Formal and content features of civic poetry by О. Кonysky's

Мета. Визначити змістовні особливості поетичної спадщини О. Кониського з метою введення його в широкий науковий обіг. Методи дослідження: біографічний, описовий, естетико-функціональний, аналізу та синтезу, відбору і узагальнення інформації. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в центрі літературознавчого аналізу виявляються як сам автор, так і ряд його поетичних творів зі збірки «Порівняно струни», так і окремі вірші, які автор публікував у галицьких періодичних виданнях протягом 1860-1890-х років і які до цих пір залишаються поза полем зору сучасних літературознавців. Висновки. Аналіз поетичної спадщини О. Кониського показав, що авторські ідеї і прагнення, виражені в поетичному слові, були співзвучні з прагненнями насамперед тодішньої національної інтелігенції, як і з волелюбними настроями самих українців. Кониський належав до числа тих українських поетів другої половини ХІХ століття, які серед іншого і формулювали ці ідеї, адаптували і апробували серед широкої читацької аудиторії, вибираючи для цього нескладні жанрові форми, символіку та образну систему. Серед жанрово-стильових модифікацій поетичної спадщини поета можна виділити: поетичний маніфест, інвективу як особливе художньо-естетичного простору, в якому синтезовані ліричні, інтимно-ліричні, публіцистичні мовностильові складові. Розширення ідейно-проблемного спрямування творів зумовило появу нового типу ліричного героя, здатного відображати зміни реальної ситуації і відповідати на виклики нового часу. Простежено парадигму ліричних образів - представників української інтелігенції, які своє призначення бачили в служінні народові, безперечною була їх готовність до самопожертви заради цього. Інтерпретація поетичних текстів дозволила окреслити семантику основних символів, якими найчастіше користувався автор
Цель. Определить формосодержательные особенности поэтического наследия А. Конисского с целью введения его в широкий научный оборот. Методы исследования: биографический, описательный, эстетико-функциональный, анализа и синтеза, отбора и обобщения информации. Научная новизна исследования заключается в том, что в центре литературоведческого анализа оказываются как сам автор, так и ряд его поэтических произведений из сборника «Порванные струны», так и отдельные стихотворения, которые автор публиковал в галицких периодических изданиях в течение 1860-1890-х годов и которые до сих пор остаются вне поле зрения современных литературоведов. Выводы. Анализ поэтического наследия А. Конисского показал, что авторские идеи и стремления, выраженные в поэтическом слове, были созвучны со стремлениями прежде всего тогдашней национальной интеллигенции, как и сo свободолюбивыми настроениями самых украинском. Конисский принадлежал к числу тех украинских поэтов второй половины ХІХ века, которые среди прочего и формулировали эти идеи, адаптировали и апробировали среди широкой читательской аудитории, выбирая для этого несложные жанровые формы, символику и образную систему. Среди жанрово-стилевых модификаций поэтического наследия поэта можно выделить: поэтический манифест, инвективу как особое художественно-эстетическое пространство, в котором синтезированы лирические, интимно-лирические, публицистические языкостилевые составляющие. Расширение идейно-проблемного направления произведений обусловило появление нового типа лирического героя, способного отражать изменение реальной ситуации и отвечать на вызовы нового времени. Прослежено парадигму лирических образов – представителей украинской интеллигенции, свое предназначение видели в служении народу, бесспорной была их готовность к самопожертвованию ради этого. Интерпретация поэтических текстов позволила очертить семантику основных символов, которыми чаще всего пользовался автор
The goal is to define formal and content fea-tures of civic poetry by O. Konysky's with the aim of introducing him into wide scientific circulation. The methods used for research are biographical, descriptive, aesthetic-functional, analysis and synthesis, selection and generalization of information. The scien-tific novelty of the study is the center of literary analysis that in-cludes both the author himself and a number of his poetic works from the collection Torn Strings, as well as individual poems that were published in Galician periodicals during the 1860s and 1890s and remain unnoticed by literary critics. Conclusion. An analysis of O. Konysky's poetic work showed that the author's ideas and aspirations expressed in the poetic word were agreed with the aspi-rations of the national intelligentsia of that period and the freedom-loving sentiments of the Ukrainians themselves. Konysky was one of those Ukrainian poets who had formulated these ideas, adapted and tested them among a wide readership, preferring simple genre forms, symbols, and figurative systems. Among the genre-style modifications of the poet's work should be pointed out as a poetic manifesto, invective as a special artistic and aesthetic field that synthesized lyrical, intimate-lyrical, journalistic linguistic compo-nents. The extension of the ideological and problematic direction of the works led up to the appearance of a new type of lyrical hero, able to reflect the changing real situation and respond to the chal-lenges of modern times. It was determined the paradigm of the lyrical figure – representatives of the Ukrainian intelligentsia, who perceived their purpose to serve to the people. They were unques-tionable ready to sacrifice for this purpose. The poetic text's inter-pretation allowed outlining the semantics of the main symbols, which were most often used by the author
Objectif. Déterminer les caractéristiques formelles de l'héritage poétique d'A. Konissky afin de l'introduire dans une large diffusion scientifique. Méthodes de recherche: biographique, descriptive, esthétique-fonctionnelle, analyse et synthèse, sélection et généralisation de l'information. La nouveauté scientifique de la recherche réside dans le fait que l'auteur lui-même et un certain nombre de ses poèmes du recueil "Broken Strings" et des poèmes individuels que l'auteur a publiés dans des périodiques galiciens dans les années 1860-1890 sont au centre de l'analyse littéraire. et qui restent encore en dehors du champ de vision des érudits littéraires modernes. Conclusions. L'analyse de l'héritage poétique d'A. Konissky a montré que les idées et les aspirations de l'auteur exprimées dans le mot poétique étaient en accord avec les aspirations, tout d'abord, de l'intelligentsia nationale d'alors, ainsi qu'avec les humeurs épris de liberté de l'Ukraine lui-même. Konissky était l'un de ces poètes ukrainiens de la seconde moitié du XIXe siècle qui, entre autres, formulaient ces idées, les adaptaient et les testaient auprès d'un large public, en choisissant pour ce genre simple des formes, des symboles et des images. Parmi les modifications de genre et de style de l'héritage poétique du poète, on peut citer: un manifeste poétique, une invective comme espace artistique et esthétique particulier, dans lequel sont synthétisées des composantes de style linguistique lyrique, intime-lyrique, journalistique. L'expansion de la direction idéologique et problématique des œuvres a conduit à l'émergence d'un nouveau type de héros lyrique, capable de refléter un changement de la situation réelle et de répondre aux défis du temps nouveau. Le paradigme des images lyriques est tracé - les représentants de l'intelligentsia ukrainienne, ils ont vu leur mission au service du peuple, leur volonté de se sacrifier pour cela était indiscutable. L'interprétation des textes poétiques a permis d'esquisser la sémantique des principaux symboles que l'auteur a le plus souvent utilisés