BRAF status in сito-morphological diagnosis of thyroid nodules

The aim of study – to determine the significance of the BRAF V600E mutation presence in the cytomorphological diagnosis of thyroid nodules.Materials and methods. The study included 65 patients requiring surgical treatment for thyroid nodular pathology. Material to determine the BRAF V600E mutation was taken by means of a fine needle aspiration biopsy before surgery. The BRAF V600E mutation was detected by real-time PCR analysis.Results. A pathomorphological study of the removed thyroid nodules showed that all 22 benign nodules were BRAF-negative. Among the 43 papillary thyroid cancer only 20 were BRAF-positive (46.5 %). BRAF mutations were found more often (P < 0.001) in patients with classical and oxyphilic cell papillary thyroid cancer (60 % and 100 %, respectively) than in patients with follicular variant of PTC (6.7 %). Locally invasive tumors were more often BRAF-negative cases (P < 0.05) than non-invasive tumors and amounted to 75.0 % and 37.5 %, respectively. But, when comparing the morphological variant and invasive properties of the tumor, it was found that all cases of the follicular variant of the PC had signs of invasion and were significantly more often observed (P < 0.01) compared with the classical and oxyphilic cell variants. The BRAF V600E mutation was observed both in tumors with metastasis to the regional lymph nodes (55.0 %) and in tumors without metastases (37.5 %), with no significant difference.Conclusions. The presence of the BRAF V600E mutation is a diagnostic marker for papillary thyroid carcinoma, and its detection confirms the presence of malignancy. BRAF positive carcinomas were in 46.5 % of cases. The combination of BRAF-negative and the cytology of groups V and VI by Bethesda may indicate about a follicular variant of PTC. An increase in the number of molecular genetic markers in the preoperative diagnosis of thyroid cancer can significantly improve the quality of diagnosis and surgical treatment.
Цель работы – определение значимости наличии мутации BRAF V600E в цитоморфологической диагностике тиреоидных узлов.Материалы и методы. В исследование включены 65 пациентов, нуждающихся в хирургическом лечении по поводу узловой патологии щитовидной железы (ЩЖ). Материал для определения мутации BRAF V600E брали путем тонкоигольной пункционной аспирационной биопсии на дооперационном этапе. Мутацию BRAF V600E определяли путем проведения анализа методом ПЦР в режиме реального времени.Результаты. Окончательное морфологическое исследование удаленных узлов показало отсутствие BRAF-мутаций во всех 22 доброкачественных узлах. Среди 43 папиллярных карцином (ПК) BRAF-положительными были 20 (46,5 %).BRAF-мутации достоверно чаще (p < 0,001) обнаружены у пациентов с классическим и оксифильноклеточным вариантами папиллярной карциномы (60 % и 100 % соответственно) по сравнению с фолликулярным вариантом (6,7 %). При оценке инвазивности опухолей обнаружено, что среди локально инвазивных ПК щитовидной железы достоверно чаще преобладали BRAF-отрицательные случаи (p < 0,05) над неинвазивными ПК (75,0 % и 37,5 % соответственно). В ходе анализа инвазивности опухоли и морфологического варианта установлено, что все случаи фолликулярного варианта ПК имели признаки инвазии, их достоверно чаще отмечали (p < 0,01) по сравнению с классическим и оксифильноклеточным вариантами. Мутация BRAF V600E обнаружена и в опухолях с метастазированием в регионарные лимфатические узлы шеи (55,0 %), и в опухолях без метастазов (37,5 %), без вероятной разницы.Выводы. Наличие мутации гена BRAF V600E – диагностический маркер папиллярной карциномы щитовидной железы, и ее установление подтверждает наличие злокачественности. BRAF-положительные карциномы отмечены в 46,5 % наблюдений. Отсутствие мутации гена BRAF V600E в сочетании с цитологическим заключением V и VI групп по Bethesda может свидетельствовать о наличии фолликулярного варианта ПК. Расширение количества молекулярно-генетических маркеров в дооперационный диагностике рака щитовидной железы может значительно улучшить качество диагностики и хирургического лечения.
Мета роботи – визначення значущості наявності мутації BRAF V600E в цитоморфологічній діагностиці тиреоїдних вузлів.Матеріали та методи. У дослідження залучили 65 пацієнтів, які потребували хірургічного лікування з приводу вузлової патології щитоподібної залози (ЩЗ). Матеріал для визначення мутації BRAF V600E брали шляхом тонкоголкової пункційної аспіраційної біопсії на доопераційному етапі. Мутацію BRAF V600E визначали шляхом здійснення аналізу методом ПЛР у режимі реального часу.Результати. Остаточне морфологічне дослідження видалених вузлів показало відсутність BRAF-мутацій у всіх 22 доброякісних вузлах. Серед патогістологічно підтверджених 43 папілярних карцином (ПК) BRAF-позитивними були 20 (46,5 %).Аналізуючи наявність генетичних мутацій залежно від підтипів папілярних карцином ЩЗ, виявили: BRAF-мутації достовірно частіше (p < 0,001) визначали у пацієнтів із класичним та оксифільноклітинним варіантами папілярної карциноми (60 % і 100 % відповідно) порівняно з фолікулярним варіантом папілярної карциноми ЩЗ (6,7 %). Оцінюючи інвазивність пухлин, встановили, що серед локально інвазивних ПК ЩЗ вірогідно частіше переважали BRAF-негативні випадки (p < 0,05) над неінвазивними ПК (75,0 % і 37,5 % відповідно). Під час аналізу інвазивності пухлини залежно від її морфологічного варіанта виявили, що всі випадки фолікулярного варіанта ПК мали ознаки інвазії, їх вірогідно частіше визначали (p < 0,01) порівняно з класичним та оксифільноклітинними варіантами. Мутація BRAF V600E встановлена і в пухлинах із метастазуванням у реґіонарні лімфатичні вузли шиї (55,0 %), і в пухлинах без метастазів (37,5 %) без вірогідної різниці. Висновки. Наявність мутації гена BRAF V600E – діагностичний маркер папілярної карциноми щитоподібної залози, його виявлення підтверджує наявність злоякісності. BRAF-позитивні карциноми виявили в 46,5 % спостережень. Відсутність мутації гена BRAFV600E в поєднанні з цитологічними висновками груп V і VI за Bethesda може свідчити про наявність фолікулярного варіанта ПК. Розширення кількості молекулярно-генетичних маркерів у доопераційній діагностиці раку ЩЗ може значно поліпшити якість діагностики та хірургічного лікування.