Бази даних цитувань та ідентифікатори дослідників

Nowadays, there exist many resources available to find the scientific information, both commercial and free. Within the search and analysis of scientific publications, the intensive development of information technologies has led to the qualitative and even revolutionary changes. Despite the saturation of the market with technological tools, software, the tools for the information technologies and communications that surround the scientists, many of them are not used or used not enough because they are little known to the academic community. There is also no unique tool that can meet all the needs of scientists in the process of preparing and reviewing the articles. The main subject of this paper is the review and brief analysis of information resources and systems, identifiers and profiles of scientists. The basic search engines, citation databases, library information retrieval systems are described which can and should be used by a Ukrainian scientist to search for scientific literature. The differences between the search for information in commercial databases and the standard search on the Internet are considered. Examples of practical use of citation databases are given. Results of the research profiles of researchers at the Institute of Geophysics named after S.I. Subbotin testify to the lack of usage of Google Scholar services by scientists and the presence of considerable potential to increase the share of their visibility in world scientific and information flows. Only a third of all members of the Institute have a Google Scholar profile. It is shown that high citation statistics are based not only on the quality and relevance of scientific works, but also on the activity of the researcher in the modern media space. Recommendations are provided for registering and using the international ORCID Researcher (Open Researcher and Contributor ID).
В настоящее время существует большое количество ресурсов для поиска научной информации, как коммерческих, так и бесплатных. В аспекте поиска и анализа научных публикаций интенсивное развитие информационных технологий привело к качественным и даже революционным изменениям. Несмотря на насыщенность рынка технологических инструментов, программного обеспечения, инструментов информационных технологий и коммуникации, окружающих деятельность ученых, многие из них не используются или используются недостаточно, поскольку они не известны академическому сообществу. Не существует также единого инструмента, способного удовлетворить все потребности ученых в процессе подготовки и рецензирования статей. Основным предметом настоящей работы является обзор и краткий анализ информационных ресурсов и систем, идентификаторов и профилей ученых. Описаны основные поисковые системы, базы данных цитирований, библиотечные информационно-поисковые системы, которые может и должен использовать украинский ученый для поиска научной литературы. Рассмотрены различия поиска информации в коммерческих базах данных от стандартного поиска в Интернете. Приведены примеры практического использования баз данных цитирований. Результаты исследования профилей научных сотрудников Института геофизики им. С. И. Субботина свидетельствуют о недостаточном использовании сервисов Google Scholar учеными и наличие значительного потенциала по увеличению доли их видимости в мировых научно-информационных потоках. Только третья часть всех сотрудников Института с ученой степенью имеют профиль в Google Scholar. Показано, что высокая статистика цитирования основывается не только на качестве и актуальности научных трудов, но и на активности исследователя в современном медийном пространстве. Даны рекомендации по регистрации и использованию международного идентификатора исследователей ORCID (Open Researcher and Contributor ID).
На сьогодні існує велика кількість ресурсів для пошуку наукової інформації, як комерційних, так і безкоштовних. В аспектi пошуку та аналізу наукових публікацій інтенсивний розвиток інформаційних технологій привів до якісних та навіть революційних змін. Незважаючи на насиченість ринку технологічних інструментів, програмного забезпечення, інструментів інформаційних технологій і комунікації, що оточують діяльність вчених, багато з них не використовуються або використовуються недостатньо, оскільки вони не відомі академічній спільноті. Не існує також єдиного інструменту, здатного задовольнити всі потреби вчених в процесі підготовки і рецензування статей. Основним предметом цієї статті є огляд та короткий аналіз інформаційних ресурсів і систем, ідентифікаторів і профілів вчених. Описані основні пошукові системи, бази даних цитувань, бібліотечні інформаційно-пошукові системи, які може і повинен використовувати український вчений для пошуку наукової літератури. Розглянуто відмінності пошуку інформації в комерційних базах даних від стандартного пошуку в Інтернеті. Наведено приклади практичного використання баз даних цитувань. Результати дослідження профілів наукових співробітників Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна свідчать про недостатнє використання сервісів Google Scholar вченими і наявність значного потенціалу щодо збільшення частки їх видимості у світових науково-інформаційних потоках. Лише третя частина всіх працівників Інституту з науковим ступенем мають профіль в Google Scholar. Показано, що висока статистика цитування ґрунтується не тільки на якості та актуальності наукових праць, а й на активності дослідника в сучасному медійному просторі. Надано рекомендації щодо реєстрації та використання міжнародного ідентифікатора дослідників ORCID (Open Researcher and Contributor ID).