показує, що під впливом фізичних навантажень у людини створюються значні функціональні резерви для перерозподілу струму крові і для більш досконалого внутрішньоорганного капілярного кровотоку. Було встановлено, що в процесі фізичного навантаження відбуваються морфо-функціональні перебудови серцево-судинної системи людини. Ця реакція формується декількома компонентами мiкроциркуляцiї крові: кровотоком у транспортному напрямку, регулюючим кровопостачання відповідно до потреб тканин та обмінним компонентом гістохімічного бар’єру
Исследование было посвящено изучению особенностей показателей микроциркуляции крови.Материалы и методы. Было обследовано 72 студентов Мелитопольского государственного педагогического университета имени Богдана Хмельницкого в возрасте от 18 до 19 лет. Экспериментальное исследование включало изучение функционального состояния микроциркуляции крови с помощью метода лазерной доплеровской флоуметрии (ЛДФ). Это позволяло оценить состояние тканевого кровотока и выявить индивидуально-типологические особенности микроциркуляции крови до и после физической нагрузки.Результаты. Были обнаружены три типа микроциркуляции крови. Нормоэмический тип микроциркуляции крови характеризовался суперпозицией колебательных ритмов и отражал сбалансированность механизмов регуляции микроциркуляции. Для гиперэмического типа характерна «монотонная» ЛДФ-грамма с высоким параметром микроциркуляции, что отражает относительное преобладание метаболических механизмов в регуляции микроциркуляции. Для гипоэмического типа характерна «монотонная» ЛДФ-грамма с низким показателем параметра микроциркуляции, что отражает снижение вазомоторных механизмов в регуляции микроциркуляции. При интенсивных физических нагрузках наблюдалося значительное увеличение показателей состояния микроциркуляции крови. Так на 6 % увеличивался параметр микроциркуляции, на 28 % – показатель среднего квадратического отклонения и на 45 % коэффициент вариации.Выводы. Эта динамика показателей микроциркуляции крови показывает, что под влиянием физических нагрузок у человека создаются значительные функциональные резервы для перераспределения тока крови и для более совершенного внутриорганного капиллярного кровотока. Было установлено, что в процессе физической нагрузки происходят морфо-функциональные перестройки сердечно-сосудистой системы человека. Эта реакция формируется несколькими компонентами микроциркуляции крови: кровотоком в транспортном направлении, регулирующим кровоснабжение в соответствии с потребностями тканей и обменным компонентом гистохимического барьера